Мультфільм "Енеїда"

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ «ЖИВЕ ПІД СОНЦЕМ ЛЮБОВІ ШЕВЧЕНКОВА ВЕСНА»

ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

«ЖИВЕ ПІД СОНЦЕМ ЛЮБОВІ ШЕВЧЕНКОВА ВЕСНА»

Мета: розкрити велич і безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного майстра слова Т.Г.Шевченка.

Наочне оформлення: портрет Т.Г.Шевченка, виставка книжок, репродукцій художніх творів, збірники творів.

Музичне оформлення: запис пісні „Реве та стогне Дніпро широкий”.

Обладнання: мультимедійна презентація, музичний центр, книжковий стелаж, свічки.

Хід години спілкування

Епіграф

                                                                                         Який потрібно мати

                                                                                         В душі безсмертний цвіт,

                                                                                         Щоб хвилювати людство

                                                                                         І через сотні літ.

                                                                                         Яким зарядом треба

                                                                                         Наснажити слова,

                                                                                         Щоб пісня і сьогодні

                                                                                         Звучала, як нова …

                                                                                                              О. Підсуха

На слайді демонструється акровірш

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати? (Дмитро Білоус)

Вчитель: Живе під сонцем любові Шевченкова весна…, саме так поетично звучит  тема Першого уроку.  

Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди й розтопила кригу. Саме в ці прекрасні березневі дні все людство вшановує великого Кобзаря. Протягом недовгих літ життя Т.Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі. Тож давайте і ми сьогодні кинемо чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву.

До портрета Шевченка підходить учень і учениця. У руках – запалені свічки

Учень:                           Свічку поставлю, свічку поставлю,

                                      Мов перед образом, перед тобою.

                                               І хоч у мріях народ свій заставлю

                                               Стати навколішки поряд зі мною.

                                               Благословенна хай буде година

                                               І тая хата, і село,

                                               Що Україні принесло

                                               З великих найбільшого сина.

Учениця:                       Стою перед тобою, поете,

                                      Маленька, як макове зерня,

                                      Твій погляд пронизує душу,

                                      Немовби колючеє  терня.

                                      Схилюся низько, Тарасе,

                                      І клятву тобі я приношу,

                                      За всіх і за вся нерозумних

                                      У тебе прощення я прошу.

Вчитель. Погляньмо уважно на портрет благородного і мужнього Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Подивляюся уважно. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді – віра у справедливість, якій віддав усе життя, віра у звільнення трудящих. У смуткові – уболівання за долю народу, Усе його життя – великий подвиг. Важким і тернистим був життєвий шлях                    народного співця.

Звенигородщина – співучий куток України, в ньому. І саме тут 9 березня 1814 року

                    В похилій хаті, край села,                              

                    Над ставом чистим і прозорим

                    Життя хлопчику дала

                    Кріпачка – мати, вбита горем

         –  Радість і смуток, біль і нові оселі сповнювали груди. Син!… Яка радість!… Хай росте великий!… А виросте … і в голові смуток погасив радість: панові ще один кріпак, ще один підневільний страждалець.

– Діти, яке значення слова „кріпак”? (Це людина, закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ).

За народним повір’ям коли народжується дитина Господь благословляє її в білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на руки – майстром на всі руки, на серце – доброю. І такою дитиною, якій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко.

         Йшли роки. Ріс хлопчик. Його босоноге дитинство проходило в селі Кирилівка. Хлопчик зростав допитливим. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном (за що його прозвали малим приблудою), все що було довкола нього, цікавили Тараса. Він завжди ходив замисленим – щось роздумував.

Прийшов час, і ось Тарасик уже школяр. Та недовго тривало Тарасова мука – наука. Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика.

Учені читають вірш Грицька Бойка

1-ий учень:                            У старій хатині

Кріпака колись,

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

2-ий учень:                            У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягнята пас.

3-ій учень:                    Умерти мама й тато ...

Сирота – в дяка.

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

4-ий учень:                            В пана – бусурмана

В Петербурзі – дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

5-ий учень:                            Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

За ясну свободу,

Світло майбуття –

Він віддав народу,

Все своє життя!

Вчитель. Тарас виріс обдарованою дитиною. Доля його нагородила талантами.

         Кобзар ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями. Ще змалку полинув Тарас у вир пісні, яка стала пізніше життєдайною силою для власних творів. Так народжувався перший талант – талант поета. 

         В тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато між людьми малярів. Мабуть через те, що край тихий хоч малюй: в садах та зорях...

Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева. Малював, наймитуючи в дяка, терпів знущання бо жага до малярства була сильнішою за всі кривди. Там, у рідній стороні, народжувався другий талант – талант художника.

         Був Шевченко Кобзарем-співцем дум народних. У них – краса українських степів і рев Дніпра могутній, туга за рідним краєм і розмова з одинокою зорею що світить у душу. Із народного напившись джерела, зберігши у серці своєму найрідніші образи, помандрував Тарас у широкі світи. А поруч нього йшли дві посестри-Муза і Доля.

         …Слава не забарилась. Український народ пишається своїм пророком і генієм, співцем волі і провісником нового життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу й усе розквітаючу радість.

         Травень квіти зібрав зі всієї Вкраїни і сльозою скропив, і вірою повив та встелив путь з Петербурга до його вічного й тихого дому – на Чернечу гору, що стала Тарасовою горою. Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі). Це кобзарі.

Вчитель. Діти, чому Шевченка називають Кобзарем?

Учні. Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на старовинному інструменті – кобзі. Назва інструменту і дала назву – кобзарі.

Вчитель. Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України, але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав „Кобзар”. Входило до неї тоді 8 поезій.

Учні зачитують вірші із збірки„Кобзар” Т.Г.Шевченка

Вчитель: Зверніть увагу на збірки „Кобзар”, видані в різні роки. Не один вірш із цієї збірки знайшов дорогу до вашого серця. Його поетичне слово любить і ненавидить, плаче і сміється, радіє і сумує.

Читання учнями творів Т.Г.Шевченка „Зоре моя вечірняя”, „Зацвіла в долині червона калина”, „Тече вода з-під явора”.

Вчитель. Багато віршів Тараса Шевченка покладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші Т.Г.Шевченка?

Слухання запису пісні „Реве та стогне Дніпро широкий”.

Вчитель. Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й і талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі.

Розгляд та коментар репродукції  Шевченка „Автопортрет”(1840).

Вчитель. Запитання вчителя до учнів.

-   Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу? (Т.Г. Шевченко)

-   Що означає слово „автопортрет”? (Автопортре́т – портрет художника, виконаний ним самим)

-   Яким ви бачите поета? (Молодим, добрим, розумним)

-   Що виражають очі? (Печаль, біль)

-   Високе чоло свідчить про глибокий розум.

-   Про що думає поет?

Декламування  вірша «Думи мої, думи мої …»

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками ...

„Я так її люблю, я так її люблю

Мою Україну убогу ...” .

Вчитель. Україні він віддав своє життя і мріяв бачити її і народ український вільними.Пам’ять про поета вічна.

До своїх нащадків, до нас з вами поет звертався словами:

„І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Незабудьте пом’янути

Незлим тихим словом”.

Пам’ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам’ять: іменем Шевченка названо вулиці, театри. Національний університет носить його ім'я. На майданах міст і сіл споруджено пам’ятники поету.

         Отже, живе під сонцем любові Шевченкова весна … вона прийшла на землю, яку сходив Тарас малими, босими ногами й засівав словом.

Діти зачитують присягу:     

                                               Уклін тобі, Тарасе,

                                               Великий наш пророче,

                                               Для тебе вірно б’ється,

                                               Те серденько дитяче.

                                               За тебе вічно б’ється

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть,

                                               Те зробим ми, їх діти.

Звучить лірична мелодія

Наталка Полтавка

Фільм "Кайдашева сім'я"

Казка «Летючий корабель». Непереборна життєствердність і людинолюбство у творі.

Українська література

5 клас

Тема. Казка «Летючий корабель». Непереборна життєствердність і людинолюбство у творі.

Епіграф:                                                                                                            Казка невіддільна                                                                                                                                                від краси,

сприяє розвитку естетичних почуттів,

без якого немислиме благородство душі, щира чуйність.

В.О.Сухомлинський

Мета: ознайомити зі змістом казки; навчити виокремлювати компози­ційні елементи і визначати їх особливості; вчити робити висновки; формувати навички вдумливого виразного читання, переказу казок; розвивати увагу, творчу уяву, прагнення експериментувати, акторські здібності; сприяти осмисленню того, що в житті постійно присутні добро і зло; виховувати учнів добрими, порядними людьми, а також виховувати активну життєву позицію щодо зла й несправедливості.

Очікування. Після уроку учні зможуть:

®   виразно читати та переказувати зміст казки;

®   відрізняти елементи її побудови та особливості;

®   характеризувати героїв казки, аналізувати реальне й фантастичне у ній;

®   осмислювати те, що в житті постійно присутні добро і зло, що дружба – великий скарб;

®   висловлювати власні міркування про прочитане, проводити аналогії із сучасним життям.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення умінь і навичок.

Форма проведення: урок-проект.

Обладнання: підручник, учнівські ілюстрації до казки, ребуси, кросворди, ноутбук, таблиці, схеми, кораблики, костюми, тести для індивідуальної роботи.

Методи, прийоми і форми роботи: афірмація, тестові завдання, слово вчителя, бесіда, складання таблиць, макет летючого корабля, бумажні кораблики, метод «Щира посмішка», «Мікрофон», «Кошик сподівань», «Вірю – не вірю», «Ґронування».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний момент.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

¨     Прокажіть уголос вислів-афірмацію: слайд 2

«Я люблю свій розум, увагу та пам'ять, тому успіх приходить до мене легко і природно».

¨     Вправа «Щира посмішка» (учитель «дарує» щиру посмішку [у вигляді іграшкових м'ячиків] учням, а ті передають своєму однокласникові і так далі). Учитель бажає  всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

       2. Звернення до вислову

     Прочитаймо ще раз слова В.О.Сухомлинського, які записані на дошці, що супроводять нас протягом усіх уроків вивчення казок. Слайд 3

(Учитель читає цитату, робить відповідні акценти і продовжує вступне слово.)

     Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані у дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що казки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемою реального життя — вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукають нас казки, де герої проявляють хвалькуватість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість, підлість — ось риси вдачі казкових персонажів, які викликають у нас осуд, іноді навіть і сміх.

¨     Розгадування кросворда

Всідаймось зручно всі, будь ласка,

Бо знову з нами добра казка.

Чого навчить, про що розкаже?

Кросворд нам відповідь підкаже.

Розв’язування кросворда. (За змістом казки «Ох»)

1.     Який був син в убогого чоловіка та його жінки? (Ледар)

2.     Він був гранатовим у золотій оправі. (Перстень)

3.     Риба, у яку перекинувся кінь. (Окунь)

4.     Пропущене слово у реченні «Син три роки …, та нічого не заробив». (Служив)

5.     Ох був зелений, а добрий дід був …  (Білий)

6.     Що спалював Ох, щоб змінити хлопця-ледаря? (Дрова)

		1л	е	Д	а	р
		2п	е	Р	с	т	е	н	ь
		3о	к	У	н	ь
	4с	л	у	Ж	и	в
				5Б	і	л	и	й
6 д	р	о	в	А

Учитель. У виділеному вертикальному рядку прочитайте слово. Поясніть його значення.

У тлумачному словнику знаходимо таке пояснення: «Дружба – стосунки, відносини, в основі яких полягає взаємна довіра, прихильність, відданість тощо».

   На жаль, між людьми живе не тільки дружба, добро, але й підступність, зло. Тому нам треба вчитися боротися з останніми. Сьогодні нам у цьому допоможе народна казка «Летючий корабель».

3. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

¨     Гра “Пароль”. Продовжте речення: слайд 4

    Усне народне оповідання про вигадані, а часом і фантастичні події, що сприймаються як реальні,  – це… (казка).

    Казка має своєрідну побудову: вона складається із … (зачину, основної частини, кінцівки).

    За змістом казки поділяються на такі види: (про тварин, побутові та фантастичні).

    Казки, у яких розповідається про незвичайні події та вчинки героїв, неможливі у повсякденному житті, називають … (фантастичними).

    Що завжди перемагає у казках? (добро, справедливість).

    Як ви гадаєте, до якого виду казок належить казка “Летючий корабель”? (до фантастичних)

    Яке число найчастіше повторюється в казках і чому? (число три, бо його вважали магічним)

    Чого казка вчить людину? (кращих людських рис).

¨     Тестові завдання (для Бабія Е. та Недаєва М.)

1.  Епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події, називається

А міфом
Б легендою
В казкою
Г переказом

2. Зачин - це

А вступ, початок в епічних фольклорних творах

Б ланцюжок пригод, що відбуваються з героями твору
В прикінцева частина казки
Г безпосередні дії, спрямовані на взаємодію героя з навколишнім середовищем

3.    Герой, наділений незвичайними вла­стивостями, що допомагають йому подола­ти всі перешкоди, діє в

А авторських казках

Б казках про тварин

В суспільно-побутових казках

Г чарівних казках

4.   Дядько з небожем у казці «Про прав­ду і кривду» посперечалися за

А землю

Б худобу

В пару коней

Г 200 карбованців

5.     Із проханням дати напитися води небіж звернувся до

А бабусі

Б молодої дівчини

В пана

Г літнього чоловіка

6.   Для зцілення королівської дочки тре­ба було

А звернутися по допомогу до діда-всевіда

Б побризкати цілющою водою

В відрубати глухого кутка й підкурити

Г віддати чортам королівство

7.   Слово гребінка з казки «Мудра дівчи­на» - це…

А високий дерев'яний стояк із зубцями, що на них насаджується пряжа за руч­ного прядіння

Б дерев'яна пластинка із зубцями для розчісування пряжі

В дошка, в яку закладають гребінь під час прядіння

Г ґанок

8.    Сто ліктів полотна, на вимогу пана, Маруся повинна була виткати зі стеблинки

А проса

Б ячменю

В пшениці

Г льону

9.   Марусі не була властива така риса ха­рактеру, як

А винахідливість

Б зарозумілість

В мудрість

Г доброта

10.    У казці «Ох» батько віддавав сина почергово на навчання до

А кравця, шевця, коваля, Оха

Б Оха, кравця, шевця, коваля

В коваля, Оха, кравця, шевця

Г шевця, коваля, Оха, кравця

11.   За наймичок у хаті Оха були

А потерчата

Б злидні

В мавки

Г русалки

12.   Казка «Ох» закінчується такою фра­зою:

А «Кому казка не така, хай послуха та й тіка»

Б «І стали вони жить-поживать, добра на­живать»

В «Ось вам казка, а мені бубликів в'язка»

Г «І я там був, мед-вино пив, хоч у роті не було, а по бороді текло - тим вона в ме­не й побіліла!»

Відповіді. 1 В. 2 А. З Г. 4 Б. 5 А. 6 В. 7 Б. 8Г.9Б. 10 А. 11 В. 12 Г.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Щоб дізнатися тему уроку, потрібно розгадати ребус.

Відповідь: казка «Летючий корабель». Слайд 5

¨     Метод «Кошик сподівань»

-       Чого очікуєте від сьогоднішнього уроку?

¨     Рефлексія

На ваших партах є кораблики, які ви виготовили вдома (малюнок або паперовий кораблик). Вони допоможуть нам сьогодні мандрувати разом із героями казки “Летючий корабель”.

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу  

Учитель. Неодмінною й основною ознакою чарівних казок є незвичайність описуваного, надприродність, таємничість, чудесність подій, динамічність розгортання їх. Центральний мотив кожної казки цього жанрового різновиду – дорога, зображення мандрівки головного персонажа. Про таку подорож розповідає казка «Летючий кора­бель». Саме в ній утілилися одвічні мрії людини сягнути неба.

þ Метод «Мікрофон». – Чому «Летючий корабель» – казка?

(Зачин: «Були собі…»

 Кінцівка: «Такий бенкет задали, що аж до неба дим пішов.»

      Чудодійні перетворення: з чорного хліба стали білі паляниці, з води – горілка, зрубане дерево перетворилось на корабель, дрова – на військо, лахміття – на багатий одяг.

      Герої наділені надзвичайними можливостями, про що свідчать їхні імена.)

þ Робота над структурою казки

З'ясуйте за поданою схемою перебіг казкових подій. Слайд 6

Логічні частини:	Події:
зачин
розвиток подій
розв'язання проблеми
кінцівка

Запам'ятайте! Чарівні казки передбачають наявність нереального, фантастичного у характерах героїв, їхній мові, зовнішності та вчинках. У цих казках неодмінно відбуваються чарівні перетворення, діють чарівні речі, використовуються магічні числа. Сили зла завжди уособлюються у вигаданих істотах.

þ Заповнення паспорту твору (колективно, учні роблять записи в зошити). Слайд 7

Тема: розповідь про пригоди найменшого сина та його нових друзів.

Ідея: уславлення найкращих людських рис характеру: доброти, наполегливості, уміння допомогти у скрутну хвилину; (Ідея бра­терства, взаємодопомоги, унікальності кожного на кораблі життя. Гуртом вони можуть навіть із дурника зробити королевича, вартого принцеси.)

Основна думка: людина без друзів – що дерево без коріння.     Жанр: чарівна казка.

þ Гра «Склади сюжет казки»

Розкласти малюнки у хронологічній послідовності, виконують учні парою біля дошки.

þ «Вірю – не вірю» (якщо вірите – хлопаєте раз, а якщо не вірите – мовчите)

-       Чи вірите ви, що…         Слайди 8 – 11  

1.     У діда і баби було два сини.(Ні)

2.     Дурень вирішив піти за братами.(Так)

3.     Старі поблагословили всіх своїх дітей у дорогу.(Ні)

4.     Дід, якого зустрів дурень, ходив по світу і просив милостиню.(Ні)

5.     Дід порадив дурникові не брати по дорозі нікого на  свій корабель.(Ні)

6.     Чоловік ніс в’язку дров за плечима, бо хотів розпалити вогонь, щоб зігрітися.(Ні)

7.     Товариші, прилетівши на кораблі, опустились у царя під вікнами і пішли обідати.(Так)

8.     Цар, побачивши дурня на золотому кораблі, зразу ж погодився видати за парубка свою дочку.(Ні)

9.     Обпивайло  дістав води живлющої і цілющої.(Ні)

10.         У чавунній бані Морозко  розкинув  солому і відразу стало тут холодно.(Так)

11.         Військо  у лаву стало, – як перемите!(Так)

12.         Царівна засміялась: який у неї гарний чоловік буде!(Так)

þ Складання таблиці. Правильно розставте імена персонажів, які допомогли дурникові, і як саме допомогли. Слайд 12

Орієнтовне виконання.

Ім'я	Зміст допомоги
Дідусь	Подарував чарівний летючий кора­бель
Слухало	Припадаючи до землі вухом, чув усе, що говорив цар, і переказував дурневі
Скороход	Приніс дурникові живлющої і цілю­щої води
Стрілець	Пустивши стрілу в млин, розбудив у важливий момент Скорохода
Об'їдайло	З'їв за одним разом шість пар смаже­них волів і сорок печей хліба
Обпивайло	Вигоїв сорок сорокових кухлів води і сорок сорокових кухлів вина
Морозко	Розкинув свою солому, і температура в бані зменшилася
Чоловік із дровами	Перетворив в'язку дров на полк війська

þ Розгадування ребусів Соценка Максима /персонажі/.

þ «Ґронування»

Назвіть риси характеру  дурня. Робота біля дошки.

                                                      терплячий

     розгублений                                            живе без батьківської любові

                

панікує

                                                                                                                 прагне щастя, мрійник 

доброзичливий                                                                                          

                                                                                                                                                 невпевнений

                                                                      ДУРЕНЬ

              плаксивий

                                                                                                                             слабодухий

                                  нерозважливий

                                                   

                                                             ввічливий                                                                       сміливий                                       

                                                                 готовий боротися

                                                                  за своє щастя

-         Яких людей символізує цей герой?

-         Чи справедливо його так названо у творі?

-         Завдяки чому збулась мрія героя про щастя?

þ Інсценізація уривку казки

Дійові особи:

читець – Піньонжик Т.

Дурень – Гоцак Д.

Слухало – Шамрай Б.

Скороход – Соценко М.

Стрілець – Сікорський І.

Об’їдайло – Коваленко М.

Обпивайло – Медінський Д.

Морозко – Мазюк А.

Чоловік із дровами – Недаєв М.

Дурень прокинувся, коли гляне — аж стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові так і понадималися — тільки летіти! От він, недовго думавши, сів на корабель, той корабель знявся й полетів. Як полетів та й полетів нижче неба, вище землі, й оком не змигнеш!

Летів-летів, коли дивиться — припав чоловік на шляху до землі вухом та й слухає. Він і гукнув:

—    Здорові, дядьку!

—    Здоров, небоже!

—    Що ви робите?

—    Слухаю чи вже позбиралися до царя на обід люди.

—    А хіба ви туди йдете?

—    Туди.

—    Сідайте зі мною, я вас підвезу.

Слухало сів. Полетіли.

Летіли-летіли, коли дивляться — шляхом іде чоловік, одна нога за вухо прив'язана, а на одній скаче.

—    Здорові, дядьку!

—    Здоров, небоже!

—    Чого ви на одній нозі скачете?

—    Того, що коли б я відв'язав другу, то за одним ступнем увесь би світ переступив, а я не хочу.

—    Куди ж ви йдете?

—    До царя на обід.

—    Сідайте з нами.

—    Добре.

Скороход сів. Знову полетіли.

Летіли-летіли, коли дивляться — на дорозі стрілець стоїть і прицілюється з лука, а ніде не видно ні птиці, нічого. Дурень крикнув:

—    Здорові, дядьку! Куди ви цілитеся, що не видно ні птиці, нічого?

—    То що, що не видно? То вам не видно, а мені видно!

—    Де ви її бачите?

—    Е, там за сто миль сидить на сухій грушці!

—    Сідайте з нами!

Стрілець і сів. Полетіли.

Летіли-летіли, коли дивляться — іде чоловік і несе за спи­ною повний мішок хліба.

—    Здорові, дядьку!

—    Здоров!

—    Куди ви йдете?

—    Іду добувати на обід хліб.

—    Та у вас і так повен мішок!

—    Що тут цього хліба! Мені й на один раз поснідати не стане.

—    Сідайте з нами!

—    Добре.

Сів і Об'їдайло. Полетіли.

Летіли-летіли, коли дивляться: ходить чоловік коло озера, мов чо­гось шукає.

—    Здорові, дядьку!

—    Здоров!

—    Чого ви тут ходите?

—    Пити хочеться, та ніяк води не знайду.

—    Та перед вами ж цілісіньке озеро, чому ви не п'єте?

—    Е, що тут цієї води! Мені й на один ковток не стане.

—    Так сідайте з нами!

—    Добре.

Обпивайло сів. Полетіли.

Летіли-летіли, коли глянули — аж іде чоловік у село й несе куль соломи.

—    Здорові, дядьку. Куди це несете солому?

—    У село.

—    Ото! Хіба в селі немає соломи.

—    Є, та не така!

—    А хіба це яка?

—    А така, що хоч би яке спекотне літо було, а тільки розкидай цю солому, то зараз де не візьметься мороз і сніг.

—    Сідайте з нами!

Морозко сів. І полетіли далі.

Летіли-летіли, коли дивляться — іде чоловік у ліс і несе в'язку дров за плечима.

—    Здорові, дядьку!

—    Здоров!

—    Куди ви дрова несете?

—    У ліс.

—    Ото! Хіба в лісі немає дров?

—    Чому немає? Є, та не такі.

—    А які ж?

—    Там прості, а це такі, що як тільки розкидав їх, так зараз де не візьметься військо перед тобою!

—    Сідайте з нами!

І той згодився, сів та й полетіли.

þ «Точка зору». Слайд 13

-       Чи хотіли б ви, щоб у вас були такі товариші, як у дурня? Чому?

-       У вас є кораблики. Запишіть, будь ласка, імена тих своїх друзів, кого б ви взяли з собою у подібну подорож.
V. Підсумкова рефлективна бесіда. Слайд 14

-       Чи легко вам було вибирати тих, з ким будете мандрувати?

-       Чи керувались ви при виборі словами дідуся?

-       То чого вчить нас ця казка?

Сьогодні наша мандрівка казкою тривала  протягом уроку, а життя – це довга подорож.  Пам’ятайте слова дідуся: «По дорозі бери, кого б там не стрів». Хто б не зустрівся на вашій дорозі, допоможіть йому, адже добро повертається сторицею.

VІ. Оцінювання. Аргументація оцінок.

Учитель. Казка нині - не напівзруйнований пам'ятник далекого минулого, а яскрава, жива частина нашої національної культури. Чисті, вічно свіжі фольклорні джерела, як чарівна вода з казкового гор­нятка, напоюють силою кожну людину, да­рують радість і дорослим, і дітям, перекону­ють нас у тому, що творчість народу воісти­ну безсмертна.

Слайд 15. Збери прислів’я. Казки маленькі, а розуму в них багато.

Слайд 16. Збери прислів’я. Казка – вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Прочитати статтю «Виразне читання прозових творів» (с.51-52)

2. Повторити вивчений матеріал, підготуватися до контрольної роботи (с. 8 – 62).

Слайд 18. Молодці!