9 клас
Урок літератури рідного
краю
Тема: Валерій Кулик.
Мета:ознайомити дев’ятикласників із творчістю поета
Херсонщини: Валерія Кулика, розглянути ідейно-художній зміст збірки сонетів
«День Сковороди»; спонукати учнів до пошуково-пізнавальної діяльності;
розвивати культуру мовлення, пам’ять, уміння грамотно
робити висновки, удосконалювати навички аналізувати поетичні твори;
виховувати в учнів інтерес до літератури Херсонщини,
зокрема до творчості В. Кулика, прищеплювати любов до поетичного слова.
Епіграф: ... Колос зігнувся
і дивиться в землю –
пізнай себе самого.
Небо в тисячі
люстер перехмарюється –
пізнай себе самого.
Дніпро у тінь
пославсь, а повен перебігу –
пізнай себе самого.
П. Тичина, симфонія
«Сковорода»
Тип уроку: урок вивчення нових знань та
розвитку на їх основі умінь та навичок.
Обладнання і ТЗН: збірка сонетів «День
Сковороди. Вінок сонетів» В. Кулика, портрети (світлини) поета різних періодів,
виставка його творів, публікації із періодики, аудіозапис (звуки природи),
ноутбук.
Література: 1. Голобородько Я. Чари
трояндового вина: [Про нову книгу херсонця В. Кулика «Трояндове вино»] //
Наддніпрянська правда. – 1995. – 2 березня.
2. Ігнатова Т. Книжкова виставка ювіляра: [Поету В.
Кулику – 60] // Наддніпрянська правда. – 2008. – №61 (8 серп.). – С. 2.
3. Кичинський А. Валерію Кулику – 50 // Гривна. – 1998. –
31 липня.
4. Кулик Валерій Павлович // Знамениті і пам’ятні дати
Херсонщини на 2008 рік: Бібліографічний покажчик. – Херсон, 2007. – С. 49 – 54.
5. «Теплиться в душі чарівне слово…»: [Поету В. Кулику –
60] // Херсонський вісник. – 2008. – №41 (9 жовт.).
6. Шульц Е. Валерий Кулик: «Мне не хватает… понимания…».
О херсонском поэте // Новый формат. – 2006. – №6/7. –С. 20.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Слово
вчителя.
Рефлексія.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.
Перевірка
домашнього завдання.
2.
Репродуктивна
бесіда
ü Із творчістю яких митців нашого краю ви уже
ознайомлювалися? Що вам найбільше запам’яталося?
ü Що ви можете сказати про Григорія Сковороду і його
творчість? У чому ж геніальність цієї особистості?
ü Пригадайте, що таке сонет? Кого ви можете назвати із
поетів, хто писав ці твори-шедеври? (можливо й у світовій літературі)
ü Що є особливістю акровірша? Чи змогли б ви скласти акровірш?
ü Як ви вважаєте, що потрібно людині, щоб життя їй не
видавалося сірим, буденним?
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності учнів.
Оголошення епіграфа
уроку.
... Колос зігнувся
і дивиться в землю –
пізнай себе самого.
Небо в тисячі
люстер перехмарюється –
пізнай себе самого.
Дніпро у тінь
пославсь, а повен перебігу –
пізнай себе самого.
П. Тичина, симфонія
«Сковорода»
ІV. Повідомлення
теми, мети уроку.
Херсонщина – край сонячних мрій, баштанний рай, степові
простори, місце зустрічі Дніпра із морем. Херсонщина – це привітні люди.
Херсонщина – місце, де творили і творять свої шедеври митці Слова: Микола
Куліш, Іван Дніпровський, Дніпрова Чайка, Алла Тютюнник, Микола Братан, Анатолій
Кичинський, Василь Загороднюк, Валерій Кулик, Іван Немченко… Кожен із творців
незвичний по-своєму, але їх дещо об’єднує – херсонська свобода степу – рідна
земля…
Я вважаю, ви вже
здогадалися про кого у нас сьогодні на уроці буде йти мова. Так, ми з вами
ознайомимося із творчістю одного із найгеніальніших постатей нашого краю –
Валерієм Павловичем Куликом. Він же присвятив цілу збірку сонетів Сковороді.
V. Основний зміст
уроку.
v Вивчення біографії та творчої діяльності Валерія Кулика.
Учитель. Розпочнімо ж наш
урок зі знайомства із поетом, журналістом Валерієм Павловичем Куликом.
Учнівські
повідомлення:
Учень. Валерій Павлович
Кулик народився в селищі Чаплинка 1948 року, в родині освітян. Закінчив
факультет української філології Херсонського педагогічного інституту. Працював
кореспондентом районних газет у Чаплинці, Білозерці, Цюрупинську, Новій
Каховці, створив і керував літературною студією «Біле озеро», а сьогодні очолює
літературно-мистецький гурт «Таврійський первоцвіт».
Учень. Перші вірші
Валерія Кулика було опубліковано у Чаплинській районній газеті «Радянська
Таврія» 1961 року, а перша книжка поета «Відстані» побачила світ у видавництві
«Таврія» у 1978 році. Сьогодні творчий доробок майстра слова нараховує близько
двох десятків поетичних збірок та чотири пісенних. Кулик Валерій Павлович –
член Національної спілки письменників України з 1996 року.
Слово вчителя (огляд творчості):
Поезія В. П. Кулика приваблює своїм широким тематичним
діапазоном:
Ø патріотична («Розмова з сином», «Світ мій світає з тобою,
Українонько»);
Ø філософсько-етична («Балада про вічне дерево», «І слухати
зорю…»);
Ø мистецька («Рожевий духоцвіт м’якої глини»);
Ø героїчна («Бунтарська кров», «На Каховському плацдармі»);
Ø історична («Колективізація», «Голод»).
Наскрізними у творах поета є образи саду, хліба,
материнської хати, рушника, ластівки, ромашки, за допомогою яких автор прагне
утвердити в довколиш-ності високі ідеали добра і краси, гуманності та
благородства.
Мова поезії митця наповнена буйними соками рідної землі,
вишукана й проста, барвиста і прозора, емоційна та розважлива.
Учень (ТВОРИ)
1.
Кулик В. П. День Сковороди:
Вінок Сковороди. – Херсон: Наддніпряночка, 2008. – 20 с.
2.
Кулик В. П. Дорога
до тебе: Вірші. – Сімферополь: Таврія,1989. – 64 с.
3.
Кулик В. П.
Колодязь у степу: Ліричні вірші, переклади. – Херсон: Просвіта, 2002. – 52с.
4.
Кулик В. П.
Світився гранями сонет: З російської літературної класики / Пер. В. П. Кулика.
– Херсон: Персей, 2000. – 80с.
5.
Кулик В. П. Сонце
моєї матері: Поезії. – Херсон: Чиста криниця, 1998. – 20с.
Журналістська
діяльність В. Кулика. Нині Валерій Павлович
є старшим редактором телебачення Херсонської облдержтелерадіокомпанії «Скіфія»;
автор та ведучий літературно-мистецьких телевізійних програм; лауреат і
дипломат кількох Міжнародних та Всеукраїнських телевізійних фестивалів. А телепрограма
«Ахалцихе – квітка надії» про національні меншини Херсонщини у 2005 році
була удостоєна гран-прі на Міжнародному
фестивалі у Донецьку. Почесне звання «Заслужений журналіст України» присвоєно
старшому редактору Херсонської обласної
державної телерадіокомпанії «Скіфія» Валерію Павловичу Кулику.
v Ідейно-художній аналіз збірки «День Сковороди: Вінок
сонетів».
1.
Слово вчителя.
У змістовій індивідуальній поетичній стилістиці Валерія
Кулика форма посідає важливе місце. Саме про це свідчать його численні сонети,
майстерно довершені вінки сонетів, а також філігранні (майстерно виконані)
переклади сонетів та вінків сонетів.
2.
Виразне читання
сонетів учителем та учнями (на вибір) /Додатки/. Читання відбувається під
супровід аудіо запису (звуки природи).
3.
Пояснення слів:
·
Костур – груба палиця, часто із загнутим верхнім кінцем; ціпок.
·
Сума – торбина.
·
Габа – заст. Турецьке сукно білого кольору.
·
Цямрина – одна деревина з колодязного зрубу; один ряд колод у
зрубі. Верхня частина дерев’яного колодязного зрубу; колодязний зруб.
·
Вівня – вовче лігво (з
давньоруської).
·
Флейта – духовий музичний
інструмент високого регістру.
4.
Робота над змістами
сонетів.
Кожен сонет поєднується невидимою ниточкою → Григорій
Сковорода, який усе звідав, подорожуючи, «і все горів у зоряних думках».
І. Ідея: любов до
батьківської мови.
«Слово звучить
і сонячно, й медово, Як шум тополь на весняних вітрах».
ІІ. Опис рідного краю,весни.
ІІІ. Вітер легко бився на плечі, любов’ю озорявся дорогою. (Який художній засіб використано?).
ІV. Шлях, де сяяла рілля:
Він прибивавсь на милі береги
Високі, із гірською крутизною,
Де скелі возвишались, як Боги,
Над плесами, що грали рогозою…
V. Ідея: «Який вогонь
несуть його байки! »
Образ лелеки → «…стрімке крило творило
добрий змах».
VІ. Основна думка:
спасіння є – молитви дух святої... Блаженна мить хвилини золотої…
VІІ сонет про людей у селі,
які давно не знають супокою. Образ білої хмарки → віра в краще, провісниця
добра.
VІІІ. Основна думка: не піддаватися злу, боротися з труднощами.
Символ – кетяг на калині (Що він
символізує?).
ІХ. Основна думка: «Ми у житті красу плекать повинні, І
вірити в щасливі кольори…», «Лиш віра наша буде прісно й нині…».
Х. Сковорода знав
слово честі.
ХІ. «Просвітителя
зустрічали на межині», день був у білому цвітінні – весілля.
ХІІ. «Любий друже,
істину шукай Не в бурштинах оздобленій бантині, А в доброті, що лине через
край».
ХІІІ. Паралелізм: В
Кулик & Г. Сковорода. Доріг так забагато в Україні. «І світ мене ловив, та
не спіймав».
ХІV. Блажен, хто людству
вічне світло ніс,
Хто Слово мав за найгострішу зброю.
За тим народ возводиться, мов ліс,
І проти кривди він стоїть горою.
(ХV. Акровірш → Хвала Сковороді.)
5.
Робота в групах.
ü Визначити художні засоби в сонетах.
v Пошуково-пізнавальна діяльність учнів.
|
В свитині ветхій, в вічних постолах.
|
|
А хліб, як сонце, сходив по столах,
|
|
І світ мене ловив та не спіймав…
|
|
Ходив під небом
я із костуром й сумою,
|
ХV
|
Доріг так забагато в Україні
|
Магістрал
|
Любов’ю озорявся дорогою.
|
В
А
Л
|
Осяяні зеленим буйством трав.
|
А
С
|
Аж двиготіло мудрістю земною,
|
О
В
О
|
Рука ішла на співи жайворині,
|
|
Стрімке крило творило добрий змах.
|
Д
І
|
Один лиш посох.
Я його усе ж
тримав.
|
|
Водив мене у часі-темноплині
|
|
Озвалась біла хмарка наді мною.
|
|
Коли мій степ ромашками пропах,
|
VІ. Закріплення
вивченого матеріалу.
ü Гра «Хто швидше?» (учні поділяються на дві команди).
І. Завдання першій команді.
По горизонталі: 1. Херсонський письменник, який народився у Чаплинці.(Кулик).
По вертикалі: 1. Із чим ходив ліричний герой під небом /1/? (Костуром).2. Із чим порівнюється хліб,
що сходив по столах /2,3/? (Сонцем).
3. Що допомагало долати страх /1/? (Слово).
4. Письменник, який написав симфонію «Сковорода». (Тичина). 5. До якої мови звертається герой, обожнюючи її? (Батьківської).
|
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
3
|
|
|
|
|
|
||||||
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ. Завдання другій команді.
По горизонталі: 1. Автор поезії «De libertate».(Сковорода).
По вертикалі: 1. Яке крило творило добрий змах? /5/?(Стрімке).2. Що озвалось до героя у
сьомому сонеті?(Хмарка). 3. «…тепла
вись»?(Небо). 4. «День Сковороди» – це «… сонетів». (Вінок). 5. Слово звучить… /1/(Сонячно). 6. Чого так забагато в
Україні /12,13/?(Доріг). 7. Слово
звучить… /1/(Медово). 8. У ній лиш істина
грядуща /14/.(Правда). 9. Якого
філософа згадано у сонеті /7/?(Сенека)
|
|
1
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
3
|
|
|
|
|||||||
|
|
4
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
6
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
7
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
8
|
|
|
|
|
|
|||||
|
9
|
|
|
|
|
|
||||||
VІІ. Підсумок уроку вчителем.
VІІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
ІХ. Домашнє завдання з інструктажем.
Читати повість «Конотопська
відьма», скласти цитатну характеристику щодо героїв твору.