Українська література
9 клас
Тема: світова велич Тараса Шевченка (українського
поета).
Епіграф: Не
вмре повік твоє святе ім’я!
Йому, як сонцю пломеніти!
І буде пісня зроджена твоя,
Мов океан розбурханий, гриміти!
В. Гапріндашвілі
Мета: узагальнити вивчений матеріал про життя і
творчість Тараса Шевченка,
розкрити велич постаті Кобзаря, його внесок у розвиток національної і
світової культури, виявити той великий «духовний імпульс», який дав поштовх для
діяльності митця у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення
України;
розвивати пам’ять, увагу,
спостережливість; вміння узагальнювати, зіставляти, готувати повідомлення на
основі кількох джерел, раціонально використовувати навчальний час; формувати
кругозір, світогляд школярів;
виховувати почуття гордості за
свій рідний народ, що подарував світові геніального митця.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Обладнання та ТЗН: вишитий портрет Т. Шевченка, національна
символіка України, виставка книг, ілюстрацій до творів, малюнки Т. Шевченка, повідомлення
учнів, фільм «Т. Шевченко. Заповіт», ноутбук.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Емоційна готовність школярів до уроку.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
1. Поясніть, чому Біблія стала для Шевченка важливим
духовним джерелом. Що саме приваблювало поета в біблійних текстах?
Учениця. Твори Шевченка, написані після заслання, загалом
розвивають традиційні для поета теми. У цей період антимонархічний та
антиколоніальний мотиви він нерідко розкриває через наслідування біблійних
пророків («Ісаія. Глава 35», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осії. Глава ХІV»). Шевченків вірш відчутно втрачає зв’язок
фольклорною поетикою й наближається до чітких рядків біблійних пророцтв і
псалмів. Автор то вибухає ненавистю до царів-тиранів, то поетизує страдників і
праведників, пророкуючи оновлення народного життя.
2. Літературна вікторина «У гостях у Т.
Шевченка».
Умови
заходу: діти, поділившись на дві команди по 3 учні, розгадують кросворд за
10 хвилин. Визначається склад журі. Вчитель здійснює загальне керівництво за
перебігом подій вікторини.
Кросворд для І команди
По вертикалі: 1. Письменниця, яка висловила думку: «Українська ворона»
(Т. Шевченко «Великий льох») – це «чорний дух національної недолі».
По горизонталі: 1. Герой твору Т. Г. Шевченка «Причинна». 2. На
підставі чиїх псалмів Тарас Григорович написав окремі власні переспіви. 3. Письменник-романтик,
який посприяв у надрукуванні «Кобзаря» Т. Шевченка. 4. Місто перебування
покарання Тараса Григоровича за участь у Кирило-Мефодіїв-ському товаристві. 5.
Опис природи, будь-якого незамкненого простору зовніш-нього світу. 6. Форма,
яку обрав автор для відтворення різних місцевостей безкрайньої імперії у поемі «Сон».
7. Вид одного із прологів до поеми «Гайдамаки».
Кросворд для ІІ команди
По вертикалі: 1. Композитор, який на поезію Т. Шевченка «Ісаія. Глава
35» написав урочисту кантату під назвою «Радуйся, ниво, неполитая!».
По горизонталі: 1. Визначте жанр твору за поданими рядками: І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь». 2.
Ім’я одного з героїв твору Т Шевченка «Наймичка». 3. Художній засіб,
прийом, що ґрунтується на свідомому пере-
більшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті
переплітається з фантастичним, страшне – з незвичайно смішним. 4. Назва
картини Т. Шевченка, у якій він відобразив власне себе. 5. Одне з
основних джерел «Кобзаря» Т. Шевченка – народна … 6. Страдник-гетьман, який у поемі Т.
Шевченка «Сон» за наказом Петра І був ув’язнений у Петропавлівській фортеці. 7.
Рух, відтворений у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки».
3. Рефлексія.
Установіть відповідність між жанрами і назвами
творів Т. Шевченка.
1. Подражаніє; а) «Музыкант»;
2. Балада;
б) «Доля»;
3. Посланіє;
в) «Гайдамаки»;
4. Поема;
г) «Ісаія. Глава 35»;
5. Містерія; д) «Садок
вишневий коло хати»;
6. Поезія; е) «І мертвим, і живим…»;
7. Повість; є)
«Причинна»;
8. Медитація. ж) «Великий
льох».
Ключ: 1 – г; 2 – є; 3 – е; 4 – в; 5 – ж; 6 – д; 7 – а; 8 – б.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Виразно
читає Коваленко Євген.
Автопортрет 1843р.
...Із вічності
влетів. З безсмертя виніс
Веселий повів
молодечих мрій;
Припав, припав до
аркуша паперу –
І радісно
забігало перо
(Хвилину тому, –
півтораста літ, –
Присвяту в
потаємний вніс альбом
Палкої
шанувальниці таланту),
Забігало перо… І
зупинилось.
Замріявся…
Задумався… Забувся…
Кому цей погляд
генія? Кому
Глибока
зосереджена увага,
Ця вперта
зібраність… Цей блиск очей
Кому він має
сколихнути душу?
Кому адресувати
має погляд
Вітання, згоду,
співчуття чи знак
Порозуміння;
висловить тривогу,
Лиш не за себе –
за чиєсь життя…
Можливо, і за
наше… Він увесь
Так перейнявся
думою своєю,
Що мовби аж
наблизився до нас
З півтемряви
далекої. Так ніжно
Дбайливими
штрихами відгорнув
Несупокійне та
в’юнке волосся,
Щоб і воно не
заважало… Туш
Примусив
розливатися строго в міру,
Їй визначену, –
хай підкреслить, хай
Лиш те, що мусить
проакцентувати…
Що ж із задуми
вивело його –
Чи ніжний голос,
чи дзвінок, чи пісня?
У папку вкинув
аркуш – і пішов
У свою долю, в
каторгу, у вічність…
(Роман
Лубківський)
ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Повідомлення епіграфа уроку.
Не вмре повік твоє святе ім’я!
Йому, як сонцю пломеніти!
І буде пісня зроджена твоя,
Мов океан розбурханий, гриміти!
В. Гапріндашвілі
V. Основний зміст уроку.
1. Вступне слово вчителя.
Хочу розпочати підсумковий урок за творчістю Тараса Шевченка розповіддю,
яка сприймається як легенда.
В одному санаторії на Харківщині перебував на лікуванні тяжко хворий
токар із Харкова Василь Марченко. Незадовго до смерті зі стовбура зламаної
вітром сосни він вирізав погруддя Т. Шевченка. Нехтуючи забороною лікарів,
мужньо борючись зі смертельною недугою, він просив друзів носити його в парк на носилках, і там, напівлежачи, знаючи,
що дні його лічені, він поспішав закінчити роботу. Одного дня уже закінчуючи
свою роботу, ця мужня, благородна людина
померла, але під майстерним різцем закоханого в Кобзаря робітника ожив світлий
образ великого Тараса. З того часу у парку цьому стоїть Тарас Шевченко, врісши
корінням у землю.
Справді, з великою пошаною ставляться люди до Великого Кобзаря, бо він того
вартий...
2. Значення творчості Т. Шевченка.
2.1. Кобзар
– народний поет.
• Творчість є зразком нерозривного зв’язку
поезії з життям народу.
• Творчість відбила досвід селянського
антикріпосницького руху, прагнення мас, їх ненависть до експлуататорів, волю до
боротьби, віру в краще майбутнє.
• Червоною ниткою через його творчість проходить
ідея народного повстання.
• Боровся за вільну сім’ю народів, обстоював
братство слов’янських народів, закликав до спільної боротьби.
• Його патріотизм – це патріотизм борця, для
якого щастя і воля батьківщини полягають у щасті і волі для трудящих.
2.2. Основоположник нової української літератури.
• Родоначальник революційно-демократичного
напряму нової української літератури.
• Грізний суддя і обличитель усього
самодержавно-кріпосницького ладу, непримиренний ворог поміщиків і царизму.
• Утвердив критичний реалізм в українській
літературі, розкрив народне життя в усій його повноті й багатогранності,
показав суспільні відносини, класову боротьбу свого часу.
• Вніс у вітчизняну літературу незнане багатство
тем і жанрів, прилучив її до кращих досягнень світової літератури.
• Шляхом Т. Шевченка пішли найвидатніші передові
українські письменники – Марко Вовчок, Панас Мирний, І. Франко, П. Грабовський,
М. Коцюбин- ський, Леся Українка та
ін.
• Політичні, моральні, естетичні погляди Т.
Шевченка, теми, сюжети, образи його творів мали й мають велике значення також
для розвитку інших видів мистецтва:
• своє вираження вони знайшли у творчості багатьох
композиторів, як українських (П. Ніщинського, М. Лисенка, К. Стеценка, М.
Леонтовича, Г. Майбороди, П. Майбороди),
так і російських (М. Мусоргського, О. Сєдова, С. Рахманінова та інших);
• сюжети й образи «Кобзаря» відбилися в
численних картинах, малюнках, скульптурах українських художників і скульпторів
В. Штернберга, Я. де Бальмена, К.
Трутовського, М. Пимоненка, О. Сластіона, І. Їжакевича, В. Касіяна, М.
Дерегуса, І. Гончара та багатьох інших;
• міцно ввійшли до репертуару наших театрів п’єса
«Назар Стодоля», інсценізовані поеми «Катерина», «Гайдамаки», «Наймичка». За
цими ж творами написані сценарії кінофільмів.
2.3.Роль митця у розвитку української літературної
мови.
• Утвердив певний склад словника і граматичний
лад української мови, які стали нормою і зразком для письменника, преси,
театру тощо.
• Норми української літературної мови,
створені на народній основі, дала поезія Т. Шевченка. Він відібрав із
загальнонародної мови все найбільш істотне і яскраве, розкрив у своїй
творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.
• Сміливо ввів у свої твори для передачі
філософських, політичних, літературних та інших понять книжні слова і вирази,
слов’янізми. А також слова іншомовного походження для створення відповідного
історичного або місцевого колориту.
• Мова його стала зразком для наступних
українських письменників.
2.4. Світове значення творчості
Шевченка.
•
Вивів
українську літературу в ряди великих літератур.
•
Твори
поета перекладені багатьма мовами світу.
• Однією із складових частин світової науки про
літературу є шевченкознавство, яке нараховує сотні досліджень різних наукових
жанрів (монографії, літературні портрети, розвідки, нариси, статті, огляди) і
творів художньої публіцистики (біографічні романи, повісті, оповідання).
• Вперше в історії він порушив тисячолітню
німоту соціальних низів.
• У своїх творах митець випромінював на
скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи
вдови підносив до світового рівня.
2.5. Творчий спадок (слайд).
• 240 віршів, балад, з них 8 поем;
• драма “Назар Стодоля” і фрагменти двох
незакінчених драм;
• 9 повістей із 20 ним написаних, але втрачених;
• щоденник, автобіографія, 250 листів.
«Мистецька спадщина Т. Шевченка
нараховує 835 творів – живописних полотен, рисунків, офортів та ескізів (із них
більше 300 не віднайдено). Був першокласним акварелістом – відомо його 210
акварелей, передусім пейзажів, … блискучим портретистом-психологом, що свідчить
150 портретів, з яких 43 автопортрети; офортистом – відомі 6 офортів серії
«Живописна Україна» та 21 офорт, виконаний в останні роки життя; чудовим
рисувальником – залишилося 230 олівцевих рисунків ландшафтів України, етюдів з
натури, виконаних в Аральській та Картауській експедиціях» (М. Жулинський).
2.6. Художня спадщина (картини).
Повідомлення підготував
Коваленко Євген.
3. Вшанування пам’яті поета.
• Список
перекладчів-популярйзаторів Шевченкового «Кобзаря» в різних країнах світу налічує
понад сотню імен, серед них такі знамениті майстри слова, як Є. Войнич, Джон
Вір, Флоренс Рандел, Лайвсен, Дж. Ліндсей, М. Садовяну, Дм. Методієв, М. Якубець,
Андор Габор, Дьюла Ійєш, Влад. Сирокомля, Етторе Ло Гатто, Емі Сяо, Еріх
Вайнорт, Альфред Курелла, Комацу Сіосуке. Чимало з них спеціально вивчали українську
мову, щоб читати Шевченка в оригіналі.
• Особливе місце, зв’язане з вшануванням пам’яті
Т. Шевченка, належить всесвітньо відомій Тарасовій горі, де поховано великого
Кобзаря.
• (повідомлення Рожкова Олексія) Починаючи з 1962 року, щорічно присуджується
Державна премія України імені Т. Г. Шевченка за найвидатніші досягнення
літератури і мистецтва (нині Національна премія). Першим лауреатом став Олесь
Гончар. Серед нагороджених – відомі письменники П. Загребельний, А. Малишко, П.
Тичина, Д. Павличко, Л. Костенко, В.Стус, І. Драч. Лауреати останніх років – А.
Голота, П. Перебийніс, В. Герасим’юк, В. Слапчук, А. Кичинський. Майже всі вони
вплели своє художнє слово у вінок Кобзареві(слайд).
• На тексти і мотиви «Кобзаря» 120 композиторів
створили біля 500 хорових, сольних, оперних, хореографічних та інших творів, а
весь «Кобзар» нараховує ... 227 назв.
• Ім’ям Т. Шевченка названі заводи і колгоспи,
навчальні заклади, вулиці, бульвари. Могила поета оголошена державним
заповідником.
• Створено ряд музеїв поета (повідомлення
Підлипкіна Тараса). За межами України працюють ряд такі музеї:
~ Меморіальний музей-майстерня Т.
Шевченка в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі
(кімната, де жив до останнього свого дня поет);
~ Меморіальний комплекс-музей Т.
Шевченка в м. Форт Шевченка у Казахстані (колишнє Новопетровське укріплення);
~ Музей в Орську (Росія), де
перебував Т. Шевченко на засланні;
~ Літературний музей в Торонто
(Канада);
~ Меморіальний музей-гауптвахта Т.
Шевченка в Оренбурзі;
~ Музей у м. Муйнак (Узбекистан). Тут,
на південному березі Аральського моря Т. Шевченко побував як учасник експедиції(слайд).
• Ім’я Шевченка стало в наш час символом
боротьби проти насильства, проти гніту, проти посягання на священні права
людини – свободу і незалежність.
• За рішенням ЮНЕСКО ювілеї Т. Шевченка
відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Кобзаря».
• (повідомлення Кушнір Світлани)Про все більшу світову славу великого Кобзаря
свідчать пам’ятники, встановлені як у містах України, так і в різних країнах
світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо(ілюстрації
з журналу).
4. Прислів’я про Т. Шевченка (додаток).
VІ. Підсумок уроку.
Перегляд фільму «Т. Шевченко.
Заповіт» /6 хв./.
VІІ. Визначення рівня
успішності школярів на уроці з коментарем.
VІІІ. Домашнє завдання з
інструктажем.
Підготувати
матеріал для контрольного твору на одну із запропонованих тем (або на вибір):
• «Тарас Шевченко – великий син України»;
• «Мистецька майстерність Т. Шевченка»;
• «Т. Шевченко сучасний завжди»;
• «Життя Шевченка – подвиг, який вартий на
велику пошану й одвічну пам’ять».
Додаток
Прислів’я про Т.
Шевченка
•
Шевченко для людей – це безсмертний Прометей.
•
Шевченкове слово в віках не старіє.
•
Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря.
•
Шевченкові думи переживуть віки.
•
Нове життя будуємо – Кобзаря голос чуємо.
•
Шевченкові пісні – наша сила.
•
Шевченко і Прометей – дорогі для людей.
•
Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.
•
Шевченко Тарас наче сонце для нас.
•
Шанує Шевченка Україна, як мати рідного сина.
•
Лиш Шевченка славить будем і ніколи не забудем.
•
Шевченко в серцях наших буде, поки на небі сонце, а на землі
житимуть люди.
•
Слово Тараса – наша зброя і окраса.
•
В наш чудовий час вічно житиме Тарас.
•
Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.
•
Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.