Автор: Федорова Тетяна, художній керівник Гаврилівського СБК.
Новорічна історія
Як чотирьох
королевичів женили, або коли на горі півень свисне
(На сцені сидить
Дід Мороз і розмовляє сам із собою)
Дід Мороз. – Ох-хо-хо. Скоро
Новий рік, а я нічого не встигаю. Навіщо я відпустив онучку Снігуроньку на відпочинок?
Поїхала вона особисте життя влаштовувати. Я, може, також хочу особисте життя
влаштувати.
(Заходить символ
Нового року – Вогняний Півник)
Півник. – О, Дідусю
Морозе, а чому це ти такий сумний? Я тут краєм вуха чув, ти щось про особисте
життя мріяв. Чи не збираєшся ти, яку бабусю закадрити?
Дід Мороз. – Ага, закадриш
тут, новорічні клопоти мене вже геть із ніг збили.
Півник. – Дідусю
Морозе, ти так не хвилюйся, ми з тобою і клопоти усі встигнемо повирішувати, ще
й бабульку знайдемо.
Дід Мороз. – Півнику, яка
там бабулька! Давай мішки пакуй з подарунками. А ще купа листів не прочитаних.
Ось дивись, який великий (дістає лист дає
півнику читати).
Півник. (читає) – «Дорогі Дід Мороз та Снігуронька,
пише до вас нещасна королева Гримзельда, у мене така біда – страшенна біда, я
місяць як вийшла заміж, а мій чоловік до сих пір не виконав свої подружні
обов'язки. Кожного дня у нього одна й та ж відмазка – діти вдома, соромно, ще почують. Так-от, у мене
одне бажання, щоб ці ботани нарешті вечорами почали кудись із дому виходити і
мій прекрасний король приділив мені увагу».
Дід Мороз. – Дивне якесь
бажання, але такий душевний лист, я аж розчулився (всхлипує). Ну як тут не допомогти!? У тебе є якісь пропозиції,
Півнику?
Півник. – Треба
подумати! Взагалі-то у нас Снігурка завжди креативні ідеї видавала, хоча є у
мене одна ідейка (шепоче Діду Морозу на
вухо).
Дід Мороз. – Оце ти голова,
оце ти придумав: перетворити синів на супергероїв. А як же ми це зробимо?
Півник. – Такий ти,
Дідусю, відсталий, це ж класика жанру: найстаршого покусають кажани – і він
стане Бетменом; на середнього упаде шматок метеориту – і він стане Суперменом;
а молодшого вкусить генномодифікований павук – і він обернеться на Людину-павука.
Ну, і так далі. От і вся наука.
Дід Мороз. – Гарна ідея, але
це якось не по-дідоморозовськи. Але ж і бажання виконати потрібно. Придумав! Я
королеву Гримзельду відправлю до чаклунки Малефісенти. І бажання виконаю, і
залишусь білим і пухнастим.
Півник. – Ну ти
красавчик, Дідусю.
Дід Мороз. – А то.
Півнику, а звідки це в тебе лук і стріли? Ти чи на полюванні був.
Півник. – Яке там полювання,
це ж я на півставки в елітної свахи Амурчиком підробляю.
Дід Мороз. – Ну ти даєш,
молодець який. Досить теревенити. Бери мішок і ходімо подарунки розносити.
Півник. – (Образливо) А Снігурка там на
розслабухі.
Дід Мороз. – Нічого,
нічого, ми їй відпочинок підпортимо, терміново викличемо її з відпустки.
(Ідуть за
куліси. Допоміжні куліси відчиняються, на сцені декорації королівського палацу.
Король і королева з'ясовують стосунки).
Король. – Моя прекрасна
королево, моя Гримзельдочко, чому ти така сумна, я ж так стараюсь тобі
догодити?
Королева. – Мій любий і
коханий Джерджелю (обіймає короля, а
король соромиться), у мене одна біда, ти мною нехтуєш як жінкою.
Король. – Гримзочко, ну ти ж знаєш, діти вдома, ще,
крий Господи, почують.
Королева. – Діти! Та вони
ж цілі лобуряки, а не діти. Ти б уже їм натякнув, що треба шукати собі
наречених.
Король. – Та я не можу
з ними розмовляти на такі теми, може ти сама візьмеш це питання у свої руки.
Королева. – Джерджику,
коли ТИ вже мене візьмеш у свої руки.
(Король тікає і
починає співати пісню Дзідзьо «108», танцює
разом із королевою).
Королева. – Я все одно
знайду доступ до королівського тіла.
(Іде зі сцени.
Тим часом грає музична тема чаклунки.
На сцені дівчата
танцюють хореографічну замальовку.
З’являється чаклунка
Малефісента).
Малефісента. – Оце так
сюрприз, яка цікава гостя до мене йде та ще й серед ночі.
(Заходить
королева Гримзельда).
Королева. – Так, це я до
тебе іду.
Малефісента. – Невже нашій
новоспеченій нареченій уже встиг набриднути король.
Королева. – Ну що ти, усе
зовсім навпаки!
Малефісента. – Що? Йому набридла
ТИ?
Королева. – Та ні. Ти дасиш
мені хоч слово вставити? Я до тебе з проблемами прийшла, а ти з мене насміхаєшся.
Малефісента. – О! Бачу, діло
серйозне, бо ти вже й жартів не розумієш.
Королева. – Ха-ха-ха. Які
тут жарти, тут плáкати хочеться.
Малефісента. – То поплач, як
тобі не має чого робити, а краще заспокойся і послухай мудру Малефісенту. Я
добре знаю, як приборкати твоїх синочків.
Королева. – А я ж іще не
казала, що проблема саме у них, як ти здогадалася?
Малефісента. – Гримзельдо,
розплющ очі! Ти ж до чаклунки прийшла, а я все про всіх знаю. Ти краще добре
подумай, чого саме ти хочеш?
Королева. – Та що тут
думати! Ти зроби так, щоб ті його діточки вже нарешті набралися сміливості
вечорами з дому виходити.
Малефісента. – Ну як знаєш.
Я тобі натякала, щоб ти правильно формулювала своє бажання. Ось тримай, (дає королеві мішечок). Це чарівний пил.
Королева. – І що мені з
ним роботи?
Малефісента. – А ти не
поспішай поперед батька в пекло і знатимеш, для чого цей пил потрібен. Так-от,
цим пилком кожному королевичу непомітно посиплеш голову, і того ж вечора вони
залишать вас із королем наодинці.
Королева. – Ой, дякую
тобі. Я побігла. (Бере мішечок і біжить
геть).
Малефісента. – От чудна,
можна ж було просто побажати, щоб король перестав соромитись і нарешті
зацікавився нею як жінкою. Ну, нічого на порозі ж Новий рік, ніч, коли чари
оточують нас на кожному кроці. Думаю, у цієї парочки все буде good!
(Малефісента
співає пісню «Новий рік», потім вона йде.
На сцену знову виходить
королева).
Королева. – Посипати
непомітно. Як же ж це зробити? (Ходить
сюди-туди). Точно, поки вони ще не прокинулися, я тихесенько підкрадуся і
зроблю усе, що мені потрібно.
(Королева йде.
Тим часом лунає гучне хропіння, потім падіння, крики, верески.
На сцену вибігає
королева).
Королева. – Клята
темрява! Я ж тільки трьох королевичів посипала і… впала, весь чарівний пил
порозсипала. (Плаче. Забігають королевичі
і чихають).
Людина-павук. – Чим це ви нас
обсипали?
Бетмен. – Ви вирішили
нас зі світу зжити?
Супермен. – Мамаша, а ми
все таткові розповімо.
Королева. – Ой, хлопці,
чого це ви розкричалися? Я просто вирішили провести дезінфекцію у ваших
зачісках. А то у королівстві епідемію
педикульозу оголосили. Стоп, а що це на вас за дивний одяг? Це ЩО, якась нова
колекція, а я з королем до сих пір не в тренді?
(Заходить
король).
Король. – Гримзельдо,
хто і що там триндить? О Господи! Хлопці, що за лахи ви начепили? Королевичу Сигізмунде,
це ж непристойно такі облягаючі штанці.
Людина-павук. – По-перше,
татку, з сьогоднішнього дня називай мене Спайдерменом, по-друге, твій син – супергерой,
а це мій суперкостюм.
Королева. – Оце так
закрутив – супергерой! Та ти на себе у дзеркало дивився, ти ж від вітру
перегнешся!
Людина-павук. – Суперсила –
це не завжди гора м’язів.
Король. – Ну а ти,
Бертольдо, ти ж найстарший, найрозумніший, який приклад ти подаєш молодшим
братам? Весь у чорному, неначе в траурі, тьху!
Бетмен. – Я б вас усіх
попросив із сьогоднішнього дня називати мене Бетменом, і я також супергерой!
Король. – Ну, а тебе,
Річарде, як накажеш величати? (Звернувся
король до третього сина).
Супермен. – Називайте
мене просто – Супермен! І мої суперчуття мені сигналізують про те, що в нашому
королівстві хтось потрапив у біду. Пацики, прийшов наш час! Уперед,
суперкоманда!
(Кожний стає у
свою геройську позу, потім усі йдуть зі сцени).
Королева. – (Тихенько). Ну нарешті ми самі.
Джерджику, любий, ти нічого не хочеш зробити? (Потроху підходить до короля) Наші супергерої помчалися допогати
усім нещасним. Може, ти уже нарешті поцілуєш мене? (Лізе цілуватись)
Король. – (Відходить назад). А я часнику наївся!
Королева. – (Дістає часник і кидає у рота). А я
також!
(Заходить
найменший син, весь розхристаний корона наперекосяк, позіхає і говорить до
короля з королевою, а вони налякані відскакують один від одного).
Йоан. – Я щось не
зрозумів, ТАК часничком пахне. У нас ЩО, котлети на сніданок? О, а чого це ви
стрибаєте, як коники стрибунці, і де брати?
Королева. – По-перше,
сніданок подають у їдальні, по-друге, ми не стрибаємо, а просто злякалися твоєї
різкої появи. І по-третє, ти ж дорослий мужик, подивися, на кого ти схожий: не
королевич, а конюх якийсь. Негайно приведи себе у порядок.
Король. (Тихенько). Ху-у-ух, пронесло! Шановна
королево, ми з сином підемо поснідаємо.
(Король і Йоан
ідуть, на сцені залишається тільки королева).
Королева. – Ти ж уже поснідав.
Все ніяк не наїсишся! Аби тільки від мене утекти. Стоять! Ти, Йоане, йди собі
снідай, а ми з татком трішечки пошепочемося. Джерджику, не сердь мене! Іди сюди!
Король. – (Убік) От трясця тебе бери, не встиг
утекти. (До королеви) Що сталося, моя
квіточко?
Королева. – Це, мій
солоденький, уже переходить усі межі! Соромно навіть подумати, я вже місяць як
твоя дружина, а до сих пір ще не не не, ну, між нами досі не було близькості.
Король. – Гримзельдо,
про що ти говориш? (підходить до королеви
впритул) Поглянь, я так близько, що вже далі нікуди.
Королева. – Сонечко, мені
іноді здається, що я вийшла заміж за ідіота. Я вже починаю сумніватися, що це
твої діти. Ти, мабуть, і не знаєш звідки
вони беруться.
Король. – Гримзельдо, що ти
таке кажеш, у тебе геть сорому немає, ти що, хочеш, щоб я просто зараз показав
тобі звідки діти беруться?
Королева. – Хочу! Я вже
так давно хочу! (Підходить впритул до
короля).
(Заходять усі
чотири сини).
Йоан. – О Господи, у них тут знову
шури-мури.
Король. – Сину, що ви
собі дозволяєте, майте повагу до старших.
Королева. – Хлопці, вам
потрібно одружитися і мати свій дім і сім’ю.
Бетмен. – Не хочу я
одружуватися.
Людина-павук. – Я теж не
збираюся.
Супермен. – А мені
взагалі і так не погано.
Йоан. – А я женюсь, коли півень на
горі свисне.
Сини РАЗОМ. – Ага. Ми
також.
Королева. – Коли півень
свисне? Добре, я вам влаштую свистячого півня.
Йоан. – Пацани, валимо звідси!
Король. – Синочки, у
мене до вас серйозна розмова.
(Усі йдуть зі
сцени, залишається тільки королева)
Королева. – Вони думають,
що поставили переді мною не можливу задачу. Півника я їм не знайду. Та для
такої жінки як я немає нічого не можливого. Де мій комунікатор? (Іде й бере дзеркало). Алло, Амуро,
привіт.
Амура. – (голос) Привіт моя хороша, що вже з
голосом? Ні, нічого не кажи, я вже здогадалася – знову проблеми з коханим.
Королева. – Ця проблема
вічна, я з іншої нагоди телефоную. Треба терміново зустрітися! Чекаю з
нетерпінням. (Кладе дзеркало на стіл).
Тим часом
заходить Амура.
Королева. – Привіт
подруженько, мені просто необхідна твоя допомога.
Амура. – Привіт,
розповідай, що вже сталося.
Королева. – Амурочко, ці
синочки сказали, що одружаться тільки тоді, коли на горі півень свисне.
Амура. – Теж мені
проблема, у мене якраз Півник на півставки працює Амурчиком. Ми його зараз
викличемо, і він тут і свисне, і закукурікає, ще й наречених допоможе знайти.
Королева. – Це як?
Амура. – Та дуже
просто – наречених шукатимемо старим перевіреним способом – куди стріла
полетить, звідти і наречена.
Королева. – Ну ти мене
просто врятуєш. Тільки ти мене розумієш. (Обіймаються)
Амура. – На те ж і
потрібні подруги, щоб підставити плече.
(Амура і
королева співають пісню «Подружки» гурту «Барбарики»).
Заходять король
і сини.
Король. – А чого це вам
так весело?
Амура. – І вам доброго
дня, Ваша величносте.
Король. – Ой, Амуро,
вибач, я не привітався. Радий тебе бачити, доброго тобі дня. Яким вітром?
Людина-павук. – Хлопці, треба
звідси драла давати, бо мої павучі чуття аж зашкалюють, відчуваю небезпеку.
Супермен. – Точно-точно,
вони тут про нас говорили.
Бетмен. – Можливо, вони
тут за нашими спинами якусь державну зраду замишляють?
Йоан. – Та, мабуть,
вирішують, як заставити нас одружитися.
Королева. – Йоане, а ти
молодець, одразу здогадався.
Сини РАЗОМ. – (Обурено) Що!?
Бетмен. – (До Амури) А наречених ви нам ДЕ візьмете?
Амура. – Усе дуже
просто, ось вам лук зі стрілами, куди стріла упаде, там і наречену шукайте.
Король. – Ну, хто
перший?
Сини РАЗОМ. – Не я!
Король. – Прямо море бажаючих. Значить починаємо по
старшинству. Бертольде, ти найстарший,
тобі першому і стріляти.
Амура. – Стріляй і приказуй: «Лети, стріла, далеченько, знайди
мені королівну гарненьку». І так усі по черзі.
Бетмен. – Ну, давайте,
я вже стрілятиму. (Бере лук і стріляє). Лети,
стріла, далеченько, знайди мені королівну гарненьку. Ну все, я пішов.
(Бере другий).
Супермен. Лети, стріла,
далеченько, знайди мені королівну гарненьку. (Іде за стрілою).
Люд.-павук.Лети, стріла,
далеченько, знайди мені королівну гарненьку.(Іде за стрілою).
Йоан. – Лети, стріла, далеченько,
знайди мені королівну гарненьку. (Іде за стрілою).
(Сини розійшлися,
залишилися тільки Амура, королева та король).
Король. – Амуро, пішли
з нами чайку поп’ємо.
Королева. – Зі
смаколиками різними. (Сідають пити чай).
Заходить Бетмен
із новою нареченою.
Бетмен. – Ваша величносте,
дозвольте представити вам свою наречену – знайомтесь: Царівна Жаба – Жанна Анатоліївна. (Жанна робить реверанс).
Король. – Ой, як приємно познайомитись, така чарівна
невісточка.
Жанна. – Та я на
нашому болоті перша красуня.
Король. – А звідки ж ви родом, Жанночко.
Жанна. – Та я донька
болотного царя, ми тут недалеко – на Зеленому болоті живемо.
Королева. – Як цікаво,
які імпозантні в нас свати вимальовуються.
Жанна. – Любий
королевичу, як вас там треба величати? А то я щось забула.
(Король на
ціпочках іде за куліси і забирає із собою королеву та Амуру).
Бетмен. – Називай мене
просто Бетмен. Я темний лицар, захисник, який завжди у тіні.
Жанна. – Звучить
романтично, темний лицар, захисник. Ну нарешті мені фортонуло, а то одні тільки
скрекоти та п’явки мене оточували. А чому Бетмен – поясни?
Бетмен. – Ну все дуже
просто.
(Починає співати
пісню «Потому что я Бетмен» MM Dens.
Царівна Жаба
йому підспівує і танцює).
Жанна. – А ти
прикольний, Бетмен. Я вже починаю на тебе западати.
Бетмен. – Ну ти теж
така нічогенька. А пішли, я тобі покажу наш королівський сад, а в центрі саду є
озеро з лілеями.
Жанна. – Агов,
парніша, ти що? Вирішив мене назад у водяне царство відправити?
Бетмен. – Ну, що ти, я
просто розказую, що є в нашому королівстві.
(Ідуть за
куліси, а на сцені з’являються Супермен та Проня Прокопівна і король із
королевою та Амурою).
Супермен. – Ваші величності,
пані свахо, дозвольте відрекомендувати: моя наречена – пані Проня Прокопівна.
Проня. – Та яка там
пані, можна просто королівна Проня.
Амура. – Пані Проня, а
мама вам не казала, що треба бути скромною, коли ви знаходитеся при дворі?
Проня. – Та ви ж на мене
тільки подивіться, як така красуня може бути скромною. Та в мене походка от
бедра. Я вся така іду і тільки шлейфоном шелесь, шелесь, шелесь, шелесь, а мужики штабелями так і падають, так і падають
до моїх ніг. А я на них навіть уваги не звертала, бо знала, що на такий товар
справжній покупець знайдеться.
Король. – Пані Проня, а хто ж ваші батьки?
Супермен. – Тату, досить
уже приставати з розпросами до Проні, ви що, не бачите, що вона соромиться, бо
вперше при дворі.
Проня. – Хто, я соромлюся?
Та не смішіть мене! Та я така общітельна, шо оце у любому общєстві, як риба в
водє.
Королева. – Амуро,
Джержику, ходімо подивимося, чи інших синів ще не видно, а вони нехай
пообщаються. Ще 5 хвилин такого спілкування і мені буде потрібен психотерапевт.
Король. – Сама придумала синів поодружувати, то тепер
терпи!
(Зникають за
кулісами. Супермен щось собі насвистує під носом).
Проня. – Суперменчику, що
ти там свистиш собі під носа, іди краще підкури дамі сигаретку.
Супермен. – У нас в
королівстві дами не палять.
Проня. – А я люблю бить
законодатільніцей моди. (Хапає Супермена
за руку і прикладає до своїх грудей) Ти ж тільки послухай, як серце моє
шкварчить от любві до тебе.
Супермен. – Та яка там
любов, то ваша сигаретка шкварчить, а не серце! (Вириває руку).
Проня. – А така любов, що
снився ти мені кожної ночі і кидало мене з кроваті на диван і взаємообратно. І
ось, нарешті, ти прийшов.
(Звучить саунд-трек
із фільму «Кримінальне чтиво», Проня з Суперменом танцюють, а потім він
від неї утікає).
А на сцені
з’являються Людина-павук та Мортіша Адамс.
Людина-павук. – Проходьте,
будь ласка, почувайтеся, як удома.
Мортіша. – Ой, мені якось
аж ніяково, у вас тут все таке яскраве. А я полюбляю більш пригнічені відтінки,
мій Павучок.
Людина павук. – Мартішо, не
хвилюйтеся, з часом ви звикнете.
Мортіша – Або зникнете,
ха-ха-ха.
Людина павук. – Десь
запропастились мої батьки, треба їх зайти.
Мортіша. – Та на що вони
тобі здалися, краще давай потанцюємо.
(Танцюють
танго, в цей час заходять король із королевою).
Король. – Доброго дня, дітки.
Мортіша. – І вам здрастє.
Королева. – Господи, хто
це? (Втрачає свідомість)
Людина-павук. – От і
познайомилися.
Король. – Гримзельдочко, люба, що з тобою, крихітко
моя? (Плескає її по щокам).
Королева. – Джерджику,
досить (прибирає його руки), я вже в
порядку, мені просто показалось, що наш Сигізмунд обрав собі наречену вампірку (до неї підходить Мортіша і каже).
Мортіша. – Привіт,
мамаша.
Королева. – А-а-а-а-а! (тікає за куліси)
Король. – Гримзельдочко, ну куди ж ти, а познайомитися
з Сигізмундовою нареченою? (Біжить за
нею).
Людина-павук. – А ти
молодець, так мою мачуху налякала. Ходімо, розкажеш мені трошечки про себе.
(Людина-павук та
Мортіша ідуть, і допоміжні куліси зачиняються. Звучить музика, і на сцені
з’являються бабки йожки і танцюють, у центрі четверта наречена – Йожка зі
стрілою у руках. Заходить Йоан).
Йоан. – Йожкин кот!
Оце так містечко, оце так наречена.
Йожка. – Ну, по-перше,
я не Йожкин кот, а Йожка – онучка Баби Яги, а, по-друге, місцина у нас тут
просто чарівна, повітря лікувальне. А ви, власне кажучи, хто і чого сюди
припхалися? Ой, вибачте за мою невихованість, яка мета вашого візиту?
Йоан. – Я королевич
Йоан і за сумісництвом ваш наречений. Так що не слід зволікати, треба вирушати
до королівського палацу.
Йожка. – А я тебе
упізнала, ми з тобою у ВК зафрендились учора. А з приводу транспорту не
переживай, ми зараз на моїй мітлі домчимо умить.
(Сідають на
мітлу і летять. Куліси відчиняються, сидять король із королевою.
Залітають Йоан
та Йожка)
Йоан. – Ваші
величності, знайомтесь: моя наречена Йожка.
Королева. – А мітлу брати
обов’язково?
Йожка. – Упс! (До мітли) Моя хороша, поки що постій
десь у кладовці. (Відносить мітлу).
Король. – Ви нас вибачте, ми з королевою підемо пошушукаємось.
(Ідуть за куліси).
Йоан. – (Дивиться у свій телефон) А чого це ти
лайкнула фотку якогось красеня?
Йожка. – А що? Не можна?
Йоан. – Ти – майбутня
королівна, звісно ж, не можна. Все, я видаляю тебе з друзів.
(Звучить музика,
і Йожка співає пісню «О Боже, как больно» О. Полякової).
Йоан. – Ну добре,
вибач, я погарячкував.
(Заходить
король).
Король. – Пані Йожка, я вас прошу приєднатися до інших
наречених та елітної свахи Амури, вони зараз прийдуть сюди, а ми, Йоане, підемо
пошепочемося. (Ідуть за куліси).
(Виходять Амура
й усі дівчата-наречені)
Амура. – Дівчатка,
зараз я вам дам декілька корисних порад, як утримати королевича і стати його
дружиною.
Амура співає пісню «Не спугните жениха» Т. Повалій, дівчата танцюють.
Мортіша. – Поради,
звісно, нічогенькі, але я не збираюся перед цим нареченим на ципочках ходити.
Жанна. – Ага, дійсно.
Бачили очі, що брали…
Йожка. – Ой, теж мені,
великі ціці, ой цяці – королевичі. Як на мене, звичайні селюки.
Проня. – А мені всі
подобаються.
Мортіша. – Що тут може
подобатися? Мамаша якась перелякана. Як тільки мене побачить, так і кричить як
навіжена.
Йожка. – Головне, щоб
кавалєр не злякався.
Дівчата співають
пісню «Мама казала» О. Полякової.
Заходить
королева.
Королева. – (Обурливо) О-оу-оу! Панянки, вам треба
вивчити декілька танцювальних па, щоб не осоромитися на балу. Повторюйте за
мною. Усі танцюють під музику вальса. У дівчат нічого не виходить.
Королева обурилася і уйшла. Дівчата танцюють по-сучасному під пісню
«Обезяны».
Король. – (Істерично)
Синочки, що ви творите? Хіба можна так непристойно танцювати з дамами?
Проня. – З якими
дамами? Я їх тут в упор не бачу.
Жанна. – Якщо Ви про
нас, то ми поки що мадемуазелі.
Хлопці з
дівчатами співають пісню «Батя» MM Dens.
Король. – Та яка різниця? У мене від ваших танців та
пісень аж голова запаморочилася.
Амура. – Не сваріться.
Потанцювали, поспівали – і досить. Дівчата, а тепер ходімо наводити марафет
перед балом.
Король. – Так-так, перед справжнім балом, де танцюють
вальс і полонез.
(Усі ідуть за
куліси).
Заходять Дід
Мороз, Снігуронька, Півник.
Снігуронька. – І чого це ми
сюди приїхали. Чого мене було виривати із Борнео, я так прекрасно відпочивала.
Тільки-но почав роман
накльовуватися, а ви, Дідусю, як завжди, все
зіпсували. Півник десь вилупився і забрав мене до вас.
Дід Мороз. – Та які твої
роки. У тебе ще тих романів буде і буде. А нас на бал запросили усіх разом.
Королю і королеві не ввічливо відмовляти.
Півник. – Так-так. Вони
це називають муветон.
Снігуронька. – Та мені по
барабану на їхній муветон. Я щось балу тут ніякого не бачу.
Дід Мороз. – Май терпіння,
Снігуронько, ми просто приїхали раніше.
Заходять кроль із
королевою.
Король. – Які дорогі гості до нас завітали. Вибачте, що
ми вас не зустріли. Дозвольте вам представити мою нову дружину, королева
Гримзельда.
Дід Мороз. – Та ми вже нібито
знайомі заочно. Дуже радий зустрітися особисто. (Представляє онучку) Ось познайомтеся – моя дорога онученька
Снігуронька – і наш цьогорічний помічник Золотий Півник.
Королева. – Я теж дуже
рада нашому знайомству. Я б хотіла представити вам наших молодих королевичів і
їхніх наречених.
Під музичний
супровід з’являються усі пари по черзі.
Королева. – Знайомтеся,
наш найстаршенький – Бертольдо (з учорашнього дня – Бетмен) і його наречена –
Жанна. Роблять реверанс та поклон.
Королева. – А це
королевич Сигізмунд і його обранниця – Мортіша Адамс. Роблять реверанс та поклон.
Королева. – Далі заходять
Проня Прокопівна і її жертва королевич Річард. Бідний мій пасинок. Роблять реверанс та поклон.
Король. – (Люб’язно) І наш найменшенький,
мізинчик, королевич Йоан зі своєю гьорл-френд Йожкою. Роблять реверанс та поклон.
Дід Мороз. – Дуже раді
знайомству.
Снігуронька. – (Тихо убік) Господи, одні страшилки, а
не наречені. Не могли вони мені хоч одну стрілу пустити.
Король. – Усі познайомилися, то ж розпочинаємо
новорічний бал. Маестро, музику!
Вальс.
Йожка. – З такими
танцями можна запліснявіти.
Мортіша. – У моєму склепі
і то веселіше.
Жанна. – Я взагалі
ледь стрималася, щоб не квакнути від нудьги.
Проня. – А можна
музичку веселішу!
Снігуронька. – Давайте нам
якийся клубнячок.
Півник. – Ско-
ко-коріше! Треба трішки подвигати тілом, а то щось лапки примерзли.
Дід Мороз. – Бажання мóлоді
– закон. Стукає посохом, і звучить пісня «Наверно потомучто». Усі танцюють.
Йоан. – Хух! Дівчата, від ваших танців у мене аж ноги
розболілися.
Йожка. – А те, що
поганому танцюристу заважає, не розболілося?
Бетмен. – Ото проспав
ти своє щастя. Нас наша мачуха наділила суперсилою.
Супермен. – І ми тепер
можемо зажигать на танцполі, хоч до ранку.
Людина-павук. – Я щось не
зрозумів, а чого ви вирішили, що це мачуха наділила нас суперсилою?
Королева. – Дійсно, я що
чарівниця якась, чи що?
Амура. – Та досить вже
вам з’ясовувати стосунки. Це ж новорічна ніч. Чудеса здійснюються самі собою.
Півник. – До речі, про
чудеса. Хтось тут казав, що одружиться, як півень на горі свисне. Я тут! Ану,
Дідусю, організуй мені гору!
Дід Мороз
нагинається, Півник вискакує йому на спину і свистить.
Король з
королевою та усі пари відразу цілуються.
Снігуронька. – Як завжди, в
усіх любов, а я у прольоті.
Амура. – Не хвилюйся,
я ж елітна сваха, я вже півкоролівства переодружила. Я і тобі знайду Морозенка,
і твоєму Дідусеві тепленьку Бабусю. Все буде чікі-пікі!
Дід Мороз. – Ну це вже
зовсім інша історія.
Опівночі, затамувавши подих
Чекає казки добрий люд,
Король.
Не буде негараздів жодних -
Всі біди спалює салют!
Амура.
В огнях гучних, несамовитих
Народжується шал надій
Жанна.
І сподівання справ великих
І обриси здійсненних мрій.
Бетмен.
Купайтеся ж у мріях ясних,
Вершіть великії діла,
Проня.
Подій очікуйте прекрасних,
Мішки готуйте для добра.
Супермен.
Хай щастя вам у Новім році
Приносить кожна-кожна мить!
Мортіша.
Удачі вам на кожнім кроці,
Хай серце з радості щемить.
Людина-павук.
Забудьте сум, незгоди, сльози,
Насипте кошики тепла,
Йожка.
Щоб в дощ і сонце, і морози
В родинах злагода була!
Йоан.
Хай ширшим стане друзів коло:
Протягне руку всякий стрічний,
Півник.
І буде кожен день казковим
Як ніч Різдвяна й Новорічна!
Снігуронька.
Вітаєм вас із Новим роком,
З всіма різдвяними святами!
Нехай життя із кожним кроком
Ваш дім наповнює скарбами!
Хай сонце радо вас вітає,
Кує зозуля літ багато,
Дід Мороз.
Здоров’я з пишним короваєм
Приходить в будні і на свято!
Нехай тепло людських сердець
Вам душу щиро зігріває,
І переможних справ вінець
Хай вашу голову вінчає!
Усі співають новорічну пісню.