СЦЕНАРІЙ "СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ ВЕЛИЧАЙМО!"

Дійові особи:

1.     Ведучі: Каменевська Діана, Ткаченко Валерія.

2.     Учень: Куліш Олександр.

3.     Діти: 1клас.

4.     Зима: Козленко Дар’я.

5.     Дитина: Слив’янчук Карина.

6.     Зайчики: Бондар Олександр, Рибась Галина.

7.     Ведмідь: Вейсалов Бадал.

8.     Сонечко: Дудченко Михайло.

9.     Дівчинка: Слив’янчук Карина.

10.                        Хлопець-жайворонок: Покрашенко Микита.

11.                        Дитина-Пролісок: Мотрич Олена.

12.                        Весна: Костельнюк Катерина

13.                        Хлопець-горобець: Бабенко Євген, Кондратенко Дмитро.

14.                        Мороз: Гаран Олег.

СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ ВЕЛИЧАЙМО!

Свято

Ведуча. Сьогодні незвичайний день. Саме 15 лютого зима з вес­ною зустрічається, змагаються між собою. Якщо зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо Весна візьме верх, то поверне на тепло. У давнину наші бабусі й дідусі відзначали це свято і назива­ли Стрітення, а також його ще називали Зимобор, Громиці. На стрітення сонце повертає на літо, часто буває так, що в цей день зран­ку мете снігом завірюха, мороз, а після обіду вже виглядає сонечко і весело посилає свої промені на землю. Як відомо, місяць лютий дуже вередливий. Пригадаймо про нього вірші.

Учень.

Третій місяць зветься лютий. А лютує він тому,

Що на світі довго дути не доводиться йому.

Хоче лютий, щоб на світі панувала вік зима,

Та поволі сонце гріти починає крадькома.

Довгі дні, короткі ночі, і уже струмок тече,

Лютий враз як зарегоче, знов морозом припече.

По землі вже крок за кроком йде весна, веселий час.

І розгніваний до строку лютий геть тіка від нас.

Ведуча. А як в народі кажуть про місяць лютий?

Діти.

1.  Лютий лютує, весні дорогу готує.

2.У лютому, на Стрітення, зима з весною вперше зустрічаються.

3.У лютому, кажуть, сонце йде на літо, а зима – на мороз.

4. Коли на Стрітення півень води під порогом нап’ється, то в травні він напасеться.

5. На Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед.

6. Коли лютий дорогу підгриз, кидай сани – бери віз.

Ведуча. А ще кажуть, що стрітенський сніг весною пахне. Цьогоріч зима була малосніжною і ми мало награлися в сніжки, усе ж бабу снігову ліпили, на санчатах каталися. Тож пригадаймо і про зиму вірші.

Діти.

Ось зима у нашім краї на санчатах роз'їжджає,

Сніжок сипле без упину. Вже засипав всю Вкраїну.

Де не гляну навкруги – всюди бачу білий колір,

Сніг січе безперестанку. Зима трудиться від ранку.

І мороз не попускає, йому вітер помагає.

Ведуча. Пригадали вірші про зиму, а тепер заспіваймо і пісню.

Пісня «Ой минула вже зима».

Ведуча. Гаразд, а хто ще прочитає вірші?

Діти.

Зимонько-голубонько в білім кожушку,

Любимо ми бігати по твоїм сніжку.

Не мети, не мети, зимонько, снігами,

А приходь ти до нас, з танцями й піснями.

Ведуча. А справді, діти, чому б нам не запросити Зиму в гості.

Діти. Приходь, Зимонько, приходь!

Зима.

Іду-іду-у, снігу намету! З вами разом потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

Скажіть, а чи весело вам зі мною?

Діти. Так!

Ведуча. Відпочинь, Зимонько. Тихше, діти, тут хтось спить. Гляньте, уже прокидається.

Гра у ведмедя

Дитина. Хто то спить під дубком ще й накрився кожушком? Ц-с-с. Тихо-тихо, не будіть, то, напевно, спить ведмідь. Ц-с-с. Сте­режіться, бо той гість як устане, усіх поїсть. Ц-с-с. Ой, рятуйтесь від біди, утікайте, хто куди.

Ведмідь виходить.

Ведуча. Не лякайтеся, діти, це добрий ведмідь, він не буде дітей кривдити, він хоче погратися з вами. Правда, ведмедику?

Ведуча. А яку ми знаємо прикмету про ведмедя?

Дитина. Коли ведмідь прокидається і розвалює свій барліг, то зимі кінець приходить.

Ведуча. Діти, а хто там ще з-під ялинки виглядає, ховається?

Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

Діти. Ми вас пожаліємо, лапки вам погріємо.

Ведуча. Візьмімо, діти, зайчиків до себе і заспіваймо їм про сонечко, щоб їм стало тепліше, і покличмо Сонечко.

Пісня «А вже красне сонечко»

Сонечко (приходить). Добрий день, діти!

Діти. Здрастуй, любе Сонечко!

Зайчики. Скажи нам, чи не зустрічало ти весну?

Сонечко. Зустрічало, ген за високими дубами. Квіти, трави розвіває і сюди вже повертає.

Зайчики. Ходімо з нами, покличмо весну сюди.

Сонечко і зайчики йдуть. Звучить пісня «Щебетала пташечка»

Ведуча. Весну закликали по різному: іграми, закличками, піснями.

Дівчинка. Ой, Жайворонку, чого так рано з вирію прилетів?

Хлопець-жайворонок (із ключем).

Не сам же я вийшов, Сонечко мене вислало.

В праву рученьку ключика дало.

З правої рученьки – літо відмикати,

З лівої рученьки – зиму замикати.

Ведуча. Діти, у народі побутував цікавий звичай, пов'язаний зі святом Стрітення.

Напередодні жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок-жайворонків. Їх давали дітям, щоб винесли в сад. Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію вес­ну, проганяють зиму.

А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосом сповіщає: вже весна прийшла, а отже, час виходити в поле орати, сіяти, щоб восени щедрий урожай зібрати. Люди вірили, що жайвір несе на своїх крилах золоті ключі, якими замикають холод, зиму і відмикають літо. Але чуєте, діти? Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от і Пролісок прокинувся.

Дитина-Пролісок.

Весна іде, весна іде! Весну вітайте, діти.

Вона тепло вам принесе, вінки, чудові квіти.

Я – перша квіточка весни. Я – пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни і знов родивсь на світ.

І вірю: люблять усі мене, як весну золоту,

Бо знають, що зима мине, коли я розцвіту.

Звучить пісня «Стрітення»

Весна заходить. А ось і я, Весна-красна, куди ступаю – сон­це сяє. Усе навколо оживає. А ще пробуджую від сну я нашу зем­лю чарівну.

Зима. Ой, ой, та це ж справді весна іде, тепло несе, але ми ще подивимось, хто із нас сильніший.

Насуплю я брови, і вітер холодний повіє,

Усе захолоне, рятунку нема, під снігом замре, заніміє.

Весна.

А я засміюся – і сонце ласкаве засяє,

Прокинуться луки, ліси і поля.

Усе розцвіте, заспіває.

Ведуча. Веснонько, Зимонько, не сперечайтесь. Ви обидві хороші, але сьогодні такий день. Ви не сперечайтеся, а краще позмагайтеся. Зима виходить

Весна. А хто відгадає мою загадку?

Він – веселий стрибунець. В нього сірий комірець.

Він не плаває – літає, він пшениченьку збирає.

Задавака, молодець... Ви впізнали? (Горобець)

Горобці вбігають під веселу музику.

Хлопець-горобець.

Щебетали горобці: «Гей ми, хлопці-молодці.

Хоч тепла іще нема, не лякає нас зима.

Як насипле снігу: заб'ємось під стріху.

А як сонце припече, наша пісня оживе.

Цвірінь-цвірінь!»

Ведуча. 15 лютого – Стрітення, найбільше свято лютого. Що­року всередині лютого ми святкуємо зустріч зими й весни.

Входить Зима і Дід Мороз. А назустріч їм – Весна.

Весна. Доброго дня тобі, бабусю Зимо!

Зима. Доброго тобі здоров'я, дівчино. Рано ти прийшла, ой рано.

Весна. Ні, не рано. Вже так ти, Зимо, землю находила, що люди стали кликати мене.

Зима. Дарма ти поспішала. Бо моєму царюванню ще не на­став край.

Звучить пісня «Морозець»

Весна. Та ж поглянь на себе, Зимо. Яка вже з тебе цариця? Сили не маєш ні ти, ні Мороз, ані Завірюхи, Сніжинки, Хурделиці. Не сердься, Зимо! Була ти молода, та дуже багато снігу натрусила мені на врожай. Спасибі тобі за це (вклоняється). А тепер ти по­ступайся місцем. Чуєш, земля просить.

Зима. Не пущу! Ого-го ! А ти, Морозе, чого в дугу зігнувся? Ану дмухни!

Мороз (надуває щоки). Ху-у-у! кахи-кахи!!! Жарко, жарко!

Зима. Ех ти! Зовсім нікчемний став!

Входить Сонце.

Весна. Ой, Сонечку-братику! Не грій надміру. Не треба, щоб сьогодні калюжі були.

Сонце. Мудро говориш, ну добре, якщо є трохи сили в Зими з Морозом, то нехай закінчить своє царювання.

Зима. Що ж, прощайте, милі діти, прощавай і ти, Весно, твоя взяла. Я чую, як дзвенить вже твій струмок. Хоча зараз я залишу школу, прощаючись з вами усіма, та невдовзі чекайте мене знову.

Зима пішла геть.

Сонечко. Ясне сонечко усміхається, Зима біла вже лякається. Зима холодна, з хуртовинами, за горами, за долинами.

Весна. Бувай, Зимо, і ти, Морозе! Не сумуйте! Ще повернеться ваш час, попросить земля вашої допомоги. Бувайте, люди добрі.

Весна бере Сонце за руку, і вони виходять.

Заходить дитина зі свічкою в руках.

Ведуча. На Стрітення люди йшли до церкви святити свічку, яка потім називалась Стрітенською. Господар чи господиня на­магалися донести палаюче світло із церкви, обходили з ним кім­нати. Потім ставили в таке місце, щоб усі в домі знали, де вона знаходиться. Зберігали цю свічку увесь рік аж до наступного Стрітення. Коли надворі була страшна негода, буря, грім, блис­кавка, то запалювали цю свічку – і вона оберігала хату від біди. Нехай же вона захистить нас усіх, наш край, нашу рідну землю від біди.

Діти (по черзі). Усі ми зиму проводжали, весну красну зустрі­чали. Весно, уквітчай наш край, дай нам добрий урожай.

Ой, громнице-свічечко, святая водичечко, від біди оберігай наш майбутній урожай.

Дай здоров'я нам усім та достатку в кожен дім.

Весна.

Я тепло вам принесла

І сонечка додала,

Щоб міцніли усі діти,

Розквітали, наче квіти.

Принесла вам літо,

Щоб родило жито.

Чоловікам – по плужку,

Хлопчикам – по батіжку.

А дівчатам – по віночку

З хрещеного барвіночку.

Звучить пісня «Сонячні краплини»

Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (урок-гра)

Українська мова

5 клас

Тема. Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) (слайд 1)

Епіграф:                                                                         

Якої б не сягли вершини,

Який би не взяли рубіж,

Ми знаємо: не все звершили,

Ми знаємо: зумієм більш.

Лев Іванюк

Мета: сформувати в учнів поняття про речення як синтаксичну одиницю, його ос­новні ознаки, показати, у чому полягає йо­го відмінність від словосполучення; забез­печити засвоєння поняття про односкладні речення; виробляти вміння знаходити підмет і присудок у реченні та головний член односкладного речення; розвивати логічне мислення, спостережливість, пам'ять, творчі здібності учнів, вміння аналізувати та робити висновки; виховувати захоплення осінньою природою рідного краю. (Слайд 2)

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Форма проведення: урок-гра.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис, пунктуація, морфологія, орфографія, фонетика.

Міжпредметні зв’язки: мова, література.

Обладнання: підручник, таблиці, дидактичний матеріал, атрибутика осені для прикрашання класу,  листочки для відзнак, «смайлики» (емоції людини), ноутбук.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

   З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

þ Слово вчителя.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо!

      Доброго дня! Діти, погляньте один на одного й подаруйте посмішку. Візьміться за руки,  відчуйте дотик тепла товариша й побажайте йому всього найкращого.

þ «Малюнкове вітання».

    Зараз пропоную вам обрати «Смайл уроку» серед запропонованих і намалювати його в зошит на полі олівцем.  (На дошці смайли):

þ Аутотренінг (вислів-афірмація).

   Для того щоб справитися на уроці із завданнями, будьте старанними й уважними. Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте за мною (слайд 3):

Я – п’ятикласник!

Я хочу якомога більше знати!

Я думаю, замислююся, пригадую!

Мої думки позитивні!

Я – творча особистість!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Сьогодні ми створимо урок разом із вами. Я пропоную його провести у формі гри. Для цього формуємо дві команди: 1-ша команда – «ПІДМЕТ»; 2-га команда – «ПРИСУДОК». (За кожне правильно виконане завдання учитель роздає листочки)

1.  Конкурс.

А розпочнемо урок із бліцхвилинки (бліцопитування «Блискавка»).

Синтаксис – це… (розділ науки про мову, що вивчає словосполучення і речення).

Пунктуація – це… (розділ науки про мову, що вивчає розділові знаки).

Словосполучення – це… (змістове й граматичне поєднання двох повнозначних слів).

Головним є те слово, … (від якого ставиться питання).

Залежним називається… (слово, до якого ставиться питання).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація.

- А сьогодні мова піде про речення. Отож, записуємо дату, тему, епіграф уроку (слайд 4, 5). Що б ми не вивчили, чого б не досягли, а треба працювати далі. Спробуйте визначити завдання уроку. (Учні формулюють мету.)

-Для чого нам потрібно вивчати речення? (Слайд 6) (Відповіді учнів.)

-Отже, ми сьогодні будемо вивчати речення та його граматичну основу.

2.  Конкурс.

Робота біля дошки. Прочитайте запи­сані сполучення слів, укажіть, із текстів якого стилю взято їх (усно). Назвіть лек­сичне й фразеологічне словосполучення. Зробіть розбір двох синтаксичних слово­сполучень (на вибір) (слайд 7).

Напрям вітру, червоні кетяги калини, вайлу­ватий гарбуз, природа дрімає, захистити зелено­го друга, Червона книга, день промайнув, по­живні речовини, дрижаки бити.

Бесіда

Ø Чи є серед записаних сполучень слів речення?

Ø Як відрізнити речення від словоспо­лучення?

Ø Які основні ознаки речення?

Матеріал для вчителя. (Слайд 8)У процесі бесіди учні мають зробити висновок, що, на відміну від слова і словосполучення, речення виражає закінчену думку. За допомогою речень люди спілкуються між собою, тобто передають повідомлення, ставлять запитання, висловлю­ють прохання тощо. До основних ознак речення відносять: наявність закінченої думки; інто­наційну завершеність; наявність граматичної основи – підмета і присудка; граматичний зв'язок між усіма словами.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

þ Пояснення вчителя.

-       Що ж таке речення? Речення – це… (слово або група слів, що передають повідомлення, питання або пораду, прохання, наказ; ... найменша одиниця людського спілкування; речення є засобом вираження думки.)

þ Робота з підручником. Опрацювання правил на с. 59 – 61.

þ Робота з таблицею «Головні члени речення».

Прочитайте і обговоріть у парах матеріал про граматич­ну основу речення, що таке підмет і прису­док, якими частинами мови вони виражені, на які питання відповідають, як їх підкрес­люють у реченнях. Після хвилинного обговорення, кожна команда задає по два питання.

3.  Конкурс. Робота з роздатковим матеріалом у групах (командах).

þ Відтворення деформованого тексту.

Визначити межі речень. Списати, розставити розділові знаки. Прочитати, слідкуючи за тим, як у кінці речення знижується голос (слайд 9).

Осінь

Прийшла осінь у зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки різнобарвними вогнями горять осики дикі груші важкі жолуді падають з дубів лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів бруслини.                             

Відповідь. (Слайд 10)

(Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки.

Різнобарвними вогнями горять осики, дикі груші. Важкі жолуді падають з дубів.

Лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів, бруслини.)

-       Пригадайте, що таке тема тексту?

-       На вашу думку, заголовок передає тему чи основну думку?

4.     Конкурс.

Дослідження-моделювання. Устано­віть зв'язок між словами, поставте їх так, щоб утворилося речення-прислів’я. Доведіть, що в цій конструкції наявні всі ознаки ре­чення.

І команда. Боляче, осіння, кусає, муха. (Осіння муха боляче кусає.)

ІІ команда. Конí, на, осінь, рябому, їздить. (Осінь на рябому коні їздить.)

5.     Конкурс

Міні-диктант із завданням. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи в кожному з них. Дайте заголовок тексту, ви­значте стиль його.

Скрізь багряніє осіннє намисто. Дерева й кущі ніби змагаються між собою своїми барва­ми. Їхні листочки шумлять, дзвенять, шеле­стять. Пахне останніми хризантемами. Осінь... (З журн.)

-   Якою частиною мови найчастіше ви­ражаються підмет і присудок? Скористайтеся таблицею.

- Зверніть увагу на передостаннє й ос­таннє речення. Що ви помітили?

Запам'ятайте! (Слайд 11)Речення, граматична ос­нова якого складається з підмета і присудка, на­зивається двоскладним. (Правило у підручнику на с. 62)

-Яке речення називається односклад­ним?

6.     Конкурс. (Слайд 12)

Кодовий диктант. Позначте цифрою 1 двоскладні речення, а 2 – односкладні.

Теплий, погожий ранок. Розвидняється. Со­нечко сміливіше розправило промінчики-руки. Не спить вже моє місто. Прокинувся і я. Радію новому дню.

Код: 221112. (Слайд 13)

Фізкультхвилинка.

Хтось постукав тихо в клас.

Так, перерві ще не час.

Тут підказує Марійка:

«Це, звичайно, фізкультхвилинка!»

(Під мелодію діти виконують вправи):

Станьмо, діти, чітко в ряд,

Вирушаємо у сад.

Руки вгору підіймаєм,

Наче яблука зриваєм.

Назбираємо багато,

Щоб узимку ласувати.

7.     Конкурс.

Диспут. Прокоментуйте си­туацію: Яна й Акрам засперечалися. Яна стверджувала, що осінь і осінній день – це відповідно слово й словосполу­чення. Акрам заперечив, мовляв, це мо­жуть бути односкладні речення. Хто з дітей має рацію? Обґрунтуйте.

Методична ремарка. Учитель, вислу­хавши міркування, наголосить, що поза контек­стом це, безумовно, слово й словосполучення. Однак якщо є інтонаційна завершеність, то в тексті осінь і осінній день будуть односкладними реченнями.

8.     Конкурс.

Пояснювальний диктант. Відгадати загадки. Визначити граматичні основи речень, яким частинами мови вони виражені, обґрунтувати, двоскладним чи односкладним є подане речення. (Слайд 14)

    І команда. Без крил летять, без ніг біжать, без води пливуть. (Хмари.)  Сіре сукно лізе у вікно. (Туман.)

ІІ команда. Рукавом змахнув – дерево зігнув. (Вітер.) З неба зійшов, у землю пішов. (Дощ.)

9.       Конкурс «Показуха»

Два учасника із кожної команди показують жестами, мімікою предмет, явище, особу (підмет) і дію (присудок).

10.  Конкурс.

Дослідження-реконструювання. Робота з роздатковим матеріалом у парах.

          Перебудувати речення з одним головним членом на речення з підметом і присудком. Граматичні основи підкреслити.

       У лісі мені дихалося вільно. (У лісі я дихав вільно.) На галявині пахло свіжою травою. ( На галявині пахла свіжа трава.) Мені  хочеться багато знати. (Я хочу багато знати.) Із садочка віє пахощами. (Із садочка віють пахощі.)

11.                                                                                                                                                                                                                   Конкурс.

Творча робота.

І команда (слайд 15)

           Завдання перекладачам. Записати текст українською мовою.

Осень. Золотая осень. В ясном небе белоснежными астрами проплывают облака.

Осенние цветы ещё улыбаются золотому солнцу. Они напоминают нам теплое лето.

(Осінь. Золота осінь. У ясному небі білосніжними айстрами пропливають хмарки. Осінні квіти ще посміхаються золотому сонцю. Вони нагадують нам про тепле літо.)

ІІ команда

           Уявіть, про що могли б розмовляти квіти між собою на осінньому балу.

                                 Складіть і запишіть діалог квітів на осінньому балу.

V. Підсумок уроку.

þ Термінологічний диктант. Запишіть терміни, які відповідають поданим визна­ченням (слайд 16).

G Найменша одиниця людського спілкування - це ... речення.

G Граматична основа речення - це ... підмет і присудок.

G На питання хто? що? відповідає ... підмет.

G Член речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, - це... підмет.

G Член речення, який відповідає на питання який є підмет? хто він такий? що він таке? - це ... присудок.

G Двома лініями підкреслюють ... присудок.

G Найчастіше присудок виражається ... дієсловом.

G Речення, граматична основа якого складається лише з підмета або лише з присудка, називається ... односкладним. 

þ Рефлексія (метод незакінченого речення).

-       На уроці я …

                    повторив…

                    зрозумів…

                    навчився…

Я не вміла, а тепер умію…

(Повернення до епіграфа.)

Учитель. Повернімося до смайликів. Виберіть собі смайлик і знову намалюйте на полі олівцем. Чи однакові вони?

VІ. Домашнє завдання, інструктаж. (Слайд 17)

Опрацювати  § 10 (с. 51 - 55), на 1 – 9 балів – виконати вправи 94, 95; на 10 – 12 балів – написати творчу роботу « Я – осінній листочок. Я відчуваю…».

VІІ. Заключне слово вчителя.

Оцінювання з коментарем. Підрахунок кількості набраних листочків дасть змогу визначити найактивнішого учня класу.

(Слайд 18)

Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку…

Як розорим світ оцей вщерть,

Вирок нам без війни буде: смерть.

Зупинімось – останній є шанс.

Ця планета не тільки для нас…

                                                  Зоя Кучерява