Урок літератури рідного краю Тема: Валерій Кулик 9 кл.

9 клас

Урок літератури рідного краю

Тема: Валерій Кулик.

Мета:ознайомити дев’ятикласників із творчістю поета Херсонщини: Валерія Кулика, розглянути ідейно-художній зміст збірки сонетів «День Сково­роди»; спонукати учнів до пошуково-пізнавальної діяльності;

розвивати культуру мовлення, пам’ять, уміння грамотно робити виснов­ки, удосконалювати навички аналізувати поетичні твори;

виховувати в учнів інтерес до літератури Херсонщини, зокрема до творчості В. Кулика, прищеплювати любов до поетичного слова.

Епіграф:                                          ... Колос зігнувся і дивиться в землю –

пізнай себе самого.

Небо в тисячі люстер перехмарюється –

пізнай себе самого.

Дніпро у тінь пославсь, а повен перебігу –

пізнай себе самого.

П. Тичина, симфонія «Сковорода»

Тип уроку: урок вивчення нових знань та розвитку на їх основі умінь та навичок.

 Обладнання і ТЗН: збірка сонетів «День Сковороди. Вінок сонетів» В. Кулика, портрети (світлини) поета різних періодів, виставка його творів, публікації із періодики, аудіозапис (звуки природи), ноутбук.

Література: 1. Голобородько Я. Чари трояндового вина: [Про нову книгу херсонця В. Кулика «Трояндове вино»] // Наддніпрянська правда. – 1995. – 2 березня.

2. Ігнатова Т. Книжкова виставка ювіляра: [Поету В. Кулику – 60] // Наддніпрянська правда. – 2008. – №61 (8 серп.). – С. 2.

3. Кичинський А. Валерію Кулику – 50 // Гривна. – 1998. – 31 липня.

4. Кулик Валерій Павлович // Знамениті і пам’ятні дати Херсонщини на 2008 рік: Бібліографічний покажчик. – Херсон, 2007. – С. 49 – 54.

5. «Теплиться в душі чарівне слово…»: [Поету В. Кулику – 60] // Херсонський вісник. – 2008. – №41 (9 жовт.).

6. Шульц Е. Валерий Кулик: «Мне не хватает… понимания…». О херсонском поэте // Новый формат. – 2006. – №6/7. –С. 20.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

       Слово вчителя.

Рефлексія.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Перевірка домашнього завдання.

2.     Репродуктивна бесіда

ü Із творчістю яких митців нашого краю ви уже ознайомлювалися? Що вам найбільше запам’яталося?

ü Що ви можете сказати про Григорія Сковороду і його творчість? У чому ж геніальність цієї особистості?

ü Пригадайте, що таке сонет? Кого ви можете назвати із поетів, хто писав ці твори-шедеври? (можливо й у світовій літературі)

ü Що є особливістю акровірша? Чи змогли б ви скласти акровірш?

ü Як ви вважаєте, що потрібно людині, щоб життя їй не видавалося сірим, буденним?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.  

Оголошення епіграфа уроку.

... Колос зігнувся і дивиться в землю –

пізнай себе самого.

Небо в тисячі люстер перехмарюється –

пізнай себе самого.

Дніпро у тінь пославсь, а повен перебігу –

пізнай себе самого.

П. Тичина, симфонія «Сковорода»

ІV. Повідомлення теми, мети уроку.

Херсонщина – край сонячних мрій, баштанний рай, степові простори, місце зустрічі Дніпра із морем. Херсонщина – це привітні люди. Херсонщина – місце, де творили і творять свої шедеври митці Слова: Микола Куліш, Іван Дніпровський, Дніпрова Чайка, Алла Тютюнник, Микола Братан, Анатолій Кичинський, Василь Загороднюк, Валерій Кулик, Іван Немченко… Кожен із творців незвичний по-своєму, але їх дещо об’єднує – херсонська свобода степу – рідна земля…

 Я вважаю, ви вже здогадалися про кого у нас сьогодні на уроці буде йти мова. Так, ми з вами ознайомимося із творчістю одного із найгеніальніших постатей нашого краю – Валерієм Павловичем Куликом. Він же присвятив цілу збірку сонетів Сковороді.

V. Основний зміст уроку.

v  Вивчення біографії та творчої діяльності Валерія Кулика.

Учитель. Розпочнімо ж наш урок зі знайомства із поетом, журналістом Валерієм Павловичем Куликом.

Учнівські повідомлення:

Учень. Валерій Павлович Кулик народився в селищі Чаплинка 1948 року, в родині освітян. Закінчив факультет української філології Херсонського педагогічного інституту. Працював кореспондентом районних газет у Чаплинці, Білозерці, Цюрупинську, Новій Каховці, створив і керував літературною студією «Біле озеро», а сьогодні очолює літературно-мистецький гурт «Таврійський первоцвіт».

Учень. Перші вірші Валерія Кулика було опубліковано у Чаплинській районній газеті «Радянська Таврія» 1961 року, а перша книжка поета «Відстані» побачила світ у видавництві «Таврія» у 1978 році. Сьогодні творчий доробок майстра слова нараховує близько двох десятків поетичних збірок та чотири пісенних. Кулик Валерій Павлович – член Національної спілки письменників України з 1996 року.

Слово вчителя (огляд творчості):

Поезія В. П. Кулика приваблює своїм широким тематичним діапазоном:

Ø патріотична («Розмова з сином», «Світ мій світає з тобою, Українонько»);

Ø філософсько-етична («Балада про вічне дерево», «І слухати зорю…»);

Ø мистецька («Рожевий духоцвіт м’якої глини»);

Ø героїчна («Бунтарська кров», «На Каховському плацдармі»);

Ø історична («Колективізація», «Голод»).

Наскрізними у творах поета є образи саду, хліба, материнської хати, рушника, ластівки, ромашки, за допомогою яких автор прагне утвердити в довколиш-ності високі ідеали добра і краси, гуманності та благородства.

Мова поезії митця наповнена буйними соками рідної землі, вишукана й проста, барвиста і прозора, емоційна та розважлива.

Учень (ТВОРИ)

1.     Кулик В. П. День Сковороди: Вінок Сковороди. – Херсон: Наддніпряночка, 2008. – 20 с.

2.     Кулик В. П. Дорога до тебе: Вірші. – Сімферополь: Таврія,1989. – 64 с.

3.     Кулик В. П. Колодязь у степу: Ліричні вірші, переклади. – Херсон: Просвіта, 2002. – 52с.

4.     Кулик В. П. Світився гранями сонет: З російської літературної класики / Пер. В. П. Кулика. – Херсон: Персей, 2000. – 80с.

5.     Кулик В. П. Сонце моєї матері: Поезії. – Херсон: Чиста криниця, 1998. – 20с.

Журналістська діяльність В. Кулика. Нині Валерій Павлович є старшим редактором телебачення Херсонської облдержтелерадіокомпанії «Скіфія»; автор та ведучий літературно-мистецьких телевізійних програм; лауреат і дипломат кількох Міжнародних та Всеукраїнських телевізійних фестивалів. А телепрограма «Ахалцихе – квітка надії» про національні меншини Херсонщини у 2005 році була  удостоєна гран-прі на Міжнародному фестивалі у Донецьку. Почесне звання «Заслужений журналіст України» присвоєно старшому редактору Херсонської обласної  державної телерадіокомпанії «Скіфія» Валерію Павловичу Кулику.  

v  Ідейно-художній аналіз збірки «День Сковороди: Вінок сонетів».

1.     Слово вчителя.

У змістовій індивідуальній поетичній стилістиці Валерія Кулика форма посідає важливе місце. Саме про це свідчать його численні сонети, майстерно довершені вінки сонетів, а також філігранні (майстерно виконані) переклади сонетів та вінків сонетів.

2.     Виразне читання сонетів учителем та учнями (на вибір) /Додатки/. Читання відбувається під супровід аудіо запису (звуки природи).

3.     Пояснення слів:

·        Костур – груба палиця, часто із загнутим верхнім кінцем; ціпок.

·        Сума – торбина.

·        Габа – заст. Турецьке сукно білого кольору.

·        Цямрина – одна деревина з колодязного зрубу; один ряд колод у зрубі. Верхня частина дерев’яного колодязного зрубу; колодязний зруб.

·        Вівня – вовче лігво (з давньоруської).

·        Флейта – духовий музичний інструмент високого регістру.

4.     Робота над змістами сонетів.

Кожен сонет поєднується невидимою ниточкою → Григорій Сковорода, який усе звідав, подорожуючи, «і все горів у зоряних думках».

І. Ідея: любов до батьківської мови.

    «Слово звучить і сонячно, й медово, Як шум тополь на весняних вітрах».

ІІ. Опис рідного краю,весни.

ІІІ. Вітер легко бився на плечі, любов’ю озорявся дорогою. (Який худож­ній засіб використано?).

ІV. Шлях, де сяяла рілля:

Він прибивавсь на милі береги

Високі, із гірською крутизною,

Де скелі возвишались, як Боги,

Над плесами, що грали рогозою…

V. Ідея: «Який вогонь несуть його байки! »

     Образ лелеки → «…стрімке крило творило добрий змах».

VІ. Основна думка: спасіння є – молитви дух святої... Блаженна мить хвилини золотої…

VІІ сонет про людей у селі, які давно не знають супокою. Образ білої хмарки → віра в краще, провісниця добра.

VІІІ. Основна думка: не піддаватися злу, боротися з труднощами. Символ – кетяг на калині (Що він символізує?).

ІХ. Основна думка: «Ми у житті красу плекать повинні, І вірити в щасливі кольори…», «Лиш віра наша буде прісно й нині…».

Х. Сковорода знав слово честі.

ХІ. «Просвітителя зустрічали на межині», день був у білому цвітінні – весілля.

ХІІ. «Любий друже, істину шукай Не в бурштинах оздобленій бантині, А в доброті, що лине через край».

ХІІІ. Паралелізм: В Кулик & Г. Сковорода. Доріг так забагато в Україні. «І світ мене ловив, та не спіймав».

ХІV. Блажен, хто людству вічне світло ніс,

Хто Слово мав за найгострішу зброю.

За тим народ возводиться, мов ліс,

І проти кривди він стоїть горою.

(ХV. Акровірш → Хвала Сковороді.)

5.     Робота в групах.

ü Визначити художні засоби в сонетах.

v Пошуково-пізнавальна діяльність учнів.

Заповнити «вінок» (за часовою стрілкою) тими фразами, щоб склався акровірш.

В свитині ветхій, в вічних постолах.

А хліб, як сонце, сходив по столах,

І світ мене ловив та не спіймав…

Ходив під небом я із костуром  й сумою,

 

ХV

Доріг так забагато в Україні

 

Магістрал

Любов’ю озорявся дорогою.

                                         Х

В

А

Л

Осяяні зеленим буйством трав.

 

А

С

Аж двиготіло мудрістю земною,

К

О

В

О

Рука ішла на співи жайворині,

Р

Стрімке крило творило добрий змах.

О

Д

І

                                        

Один лиш посох. Я його усе ж  тримав.

Водив мене у часі-темноплині

Озвалась біла хмарка наді мною.

Коли мій степ ромашками пропах,

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

ü Гра «Хто швидше?» (учні поділяються на дві команди).

І. Завдання першій команді.

По горизонталі: 1. Херсонський письменник, який народився у Чаплинці.(Кулик).

По вертикалі: 1. Із чим ходив ліричний герой під небом /1/? (Костуром).2. Із чим порівнюється хліб, що сходив по столах /2,3/? (Сонцем). 3. Що допомагало долати страх /1/? (Слово). 4. Письменник, який написав симфонію «Сковорода». (Тичина). 5. До якої мови звертається герой, обожнюючи її? (Батьківської).

				1
			2
			3
			4
5

ІІ. Завдання другій команді.

По горизонталі: 1. Автор поезії «De libertate».(Сковорода).

По вертикалі: 1. Яке крило творило добрий змах? /5/?(Стрімке).2. Що озвалось до героя у сьомому сонеті?(Хмарка). 3. «…тепла вись»?(Небо). 4.  «День Сковороди» – це «… сонетів». (Вінок). 5. Слово звучить… /1/(Сонячно). 6. Чого так забагато в Україні /12,13/?(Доріг). 7. Слово звучить… /1/(Медово). 8. У ній лиш істина грядуща /14/.(Правда). 9. Якого філософа згадано у сонеті /7/?(Сенека)

					1
	2
		3
					4
				5
			6
		7
	8
9

VІІ. Підсумок уроку вчителем.

VІІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

ІХ. Домашнє завдання з інструктажем.  

Читати повість «Конотопська відьма», скласти цитатну характеристику щодо героїв твору.

Проект «Скарби мого народу – скарби моєї душі»

Проект «Скарби мого народу – скарби моєї душі»

Вивчаймо, друзі, з юних літ

Обряди, звичаї і мову.

Це – наш чарівний дивосвіт,

Це роду нашого основа.      

Актуальність проблеми

Кажуть, без минулого немає майбутнього. Кожен прожитий рік віддаляє нас від минувшини. Сучасний світ набирає шалених обертів. Проте юні вихованці повинні знати, зберігати у своїх серцях та передавати свої знання та вміння наступному поколінню. Так зберігається історія. Це повинен усвідомити кожен громадянин.

Рідна земля, домівка, сім’я – це цінності, що формують гідність людини, прагнення до свободи, її патріотизм та громадянськість. Неможливо сформувати ці цінності тільки балаканиною. Лише в діяльності, в активному пошуку і практичному застосуванні набутого досвіду дитина стане сама носієм цих цінностей і залучить до дії своїх однолітків.

Так сталося, що наше мистецтво, наша історія знали як часи розквіту, так і часи занепаду. Історія нашої культури – це своєрідний храм, який цінний не тільки працею, що в нього вклали перші його будівельники, а й працею всіх прийдешніх поколінь, без якої той храм давно перетворився б на руїни. Кожна людина, котра вважає себе інтелігентною, не може, живучи в сучасному світі, не знати культурного досвіду свого народу, цілого людства. Без цього багажу вона порожня і її годі назвати людиною мислячою.

 Однією з багатьох форм естетичного виховання учнів засобами мистецтва є самодіяльне драматичне мистецтво. Заняття в драматичному гуртку школи не ставить собі за мету підготувати акторів-професіоналів, але сприяють загальному естетичному вихованню учнів, допомагають їм глибше зрозуміти світ прекрасного, розвинути власні творчі здібності. Такі заняття залучають шкільну молодь до духовних надбань українського народу, розвивають загальну культуру, почуття відповідальності за долю рідного слова на рідній землі.

Система національних цінностей, виховання учнів на основі етнопедагогіки та народознавства мають величезний виховний потенціал, вони дозволять формувати в учнів духовність, почуття національної гідності та гордості за свою Батьківщину, високий патріотизм.

Керівник проекту: Федоров С. І. (вчитель української мови та літератури).

Учасники проекту: учні 5 класу.

Тип проекту: творчий, довготривалий, колективний.

Кількість учасників: 14 учнів.                                                   

Термін виконання: 3 роки (2010 - 2013).

Тема проекту: «Скарби мого народу – скарби моєї душі».

Мета та завдання проекту:

·         сприяння активізації пошуково-дослідницької роботи учнів шляхом ознайомлення, запису та відтворення перлин усної народної творчості (загадок, приказок, скоромовок, легенд, пісень), музики, звичаїв, обрядів, святкових дійств свого краю та інших етнографічних регіонів України;

·         виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності й культури розумової праці;

·         формування комунікативної компетентності учнів;  

·         розвиток уміння працювати в команді;  

·         розвиток креативних здібностей та духовно-естетичних якостей учнів: емоційної схвильованості, творчої уяви, здатності до співпереживання, естетичної насолоди, уміння зіставляти, аналізувати, оцінювати твори і творчість письменників, художників, композиторів.

Етапи реалізації проекту:

Ι етап. Підготовчо-організаційний (вересень 2010 р. - жовтень 2010 р.)

Завдання:

1.       Опрацювання літератури з даної проблеми.

2.       Виявлення творчих здібностей учнів, їхньої здатності до саморозвитку та самовдосконалення.

3.       Розробка плану роботи гуртка з виховання учнів на народних традиціях.

4.       Ознайомлення з вимогами щодо запису фольклорних творів.

Форми реалізації:

1.  Проведення анкетування «Чи маю я артистичні здібності?»

2.  Підбір, систематизація літературних джерел, які сприяють розробці проекту.

ΙΙ етап.  Дослідницько-практичний (листопад 2010 р. – березень 2013 р.)

Завдання:

1.  Підтримувати процеси самопізнання, саморозвитку дитини через організацію спільних колективно-творчих справ.

2.  Розвиток комунікативних навичок учнів.

3.  Формування національної самосвідомості, любові до народу, глибокої, усвідомленої поваги до носіїв національних традиції.

4.  Формування загальної духовності й духовної культури, пропаганда культурних досягнень своєї нації.

5.  Забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних і власних інтересів.

6.  Розвиток у дітей творчих здібностей, підтримка обдарованої молоді.

7.  Формування моральної культури особистості.

8.  Моніторинг   творчих   здібностей   учнів,   їхньої   здатності   до   саморозвитку   та самовдосконалення.

Форми реалізації:

1.       Екскурсія до Херсонського обласного театру ляльок.

2.       Екскурсія до шкільного музею 295 стрілецької дивізії у смт. Мирне.

3.       Проведення:

3.1.         Театрального дійства «Андрію, Андрію, я не тобі коноплі сію» /13.12.2010р./.

3.2.         Різдвяних віншувань для жителів с. Гаврилівка та с. Бабенківка /07. 01. 2011р./.

3.3.         Показ вистави «Стрітення Господнє величаймо!» /15. 02. 2011р./.

3.4.         Родинного свята до Міжнародного жіночого дня /08. 03. 2011р./.

3.5.         Загальношкільної лінійки до Всесвітнього дня рідної мови «Мужай, прекрасне наше слово» /21.02. 2011р./.

3.6.         Літературно-музичної композиції «Свято Покрови»/14.10.2011р./.

3.7.         Театрального дійства «Прийди до нас, Миколаю!» /грудень 2011р./.

3.8.         Літературно-музичної композиції «Обжинки» /листопад 2011р./.

3.9.         З Різдвом Христовим!(Свято-вікторина) /січень 2012р./

3.10.    «Прийди, прийди, Подоляночко» (свято зустрічі весни) /березень 2012р./

3.11.    «Мати наша – сива горлиця» (свято матері) /травень 2012р./

3.12.    Вистави «І на тім рушникові оживе все, знайоме до болю...» /листопад 2012р./.

3.13.    Великдень величаймо! /квітень 2013р./

4.      Підготовка та проведення пошуково-дослідницької роботи «Традиції та обряди на святах літнього циклу».

5.      Екскурсії до м. Полтави, м. Канів, Криму, м. Чернівців.

6.      Проведення родинних свят.

ΙΙΙ етап. Узагальнювально-підсумковий (квітень – травень 2013 р.)

Завдання:

-       якісний аналіз виконання проекту;

-       порівняння результатів роботи з поставленою метою та завданнями.

Форми реалізації:

1.      Виготовлення стінгазет.

2.      Створення презентацій.

3.      Видання збірника творів усної народної творчості та обрядових пісень.

4.      Фоторепортажі.

5.      Замітки до районної газети.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

·          створення умов для забезпечення виховання всебічно розвинутої національно свідомої, високоосвіченої, життєво компетентної, творчої особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення;

·          розвиток пізнавальних інтересів учнів;

·          перетворення учнів з об’єктів виховного впливу на суб’єктів виховної діяльності;

·          набуття учнями навичок пошуково-дослідницької роботи;

·          знання історії, культури, традицій звичаїв та обрядів свого краю;

·          реалізація особистісно орієнтованого підходу виховання;

·          створення здорового мікроклімату в класі;

·           розвиток життєтворчості учнів.