Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (урок-гра)

Українська мова

5 клас

Тема. Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) (слайд 1)

Епіграф:                                                                         

Якої б не сягли вершини,

Який би не взяли рубіж,

Ми знаємо: не все звершили,

Ми знаємо: зумієм більш.

Лев Іванюк

Мета: сформувати в учнів поняття про речення як синтаксичну одиницю, його ос­новні ознаки, показати, у чому полягає йо­го відмінність від словосполучення; забез­печити засвоєння поняття про односкладні речення; виробляти вміння знаходити підмет і присудок у реченні та головний член односкладного речення; розвивати логічне мислення, спостережливість, пам'ять, творчі здібності учнів, вміння аналізувати та робити висновки; виховувати захоплення осінньою природою рідного краю. (Слайд 2)

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Форма проведення: урок-гра.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис, пунктуація, морфологія, орфографія, фонетика.

Міжпредметні зв’язки: мова, література.

Обладнання: підручник, таблиці, дидактичний матеріал, атрибутика осені для прикрашання класу,  листочки для відзнак, «смайлики» (емоції людини), ноутбук.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

   З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

þ Слово вчителя.

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо!

      Доброго дня! Діти, погляньте один на одного й подаруйте посмішку. Візьміться за руки,  відчуйте дотик тепла товариша й побажайте йому всього найкращого.

þ «Малюнкове вітання».

    Зараз пропоную вам обрати «Смайл уроку» серед запропонованих і намалювати його в зошит на полі олівцем.  (На дошці смайли):

þ Аутотренінг (вислів-афірмація).

   Для того щоб справитися на уроці із завданнями, будьте старанними й уважними. Покладіть руки на парту, заплющте очі та промовляйте за мною (слайд 3):

Я – п’ятикласник!

Я хочу якомога більше знати!

Я думаю, замислююся, пригадую!

Мої думки позитивні!

Я – творча особистість!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Сьогодні ми створимо урок разом із вами. Я пропоную його провести у формі гри. Для цього формуємо дві команди: 1-ша команда – «ПІДМЕТ»; 2-га команда – «ПРИСУДОК». (За кожне правильно виконане завдання учитель роздає листочки)

1.  Конкурс.

А розпочнемо урок із бліцхвилинки (бліцопитування «Блискавка»).

Синтаксис – це… (розділ науки про мову, що вивчає словосполучення і речення).

Пунктуація – це… (розділ науки про мову, що вивчає розділові знаки).

Словосполучення – це… (змістове й граматичне поєднання двох повнозначних слів).

Головним є те слово, … (від якого ставиться питання).

Залежним називається… (слово, до якого ставиться питання).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація.

- А сьогодні мова піде про речення. Отож, записуємо дату, тему, епіграф уроку (слайд 4, 5). Що б ми не вивчили, чого б не досягли, а треба працювати далі. Спробуйте визначити завдання уроку. (Учні формулюють мету.)

-Для чого нам потрібно вивчати речення? (Слайд 6) (Відповіді учнів.)

-Отже, ми сьогодні будемо вивчати речення та його граматичну основу.

2.  Конкурс.

Робота біля дошки. Прочитайте запи­сані сполучення слів, укажіть, із текстів якого стилю взято їх (усно). Назвіть лек­сичне й фразеологічне словосполучення. Зробіть розбір двох синтаксичних слово­сполучень (на вибір) (слайд 7).

Напрям вітру, червоні кетяги калини, вайлу­ватий гарбуз, природа дрімає, захистити зелено­го друга, Червона книга, день промайнув, по­живні речовини, дрижаки бити.

Бесіда

Ø Чи є серед записаних сполучень слів речення?

Ø Як відрізнити речення від словоспо­лучення?

Ø Які основні ознаки речення?

Матеріал для вчителя. (Слайд 8)У процесі бесіди учні мають зробити висновок, що, на відміну від слова і словосполучення, речення виражає закінчену думку. За допомогою речень люди спілкуються між собою, тобто передають повідомлення, ставлять запитання, висловлю­ють прохання тощо. До основних ознак речення відносять: наявність закінченої думки; інто­наційну завершеність; наявність граматичної основи – підмета і присудка; граматичний зв'язок між усіма словами.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

þ Пояснення вчителя.

-       Що ж таке речення? Речення – це… (слово або група слів, що передають повідомлення, питання або пораду, прохання, наказ; ... найменша одиниця людського спілкування; речення є засобом вираження думки.)

þ Робота з підручником. Опрацювання правил на с. 59 – 61.

þ Робота з таблицею «Головні члени речення».

Прочитайте і обговоріть у парах матеріал про граматич­ну основу речення, що таке підмет і прису­док, якими частинами мови вони виражені, на які питання відповідають, як їх підкрес­люють у реченнях. Після хвилинного обговорення, кожна команда задає по два питання.

3.  Конкурс. Робота з роздатковим матеріалом у групах (командах).

þ Відтворення деформованого тексту.

Визначити межі речень. Списати, розставити розділові знаки. Прочитати, слідкуючи за тим, як у кінці речення знижується голос (слайд 9).

Осінь

Прийшла осінь у зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки різнобарвними вогнями горять осики дикі груші важкі жолуді падають з дубів лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів бруслини.                             

Відповідь. (Слайд 10)

(Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки.

Різнобарвними вогнями горять осики, дикі груші. Важкі жолуді падають з дубів.

Лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів, бруслини.)

-       Пригадайте, що таке тема тексту?

-       На вашу думку, заголовок передає тему чи основну думку?

4.     Конкурс.

Дослідження-моделювання. Устано­віть зв'язок між словами, поставте їх так, щоб утворилося речення-прислів’я. Доведіть, що в цій конструкції наявні всі ознаки ре­чення.

І команда. Боляче, осіння, кусає, муха. (Осіння муха боляче кусає.)

ІІ команда. Конí, на, осінь, рябому, їздить. (Осінь на рябому коні їздить.)

5.     Конкурс

Міні-диктант із завданням. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи в кожному з них. Дайте заголовок тексту, ви­значте стиль його.

Скрізь багряніє осіннє намисто. Дерева й кущі ніби змагаються між собою своїми барва­ми. Їхні листочки шумлять, дзвенять, шеле­стять. Пахне останніми хризантемами. Осінь... (З журн.)

-   Якою частиною мови найчастіше ви­ражаються підмет і присудок? Скористайтеся таблицею.

- Зверніть увагу на передостаннє й ос­таннє речення. Що ви помітили?

Запам'ятайте! (Слайд 11)Речення, граматична ос­нова якого складається з підмета і присудка, на­зивається двоскладним. (Правило у підручнику на с. 62)

-Яке речення називається односклад­ним?

6.     Конкурс. (Слайд 12)

Кодовий диктант. Позначте цифрою 1 двоскладні речення, а 2 – односкладні.

Теплий, погожий ранок. Розвидняється. Со­нечко сміливіше розправило промінчики-руки. Не спить вже моє місто. Прокинувся і я. Радію новому дню.

Код: 221112. (Слайд 13)

Фізкультхвилинка.

Хтось постукав тихо в клас.

Так, перерві ще не час.

Тут підказує Марійка:

«Це, звичайно, фізкультхвилинка!»

(Під мелодію діти виконують вправи):

Станьмо, діти, чітко в ряд,

Вирушаємо у сад.

Руки вгору підіймаєм,

Наче яблука зриваєм.

Назбираємо багато,

Щоб узимку ласувати.

7.     Конкурс.

Диспут. Прокоментуйте си­туацію: Яна й Акрам засперечалися. Яна стверджувала, що осінь і осінній день – це відповідно слово й словосполу­чення. Акрам заперечив, мовляв, це мо­жуть бути односкладні речення. Хто з дітей має рацію? Обґрунтуйте.

Методична ремарка. Учитель, вислу­хавши міркування, наголосить, що поза контек­стом це, безумовно, слово й словосполучення. Однак якщо є інтонаційна завершеність, то в тексті осінь і осінній день будуть односкладними реченнями.

8.     Конкурс.

Пояснювальний диктант. Відгадати загадки. Визначити граматичні основи речень, яким частинами мови вони виражені, обґрунтувати, двоскладним чи односкладним є подане речення. (Слайд 14)

    І команда. Без крил летять, без ніг біжать, без води пливуть. (Хмари.)  Сіре сукно лізе у вікно. (Туман.)

ІІ команда. Рукавом змахнув – дерево зігнув. (Вітер.) З неба зійшов, у землю пішов. (Дощ.)

9.       Конкурс «Показуха»

Два учасника із кожної команди показують жестами, мімікою предмет, явище, особу (підмет) і дію (присудок).

10.  Конкурс.

Дослідження-реконструювання. Робота з роздатковим матеріалом у парах.

          Перебудувати речення з одним головним членом на речення з підметом і присудком. Граматичні основи підкреслити.

       У лісі мені дихалося вільно. (У лісі я дихав вільно.) На галявині пахло свіжою травою. ( На галявині пахла свіжа трава.) Мені  хочеться багато знати. (Я хочу багато знати.) Із садочка віє пахощами. (Із садочка віють пахощі.)

11.                                                                                                                                                                                                                   Конкурс.

Творча робота.

І команда (слайд 15)

           Завдання перекладачам. Записати текст українською мовою.

Осень. Золотая осень. В ясном небе белоснежными астрами проплывают облака.

Осенние цветы ещё улыбаются золотому солнцу. Они напоминают нам теплое лето.

(Осінь. Золота осінь. У ясному небі білосніжними айстрами пропливають хмарки. Осінні квіти ще посміхаються золотому сонцю. Вони нагадують нам про тепле літо.)

ІІ команда

           Уявіть, про що могли б розмовляти квіти між собою на осінньому балу.

                                 Складіть і запишіть діалог квітів на осінньому балу.

V. Підсумок уроку.

þ Термінологічний диктант. Запишіть терміни, які відповідають поданим визна­ченням (слайд 16).

G Найменша одиниця людського спілкування - це ... речення.

G Граматична основа речення - це ... підмет і присудок.

G На питання хто? що? відповідає ... підмет.

G Член речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, - це... підмет.

G Член речення, який відповідає на питання який є підмет? хто він такий? що він таке? - це ... присудок.

G Двома лініями підкреслюють ... присудок.

G Найчастіше присудок виражається ... дієсловом.

G Речення, граматична основа якого складається лише з підмета або лише з присудка, називається ... односкладним. 

þ Рефлексія (метод незакінченого речення).

-       На уроці я …

                    повторив…

                    зрозумів…

                    навчився…

Я не вміла, а тепер умію…

(Повернення до епіграфа.)

Учитель. Повернімося до смайликів. Виберіть собі смайлик і знову намалюйте на полі олівцем. Чи однакові вони?

VІ. Домашнє завдання, інструктаж. (Слайд 17)

Опрацювати  § 10 (с. 51 - 55), на 1 – 9 балів – виконати вправи 94, 95; на 10 – 12 балів – написати творчу роботу « Я – осінній листочок. Я відчуваю…».

VІІ. Заключне слово вчителя.

Оцінювання з коментарем. Підрахунок кількості набраних листочків дасть змогу визначити найактивнішого учня класу.

(Слайд 18)

Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку…

Як розорим світ оцей вщерть,

Вирок нам без війни буде: смерть.

Зупинімось – останній є шанс.

Ця планета не тільки для нас…

                                                  Зоя Кучерява

Життя (твір-есе)

Життя таке непередбачуване!... Ох, як же ж нелегко. Проживши 65 років, я збагнув, наскільки жалюгідно я проводив своє дитинство та юнацькі роки: бійки, цигарки, пиво і не тільки – я був блотнягою.  У пам'ять врізався рік 2012 (мені було тільки шістнадцять), який перевернув усе моє життя...

Скільки себе пам'ятаю в дитинстві – полюбляв робити якісь бридкі вчинки: то синичку підстрелю з рогатки, то малечу в школі поб'ю просто так, то щось дрібне пригрію у своїх руках. Мене недолюблювали і усі боялися. Мама з татом дуже страждали від цього, але я чомусь цього не розумів. Бувало, дорікав, що? не приємно?, а смартфон приємно мені не купувати? А ще мене прозвали Бунтарем. Прибирати у класі – не я; усілякі акції милосердя – не для мене; допомогти батькові по господарству – хай мама. Було таке, що мама частенько потай плакала від усіх. Як я пізніше зрозумів – через мене...  «І в кого ти такий вдався», – неодноразово повторювали мої найрідніші батьки. Але вони любили мене, і це почуття було найсильнішою зброє проти моєї темної душі.

Зима. Засніжений лютий. Ми родиною відпочивали у Буковелі. Я цього давно чекав. Там познайомився з Марічкою – справжньою гірською красунею.

Уже скоро буде домівка. Ми їхали власним автомобілем. Назустріч. Пре. Камаз. Ожеледиця. «Сину!..». Бам......

Ангел-охоронець зберіг тільки моє життя.

Очунявся уже в Херсоні. Ніг не відчуваю. А-а-а... Усе! Більше не можу згадувати... Батьків дуже шкода. Їх мені не вистачає.

Дивувало мене те, що люди допомогли мені тоді. Я не міг збагнути: чому? Ви знаєте, покидьок у мені тоді помер. Я завдячую усім небайдужим, хто піклувався про мене у ті роки, а особливо – Марічці. Вона мій ангел-охоронець і донині.

Учениця 10 класу

Сікорська Вікторія (15 років)

Учитель: Федоров С. І.

Тема: світова велич Тараса Шевченка (українського поета)

Українська література

9 клас

Тема: світова велич Тараса Шевченка (українського поета).

Епіграф:                                                        Не вмре повік твоє святе ім’я!

Йому, як сонцю пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!

В. Гапріндашвілі

Мета: узагальнити вивчений матеріал про життя і творчість Тараса Шевченка,                   розкрити велич постаті Кобзаря, його внесок у розвиток національної і світової культури, виявити той великий «духовний імпульс», який дав поштовх для діяльності митця у боротьбі за політичну незалежність і культурне збагачення України;

розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; вміння узагальнювати, зіставляти, готувати повідомлення на основі кількох джерел, раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів;

виховувати почуття гордості за свій рідний народ, що подарував світові геніального митця.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.

Обладнання та ТЗН: вишитий портрет Т. Шевченка, національна символіка України, виставка книг, ілюстрацій до творів, малюнки Т. Шевченка, повідомлення учнів, фільм «Т. Шевченко. Заповіт», ноутбук.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

    Емоційна готовність школярів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Поясніть, чому Біблія стала для Шевченка важливим духовним джерелом. Що саме приваблювало поета в біблійних текстах?

Учениця. Твори Шевченка, написані після заслання, загалом розвивають традиційні для поета теми. У цей період антимонархічний та антиколоніальний мотиви він нерідко розкриває через наслідування біблійних пророків («Ісаія. Глава 35», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осії. Глава ХІV»). Шевченків вірш відчутно втрачає зв’язок фольклорною поетикою й наближається до чітких рядків біблійних пророцтв і псалмів. Автор то вибухає ненавистю до царів-тиранів, то поетизує страдників і праведників, пророкуючи оновлення народного життя.

2. Літературна вікторина «У гостях у Т. Шевченка».

    Умови заходу: діти, поділившись на дві команди по 3 учні, розгадують кросворд за 10 хвилин. Визначається склад журі. Вчитель здійснює загальне керівництво за перебігом подій вікторини.

Кросворд для І команди

По вертикалі: 1. Письменниця, яка висловила думку: «Українська ворона» (Т. Шевченко «Великий льох») – це «чорний дух національної недолі».

По горизонталі: 1. Герой твору Т. Г. Шевченка «Причинна». 2. На підставі чиїх псалмів Тарас Григорович написав окремі власні переспіви. 3. Письменник-романтик, який посприяв у надрукуванні «Кобзаря» Т. Шевченка. 4. Місто перебування покарання Тараса Григоровича за участь у Кирило-Мефодіїв-ському товаристві. 5. Опис природи, будь-якого незамкненого простору зовніш-нього світу. 6. Форма, яку обрав автор для відтворення різних місцевостей безкрайньої імперії у поемі «Сон». 7. Вид одного із прологів до поеми «Гайдамаки». 

  

			1		1
				2
		3
4
5
		6
		7

Кросворд для ІІ команди 

По вертикалі: 1. Композитор, який на поезію Т. Шевченка «Ісаія. Глава 35» написав урочисту кантату під назвою «Радуйся, ниво, неполитая!».

По горизонталі: 1. Визначте жанр твору за поданими рядками: І чужому   научайтесь, / Й свого не цурайтесь». 2. Ім’я одного з героїв твору Т Шевченка «Наймичка». 3. Художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому пере-   більшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне – з незвичайно смішним. 4. Назва картини Т. Шевченка, у якій він відобразив власне себе. 5. Одне з основних джерел «Кобзаря» Т. Шевченка – народна …  6. Страдник-гетьман, який у поемі Т. Шевченка «Сон» за наказом Петра І був ув’язнений у Петропавлівській фортеці. 7. Рух, відтворений у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки».  

 

						1			1
					2
				3
4
						5
	6
								7

   

3. Рефлексія.

Установіть відповідність між жанрами і назвами творів Т. Шевченка.

1.     Подражаніє;                                      а) «Музыкант»;

2.     Балада;                                               б) «Доля»;

3.     Посланіє;                                           в) «Гайдамаки»;

4.     Поема;                                               г) «Ісаія. Глава 35»;

5.     Містерія;                                           д) «Садок вишневий коло хати»;

6.     Поезія;                                               е) «І мертвим, і живим…»;

7.     Повість;                                             є) «Причинна»;

8.     Медитація.                                        ж) «Великий льох».

Ключ: 1 – г; 2 – є; 3 – е; 4 – в; 5 – ж; 6 – д; 7 – а; 8 – б.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 Виразно читає Коваленко Євген.

  Автопортрет 1843р.

...Із вічності влетів. З безсмертя виніс

Веселий повів молодечих мрій;

Припав, припав до аркуша паперу –

І радісно забігало перо

(Хвилину тому, – півтораста літ, –

Присвяту в потаємний вніс альбом

Палкої шанувальниці таланту),

Забігало перо… І зупинилось.

Замріявся… Задумався… Забувся…

Кому цей погляд генія? Кому

Глибока зосереджена увага,

Ця вперта зібраність… Цей блиск очей

Кому він має сколихнути душу?

Кому адресувати має погляд

Вітання, згоду, співчуття чи знак

Порозуміння; висловить тривогу,

Лиш не за себе – за чиєсь життя…

Можливо, і за наше… Він увесь

Так перейнявся думою своєю,

Що мовби аж наблизився до нас

З півтемряви далекої. Так ніжно

Дбайливими штрихами відгорнув

Несупокійне та в’юнке волосся,

Щоб і воно не заважало… Туш

Примусив розливатися строго в міру,

Їй визначену, – хай підкреслить, хай

Лиш те, що мусить проакцентувати…

Що ж із задуми вивело його –

Чи ніжний голос, чи дзвінок, чи пісня?

У папку вкинув аркуш – і пішов

У свою долю, в каторгу, у вічність…

(Роман Лубківський)

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

      Повідомлення епіграфа уроку.

                                                                        Не вмре повік твоє святе ім’я!

Йому, як сонцю пломеніти!

І буде пісня зроджена твоя,

Мов океан розбурханий, гриміти!

                                                                                         В. Гапріндашвілі

V. Основний зміст уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Хочу розпочати підсумковий урок за творчістю Тараса Шевченка розповіддю, яка сприймається як легенда.

В одному санаторії на Харківщині перебував на лікуванні тяжко хворий токар із Харкова Василь Марченко. Незадовго до смерті зі стовбура зламаної вітром сосни він вирізав погруддя Т. Шевченка. Нехтуючи забороною лікарів, мужньо борючись зі смертельною недугою, він просив друзів носити його в  парк на носилках, і там, напівлежачи, знаючи, що дні його лічені, він поспішав закінчити роботу. Одного дня уже закінчуючи свою роботу, ця мужня,  благородна людина померла, але під майстерним різцем закоханого в Кобзаря робітника ожив світлий образ великого Тараса. З того часу у парку цьому стоїть Тарас Шевченко, врісши корінням у землю.

Справді, з великою пошаною ставляться люди до Великого Кобзаря, бо він того вартий...

2. Значення творчості Т. Шевченка.

2.1. Кобзар – народний поет.

•    Творчість є зразком нерозривного зв’язку поезії з життям на­роду.

•    Творчість відбила досвід селянського антикріпосницького руху, прагнення мас, їх ненависть до експлуататорів, волю до боротьби, віру в краще майбутнє.

•    Червоною ниткою через його творчість проходить ідея народ­ного повстання.

•    Боровся за вільну сім’ю народів, обстоював братство слов’ян­ських народів, закликав до спільної боротьби.

•    Його патріотизм – це патріотизм борця, для якого щастя і воля батьківщини полягають у щасті і волі для трудящих.

2.2. Основоположник нової української літератури.

•    Родоначальник революційно-демократичного напряму нової української літератури.

•    Грізний суддя і обличитель усього самодержавно-кріпосниць­кого ладу, непримиренний ворог поміщиків і царизму.

•    Утвердив критичний реалізм в українській літературі, розкрив народне життя в усій його повноті й багатогранності, показав суспільні відносини, класову боротьбу свого часу.

•    Вніс у вітчизняну літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучив її до кращих досягнень світової літератури.

•    Шляхом Т. Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники – Марко Вовчок, Панас Мирний, І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбин-      ський, Леся Українка та ін.

•    Політичні, моральні, естетичні погляди Т. Шевченка, теми, сюжети, образи його творів мали й мають велике значення також для розвитку інших видів мистецтва:

•    своє вираження вони знайшли у творчості багатьох компози­торів, як українських (П. Ніщинського, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича,        Г. Майбороди, П. Майбороди), так і російських (М. Мусоргського, О. Сєдова, С. Рахманінова та інших);

•    сюжети й образи «Кобзаря» відбилися в численних картинах, малюнках, скульптурах українських художників і скульпторів В. Штернберга, Я. де     Бальмена, К. Трутовського, М. Пимоненка, О. Сластіона, І. Їжакевича, В. Касіяна, М. Дерегуса, І. Гончара та багатьох інших;

•    міцно ввійшли до репертуару наших театрів п’єса «Назар Стодоля», інсценізовані поеми «Катерина», «Гайдамаки», «Най­мичка». За цими ж творами написані сценарії кінофільмів.

2.3.Роль митця у розвитку української літературної мови.

•   Утвердив певний склад словника і граматичний лад україн­ської мови, які стали нормою і зразком для письменника, преси, театру тощо.

•   Норми української літературної мови, створені на народній основі, дала поезія Т. Шевченка. Він відібрав із загальнона­родної мови все найбільш істотне і яскраве, розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу і милозвучність українського слова.

•   Сміливо ввів у свої твори для передачі філософських, полі­тичних, літературних та інших понять книжні слова і вирази, слов’янізми. А також слова іншомовного походження для створення відповідного історичного або місцевого колориту.

•   Мова його стала зразком для наступних українських письмен­ників.

2.4. Світове значення творчості Шевченка.

•    Вивів українську літературу в ряди великих літератур.

•    Твори поета перекладені багатьма мовами світу.

•    Однією із складових частин світової науки про літературу є шевченкознавство, яке нараховує сотні досліджень різних наукових жанрів (монографії, літературні портрети, розвідки, нариси, статті, огляди) і творів художньої публіцистики (біо­графічні романи, повісті, оповідання).

•    Вперше в історії він порушив тисячолітню німоту соціальних низів.

•    У своїх творах митець випромінював на скривджених всю силу великої любові, цілий океан ніжності, а трагедію сироти чи вдови підносив до світового рівня.

2.5. Творчий спадок (слайд).

•  240 віршів, балад, з них 8 поем;

•  драма “Назар Стодоля” і фрагменти двох незакінчених драм;

•  9 повістей із 20 ним написаних, але втрачених;

•  щоденник, автобіографія, 250 листів.

«Мистецька спадщина Т. Шевченка нараховує 835 творів – живописних полотен, рисунків, офортів та ескізів (із них більше 300 не віднайдено). Був першокласним акварелістом – відомо його 210 акварелей, передусім пейзажів, … блискучим портретистом-психологом, що свідчить 150 портретів, з яких 43 автопортрети; офортистом – відомі 6 офортів серії «Живописна Україна» та 21 офорт, виконаний в останні роки життя; чудовим рисувальником – залишилося 230 олівцевих рисунків ландшафтів України, етюдів з натури, виконаних в Аральській та Картауській експедиціях» (М. Жулинський).

2.6. Художня спадщина (картини).

Повідомлення підготував Коваленко Євген. 

3. Вшанування пам’яті поета.

• Список перекладчів-популярйзаторів Шевченкового «Кобзаря» в різних країнах світу налічує понад сотню імен, серед них такі знамениті майстри слова, як Є. Войнич, Джон Вір, Флоренс Рандел, Лайвсен, Дж. Ліндсей, М. Садовяну, Дм. Методієв, М. Якубець, Андор Габор, Дьюла Ійєш, Влад. Сирокомля, Етторе Ло Гатто, Емі Сяо, Еріх Вайнорт, Альфред Курелла, Комацу Сіосуке. Чимало з них спеціально вивчали українську мову, щоб читати Шевченка в оригіналі.

•    Особливе місце, зв’язане з вшануванням пам’яті Т. Шевченка, належить всесвітньо відомій Тарасовій горі, де поховано ве­ликого Кобзаря.

•    (повідомлення Рожкова Олексія) Починаючи з 1962 року, щорічно присуджується Державна премія України імені Т. Г. Шевченка за найвидатніші досягнення літератури і мис­тецтва (нині Національна премія). Першим лауреатом став Олесь Гончар. Серед нагороджених – відомі письменники П. Загребельний, А. Малишко, П. Тичина, Д. Павличко, Л. Костенко, В.Стус, І. Драч. Лауреати останніх років – А. Голота, П. Перебийніс, В. Герасим’юк, В. Слапчук, А. Кичинський. Майже всі вони вплели своє художнє слово у вінок Кобзареві(слайд).

•    На тексти і мотиви «Кобзаря» 120 композиторів створили біля 500 хорових, сольних, оперних, хореографічних та інших тво­рів, а весь «Кобзар» нараховує ... 227 назв.

•    Ім’ям Т. Шевченка названі заводи і колгоспи, навчальні за­клади, вулиці, бульвари. Могила поета оголошена державним заповідником.

•    Створено ряд музеїв поета (повідомлення Підлипкіна Тараса). За межами України працюють ряд такі музеї:

~ Меморіальний музей-майстерня Т. Шевченка в Академії мистецтв у  Санкт-Петербурзі (кімната, де жив до останнього свого дня поет);

~ Меморіальний комплекс-музей Т. Шевченка в м. Форт Шевченка у Казахстані (колишнє Новопетровське укріплення);

~ Музей в Орську (Росія), де перебував Т. Шевченко на засланні;

~ Літературний музей в Торонто (Канада);

~ Меморіальний музей-гауптвахта Т. Шевченка в Оренбурзі;

~ Музей у м. Муйнак (Узбекистан). Тут, на південному березі Аральського моря Т. Шевченко побував як учасник експедиції(слайд).

•    Ім’я Шевченка стало в наш час символом боротьби проти на­сильства, проти гніту, проти посягання на священні права людини – свободу і незалежність.

•    За рішенням ЮНЕСКО ювілеї Т. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Коб­заря».

•    (повідомлення Кушнір Світлани)Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені як у містах України, так і в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо(ілюстрації з журналу).

4. Прислів’я про Т. Шевченка (додаток).

VІ. Підсумок уроку.

Перегляд фільму «Т. Шевченко. Заповіт» /6 хв./.

VІІ. Визначення рівня успішності школярів на уроці з коментарем.

VІІІ. Домашнє завдання з інструктажем.

Підготувати матеріал для контрольного твору на одну із запропонованих тем (або на вибір):

•    «Тарас Шевченко – великий син України»;

•    «Мистецька майстерність Т. Шевченка»;

•    «Т. Шевченко сучасний завжди»;

•    «Життя Шевченка – подвиг, який вартий на велику пошану й одвічну пам’ять».

Додаток

Прислів’я про Т. Шевченка

•   Шевченко для людей – це безсмертний Прометей.

•   Шевченкове слово в віках не старіє.

•   Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря.

•   Шевченкові думи переживуть віки.

•   Нове життя будуємо – Кобзаря голос чуємо.

•   Шевченкові пісні – наша сила.

•   Шевченко і Прометей – дорогі для людей.

•   Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

•   Шевченко Тарас наче сонце для нас.

•   Шанує Шевченка Україна, як мати рідного сина.

•   Лиш Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

•   Шевченко в серцях наших буде, поки на небі сонце, а на землі житимуть люди.

•   Слово Тараса – наша зброя і окраса.

•   В наш чудовий час вічно житиме Тарас.

•   Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.

•   Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.