Сценарій на Новий рік 2016

Автор сценарію: Федорова Тетяна.

Пригоди Снігуроньки та її подруг у татарському полоні

(новорічний спектакль 2016)

Дід Мороз – Федоров Сергій;

Сніговик – Крупа Павло;

Снігуронька – Осауленко Анастасія;

Пеппі Довгапанчоха – Крупа Ольга;

Машенька – Мазуренко Валентина;

Отаманша – Алєксандрова Наталія;

Баба Яга – Федорова Тетяна;

Хан Ніязбай – Сергеєв Єгор;

Перша дружина хана – Дюймовочка – Волинська Людмила;

Калфа гарему Фатмагюль – Боровинська Світлана;

1-ий татарин Рашид – Слив’янчук Дмитро;

2-ий татарин Ільяс – Іванов Іван;

3-ій татарин Рефат – Оату Сергій;

1-ий козак Вернигора – Рожков Олексій;

2-ий козак Вернидуб – Кручаненко Сергій;

3-ій козак Вирвичуб – Шаповал Сергій;

Сніжинки – Осауленко О., Жарова Б., Зібніцька Л., Бондар Л.;

Балет «Темна сила» – випускниці хореографічного колективу «Світанок».

На сцені зимовий новорічний пейзаж. Звучить музика, з’являється Сніговик зі сніжинками і співає пісню «Марш Сніговика», а сніжинки танцюють.

Сніжинки виводять на сцену Діда Мороза і Снігуроньку.

Дід Мороз. Як швидко плине час. Я ще не оговтався після минулого Нового року, а тут уже знову свято.

Сніговик. А які в нас плани на ЦЕЙ святковий вечір?

Снігуронька. (Підходить до Сніговика і промовляє сумно). Ой, Сніговичку, все як завжди, цілісіньку ніч будемо подарунки розвозити

Дід Мороз. А як же ж ти хотіла? Це ж наш обов’язок роздавати подарунки. Сніговичку, ходімо швиденько. Треба мішки в сани погрузити та оленів запрягти.

Снігуронька. (Улесливо) Зачекай, дідусю, а можна я з вами не поїду. Я так хочу хоч разочок залишитися та з подружками поворожити у цю ніч.

Дід Мороз. А цікаво, подружки – це в нас хто?

Снігуронька. (Загинає пальці) Ну, Машенька, Пеппі Довгапанчоха і Баба Яга як експерт з ворожіння.

Баба Яга. (Із зали) Так, так, так, я справжній експерт.

Дід Мороз. Стоп, стоп, стоп… На Машу і Пеппі згоден, а Бабу Ягу навіть не згадуй у моїй присутності, я тобі забороняю. Залишайся, але щоб все було добре. Сніговичку, ходімо, у нас обмаль часу. (Тихо Сніговичку) А сніжинкам накажи, щоб стежили за цими подружками і за їхнім ворожінням.

Сніговик і Дід Мороз ідуть зі сцени.

Снігурочка залишається сама, дістає телефоні набирає номер.

Снігуронька. Алло, Машенція, ну все пучком, я здихалась оцих зануд. Хата свободна, давай ноги в руки і до мене, тільки Пеппі по дорозі захвати (кладе телефон на стіл). Ну все треба готуватися. Де мої магічні причандали? (Дістає усілякі дрібниці).

Баба Яга із зали.  А мене й не запрошують. Ну, я вам влаштую. Треба придумати, як же їх наказати. (Ходить по залі і чухає голову) Думай, Ягуся, думай.

На сцені Снігуронька зустрічає своїх подруг.

Пеппі.  Привіт, Снігурко! Чьо така кисла? Веселуха! Нарешті ми залишилися самі у новорічну ніч!

Снігуронька. Та дідуля Бабу Ягу не дозволив запросити. Хто ж нам тепер ворожити буде?

Маша. Та я вже все продумала. Зустрічайте – гроза нашого лісу – славетна отаманша-рекєтьорша.

Заходить Отаманша.

Отаманша. Ну всім привіт! Почнемо. Сідають за стіл і ворожать. Грає музика і дівчата співають пісню «Я ж его любила».

Баба Яга (із зали) О! Придумала! Телефонує. Алло, Фатмагюль? Пам’ятаєш, ти замовляла мені дівок у гарем для свого хана? Висилай гонців. Я тобі чотири жертви знайшла. Записуй адресу: Північний полюс, резиденція Діда Мороза.  Кладе слухавку. Ну, дівки, начувайтеся, буде вас сужений-ряжений. Я чула, хан Ніязбай ще той жеребець. Ха-ха-ха.

На сцені.

Маша. Ой, дівчата, а раптом зараз суджений прискакає на білому коні.

Пеппі. Та шо там на коні, краще на коврі-самальоті.

Отаманша. Оце я понімаю транспорт! Хоча яка різниця, на чому він приїде, аби тільки приїхав.

Снігуронька. Вже й не кажи…  

Чути стукіт копит та іржання коней. Скачуть три татарини.

1-ий татарин. Ільяс, Рафат, ми, кажісь, пріє халі. Вот наші дамочькі.

2-ий татарин. Да, Рашит, ти прав. Гатов мєшкі. Будєм брать нашіх красавіц на абордаж.

Хапають дівчат, зв’язують дівчат, ланцюжком виводять через зал.

3-ій татарин. Сматрітє, нє зря лішній мєшок взял, вон іщьо одна жертва. Хватайтє єйо. Вот нас хан похваліт. Сразу п’ять красавіц прівєзьом. Хватають і Бабу Ягу і їдуть геть.

На сцену вибігає Сніжинка і телефонує.

Сніжинка. Алло, пане Сніговику, у нас біда, татари Снігуроньку вкрали разом із її подружками.  Біжить геть.

На сцену вбігає Дід Мороз і Сніговик.

Дід Мороз. (В істериці) Ой, лишенько, украли, украли мою кровиночку, мою онучечку малесеньку украли бусурмани прокляті. Ой, ой  (хапається за серце). Сніговичку, мені погано. Води, води. Ні, краще чогось міцнішого.

Сніговик дістає із карману флягу із коньяком і дає Діду Морозу. Той випив і відразу брикнувся. Захропів на всю сцену.

Сніговик. Ну, слава тобі, Господи. Моє чудодійне зілля з двох парнокопитних – коня і яка – одразу подіяло. От, що значить якість – убивчий напій! (Сам випив із фляги, потрусив головою і каже) Ну, все, тепер це тіло пора вкладати у ліжко. (Намагається підняти Діда Мороза, а той упирається і кричить п’яним голосом).

Дід Мороз. Хочу свята! Музику в студію! Стукає посохом по сцені, починається музика, і Дід Мороз танцює, Сніговик намагається вгамувати його.

Сніговик. (Кричить у вухо Діду Морозові) Діду Морозе, які можуть бути танці, коли Снігуроньку вкрали.

Дід Мороз різко зупиняється і кричить.

Дід Мороз (в істериці). Ой, лишенько, украли, украли мою кровиночку, мою онучечку малесеньку украли бусурмани прокляті. Щоб вас…

Сніговик (пхне йому флягу). На, залий горе, Дідусю.

Дід Мороз хильнув і знову упав. Сніговик тягне його за куліси.

Сніговик. Добре, хоч спатоньки вклав. А я поки що пошуки Снігуроньки організую.

(Сідає за стіл і починає гортати велику телефонну книгу) Хто ж у нас тут експерт із пошуку? Так, так, так… Барон Мюнхаузен не підходить, сищик Містер-Х – не наш профіль. Та хто ж у нас експерт по татарам. О! Козаки! Де ж мені їх шукати? Мабуть, у шинку. Уходить за куліси.

Куліси розкриваються, грає українська музика. На сцені сплять козаки.

Сніговик. Я так і знав. Треба будити. (Починає будити козаків під музику. Вони пручаються, а потім танцюють гопак зі Сніговиком).

Сніговик. Доброго дня вам, хлопці. У мене до вас важлива невідкладна справа. Сталася страшна біда. Татари украли Снігуроньку та її подруг: Машу, Пеппі, Отаманшу. (Роздає козакам фотографії дівчат).

1-ий козак Вернигора. Оце кра-а-аля! За такою можна і до татарів поїхати.

2-ий козак Вернидуб. Вернигора, а поглянь, яка ця гарненька. Ух, аж слина котиться.

3-ій козак Вирвичуб. Хлопці, а в мене погляньте, які гарненькі. В однієї зачіска трохи дурнувата, а інша, мабуть, вогонь-баба.

Сніговик. Хлопці, я ж не сватати їх прийшов, а прошу їх урятувати.

1-ий козак Вернигора. Ну, добре, добре, не кип’ятись, а то ще розтанеш.

3-ій козак Вирвичуб. Козаки Вернигора, Вернидуб і Вирвичуб до ваших послуг.

2-ий козак Вернидуб. Рятувати дівчат готові!

Під українську музику йдуть зі сцени.

Куліси закриваються, і на сцені змінюються декорації.

Ханський палац. Сидить хан.

Хан. Фатмагюль, до мене.

Фатмагюль. (Входе, кланяється). Так, мій ясновельможний хане Ніязбай. Ви мене кликали?

Хан. Ти там щось про сюрприз казала. Скільки я можу чекати той сюрприз?

Фатмагюль. Та проблемка із сюрпризом вийшла. Ваша дружина Дюймовочка заборонила дарувати Вам гарем.

Хан. Гарем! Та чого ж ти мовчала? Я ж із Дюймовочкою зараз домовлюся. Клич її.

Фатмагюль іде кликати Дюймовочку. Хан сам.

Хан. Зараз примчиться моя жонушка.

Заходить Дюймовочка.

Дюймовочка. Так, Ніязику, ти хотів мене бачити.

Хан (тихо). Та ти мені так впеклася, що я тебе ще 100 років не бачив би. До дружини. Проходь, люба. Маю до тебе розмову.

Дюймовочка. Добре, хане. Сідає коло чоловіка і тягнеться до таці з їжею.

Хан. Не чіпай пахлаву. Під тобою уже горіхова шкаралупка лопнула, довелося нове ліжко купляти.

Дюймовочка. Та я ж хотіла тільки попробувати.

Хан. Та я бачу, як ти напробувалася, аж розпухла вся.

Дюймовочка. Та це ж мене бджоли покусали.

Хан. Знаю я тих бджіл. Тільки це ти їх весь час кусаєш, пахлава називається.

Дюймовочка. А як же ж мені не їсти солоденького, якщо ти мене вже зовсім не помічаєш?

Хан. Тебе не помітиш. Ти ж мені усі печінки з’їла. Набридла, як гірка редька.

Дюймовочка. Ах, так. Як гірка редька, значить? Гарему я тобі точно не дозволю.

Хан. Не дозволиш?! Та хто така, щоб мені забороняти?

Дюймовочка. Я – хто така? Я ж дружина твоя законна.

Хан. То це ж легко виправити – подаю на розлучення.

Співають пісню М. Баскова і Наталі.

Дюймовочка. А якщо я гарем дозволю, розлучатися не будеш?

Хан. Ну, звісно ж не буду. Ти ж моя улюблена жонушка. Ти ж – мудра, добра, досвідчена, молоденьких контролюватимеш і навчиш усьому, що сама знаєш.

Дюймовочка. Е, ні, це вже перебор, Ніязбаю. Навчать я нікого не збираюся. Тобі треба, то й учи. Йде геть.

Хан. Ну і ладно. Не хоче вчить, ну й не треба. Головне, що гарем дозволила. Фатмагюль!

Фатмагюль заходить. Кликали, шановний Ніязбаю.

Хан. Фатмагюль, що це за зовнішній вигляд? На тебе глянуть страшно. Від твого виду молоко відразу прокисне. Та моя прабабця і то краще одягалася. Ти ж тепер головна калфа гарему. Повинна виглядати так, щоб на тебе було приємно дивитися.

Фатмагюль. Це все? Чи будуть ще якісь побажання.

Хан. Ні, не все. Головна новина: я розкрутив Дюймовочку на гарем, а вчити дівчат доведеться тобі.

Фатмагюль. Зрозуміло (кланяється). То як, дівчат до Вас кликати?

Хан. А що? Вони вже тут? Так чого ж ти мовчиш? Швиденько поправ мені зачіску, одяг.

Моститься. Як ти думаєш, мені їх краще прийняти сидячи чи стоячи?

Фатмагюль. Краще лежачи. Ну, я пішла. Ой, пробачте, а кликати усіх відразу чи по одній?

Хан. Давай по одній. Так цікавіше. Розлігся на подушках. Забігає Дюймовочка.

Дюймовочка. Що ти тут розлігся? Ще й ніжку виставив. Пір’я розпустив, як павлін перед брачними іграми.

Хан. (Суворо). Дюймовочко, не починай.

Дюймовочка. Все-все, мовчу. Можна тут біля тебе тихенько посиджу?

Хан. Добре, тільки тихенько.

Стук у двері. Заходить Фатмагюль у новому вбранні.

Фатмагюль. Шановний Ніязбаю, дозвольте завести першу дівчину.

Хан встає, обдивляється Фатму.

Хан. Оце, понімаєтє лі, наряд. Аж не одразу тебе впізнав. Першу дівчину, кажеш. Авжеж заводь (пішов, ліг на місце).

Дюймовочка. Оце вирядилася. Тошно глянуть.

Охоронець заводить першу дівчину.

Фатмагюль. Перша полонянка – Пеппі Довгапанчоха.

Хан. Встав і обходить кругом Пеппі, оцінює. Ну, зачіску змінимо, зубки гарненьки, фігурка теж нічого. Пеппі б’є його по руці.

Пеппі. Я тобі ЩО – кобила плємєнна, що ти мені в рота заглядаєш? І взагалі, хіба так до дівчат залицяються? Спочатку треба привітатися, сказати пару компліментів, а тоді вже можна й руки простягати.

Хан. Оце дівки пішли. Слова сказати не дадуть. А сама! Ну ніякої поваги до хана Ніязбая не проявила.

Пеппі. Ну і хто тут хан Ніязбай, що до нього повагу треба проявляти?

Хан. Та це ж я, хіба не видно.

Пеппі. А ти такий собі нічогенький хан. Із тобою можна і замутити.

Хан. Що значить, замутити? Я щось не второпаю.

Дюймовочка. Ніязику, ти що, тормоз? Вона ж до тебе клеїться по повній програмі.

Пеппі. А ти хто така, тьотя? Що в’якаєш у мою адресу. Іде внаступ до Дюймовочки.

Хан. (Стає між ними і каже до Дюймовочки). Ти знову починаєш? (Повертається до Пеппі). А чим же ж ти мене будеш дивувати, любонько?

Пеппі. (Руки в боки) Ну, я тебе можу навчити прийомам карате.

Хан. Нащо мені, хану, знати карате? Якщо я бездоганно володію шаблею і в мене є особиста охорона.

Стражники дістають шаблі і вклоняються.

Пеппі. Ну, а якщо ти будеш сам? І без зброї? А на тебе нападуть зненацька? Наприклад, отак. І перекидає його через ногу.

Хан. (Піднімається). Клас! А що ти ще можеш? (Пеппі показує декілька прийомчиків).

Пеппі. Ніязбаю, дихалка у тебе слабенька. І прес ні к чорту. Будемо кожного дня з тобою фізкультурою займатися.

Хан. Я вже уявляю, які кульбіті вона буде виробляти у моїй спальні…

Пеппі. Ш-ш-ш… притормози, дядю. Яка спальня? А де каблучка? Сукня? Фата?

Хан. Ну ти мене уже втомила? Підходить до Фатмагюль. Накажи, хай наступну заводять, а ця до Дюймовочки хай сідає.

Фатмагюль. Бранка №2 – Машенька.

Охоронці заводять Машу. Хан обдивляється її.

Хан. Ця – прямо сама скромність.

Пеппі. Ну й знайшов скромнягу.

Маша. Однако. Що тут відбувається? Мужчинка, ти хто такий будеш?

Хан. Я – хан Ніязбай, твій новий володар і повелитель.

Маша. Які пафосні словечка ми знаємо: володар, повелитель. Та щоб ти знав, я мамі з татом не корилася, Михасиком крутила, як хотіла, а тут якийся хан заявляє, що він мій володар.

Хан. Очманівши. Ця полонянка ще серйозніша, ніж перша. Машо, а чи маєш ти якісь таланти, щоб радувати свого хана?

Маша. Таланти то я маю. А от чи варто тобі їх демонструвати? Що мені за це буде?

Хан. Ти спочатку покажи, на що здатна, а потім уже поторгуємося, чого ти варта.

Маша. Ну ти сам напросився. Знімає сарафан.

Співає пісню «Стиль собачки». Хан разом зі слугами завивають по-собачому.

Маша. І що мені там треба робити у твоєму гаремі?

Хан. Ну, як це що? Звісно, мене зваблювати.

Маша. А мені з цього яка вигода?

Хан. Ти будеш мені дарувати задоволення. На тебе дивитися – це вже задоволення.

Маша одягає свій сарафан.

Маша. Подивився і досить з тебе. А то все тільки тобі. Подарував би краще щось мені.

Машенька йде до дівчат.

Хан. Ну і йди. Все одно з гарему ти вже нікуди не подінешся. Заводьте наступну!

Фатмагюль. Бранка №3 – отаманша.

Хан. Здивовано.  Кого я бачу? Оце сюрприз так сюрприз. Сама отаманша стане окрасою мого гарему.

Отаманша. Привіт, Ніязбаю! Сам подумай, яка з мене окраса гарему, нащо тобі потрібна така жінка?

Хан. Я люблю дівчат із темпераментом. А ти ж – жінка-бомба.

Отаманша. Та яка я там бомба! Я ж – птіца вольного польоту. А ти, хане, мене у цих стінах не втримаєш! Давай домовлятися. Якщо я тебе у карти виграю – ти мене відпускаєш.

Хан. Ти думаєш, я геть дурний? Не знаю, що ти махлювати будеш.

Отаманша. Обіцяю, грати буду чесно-чесно.

Хан. Дивись мені, ти сама пообіцяла. Але якщо я виграю, то ти залишаєшся і виконуєш усі мої забаганки.

Отаманша. Та я народилася з колодою карт у руці, а він, наївний, виграти мене хоче.

Сідають грати у карти, і хан виграє.

Отаманша. Та такого не може бути. Як це ти у мене виграв!?

Хан. Карточный долг платежом красен.

Отаманша. Та ти махлював (кидається на нього).

Хан. А я не казав, що буду чесно грати. Програла, то виконуй мої бажання. Заспівай для мене своїм ангельським голосочком.

Отаманша співає пісню «А я только с мороза».

Хан. Розумничка ти моя. Бачиш, можеш бути покірною.

Отаманша. Я тобі покажу, яка я. Ти сам мене з гарему виженеш.

Хан. Іди вже до дівчат. Фатмагюль, там є ще полонянки-ням-нямки? Запрошуй!

Фатмагюль. Бранка № 4 – страшилішче (о, прости, величний хане) Баба Яга.

Заводять Бабу Ягу. Вона вся пафосна, одразу кланяється хану, робить реверанси.

Баба Яга. Мій солоденький хане, я вся твоя!.. Роби зі мною все, що забажаєш.

Хан і Баба Яга співають пісню «Аты такой красивый с бородой».

Усі танцюють.

Хан. Бабуля, ти вільна (проганяє рукою). Мені такі екземпляри в гаремі не потрібні.

Баба Яга. Ти подумай, від чого відмовляєшся. Я така красіва, що мужики від моєї краси падають штабелями до моїх ніг.

Хан. Та то вони з переляку падають.

Баба Яга. Та у мене таке гарне обличчя, що ним можна милуватися вічно.

Хан. Та твоїм красивим обличчям тільки сковорідки треба чистити.

Баба Яга. Ах, так значить! Не хочеш такої краси у гаремі? То я тебе зараз заворожу.

Баба Яга танцює з нечистою силою.

Хан. Танцюєш ти класно. Залишу тебе, щоб ти для мене танцювала.

Баба Яга. Ніязбаю, у тебе нічого не болить? Усі органи функціонують?

Хан. Усі функціонують. Ніщо не болить.

Баба Яга. Заговорьонний. Точно, чари не беруть. Оце МУЖИК. Із таким варто залишитися.

Дюймовочка. Це мужик ого-го-го! На всіх вистачить… Іди до нас, будемо чай пити.

Баба Яга іде пити чай до дівчат.

Фатмагюль. П’ята полонянка – Снігуронька.

Заводять Снігуроньку.

Хан. Оце красуня так красуня – перлина гарему.

Снігуронька. А хто сказав, що я згодна бути у гаремі. Мені це не цікаво.

Хан. Ти ж не знаєш, від чого відмовляєшся.

Снігуронька. А мені це зовсім не цікаво.

Хан. Як це? Такій красуні не цікавий такий красавчик як я.

Снігуронька. А от так!  Снігуронька співає пісню «Больше перца». Усі танцюють.

Снігуронька. Така відповідь тебе влаштовує?

Хан. (Киває). Абсолютно. Мені однаковісінько, якої ти думки про мене. За довгі роки у гаремі ти до мене звикнеш.

Снігуронька. Які довгі роки? Та мій Дідуля зі своїм помічником Сніговичком уже точно нас розшукують.

Хан. Насмішила. Дідусь її знайде. Та мої вірні слуги швиденько його порішають.

Снігуронька. А він їх заморозить.

Хан. Цить! Досить уже теревенити. Від твого крику у мене уже голова розболілася. Фатмагюль, ти навчила їх уже танцювати?

Фатмагюль. Зробила усе, що було в моїх силах. (Плескає  в долоні). Дівчата, мерщій піднімайтеся танцювати для хана.

Грає східна музика, дівчата танцюють. Задоволений хан теж підтанцьовує.

Тим часом на сцені з’являються козаки.

1-ий козак Вернигора. Хлопці! Так ми вчасно, як раз на розгар вечірки потрапили!

2-ий козак Вернидуб. А он і наші полонянки витанцьовують.

3-ій козак Вирвичуб. І вороги наші закляті теж тут. То що будемо їх брати, поки вони ще тепленькі?

1-ий козак Вернигора. Голосно. Агов, чи є хто вдома? До вас гості завітали!

Хан. О! Козачата в гості прийшли, а ми на вас і не чекали.

3-ій козак Вирвичуб. А взяли і приперлись. Ха-ха-ха…

Козаки витягають шаблі і б’ються з татарами.

Дівчата збіглися докупи, хан із переляку ховається біля дівчат.

Забігають Дід Мороз і Сніговик. Хана підбігає до них і починає улесливо промовляти.

Хан. Які поважні гості до нас завітали. Проходьте, будь ласка.

Дід Мороз. Поважні гості, кажеш. Так чому ж твої люди нас із шаблями зустрічають?

Хан. Ой, а це що твої козаки? Пробач, я не знав. До охоронців. Хлопці, що ж ви не запропонували кави, шербету?

1-ий татарин. Пробачьте, хане, щас ісправімся. (Кланяється).

2-ій татарин. Біжить за куліси. Побіжу чайничок принесу.

3-ій татарин. А я подушок для гостей принесу. (Теж біжить за куліси).

Дід Мороз. Що ви мені тут зуби заговорюєте? Який шербет? Яка кава? Хто посмів мою онучку вкрасти? Кого заморозити?

Хан. Навіщо одразу «заморозити»? Ми ж цивілізовані люди, усе вирішимо полюбовно.

Сніговик. А «полюбовно» це як? Хтось у когось повинен влюбитися? Бо я бачу наші дівчата уже в нього втюрилися.

Дід Мороз. Не верзи дурниць, Сніговичку. Що ти мене з пантелику збиваєш? То хто дівчат украв?

Татари повертаються із-за куліс, кожен щось несе. Падають Діду Морозу до ніг.

1-ий татарин. Ето ми укралі, помілуй Дєдуля.

2-ий татарин. Нам Фатьма приказала.

3-ій татарин. Єйо заморозь!

Фатмагюль. Ой, Дідусю, пробач, біс попутав, а точніше Баба Яга проклята. Це її ідея була: дівчат у гарем викрасти.

Баба Яга. А ти сам, Діду, винуватий. Не дозволив Снігурці мене на дєвішнік запросити. От я і розсердилася.

Хан. Досить вже вам один на одного бочку перти. Сьогодні ж свято. А ти, Дідусю, маєш виконувати бажання. Моє перше бажання – щоб усі разом зі мною станцювали мій улюблений танець.

До Діда Мороза підходить Дюймовочка.

Дюймовочка. А можна і я бажання загадаю? Хочу, щоб хан любив тільки мене, а за гарем щоб  і не заікався.

Дід Мороз. (Дід Мороз стукає по сцені посохом).  Твоє бажання виконано.

Хан. Не сильно мені й потрібен той гарем. То їх кольца подавай, то верблюда, то яхту. До Дюймовочки і пригортає. А ти в мене просто золотце. Ніжна, добра. Я тебе ні на кого не проміняю.

Підбігають Пеппі, Машенька й отаманша.

Разом. І нам бажання, і нам бажання, і нам бажання.

Пеппі. Хочу, щоб моє життя було сповнене… декретами.

Маша. І мені, і мені.

Отаманша. О, дєвки, ви не знаєте, куди вляпуєтеся… До Діда Мороза. А мені отамана. Сильного, красивого.

Снігуронька. Дідусю, а я хочу, щоб бажання усіх людей у цю новорічну ніч здійснилися.

Сніговик. А ти, Ядвіго, щось бажаєш?

Баба Яга. Так! Хочу, щоб зі мною хтось подружився. З’явилася нова ступа і багато принців заморських: (загинає пальці) на сніданок, на обід, на вечерю, на всю ніч.

Дід Мороз. До Сніговика. А ти, мій вірний друже, що бажаєш?

Сніговик. Замріяно. Я б від снігової баби не відмовився… І запаси чудодійного зілля треба поповнити, а то все на Вас витратив.

Дід Мороз. То хай усі бажання здійсняться!!!

Сніговик.

З наступаючим вас Новим роком,
Він все ближче від нас крок за кроком.
Пеппі.

Я бажаю вам у Новому році
Подивитися щастю у очі.
Маша.

Свою вдачу у руки спіймати,
І міцно тримати, не відпускати.
Отаманша.

Здоров'я міцного бажаю усім,
Нехай радісний настрій приходить у ваш дім.
Баба Яга.

Щоб розумілися діти з батьками,
Невістки з свекрухами, тещі з зятями.
Фатмагюль.

Кохати бажаю, коханими бути,
Про все погане навіки забути.
Хан.

У кого на серці розчарування,
Неодмінно зустріне справжнє кохання.
Дюймовочка.

Студентам на сесіях добре все здати,
Хто випускник, магістрами стати.
1-ий татарин.

Всі, хто закінчує в школі навчання,
Високих балів із тестування.
2-ий татарин.

Підвищення пенсій пенсіонерам,
Більше милосердя міліонерам,
3-ій татарин.

Щоб усі працювали за високу зарплату,
На гарну квартиру, за містом дачу.
1-ий козак Вернигора.

Хвороби хай зникнуть, а з ними все зле,
Хай завжди надія у серці живе.
2-ий козак Вернидуб.

Прем’єр з Президентом щоб помирились,
А депутати більш не сварились.
3-ій козак Вирвичуб.

Нехай радість і щастя до нас всіх прийде,
Хай криза за місяць від нас геть піде.
Снігуронька.

Нехай здійсняться всі заповітні бажання,
Мир всюди буде і ніжне кохання.

Усі співають пісню «Розтанула сніжинка на моїй долоні».

Дід Мороз.

Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім'ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай вся родина ваша процвітає,
З чудовим святом, радості і мрій
Я щиро і сердечно вас вітаю!!!

Усі співають фінальну пісню Маши Собко «Новый год».