Кримські татари

Кри́мські тата́ри або кримці (крим. qırımtatarlar або qırımlılar , в однині qırımtatar або qırımlı) —східноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався в Криму. Розмовляють кримською або кримськотатарською мовою, яка належить до тюркської групи алтайської мовної сім'ї.

Проживають на півдні України (Крим, Херсонська та Запорізька області — понад 250 тис. за переписом 2001 року, близько 300 тис. за оцінками на 2012 рік), у Туреччині (від 150 тис. до 1 млн), Румунії (20 тис., 2011), Узбекистані, Росії (найбільше — у Краснодарському краї), 2,4 тис., 2010), Болгарії (бл. 1 тис., 2011). За даними місцевих кримськотатарських організацій кримськотатарська діаспора в Туреччині налічує сотні тисяч осіб, однак точні дані її чисельності відсутні, оскільки в Туреччині не публікуються дані про етнічний склад населення країни. Загальна кількість жителів, чиї предки в різний час імігрували до країни з Криму, оцінюється в Туреччині в 4-6 млн, але більшість цих людей вже асимілювалися і вважають себе не кримцями, а турками кримського походження.

Переважна більшість кримських татарів — мусульмани-суніти, належать до ханафітського мазхабу.

Назва

·         кримські татари (qırımtatarlar, къырымтатарлар) — вживається в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17-18 століть. Сьогодні вживається переважно в україномовних та іншомовних академічних виданнях, що присвячені вивченню цього етносу.

·         татари — вживалася в європейських хроніках середньовіччя і нового часу. Траплялась в українських академічних виданнях та художніх творах.

·         татарва — вживалася в українських та польських хроніках, козацьких літописах 17 — 18 століть. Часто трапляється в українських народних піснях.

·         кримці — вживається переважно в хроніках та документах Московії, зрідка в українських піснях та історичній літературі.

·         кримчаки — трапляється зрідка в українських художніх творах.

·         мурзаки — вживалася в українських козацьких літописах 17-18 століть.

·         киримли — історична самоназва.

В Росії назва «кримські татари» закріпилася за часів Російської імперії, коли практично всі тюркомовні народи держави йменувалися татарами: карачаївці(гірські татари), азербайджанці (закавказькі або азербайджанські татари), кумики (дагестанські татари), хакаси (абаканські татари), ногайці (ногайські татари) тощо.

Історія

Кримські татари сформувалися як народ у Криму і вважають себе нащадками різноманітних народів, що приходили до Криму в різні історичні епохи. Основні етнічні групи, що населяли в різні часи Крим і взяли участь у формуванні кримськотатарського народу — це таври, скіфи, сармати, алани, греки, готи, римляни, хозари, печеніги, італійці,черкеси, турки. Дуже важлива роль в етногенезі кримських татар належить західним кипчакам, що відомі у Київській Русі під назвою половці, а в західній Європі під назвою кумани або комани. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. Єднальними засадами в цьому процесі були спільність території, тюркська мова та ісламська релігія.