вівторок, 27 вересня 2016 р.

до Дня учителя

ДІТИ ВЧИТЕЛІВ
Міні-спектакль до Дня вчителя
Дійові особи:
Валерія Ткаченко (11 клас);
Карина Слив’янчук (11 клас);
Максим Соценко (7 клас);
Софія Мазуренко (5 клас);
Артем Александров (5 клас);
Катерина Науменко(4 клас);
Іларіон Кочетов (3 клас);
Олег Федоров (3 клас);
Максим Федоров (5 років);
Павло Кравченко (5 клас);
Анастасія Крупа (2,5 роки);
Матвій Науменко (2 роки).
Ява 1
Карина. Охо-хо-шеньки-ох-ох! Як важко! Знову все сама. Знову ці злощасні три «Пі»: приготов, прибери, помий. Бо мама ж на роботі, то знову репетиції, то схватила спѝна. (Роздається телефонний дзвінок) Алло! (Пауза) Стоп-стоп-стоп! Це не Наталія Іванівна. Це ї дочкá, (убік) рабиня. Передзвоните їй пізніше. До побачення! Знову вона без телефона? Десь пішла щось організовувати.
Ява 2
Лєра. Привет, подруга дней моих суровых! Як житуха? Оце вирвалася до тебе на хвилиночку, бо сил моїх уже немає усе терпіти!
Карина. Що терпіти?
Лєра. Директора школи в нашому домі! Уявляєш, заставляє вчить історію ще й вдома. Про яке розвантаження навчальних програм може йти мова?! Постійно качає свої правá! Хай у школі на прáві качає свої правá! Та ладно... ну, а ти як?
Карина. Попелюшка з ніг уже валиться...(важко вздихає).
Лєра. (Жалібно) Перепрацювала?
Карина. Пересиділа у барі. Забула?!
Лєра. Чуєш, Карино, нам ще 8 місяців залишилося одмотать до кінця терміна. Що будемо робити?
Карина. Що? Що? Навчатися. Мами у нас вірять, що ми здамо ЗНО. І ми ж їх любимо.
Лєра. Тести?
Карина. Мам! Тому не підведемо.
Лєра. А все-таки, щоб там не казали, не хочеться школу покидати. Без нас їм буде скучно.
Карина. А давай братів наших менших…
Лєра. …і сестер …
Карина. … «ума-разума» научать.
Лєра. Виходьте! З нами не пропадете!
Ява 3
Максим. Що, дівчата, знову на перекурі? Ой, тьху, на перерві. Ляси точите?
Лєра. Та ми тут шкільне життя обговорюємо. Я тебе, Максиме, чудово розумію. Наші матусі – начальниці – то з нас і спрос більший.
Максим. Ох і не кажи, Лєро. У мене в 7 класі ще й хімія почалася. Усі кажуть: тобі класно, тобі класно, дай списать. Та де ж там класно!.. Коли я хімію почав учить ще з першого класу. А батько? Бідний мій тато... якби він міг, то Мендєлєєву вибив би пару зубів, щоб йому ніяка таблиця не снилася, а то мама її ще й серед ночі повторяє.
Карина. То ти нещасний, як і ми.
Лєра. О горе нам, горе з цими вчительками...
Ява 4
Софія. Вам горе? Та то мені гірше всіх. Моя мама ще й співає. Окрім шкільної канцелярії, конспектів, гроші ще й витрачаються на костюми і туфлі. Забула – ще й гастролі! І все на благо культури. Тьху! (Лукаво) Хоча, прикиди і туфлі мені потім дістануться.
Максим. Та тобі повезло. Тебе хоч не вона вчила, а інша тьотя.
Лєра. Софійко, ти ж для мами пісню склала. Заспівай!
Софія.
Вчителька – вулиці крайньої жителька,
Ти замість того, щоб у бар піти,
Сидиш, перевіряєш зошити.
Ява 5
Артем. Та чого ви всі скиглите? Життя ж – прекрасне! Треба вийти на уроці – до мами – потім у магазин. Чого ви? Та наші мами – незамінні, найкращі.
Карина. От доживеш до наших літ, тоді побачимо, що ти заспіваєш.
Ява 6
Виходять Катя з Іларіоном, граються в школу.
Катя. Сьогодні на уроці я буду перевіряти, як ти вивчив столиці. Я називаю країну, а ти – столицю. Філіппіни?
Іларіон. Манíла!
Катя. Австралія?
Іларіон. Канбéра!
Артем. А не Сíдней.
Катя. Канада?
Іларіон. Оттáва!
Артем. З двома «те».
Катя. Португалія?
Іларіон. Лісабóн!
Катя. Болгарія?
Іларіон. Не знаю. Та досить мене вже мучити, Катерино Михайлівно! Знайдіть собі іншу жертву. Он Матвійко. Я побіг грати у футбол. Олеже, побігли!
Ява 7
Виходить Олег із книгою «Енеїда».
Олег. Еней був парубок моторний / І хлопець хоч куди козак... Зауважте, БУВ. А розхльобувати приходиться мені. А за помилки щó мені вдома батько робить! Весь такий зайнятий, (ображено) хоч так його увагу привертаю...
Ай, у 9 класі дочитаю «Енеїду». Ларіку, чекай мене! Давай пас!
Ява 8
Виходять діти.
Матвій. А ви НАС знаєте?
Павло. Ми прийдешнє покоління.
Максим. Прийдемо до вас скоро у школу!
Разом. Начувайтеся!
Ява 9
Вибігає до хлопців Настуня.
Анастасія. Хлопці, мене візьміть із собою. Я без школи жити не можу, бо там мої мама і тато!
КІНЕЦЬ


Немає коментарів:

Дописати коментар