Урок української мови в 11 класі філологічного профілю

Клас: 11-В Херсонської багатопрофільної гімназії № 20 імені Бориса Лавреньова Херсонської міської ради.

Тема. Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне запитання, його стилістичні функції. Предикативна (граматична) основа речення. Порядок слів як стильова ознака. (Слайд 1)

Епіграф:

Життя – це ряд зусиль. Ми бачимо мету,

але не завжди бачимо дорогу.

Віктор Шкловський

Хто хоче працювати – шукає засоби, хто не хоче – причини. 

Сергій Корольов

Ніщо не звеличує людину так, як праця.

Народна мудрість

Мета:

- поглибити відомості учнів про речення як про основну синтаксичну й комунікативну одиницю; продовжувати формувати вміння визначати типи речення за метою висловлювання, інтонаційним оформленням і структурою; розширити відомості учнів про граматичну основу речення, подати знання про стилістичні особливості порядку слів у реченні;

- удосконалювати вміння комунікативно-доцільно використовувати в мовленні стилістичні функції модальних різновидів речень та риторичного запитання; розвивати логічне мислення, удосконалювати культуру усного та писемного мовлення;

- виховувати колективізм, почуття відповідальності за доручену справу, якості справжнього професіонала.

Тип уроку: урок формування й удосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок.

Форма проведення:круглий стіл.

Методи, прийоми: слово вчителя, стратегія «Прес», відкритий мікрофон, ґронування «Передай іншому», мозковий штурм, робота в групах.

Обладнання і ТЗН: підручник, дидактичний матеріал, плакат «Просте речення», схеми, таблиця «Види односкладних речень», комп’ютерна презентація, ноутбук.

Перебіг уроку

      I.       Організаційний момент. Емоційне налаштування на роботу

Ø Вправа «Щира посмішка» (учитель «дарує» щиру посмішку [у вигляді іграшкових м'ячиків-смайликів] учням, а ті передають своєму однокласникові і так далі).

   II.       Перевірка домашнього завдання.

Взаємоперевірка.

III.       Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Учитель. Сьогоднішній урок проведемо нетрадиційно. Що ви очікуєте від нашої зустрічі? Які завдання ставите перед собою (слайд)? Проблема вибору професії є надзвичайно важ­ливою в наш час і непростою. Це дуже серйозний крок. Це питання було, є і буде актуальним завжди. Також ми узагальнимо і поглибимо знання про речення як основну синтаксичну і комунікативну одиницю, будемо визначати типи речень. Складатимемо тексти із риторичними запитаннями.

IV.      Мотивація навчальної діяльності.

Ø Психологічна настанова у формі психотренінгу.

— Вправа «Верхівка надій» (слайд 2)

Учні на паперових аркушах пишуть про свої сподівання від уроку, зачитують написане і прикріплюють аркуші на плакаті із зображенням гори.

Учитель. Як ви розумієте слова, взяті за епіграф нашої зустрічі (слайд 3)?

(Учні висловлюються у формі «відкритого мікрофона».)

Учитель. Мабуть, ви вже неодноразово замислювалися над питан­ням (слайд 4):

•   Як не розгубитися серед розмаїття шляхів у майбутнє? (Слайд 5)

Саме це проблемне питання і зумовило вибір теми нашої з вами зустрічі за «круглим столом».

·    Гра « Відгадай професії», переклади з російської мови (слайди 6-55).

V.         Актуалізація теоретичних знань із теми уроку.

Ø «Передай іншому» (учні отримують із запитанням уже знайомий м’ячик-смайлик, відповідають, потім передають іншому учневі м’ячик і ставлять своє запитання)

-     Що таке словосполучення? З чого воно складається?

-     Які є словосполучення за будовою?

-     За головним словом словосполучення поділяються на …

-     Які Ви знаєте типи підрядного зв’язку у словосполученнях? Наведіть приклади.

-     Які сполучення слів не є словосполученнями?

Ø Стратегія «Прес»

Визначте мовну одиницю. Відповідь обґрунтуйте.

Професія. (Слово і речення). Вибір професії. (Словосполучення і речення)

Ø Дослідження-узагальнення. Узагальни­ти теоретичні відомості про види простих ре­чень. Заповнити схему.(Слайд 56)

VI. Основний зміст уроку.

þ Робота в групах.

Учитель пропонує учням прочитати теоретичний матеріалу  підручнику (§20-24) та «обмінятися досвідом».

ДОДАТОК для вчителя

Навчальна лекція

Речення — мінімальна комунікативна одиниця, яка оформлена за законами певної мови і є відносно завершеною одиницею спілкування й вираження думки. Більшість мовознавців як основну ознаку речення виділяє предикативність. Предикативність — комплексна синтаксична категорія, що виражає співвіднесеність повідомлення з дійсністю й формує речення як комунікативну одиницю. Реалізується вона в категоріях модальності й синтаксичного часу. Модальність — це особисте ставлення мовця до свого висловлювання. За допомогою інтонації, а також вставних слів і часток ми можемо надавати власному повідомленню різного відтінку, часом навіть протилежного значення.

Виділяють сім модальних значень, які різняться синтаксичними засобами.

1. Розповідна модальність. Відповідає поняттю реальної модальності і є нейтральним типом. Реалізується в розповідних реченнях, і її нейтральність виявляється в тому, що загальний зміст висловлення стосовно явищ дійсності сприймається реальним, не ускладненим будь-якими умовами щодо можливості або неможливості конкретної дії: Осінь уже торкнулась лісу (М. Стельмах).

2. Бажальна модальність. Виражає бажання мовця стосовно здійснення висловлюваного. Синтаксичними засобами вираження бажальної модальності в сучасній українській мові є частки б, би, аби, щоб, бодай, нехай, хай, хоча б, хоч би, якби, коли б разом з умовним чи дійсним способом дієслова-присудка: Коли б не було дощів (М. Коцюбинський).

3. Умовна модальність. Виявляється в тому, що відсутня на цей час відповідність речення дійсності може стати реальною за певної умови. Найчастіше це значення виражається складнопідрядними реченнями з підрядними частинами умови з дієсловом-присудком, вираженим умовним способом:

Коли б же я був соловейком, до тебе тоді б прилітав (Леся Українка).

4. Питальна модальність. Полягає у вимозі підтвердження чи заперечення реальності основного змісту речення або ж уточнення окремих його компонентів. Модальне значення питальності виражається питальними словами (займенниками, прислівниками), питальними частками, питальною інтонацією:

Ви поезія, вірші? Чи тільки слова? (Л. Костенко).

5. Спонукальна модальність. Це вимога забезпечення відповідності того, про що повідомляється, дійсності. Основним синтаксичним засобом вираження спонукальної модальності є наказовий спосіб дієслів-присудків. Головним членом у спонукальних реченнях часто є інфінітив, форми дійсного способу з частками хай, нехай та умовного способу: Вам необхідно зараз працювати (В. Кучер); Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! (А. Малишко).

6. Гіпотетична модальність. Представляється членами речення, вставними словами, модальними частками: Тут, може, є печальний парафраз, — приміром, так: мементо астероїд! (Л. Костенко).

7. Переповідна модальність. Це не безпосереднє виявлення думки мовця, а непряма передача висловлення інших осіб. Засобами оформлення переповідної модальності є частки ніби, нібито, начебто, буцім, буцімто, мов, мовби, немов, немовби, мовляв: У нього, мовляв, теж план є (Панас Мирний) (За К. Шульжуком).

Коментар учителя

Риторичне запитання — це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики. За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від звичайного. Риторичне запитання не потребує відповіді в двох випадках. Перший — найпоширеніший, тому що відповідь і так усім слухачам відома, треба тільки актуалізувати її для сприймання слухачем. Другий випадок: риторичним запитанням є таке, на яке ніхто не знає відповіді або її й зовсім не існує, на зразок: Хто винен? Що роботи? Куди йдемо? Однак автор, не чекаючи відповіді, вважає за потрібне поставити запитання, щоб підкреслити незвичайність ситуації, трагізм або комізм її, звернути на неї увагу співрозмовників.

Окрім того існують ще риторичні оклики. Це фігура, що виражає захоплення, яке мали б зрозуміти всі, приєднатися до мовця, і живе ця фігура на «принципі щирості». У цій риторичній фігурі може бути провокативний елемент, коли мовець окликом висловлює захоплення чимось, але сам його не поділяє, може навіть обурюватися (Л. Мацько, О. Мацько).

Коментар учителя

Прослухайте лекцію. Перекажіть основні положення.

В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто не існує суворо закріпленого місця в реченні за тим чи іншим його членом. Вільний порядок слів означає те, що кожне речення може мати різні варіанти.

Виділяють прямий і непрямий порядок слів, або інверсію.

Прямий порядок слів домінує в мові. Він уважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів.

У разі інверсії основний зміст речення зберігається, але заміна порядку слів дозволяє внести додаткові смислові відтінки, підкреслити виразність слів. Наприклад: В Українському домі вітали з п’ятиріччям Академію муніципального управління комунікативним завданням є повідомлення про те, що відбулося. При іншому порядку слів: Академію муніципального управління вітали з ювілеєм в Українському домі підкреслюється місце, де святкували ювілей. У реченні Академію муніципального управління вітали в Українському домі з ювілеєм повідомляється про характер ювілею - п’ятиріччя.

Інверсія спричинює зміну експресивного забарвлення речення, отже непрямий порядок слів частіше трапляється в розмовному та художньому стилях.

Прикметник ставиться після іменника, якщо необхідно виділити ознаку: Не бажаємо вам легких доріг. Бажаємо вам доріг чесних (О. Гончар).

За наявності кількох означень на першому місці ставляться означення, виражені займенниками: Ці традиційні концерти стають справжнім святом для шанувальників музичної класики. Зміна розташування означень із метою їхнього смислового та інтонаційного виділення використовується в художніх і публіцистичних творах: Степан Макарович впевнений, що степова ця піраміда була не нижче, ніж єгипетські піраміди (О. Гончар).

У конструкціях з кількісними числівниками іменник розташовується після числівника: сто грамів, три години. При зміні порядку слів виражається приблизність: кілограми чотири, кілометрів п’ять, години дві-три.

Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Великий інтерес викликала лекція про наркоманію у батьків. Можна подумати, що лектор розповідав про батьків-наркоманів. Потрібно було сказати: Великий інтерес у батьків викликала лекція про наркоманію (За Г. Волкотруб).

Блок «Я роблю вибір...»

1.     Результати випереджальної роботи групи учнів.

Учитель. Як відомо, у світі є понад 40 тисяч професій. Які ж саме, на вашу думку,  користуються найбільшою популярністю на ринку праці?

(Учні висловлюють власну думку щодо «Найпопулярнішої професії»).

2.      «Мозковий штурм». (Слайд 57)

•   Хто з вас уже визначився з вибором професії?

•    Звідки ви дізналися про цю професію?

•    Що вплинуло на ваш вибір?

•   Які чинники обумовлюють вибір людиною тієї чи іншої професії?

•    Чому стільки уваги приділяється вибору професії?

•    На що впливає вибір професії в майбутньому (слайд 58)? Висловлювання запишіть у зошити, визначте вид речення за модальністю висловлювання та граматичну основу (на вибір).

-       Визначає подальше життя.

-       Визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар'єрного і професійного зростання.

3.  Класифікація професій (слайд 59)

Учитель. Вирізняють 5 видів професій:

~       людина – людина;

~       людина – знакова система;

~       людина – художній образ;

~       людина – природа;

~       людина – техніка.

Запрошуємо на «ярмарок» професій (учні вибирають із запропонованих професій ту, яка найбільше подобається і вказують, до якого виду вона належить). Тут ви дізнаєтеся про різні сфери діяльності людини, про професійні якості та вимоги до спеціаліста. Будьте активними учасниками круглого столу.

Пам'ятка учасника круглого столу

•   Говоріть просто, ясно, логічно, послідовно.

•    Уникайте образливих реплік, поважайте опонента, прагніть зро­зуміти його точку зору.

•   Уважно вислуховуйте думки тих, хто виступає.

•   Умійте визнавати критику.

•   Пам'ятайте, що найкращі докази – аргументи і факти.

 (Обговорення)

(Учні презентують роботу випереджального характеру в групах відповідно до схеми класифікації професій. Форма презентації довіль­на)

4.  Портрет професіонала (слайд 60)

Учитель. Якими ж якостями має володіти справжній ПРОФЕСІОНАЛ, незалежно від того, у якій сфері діяльності він працює?

(Учні відповідають, користуючись  методом «ґронування»)

•   дисциплінований;

•   організований;

•   акуратний;

•   пунктуальний;

•   відповідальний;

•   комунікабельний

VII.   Виконання практичних завдань ре­продуктивного й творчого характеру.

þ Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Дослідити, чим ускладнено ре­чення.

Сучасне технологічне суспільство характери­зують як постіндустріальне й інформаційне. Та все ж хімія в усіх її проявах була, є і буде однією з найпередовіших та найцікавіших галузей сучасної на­уки.

Хоч би яким геніальним був програміст, усе одно він використовує виготовлені хіміками полі­мерні кнопки клавіатури й отримує інформацію з виготовленого хіміками рідкокристалічного дисп­лея, а від головного болю, спричиненого переван­таженням, його врятує виготовлена хіміками пігулка.

Кваліфіковані хіміки необхідні скрізь: у науці, матеріалознавстві, фармакології, медицині, мікро- та наноелектроніці, виготовленні засобів захисту тварин і рослин, виробництві барвників і полі­мерів тощо. Використовуючи досягнення хімії, пе­редові країни світу щороку на 20-25% збільшують інвестиції у високотехнологічні галузі економіки (Ю.Воловенко).

Ø Назвати речення, ускладнені дієпри­кметниковими і дієприслівниковими зворо­тами.

þ Творче завдання (слайд 61)

Ø Письмово прокоментуйте вислів Оноре де Бальзака «Щоб дійти до мети, потрібно передусім іти». Використовуйте в тексті різні за метою висловлювання речення та риторичне запитання.

VIII.    Узагальнення й систематизація зроб­леного на уроці.

þ Гра «Мої 12 балів».

ВІДБІРКОВИЙ ТУР: розташуйте мовні одиниці від найменшої до найбільшої:

1. текст;

2. фонема;

3. речення;

4. лексема.

ВІДПОВІДЬ: 2, 4, 3, 1.

ЗАПИТАННЯ

1.     Порушено норму слововживання у словосполученні:

А) розв’зувати за формулою;

Б) звернутися по допомогу;

В) відповідно інструкції; ☺

Г) згідно із правилами.

2.     Словосполучення сидить задумавшись відповідає характеристиці…

А) дієслівне словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком узгодження;

Б) прислівникове словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком керування;

В) дієслівне словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком прилягання; ☺

Г) дієслівне словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком узгодження.

3.     Речення – це …

А) смислове та граматичне поєднання двох повнозначних слів;

Б) основна одиниця мовного спілкування, яка граматично й інтонаційно оформлена за законами певної мови, формує і виражає окрему, відносно закінчену думку і відношення змісту цієї думки до дійсності; ☺

В) структура, яка буває простою і складною;

Г) поєднання слів, із яких утворюється текст.

4.     За складом граматичної основи просте речення поділяється на:

А) двоскладне й односкладне; ☺

Б) поширене і непоширене;

В) повне, неповне;

Г) просте і складне.

5.     Модальність — це …

А) комплексна синтаксична категорія, що виражає співвіднесеність повідомлення з дійсністю й формує речення як комунікативну одиницю;

Б) це особисте ставлення мовця до свого висловлювання; ☺

В) спрямованість висловлювання на слухача;

Г) думка, що виражає речення.

6.     Який порядок слів у реченнях в українській мові?

А) постійний;

Б) стабільний;

В) рухомий;

Г) вільний. ☺

7.     Які Ви знаєте типи порядку слів у реченні?

А) прямий, інверсійний; ☺

Б) прямий, поворотний;

В) кривий, паралельний;

Г) ніякі.

8.     Укажіть вид односкладного речення Утрачаючи все, не забудьте зберегти добре ім’я:

А) означено-особове;

Б) неозначено-особове;

В) узагальнено-особове; ☺

Г) безособове.

9.     Як називається одна із стилістичних фігур, яка полягає у використанні в тексті запитання, що не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла?

А) окличне речення;

Б) риторичне запитання; ☺

В) предикативна основа;

Г) питально-спонукальні речення.

10.                   Правильно побудовано всі словосполучення в рядку:

А) по власному бажанню, залежно від обставин, гаяти час;

Б) іншим разом, по службових справах, дякувати матері;

В) здобувати освіту, дякувати брата, лекції з математики;

Г) автобус на замовлення, упродовж місяця, відчиняти двері. ☺

11.                   Виділіть речення, що потребує редагування.

А) Шуміло море,сяючи на сонці.

Б) Курликуючи в безгомінні, пролинув журавлиний ключ.

В) Поїзд мчав, не зупиняючись на станціях.

Г) Проходячи біля будинку, почувся гомін. ☺

12.                   Якого типу питального речення не існує?

А) Власне питальні;

Б) риторично-питальні;

В) питально-спонукальні;

Г) власне риторично-питальні. ☺

ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ!

IX.      Домашнє завдання. (Слайд 62)

? Записати поезію з риторичним запитаннями, визначити порядок слів у реченнях.

Зразок

Як прочитати гени?

Як зупинить хвилину?

Як осягнути Вічність?..

Напевне б, ми все це знали,

Відкрили б уже давно,

Коли б не було запитань:

Як зберегти планету?

Як припинити війни?

Як врятувать мільйони

Від голоду і від смерті?

Л. Талалай

? Виконати вправу 267 (с. 165).

X.  Підсумок уроку. «Відкритий мікрофон» (слайд 63)

-       Чи вдалося нам знайти відповідь на наше проблемне питання?

-       Що особисто для себе винесли ви з нашої зустрічі?

-       Які висновки зробили?

-       Чи «придбав» хтось із вас на ярмарку собі професію? Яку?

-       Що ще ви хотіли б дізнатися про професії?

Учитель. Заповніть діаграму Ейлера-Венна. (Слайд 64)

Діаграма Ейлера-Венна

Завершити нашу розмову хочеться словами К. Ушинського (слайд 65): «Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї душу, то щастя саме вас знайде».

XI.      Оцінювання з коментарем

Самооцінювання.

Учитель. Хтось сказав, найважча професія – бути людиною.

Фінал "Учителя року - 2015" у Херсоні

Орфоепічні норми сучасної української мови

Вимова приголосних звуків	Приклади
1)      Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах пе­ред глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються	Стежка [стежка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьог­тю [д'охтю], легко [лехко];
2) Звуки [дж], [дз], [дз'] вимовляються злито	бджола [бджола]
3) Характерним для української мови є звук [г]	газета [газета]
4) [ґ] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за по­ходженням	ґрунт [ґрунт]
5)  [ґ] і [г] — два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова	гніт (утиск) — ґніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) — ґрати (залізні);
6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується зі звукосполученням [ві]	телефон [телефон]
7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]: а)  після голосних у кінці складів перед приголосним; б)  у кінці слова	давно [даўнó], правда [прáўда] зробив [зробѝў]
8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м'яко (ті, що можуть бути м'якими), або напівм'яко (шиплячі, губні, задньо­язикові). Але: не пом'якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова	лід [л'íд], вітер [в’íтер] син і дочка, педінститут
9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і]	ніч [н'іч], чудо [чудо], жито [жито] Але: [ш’іст']
10) Звук [ц'] вимовляється м'яко в словах, що закінчуються на -ець; звук [ц] ви­мовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах	хлопець [хлопец'] палац [палац]
11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу	буквар [буквар] Виняток: Горький [гóр'кий]
Уподібнення приголосних
12) У закінченнях дієслів унаслідок уподіб­нення звукосполучення -ться, -шся вимовляється як [ц':а ], [с':а]	усміхаються [усміхáйуц':а] повертаєшся [повертáйес':а]
13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує по­передній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові «отже» - [о'дже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові – 4, а звуків – 3	Футбол [фудбóл]
14) Уподібнення за глухістю: наступний глухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У пре­фіксах роз-, без-, через- [з] перед глухими переходить в [с]	зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно — [беиспеирéчно]
15) Уподібнення за м'якістю:	ніжність [н'íжн'іс'т']
16) Складні випадки уподібнення: -жся — [зса] (свистячий [с] впливає на ши­плячий [ж]) -чся — [цса] -шці — [сці] -жці — [зці] -чці; -тці — [ц:і] -зж — [ж:] -зч — [шч] -здж; — [ждж] -зш; -сш — [ш:] -тч; -тш — [ч:]	розважся — [розвáзса] не скалічся — [не скалíцса] ромашці — [ромáсці] мережці — [меирéзці] квочці — [квóц:і] зжати — [ж:áти] з чим — [шчим] з джурою — [жджýройу] зарісши — [зарíш:и] братчик — [брáч:ик]

Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]

ЖУК Жук гуде для їжака: — Же-жі-жа, же-жі-жа. — Ти, їжаче,  не тужи, Жо-жу-жи, жо-жу-жи. жу-жи

БИЧОК Наш малесенький бичок Б'ється ріжками: чок-чок. Ти не бийся, чорний бичку, Ча-чо-чу, ча-чо-чу. Це погана дуже звичка, Чі-че-чу, чі-че-чу, чі-че-чу.

ЩЕНЯ В ящик Женя ще зрання Посадив мале щеня. Ти, щенятко, не пищи: Ща-щі-щи, ща-щі-щи. Принесу тобі борщу, Ще-що-щу, ще-що-щу, І сховаю від дощу.

Вимова свистячих [з], [ц], [с]

Дзвонить дзвонар, дзизчить комар, гудуть джмелі старі й малі.

Як на сцену на цеглину Сів цвіркунчик біля тину. Цвірінчить і цвірінчить, Не на мить не замовчить!

Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить

Записати фонетичною транскрипцією виділені слова.

узагальнення з теми "Складнопідрядне речення" для 9 КЛАСУ з поглибленим вивченням української мови

Складнопідрядні речення розчленованої структури.

ЧАСТИНА І

Виберіть одну правильну відповідь.

1.Укажіть правильне твердження:

А Розчленовані складнопідрядні речення підпо­рядковуються обставині в головній частині.

Б Підрядна частина складних речень розчлено­ваної структури виступає щодо головної в ролі означення.

В До складнопідрядних речень розчленованої структури належать речення способу дії, міри або ступеня та порівняльні.

Г Розчленовані складнопідрядні речення підпорядковуються головній частині в цілому.

Д У складнопідрядних реченнях розчленованої структури засобом зв'язку між частинами ви­ступають тільки сполучні слова.

2.Укажіть складнопідрядне речення розчленова­ної структури:

А Ханові снилося, що він тікав чомусь босим, з ціли­ми ще ногами, і молотив коня п 'ятами по боках... (М. Вінграновський.)

Б З рікою спливалося море, а в ньому малиновими спинами грали чи острови, чи хмари...

В Говорили вони та мовчали й тоді, коли море й Дніпро об'єднував золотими рогами місяць.

Г Тиша настала така, що навіть на небі перегляну­лися ангели...

Д Можливо, що цей світанковий гарматний наступ Жолкевського застав козаків зненацька.

3.Укажіть складнопідрядне речення місця:

А Я люблю ту пору, коли сунички засвічують своє цвітіння.

Б По той бік річки такі ж городи підіймалися вгору, аж туди, де поміж хатами звивалася, зникаючи за переїздом, бруківка.

В Ти встаєш, позіхаючи, прикладаючи кулаки до очей, а у вухо, де ще причаївся сон, крізь сон, крізь туман добирається сумовите кування.

Г По лівуруч, як на долоні, вирисовувалося місто з високими будинками, темними садками. (Панас Мирний.)

Д Ненароком променяста стяга ускочить в чорну середину – усміхнулася тінь – не знать, де і ді­лася.

4.Укажіть складнопідрядне речення часу:

А Після третіх півнів він вийшов на просторе шкіль­не подвір'я і навмання побрів у тишу серпневої ночі, що м'яко сивіла розкиданими по пагорбах і долинках хатами.

Б Кожного разу, коли я їду по дорозі неозорим ла­ном озимої пшениці, коло телеграфного стовпа з розпіркою завжди злітає польовий жайворонок.

В Дядько Кирило був машиністом великого парово­за і ходив на роботу коли як: то вранці, то посе­ред ночі...

Г І чи вже до сну тобі, коли твоя голова повна ди­тинством...

Д Коли б знав чоловік наперед, то десятою дорогою обминув би лихо.

5. Укажіть складнопідрядне речення мети:

А Поблизу цих пташиних осель трапишся часто лися­чі нори, що йшли глибоко під землею. (М. Трублаїні.)

Б Але я не хочу, щоб вони одлітали від нас. (М. Стельмах.)

В Може, й гріх таке казати: де таки видано, щоб дівча було краще од святого сонця й місяця?(П. Куліш.)

Г В природі ніч існує для того, щоб у тиші росло уся­ке зілля...

Д Щоб у женців не боліла спина, рекомендувало­ся застромити за пояс дубову гілочку, аби спина була міцною, як дуб. (Із календаря.)

ЧАСТИНА II

Виберіть три правильні відповіді.

6.Укажіть складнопідрядні власне-причинові ре­чення:

А Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная піс­ня не може умерти. (Леся Українка.)

Б І тоді стара хата ставала незвичайною, бо сто­яла вся в прекрасному живому вінку, в центрі пе­люсткового багаття. (І. Цюпа.)

В Дівчата любили вогнисті рожі, бо й самі нагаду­вали чимось ці квіти.

Г Острів називався Лебединим, бо восени й весною його відвідували тисячами, а у деякі роки десят­ками тисяч лебеді. (М. Трублаїні.)

Д За науку Сократ грошей не брав, бо вважав за по­трібне допомагати кожному, хто прагне істини. (Г. Підлісна.)

7.Укажіть складнопідрядні речення місця з під­рядними, що означають напрямок руху:

А Куди серце летить, туди й око глядить. (Нар. тв.)

Б Іти б отак і йти серед цієї тихої задумливої кра­си, сягнути б аж туди, куди небо торкається землі...

В А по широкій долині, туди, куди тільки сягав зір, на рівних, синювато-чорних підметах, на пагорбах горо­дів біліли [...] столітні груші-дички.

Г Тільки звідти, де очерет і лепеха, до стежки долі­тає тихе гелготання гусей. (І. Снєгирьов.)

Д Оддалік, там, де починалось озеро, їхав вершник.

8.Укажіть складнопідрядні речення, які належать до одного виду:

А Нехай я отруєна злою журбою, та в пісні на вся­ку отруту є лік.

Б Та й квашені опеньки смачні, коли їх полити олією.

В Де у людства власна воля, там кується краща доля.

Г Якби береза залишалась на зиму з листям, то вона загинула б від нестачі води.

Д Коли ти маєш чоботи, то ноги тебе несуть, мов пташині крила.

ЧАСТИНА IIІ

9.Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями розчленованої структури й типами їх підрядних частин:

1)     підрядне причини;

2)     підрядне умови;

3)     підрядне допустове;

4)     підрядне наслідку;

5)     підрядне супровідне;

6)     підрядне пояснювальне.

А Є і руки, і охота, так що ладиться робота. (Нар. тв.)

Б Я все знаю, тільки мовчу. (Є. Гуцало.)

В Тепер забутий Курінь мовчав день удень, бо ні­хто його вже нікуди не возив і не носив. (Гр. Тю­тюнник.)

Д Я, наче саме щастя, хапаю чоботи і через хвилину стаю козаком-завзятцем, дарма що в них прошви чорні, а халяви жовті.

Г Дощ, ніби плахтою брудною і мокрою, вкрив крає­вид, чому Мотря була й рада. (Б. Лепкий.)

Е Як має випасти сніг, то вівці йдуть їсти готове сіно.

 Уся компанія на Мадагаскарі.

 Мелман, Глорія, Мото-мото.

 Мавпочки з Дідом Морозом і Снігуронькою.

 Король Джуліан і ведмедиця Соня.

 Марті і Мелман.

 Глорія, Марті, Мелман, лев Алекс.

 Пінгвіни.

 Дід Мороз, Снігуронька і Алекс.

Дід Мороз і Глорія.