мова, 6 клас

Урок № 68

Тема. Підсумковий урок за темою «Іменник». Навчальне аудіювання тексту наукового стилю .

Мета: перевірити рівень знань, умінь і навичок, здобутих при вивчені теми «Іменник»; удосконалювати навички застосовувати теоретичні знання на практиці; правильно вживати іменники в мовленні, знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх; розвивати пізнавальний інтерес, навички самостійної роботи, увагу; виховувати повагу до українського народу та його історії.

Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навичок.

Обладнання: тест (варіант 1, варіант 2), текст для аудіювання.

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II.  Оголошення теми й мети уроку

III.  Опрацювання матеріалу уроку

1. Інструктаж щодо тестування

2.  Орієнтовне оцінювання тестових завдань

—    Завдання І рівня — 0,5 б. x 4 = 2 б.;

—   Завдання II рівня — 1 б. x 4 = 4 б.;

—   Завдання III рівня — № 1 і № 4 — по 2 б.; № 2 і № 3 — по 1 б. = 6 б.

3.  Виконання тесту

Варіант І

I       РІВЕНЬ

1.  «Іменники змінюються за родами, числами та відмінками». Так чи ні?

2.  Укажіть рядок, у якому всі слова іменники:

А Микола Пимоненко, малюнок, фарба, рамка, вони, пейзаж;

Б Лис Микита, хитрун, цар, казка, Іван Якович Франко;

В Дніпро, Славутич, Борисфен, степ, величний, шлях, ріка;

Г галери, невільники, гребці, ланцюги, Чорне море, прикутий.

3.  Укажіть рядок, у якому всі іменники належать до І відміни:

А Вишня, слива, стаття, вереда, Микола, примха;

Б круча, гуща, душа, річ, відвага, блискавка, нікчема;

В сіромаха, мати, яблуня, долина, пригода, вода;

Г обличчя, блискавиця, дітвора, рушниця, осока.

4.       Визначте варіант, у якому правильно підкреслено іменник як член речення:

А В садах біліли хати дивної краси (М. Коцюбинський).

Б Слово не стріла, а глибоко ранить (Нар. творч.).

В І ніч проминула, і сон не приніс забуття (Л. Костенко).

Г Стояла я і слухала весну (Леся Українка).

II   РІВЕНЬ

1.  Визначте рядок, у якому всі іменники незмінювані:

А сонце, свято, річище, прямокутник, вовченя;

Б Донбас, Київ, Слобідка, Калинівка, Трипілля;

В шосе, Тбілісі, какаду, конферансьє, фрау;

Г ніч, річ, піч, біль, газ, сон.

2.  Укажіть речення, у якому є іменник, що належить до IV відміни:

А Кожна людина свою вдачу має (І. Сенченко).

Б Ми житами і садами вкрили землю молоду (М. Рильський).

В Вечірнє сонце, дякую за день! (Л. Костенко).

Г Потім дитя вже саме лізе до них у кишеню! (О. Коломієць).

3.  Укажіть рядок, у якому всі іменники чоловічого роду:

А день, тінь, вість, насип, дріб;

Б Микола, староста, ледащо, хлопча;

В степ, вітер, горизонт, капітан, ліс;

Г Петро, відро, плащ, огірок, дядько.

4.  Укажіть рядок, у якому всі іменники мають правильні закінчення.

А радістю, відповіддю, подорожжу, верф'ю, любов'ю;

Б метра, Києва, Дніпра, Бугу, доща, граду, вовка;

В комаром, косарем, царем, лікарем, Ігорем, байкарем;

Г кулею, грушею, межею, душою, кручою, водою.

ІІІ РІВЕНЬ

1. Поєднайте набір іменників з відповідним родом:

А чоловічий;                                                             1. інтер'єр, шимпанзе, друг, Київ, возик;

Б жіночий;                                                               2. невдаха, сирота, базіка, вереда;

В середній;                                                               3. радість, вість, честь, сорока, перерва;

Г спільний;                                                              4. канікули, штани, іменники, Чернівці;

5. море, добро, значення, порося, лоша.

Ключ:А-1; Б-3; В-5; Г-2.

2. Укажіть речення, у якому іменник виконує роль присудка:

А Хліб — усьому голова (Нар. творч.).

Б Щедрують люди щедрою любов'ю (М. Ткач).

В Всяке діло починай з голови (Нар. творч.).

Г Кіт Мартин мав довгий хвіст (Д. Павличко).

3. Визначте рядок, у якому всі іменники записані правильно:

А Павлович, Ігоревич, Миколайович, Анатолійович;

Б ненависть, недовіра, небезпека, не однокласник;

В Карпати, Президент України, Великдень, День Народження;

Г купівля-продаж, мініфутбол, унтер офіцер, брат-і-сестра.

4. Від поданих Іменників утворіть форми родового відмінка однини:

ураган у_______________                                                             Львів Львова______________

вальс у________________                                                            інститут у_________________

Донбас у_______________                                                           іменник а__________________

Варіант II

I     РІВЕНЬ

1.    У реченні іменник може виступати в ролі будь-якого члена речення». Так чи ні?

2.    Укажіть рядок, у якому всі слова іменники:

А князь, Візантія, язичник, лучник, перший, дружина;

Б вітри, пороги, чайки, козаки, ненаситець, ясир, звільнений;

В повстання, Богдан Хмельницький, гетьман, полковник;

Г безпека, хто, фортеця, немовля, морози, богатир, ворота.

3.    Укажіть рядок, у якому всі іменники належать до II відміни:

А драбина, говоруха, берізка, президія, знання;

Б батько, море, друг, землероб, каштан, собор, Сибір;

В міст, ніс, річ, коник, листя, завдання, займенник;

Г соловейко, дитятко, немовля, велетень, обрій, юнак;

4.   Визначте варіант, у якому правильно підкреслено іменник як член речення:

А Перестань чавкати над вухом.

Б Скажи мені правду, мій любий козаче.

В У м'якім диханні промінця знов буслик ходить по долині.

Г Через біле-біле поле йде веселий дідуган.

II     РІВЕНЬ

1.  Визначте рядок, у якому всі іменники мають лише форму множини:

А гроші, окуляри, ножиці, сани, Черкаси;

Б ябеда, роззява. листоноша,причепа, соня;

В волосся, гілля, юнацтво, дітвора, насіння;

Г ставок, океан, небо, море, сад, кросворд.

2. Укажіть речення, у якому є іменник, що належить до II відміни:

А Де ти ходиш, мій товариш, у далекій стороні? (А. Малишко).

Б Усякий волоцюга тут тягається — так і дивись! (Б. Грінченко).

В Голосно затріщала крига на річці (С. Васильченко).

Г Брехня стоїть на одній нозі, а правда — на двох. (Нар. творч.).

3. Укажіть рядок, у якому всі іменники — жіночого роду:

А честь, вість, ніч, піч, олень, доповідь;

Б думка, суддя, земля, нечупара, нероба;

В коріння, значення, надія, завдання, президія;

Г невістка, картина, мати, зима, дівчинка, річ.

4. Укажіть рядок, у якому правильно утворено форми кличного відмінка:

А пісне, земле, сестро, матусю, Петре, вовче;

Б парубку, хлопче, діду, дідусю, Миколо, Надіє;

В учителю, сину, краю, Юрію, Галю, Марію;

Г водо, стіно, Олено, синичко, зозульо.

III РІВЕНЬ

1.      Поєднайте набір іменників із відповідним родом:

А чоловічий;                                                              1. нероба, староста, недотепа, тихоня;

Б жіночий;                                                                2. вершки, пожитки, Гімалаї, піжмурки;

В середній;                                                                3. ООН, стаття, ознака, квітка, Україна;

Г спільний;                                                                4. життя, кохання, кіно, теля, плем'я;

5. батько, конферансьє, Львів, заєць.

Ключ:А-5; Б-3; В-4; Г-1.

2.       Укажіть речення, у якому іменник виконує роль означення:

А Хліб і рушник — одвічні людські символи (В. Скуратівський).

Б Сміються у траві суниць жарини (А. Малишко).

В Покірну голову шабля не січе (Нар. творч.).

Г За вікном знову спалахнула блискавиця (Л. Дмитренко).

3.       Визначте рядок, у якому всі іменники записані правильно:

А дверми, штаньми, ворітьми, ягням, племенем, честю;

Б мариво, зариво, печиво, добриво, морозиво, куриво;

В Романа Марченко, Людмили Савченко, Миколі Черних ;

Г гривньою, серією, книгою, хащою, комаром, пустиром;

4.       Від поданих іменників утворіть форми орудного відмінка однини:

вість вістю_________________                                                 радість радістю__________

ніч ніччю _________________                                                  любов любов’ю__________

подорож подорожжю_______                                                   височінь височінню______

4. Аудіювання тексту наукового стилю

Київська Русь

Київська Русь — назва давньоукраїнської держави з центром у Києві, яка виникла на рубежі VIII—IX століть унаслідок тривалого процесу економічного, політичного та етнокультурного об'єднання східнослов'янських племінних князівств і в різних формах існувала до середини XII століття.

Київська Русь займала територію Східної Європи від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, від Сяну на Заході до Волги та Оки на сході. Її площа становила близько 800 тисяч кв. м.

В історії Київської Русі можна виділити три послідовні періоди. Перший період становлення та еволюції держав­них структур охоплює кінець VПІ—X століття. Протягом VI—VIII століть союзи слов'янських племен розвинулись у протидержавні утворення — племінні княжіння. Упродовж VIII — середини IX століть сформувалося державне об'єднання Руська земля, у яку початково ввійшли землі полян, древлян і сіверян. Назва «Русь» — місцевого, середньодніпровського походження.

У 60—80-х роках IX століття в Києві правили князі династії, які ведуть свій початок від князя Кия — Аскольд і Дір. Київський князь Аскольд організував перший похід Русі на столицю Візантії Константинополь, після чого відносини між обома державами розвивалися на засадах рівноправності.

У північних землях Русі процес формування державності прискорився після покликання на князювання у 862 році трьох братів — князів Рюрика, Синеуса і Трувора. Після смерті Рюрика його наступник Олег убив київських князів Аскольда і Діра й проголосив Київ столицею об'єднаної держави: «Се буде мати градам руським». Влада київського князя поширилася на периферійні землі Русі. Князь Олег організував похід на Візантію, що за­вершився укладанням вигідних для Русі договорів.

Син Рюрика князь Ігор підкорив племінні княжіння уличів і древлян, підтвердив умови попередніх договоре з Візантією, здійснив успішні походи на Кавказ. За його правління на Русь уперше напали печеніги. Князь Ігор загинув під час полюддя у Древлянській землі. Дружина Ігоря — княгиня Ольга, придушивши повстання древлян, — провела перші державні реформи, які впорядкували процес збору і розміри данини із підвладних Києву земель. Княгиня Ольга прийняла християнство, здійснила дві подорожі до Візантії, вислала посольства до німецького імператора Оттона із проханням висвячення єпископів на Русь.

Кінець X—XI століття — другий період найбільшого піднесення і розвитку Київської Русі. Після тривалої боротьби між синами князя Святослава київський стіл зайняв його син Володимир Святославович. Він ліквідував владу племінних князів і замінив її практикою посадження у землях Русі своїх синів. Князь заклав систему оборони південних кордонів держави, відбив напади печенігів.

Після спроби проведення язичницької реформи Володимир запровадив у 988 році християнство як державну релігію. За князювання Великого князя Київського Ярослава Мудрого проведено низку важливих державних реформ. Найбільше значення мало укладення збірника законів «Руська Правда», які регулювали всі відносини давньоукраїнського життя.

Ярослав Мудрий проводив активну зовнішню політику, уклав ряд вигідних для Русі династичних шлюбів своїх дітей з іноземними володарями.

У 1054 князь узаконив «горизонтальну» практику успадкування великокнязівського столу, призначив першого руського митрополита Іларіона, сприяв розвитку науки і культури. У роки правління Ярослава Мудрого Київська Русь досягла найбільшої могутності.

Кінець XI — середина XII століття — третій період політичної роздробленості Київської Русі. Ріст великого феодального землеволодіння, зростання кількості міст, закріплення Рюриковичів у окремих землях Русі, міжусобиці і вторгнення кочівників привели до політичного дроблення країни.

(З енциклопедії, 485 сл.)

Тестові завдання

1. Визначити стильові особливості, характерні тексту:

А велика кількість термінів, точність слововживання;

Б емоційність, простота, доступність;

В багатозначна образна лексика, декларативність;

Г образність мовлення, використання слів у переносному значенні.

2. До якого типу мовлення належить висловлювання?

А розповідь з елементами опису;

Б опис;

В роздум;

Г розповідь;

3. Яке основне призначення прослуханого тексту?

А Активний вплив на слухача й спонукання до творчої діяльності.

Б Формування моральних якостей та естетичних смаків слухача.

В Повідомлення наукових даних суспільству.

Г Регулювання ділових відносин людей у суспільно-виробничій сфері.

4. Коли виникла Київська Русь?

А На рубежі VIII століття.

Б У IX столітті.

В На рубежі VIII— IX століть.

Г На рубежі IX століття.

5. До якого часу існувала Київська Русь?

А До XII століття.

Б До середини XII століття.

В До середини XV століття.

Г До початку XIII століття.

6. Яку площу становила Київська Русь?

А Понад 800 тис. кв. м.

Б 800 тис. кв. м.

В 700 тис. кв. м.

Г Близько 800 тис. кв. м.

7. Які князі правили у 60—80-х роках IX століття?

А Аскольд і Дір.

Б Олег і Володимир.

В Рюрик, Синеус, Трувор.

Г Ігор і Олег.

8. Який князь Київської Русі здійснив успішні походи на Кавказ?

А Рюрик.

Б Володимир.

В Олег.

Г Ігор.

9. Хто і коли запровадив християнство як державну релігію?

А Ярослав Мудрий у 988 році.

Б Володимир Святославович у 988 році.

В Княгиня Ольга у 988 році.

Г Князь Ігор у 988 році.

10.     Яка книга регулювала всі відносини давньоукраїнського життя?

А «Повість временних літ».

Б «Закон і благодать».

В «Закон Руський».

Г «Руська Правда».

11.    Установити відповідність між періодами та їх часовими межами.

А	Період найбільшого піднесення і розвитку Київської Русі	1	VIII—X століття
Б	Період становлення та еволюції держав них структур	2	X—XІ століття
В	Період політичної роздробленості Київської Русі	3	XI—XII століття
Ключ:А-2; Б-1; В-3.

12.     Що вплинуло на політичну роздробленість Київської Русі?

А Розвиток науки і культури.

Б Міжусобиці і вторгнення кочівників.

В Династичні шлюби русичів з іноземцями.

Г Зростання кількості міст.

IV. Підсумок уроку

®     Взаємоперевірка.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.