До дня людей літнього віку.

Сценарій до Міжнародного дня людей літнього віку

«Низький уклін вам, наші сивомудрі дідусі й бабусі»

/7 клас/

 Епіграф заходу:                   

Схилилась яблуня до тину,

Сповна віддавши урожай.

Не ображай стару людину,

Чи чуєш ти, не ображай.         

Учитель.

С годами мы становимся мудрее.

Ошибки прошлого – наперечёт.

Становимся мы опытней, умнее,

Но годы к старости ведут отсчёт!

Нам бы вернуть былое сумасбродство!

Но, разум нам сильнее во стократ!

А юность снится, снится донжуанство,

Безумство чувств, влюблённость невпопад.

Нам бы туда, где жизнь полна иллюзий,

Где слабостями были так сильны,

Где нас спасала юность от контузий

В боях, такой изменчивой, судьбы!

Мы все спешили жить, казались старше,

А тридцать пять считали рубежом!

Шагали с гордостью в победном марше,

Откладывая мелочь на потом.

Но годы шли. Быстрее и быстрее.

Часы неумолимо бой вели

За каждый час, за каждое мгновенье,

Придерживая крепче ось Земли.

И, как-то невзначай, почти случайно,

Вдруг оглянулись.… Но! Удар и шок!

Открылось то, что раньше было тайной

И что пронзило сердце, словно ток!

Как после пьянки, – тяжкое похмелье.

С реальностью и болью в голове,

Настало затяжное пробужденье

От пережитого в кошмарном сне!

Себя не узнаём! Что с нами стало?

Жизнь промелькнула, как в немом кино.

И в сущности осталось очень мало!

И оказалось, жили! Но, давно!

И мы, вдруг, стали мудрыми не в меру!

И опыта в достатке, и ума!

Но что прикажешь делать с этим телом?

Что чувствует теперь твоя душа?

Когда всё поздно, что начать сначала

Не хватит времени! И есть ли толк?

Машина времени вперёд умчала,

А с ней – и смысл жизни вдруг умолк!

И всё трудней идти! И возвращаться

Закон природы нам не разрешит.

Мы можем нашим прошлым наслаждаться,

А будущее – только пережить!

И что теперь нам – знания и мудрость?

Когда приятней безрассудством жить!

Вот если бы возможно всю заумность

С былою юностью объединить!

Которая хотела и имела!

А старость – захотела и смогла!

Мы бы отдали весь свой разум смело

За глупые, но юные года!

Калашников Анатолий

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.

  [Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.]

  Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.

Піньонжик Тетяна.

Дорогі наші!

У цей чудовий день осінній

В атмосфері цій родинній

Ми вас вітаємо зі святом

І від душі хочемо бажати:

Добро хай множиться і щастя,

Міцне здоров'я хай додасться,

А радість лиш сповна вам буде,

Відніметься хай сум і лихо,

Співає пісню серце стиха,

І доля в дім добром іде.

1.     «Песня про бабушек».

Шамрай Богдан.

Ми низько вклоняємося вам,

Творцям святого і прекрасного.

Усе прекрасне на землі

Бере початок з колоска,

Що променіє на стеблі,

Неначе мрія рільника.

Усе велике на землі

Бере початок з колоска,

Бо хліборобськая завжди

Його вирощує рука.

Учитель. Зі святом вас, шановні мої бабусі і дідуні! Хай зозуля кує вам літа в здоров'ї, достатку, благополуччі, мирі і злагоді з усією нашою родиною. Наступний номер присвячується пам’яті тих, кого вже нема знами.

2.     Дмитро Масюченко «Песня деду».

 Сікорський Іван.

Роки... роки... їх неначе й не було. Війнули вони пташиним крилом і помандрували колючою стернею,  запахом жнив,  щебетом весен,  снігами зим і щедрістю літа, залишивши солодку згадку.

Летять літа, як білі журавлі,

Дзвенять, як ті волошки в житі,

Та не зникає слід їх на землі,

Якщо для добрих справ були прожиті.

 Коваленко Максим.

Сьогодні в цей святковий день ми вам, шановні, хочемо щиро сказати:

Що ваші роки й руки кожну мить

Свою любов і працю віддавали

Землі і людям... Тож від них прийміть

Все найдорожче, все, чого не мали:

Земний уклін всім вам

І наше музичне вітання.

3.     Пісня «А матіоли цвіт» (Мар’ян Гаденко). Онуки запрошують до танцю.

Боровинська Вікторія.

Пригадай, мій друже, давні дні.

Ті світанки й весни журавлині

І стежини перші ті шкільні,

Біля школи пишний цвіт жоржини.

Рідну землю, ніжність і надію,

Першу радість і першу печаль,

Не летіть, літа, так швидко в даль.

У кожного з нас була перша вчителька. Цією піснею згадаймо ж усі свою вчительку.

4.     Пісня «Першій вчительці» («Чаклунко-осінь, зачекай, зажди...»).

Чаклунко-осінь, зачекай, зажди,
Вертай в дитинство бабиного літа,
Учителько, ти в серці назавжди
В осінніх барвах і духмяних квітах.

Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.

Уроків неповторний дивосвіт,
Очей твоїх живе, зоріє згадка,
І нині вдячний шлють тобі привіт
Твої вчорашні хлопчики й дівчатка.

Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.

Пливе туман від росяних дібров,
Мережа-стежка, дітвора у школі
Учительку свою стрічає знов
І дзвоник будить клени і тополі.

Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.

Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Зірку осяйну, вчительку мою першу.

Соценко Максим.

Хай в добрі і здоров'ї проходять ваші літа,

Хай повага стрічається всюди,

І на полі життя колосяться жита,

І шанують за працю вас люди.

5.     Пісня «Найкращій бабусі».

Бабуся моя – чарівниця,

Вона все уміє у нас,

Пече пироги, паляниці,

І радісно всім у цей час.

А ще може вишить сорочку,

Рушник вишиває мені,

Бабусі моїй чарівниці

Співаю хороші пісні.

ПРИСПІВ:

Бабусі співаю, всміхаюся їй,

Бабусі, бабусі найкращій моїй.

Бабусю, бабусю, голубко моя,

Як добре, бабусю, що в тебе є я.

Спасибі, бабусенько мила,

За те, що у мене ти є,

Що любиш мене і лелієш,

Зігрію я серце твоє.

ПРИСПІВ (2 р.)

Асланова Софія. Милосердя і доброта! Ще із часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалось допомагати знедоленому і нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захисти старість і немічність, порятувати хворого, захистити беззахисного чи скривдженого.

 Гоцак Дмитро.

Господи, прости наші гріхи!

Матір Божа, заступись, єдина, за дітей,

Онуків дорогих. Якщо ж ми

У чомусь перед ними винні,

Ти лиш нас печаллю освяти.

Якщо в житті зустрінеш зла багато,

І в серце закрадеться гіркота,

Нехай тебе зігріють отча хата

І матері безмежна доброта.

6.     Пісня «Дякую, бабусю, за таку матусю»

В село до бабусі із міста втікаю,

Щоб з нею побути хоч мить,

Бо я розумію і добре це знаю:

Вона роду нашого нить.

Прекрасну матусю мені народила –

Найкращу на цілій землі,

Вона така ніжна, вона така мила,

Без неї б не бути мені.

ПРИСПІВ (2 р.)

Дякую, бабусю, за таку матусю,

Господу за це хвала,

За робочі руки, за любов до внуків,

Щоб ще довго нам жила.

Роки пролітають над цвітом птахами,

З думками до моря пливуть.

Побудьте, бабусю, хоч трошки ще з нами,

Милуйтесь, як внуки  ростуть.

В житті все бувало, та знаю, що гідно

Старались прожити життя,

Бажаю, бабусю, щоб ви були свідком,

Як стану бабусею я!

ПРИСПІВ (2 р.)

Куліш Ольга. Гарне це покликання робити добро людям,  забуваючи про свої болі і біди.

Тому кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь завжди тепліше стане

Від зливи наших щирих співчуттів.

 Медінський Денис.

Ми ще раз вітаємо вас усіх зі святом.

Бажаємо, щоб першим гостем  було здоров'я,

Як лист дубовий, таке міцне,

А другим гостем – радість у хату,

Що веде за собою друзів багато,

Щастя, веселість, добрую долю,

Для серця втіху, добра доволі.

Багатства в домі, в душі спокою,

Хай повниться завжди життя добротою.

7.     Пісня «Дідусь і бабуся».

Є у мене гарні друзі –

Це дідусь мій і бабуся,

Якщо довго їх не бачу,

То сумую я і плачу.

ПРИСПІВ:

Дідусь мій і бабуся –

Два сивих голубочки,

Дідусь мій і бабуся –

Дві зірочки ясні.

Дідусь мій і бабуся,

Як квіти у віночку,

Дідусь мій і бабуся,

Ріднесенькі мої. (2 р.)

Є у мене гарні друзі,

Це дідусь мій і бабуся,

Мене радо зустрічають,

Все цілують, обіймають.

ПРИСПІВ.

Баденко Дарія. Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні, а й завжди був хороший настрій. Щоб кожен день додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, а наші слова подяки возвеличували. Ми раді, що сьогоднішнє свято відбулося, і ми могли висловити все, що відчуваємо до Вас: свою повагу, шану, гордість, ніжність, відданість любові. Але це лише слова, лише крапля в морі. Наш обов’язок перед вами куди більший.

Мазюк Артем. 

Нехай для Вас же сонце світить

І квіти ніжності цвітуть

Нехай в добрі у щасті й мирі

Усі роки ваші пройдуть!

А на згадку про нашу зустріч прийміть скромні подаруночки!

Учитель. На закінчення нашої розмови хочу навести вам слова із повчання князя Володимира Мономаха дітям: "Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів".

Робіть все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності.

Нехай в цьому стрімкому світі завжди по особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.

8.     «Зоряний вальс» (Мар'ян Гаденко). Онуки з бабусями і дідусями танцюють вальс.

Учитель. Наше свято підійшло до завершення. Дякуємо за увагу! До нових зустрічей!

РАЗОМ: ДО ПОБАЧЕННЯ!