9 листопада

Сценарій до Дня української писемності та мови – 2013

Пісня «Звучи, рідна мово» 

(у виконанні народної артистки України Раїси Кириченко)

Ведуча. Сьогодні, 9 листопада, – День української писемності й мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь.

У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею і найміцніше природне єднання – суспільство, народ. Нації без мови не існують, як не існують мови без націй. Зникнення з життя якоїсь форми розумного існування – велика втрата для всього людства.

Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, але й водночас і здобуток культури всього людства. Тому той, хто виступає проти однієї мови, намагається умертвити її, зробити «неперспективною», стає на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства. Коли ж народ сам через свою несвідомість чи під тиском зовнішніх реакційних сил перестає плекати й обороняти найважливіше – рідну мову, самозрікається найцінніших скарбів, здобутих предками, він стає на шлях самогубства.

Мова – основа культури нації, найбільший її скарб і відбирати її в людини чи народу – значить відбирати все минуле й сучасне, позбавляти людину й народ найприроднішого в їх творчому існуванні.

Доля української мови сумна і героїчна водночас. Але, незважаючи на численні перешкоди і лихоліття, вона, як і наш народ, все – таки вистояла.

У цей святковий день ми не можемо не згадати основні віхи історичного розвитку української мови.

1-ий учень. Джерела нашого письма губляться десь у далекому – далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося сьогодні знаємо.

Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати її між слов’янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов’янських народів.

2-ий учень. Найдавнішими рукописними кириличними пам’ятками є яскраво орнаментовані, розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057), Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Анна, Мстиславове Євангеліє, знамениті графіті на стінах Софіївського собору в Києві.
У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора «Повість временних літ».

3-ій учень. Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст.. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV ст..; безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова, розпад якої розпочався у VII ст.

Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням «Енеїди» І. Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.

Ведуча. А зараз зверніть увагу на екран, де вказані «чорні дати» історії на шляху до незалежності мови.

1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік – видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік – зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1908 рік – уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».

1914 рік – російський цар Микола ІІ забороняє українську пресу – газети і журнали.

1923 рік – початок відродження української мови після проголошення ХІІ з’їздом РКП (б) коренизації.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік – видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на задній план, що позначається ще й сьогодні.

Ведуча
З прийняттям Незалежності України 1991 року наша мова стала на новий етап розвитку.

(Виходить учениця в українському вбранні)

Пречиста Діво-Мово!
Із пуп’янка долонь
викохується слово,
Беззвучне і гучне,
з роси, з води й сльози.
Молись за нас, молись.
Пречиста Рідна Мово,
Народжена з хлібів
І щедрої лози.
Чи вже воскрес Твій Син,
Велика Наша Мати,
Із трьох віків воскрес,
Із трьох тисячоліть?
За нього помолись,
за той народ розп’ятий,
Що в Твому Храмі він
навколішки стоїть.
Не геній, не пророк,
не схимник чи Месія,
Прийшов Твій Блудний Син
спокутувати гріх.
Твій голос у душі
священну віру сіє,
Твій погляд очища
від пороху доріг.
Єдина і Свята,
Пречиста Діво-Мово,
У полум’ї свічок
прийди в пусті серця,
Навчи молитись нас
блакитно й калиново,
Навчи чудових слів,
яким нема кінця,
Скінчивсь великий піст,
І срібний дзвін голосить:
Душа Твоя жива,
хоч знята із хреста.
Народ до Тебе йде,
любові дар приносить,
Молись за нас, молись,
Велична і Проста! 

Ведуча.

Шановні учні! Сьогодні ми зібрались щоб відсвяткувати День української писемності і мови. Та не секрет, що такою вже є вчительська сутність: навіть під час свята хочеться перевірити знання своїх учнів. Зараз вчителі нашої школи хочуть дізнатися, чи все ви знаєте про нашу мову та її історію.

Ми створили команду «Знавців», до якої входять___________________________

Команда «Знавців» буде змагатися з командою педагогів нашої школи.
(Звучить музична заставка телевізійної гри «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» члени команди займають місця за круглим столом. Стіл розділений на дванадцять секторів, кожний з яких позначає номер запитання. В центрі стола – дзиґа зі стрілкою. Під музичну заставку ведуча починає гру. Після зупинки дзиґи на певному секторі, члени команди дивляться на екран, де по черзі вчителі школи ставлять свої запитання.)

Запитання:

1.  Кому присвячений День писемності і мови?

2.  Коли з’явився горезвісний указ міністра Валуєва? Що він передбачав?

3.  Зведення основних законів, за якими існує держава, називається Конституцією. Писемне мовлення – також своєрідна держава. Що є основним законом для неї?

4.  Що використовували для письма у XVIII – поч. XIX ст. Скажіть, що знаходиться у «чорному ящику».

5.  Коли уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної?

6.  Хто створив першу азбуку і коли?

7.  Підберіть за 1 хв. не менше десяти синонімів до слова ходити.

8.  Який головний член речення тільки один раз використовується у «Заповіті» Тараса Шевченка?

9.  За одну хвилину розподілити предмети, що знаходяться на столі, за родами.

10.  Яке звертання зустрічається в гімні України?

11.  Що вивчають такі розділи мовознавчої науки як синтаксис, орфографія, фонетика, лексика, морфологія?

12.  Як записати слово «робота» п’ятьма і чотирма літерами?

Ведуча

Результати гри красномовно довели, що учні нашої школи добре знають рідну мову та її історію. Гра закінчилася з рахунком _______ на користь команди _______.
Завершити наше свято мені хотілось би словами «Молитви до мови» К. Мотрич. (додаток).

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, з любистку, м’яти, з роси, з дніпровської води, євшан-зілля, від зорі й місця народжена.

Воскреси! Повернися! Відродися!

Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку, возвелич, порятуй народ її навіки.

Ведуча

Шановні присутні! Дякую всім за участь у нашому святі. Бажаю всім нам бути патріотами своєї Батьківщини, берегти і примножувати скарби нашої солов’їної мови.

  

          ВІДПОВІДІ:
           1.    Кому присвячений День писемності і мови? (Нестору Літописцю)

2.  Коли з’явився горезвісний указ міністра Валуєва? Що він передбачав? (У 1863 році, забороняв видавати книжки українською мовою)

3.  Зведення основних законів, за якими існує держава, називається Конституцією. Писемне мовлення – також своєрідна держава. Що є основним законом для неї? (Правопис)

4.  Що використовували для письма у XVIII – поч. XIX ст. Скажіть, що знаходиться у «чорному ящику». (Перо)

5.  Коли уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної? (У 1798 році

6.  Хто створив першу азбуку і коли? (Кирило і Мефодій у ІХ столітті)

7.  Підберіть за 1 хв. не менше десяти синонімів до слова ходити. (Іти, човгати, плентатися, шкандибати,

8.  Який головний член речення тільки один раз використовується у «Заповіті» Тараса Шевченка? (Підмет – я)

9.  За одну хвилину розподілити предмети, що знаходяться на столі, за родами.

10.  Яке звертання зустрічається в гімні України? (Браття українці)

11.  Що вивчають такі розділи мовознавчої науки як синтаксис, орфографія, фонетика, лексика, морфологія? (Синтаксис ® словосполучення і речення, орфографія ® правильне написання слів, фонетика ® звуки, лексика ® слова, морфологія ® частини мови)

12.  Як записати слово «робота» п’ятьма і чотирма літерами? (Праця і труд)

Додаток 

МОЛИТВА ДО МОВИ

(за Катериною Мотрич)

Мова українська! Пресвятая Богородиця мого народу! Від наших пращурів, чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зiлля, роси, днiпровської води, від зорi i мiсяця народжена.

Мова рідна! Мудра Берегиня, що не даєш згаснути земнiй славi народу нашого та тримаєш його на небесному олiмпi волелюбностi i гордостi духу.

Мова! Одвiчна суть наша у своїй неподiльнiй трiйцi, бо єси Бог Любов, Бог Вiра i Бог Надiя! Ти стоїш на чатах вiвтаря духовного храму i не впускаєш злих духiв виродження, скверноти та ганьби, висвячуєш нарiд спасенними молитвами, вогнем очищення та святими водами, щоб не змалiв i не перевiвся рiд наш прадавній. Ти множиш цей люд веселий i щирий, святоруський, хрещений талантами та невмирущим скарбом традицій і пiсень, наповнюєш душi Божественним сяйвом сонячно-блакитним, бо то є кольори життя i вищого знамення.

Мова наша! Життєдайна криниця на неосяжнiй дорозi людської долi! Твої джерела б’ють з правiчних глибин матiнки-землi, тому й вогненна така. Купаються в тобi нiчнi зорi, тому й чарiвна така. Кохаються в тобi вуста матерi, тому й ласкава така. Зцiлюєш Ти втомлених духом, даєш силу й наснагу, здоров’я та довгий вiк, даруєш безсмертя тим, хто живе Тобою, вдихає Тебе, молиться Словом Твоїм.

Мова наша! Пресвятая й незаймана Дiва! Яничарами по степах гнана, на курних шляхах переймана, чужинцями нищена, у рідному домі ув’язнена, на відкуп віддана, ідолами топтана, у рабствi упокорена.

Мова наша! Недоросла зрiлостi, передчасно змарнiла, у муках виснажена, нищенкою вбрана, онуками-покручами зневажена. Стражденниця, великомучениця, Матiр Божа наша, до Сибiру й на Колиму заслана, у Соловецьких ямах гноєна, за моря й океани розвiяна, голодомором викошена, лютим чоботом роздавлена, стонадцять раз розстрiляна, чорнобильським порохом припорошена.

Мова наша! Убога прочанка з простертою рукою, осквернена й знеславлена твоїм сiм’ям вироднiлим, що вродило не з квiтучих полів, де янголи вiтають, а з валуївського тирловища, де густо родить чортополох забвення, осот безпам’ятства, блекота запроданства, кукiль дрiбномислення, будяк бездуховностi, глод рабської покори, прибиті отруйним порохом повiльного вичахання та смертi. Настав же, Боже, золотi плуги Часу i дай силу Плугатарям твоїм переорати той бур’ян.

Прости нас, Мова! Прости грiхи нашi вiльнi й невiльнi, великi й малi, прости той звабний плiд та отруйне зiлля, що увiйшли у нашу кров та плоть і густо вродили, на горе нащадкам. Прости i онови цю велестраждальну землю, на якiй диявол правив свій бенкет, де здичавiлi й сп’янiлi янголи забули Бога свого та Святi закони. Прости нас, звироднiлих нащадкiв великого козацького роду, що увiрили лукавим пророкам землi чужої, зрадивши самих себе.

Повернися, Рiдна, до всіх нас, до кожної оселi та родини, де б ми не були. Викликаємо Тебе iз нетрiв забуття, висвячуємо святою водою i вогнем лампад, вiдданою любов’ю синiв i доньок, цiлуємо лик Твiй святий iскорботний, Матiр Божа, Берегине, Мова українська!

Прости! Воскресни! Возродись! Заквiтни вiчно живим i молодим народним Словом. Освiти нас віддушевного мороку та очисть цю древню святоруську землю, Русь-Україну, возвелич і порятуй на вiки вiкiв. Амiнь!