Знов моя бабуся пісню заспіває
І, відклавши справи, сяде край вікна.
Я дрібненькі зморшки на щоках торкаю,
Але ти для мене завжди молода!
Кожен день дитинства зв'язаний з тобою,
Ти мене навчила мудростям життя.
В першому коханні, в радості і в горі
Вірна, нерозлучна подруга моя!
Приспів:
Заспівай мені, бабусю,
Тиху колискову.
Я з тобою повернуся
У дитинство знову.
І нехай душі торкнеться
Пісня солов'їна.
Заспівай мені, бабусю, |
Рідна і єдина! | (2)
Пам'ятаєш, бабцю, в сніжні хуртовини,
Завжди засинала на твоїх руках,
І звучала пісня ніжна солов'їна,
Усмішка сіяла на твоїх устах.
Приспів. (2)
Як важко прожити на білому світі
Без маминих рук і тепла,
Вже день догорає, а я все благаю,
Щоб ти моя мила була!
Приспів:
Рідна моя, я шепчу твоє ім'я,
Мамо, як тобі живеться, мила?
Мамо, ти мені життя відкрила,
Мамо, тепле сонце і ясна зоря!
Мамо, пригорни мене до себе,
Мамо, ти - моє безхмарне небо,
Мамо, як люблю тебе на світі я!
З далекого краю до пекла чи раю
Нас човен життя принесе,
Для тебе співаю, бо вірю і знаю,
Що ти - найдорожча за все!
Приспів.
Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сама заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
І, відклавши справи, сяде край вікна.
Я дрібненькі зморшки на щоках торкаю,
Але ти для мене завжди молода!
Кожен день дитинства зв'язаний з тобою,
Ти мене навчила мудростям життя.
В першому коханні, в радості і в горі
Вірна, нерозлучна подруга моя!
Приспів:
Тиху колискову.
Я з тобою повернуся
У дитинство знову.
І нехай душі торкнеться
Пісня солов'їна.
Заспівай мені, бабусю, |
Рідна і єдина! | (2)
Пам'ятаєш, бабцю, в сніжні хуртовини,
Завжди засинала на твоїх руках,
І звучала пісня ніжна солов'їна,
Усмішка сіяла на твоїх устах.
Приспів. (2)
Як важко прожити на білому світі
Без маминих рук і тепла,
Вже день догорає, а я все благаю,
Щоб ти моя мила була!
Приспів:
Рідна моя, я шепчу твоє ім'я,
Мамо, як тобі живеться, мила?
Мамо, ти мені життя відкрила,
Мамо, тепле сонце і ясна зоря!
Мамо, пригорни мене до себе,
Мамо, ти - моє безхмарне небо,
Мамо, як люблю тебе на світі я!
З далекого краю до пекла чи раю
Нас човен життя принесе,
Для тебе співаю, бо вірю і знаю,
Що ти - найдорожча за все!
Приспів.
Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сама заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Взгляни в глаза и пойми,
как же люблю я тебя, моя мама, ты
– лучшая,
всегда меня ждешь домой,
и летом, и зимой ты рада
слышать голос мой.
Капли дождя на стекле и ты
сидишь у окна,
уже который месяц дома ты
живешь одна,
твой сын уехал из дома, покинул
свой родной город,
но то, что ты моя мама, я
искренне горд.
Твое тепло сопровождало меня с
детства, с пеленок,
я знаю, что сейчас в твоих
глазах я тот же ребенок,
только по больше немного,
только по выше немного,
всегда волнуешься, чтобы я не
сошел с дороги,
прости, бывает, не звоню тебя я
долго очень,
не говорю, что люблю, хотя люблю очень,
может, бываю я грубым, но не
желаю зла,
прости, пожалуйста, мама,
прости за все меня ,
и если вдруг появится в глазах
в твоих слеза,
вспомни любимого сына, вытри от
глаза,
почувствуй всю его любовь,
почувствуй силу тепла,
он понимает и знает, что мама
лишь одна.
Взгляни в глаза и пойми,
как же люблю я тебя, моя мама,
ты – лучшая,
всегда меня ждешь домой,
и летом, и зимой ты рада
слышать голос мой.
Немає коментарів:
Дописати коментар