Вогонь Шевченкових поезій

 

Мета: Розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка;

розвивати навички читання віршів напам’ять;

виховувати інтерес і повагу до рідної мови, любов і глибоку шану до славного сина України – Великого Кобзаря.

Обладнання: Портрет Шевченка, рушники, виставка творів Кобзаря і

про Т. Шевченка, фотографії, репродукції картин Шевченка,   презентація «Вогонь Шевченкових поезій»

Звучить мелодія «Думи мої, думи мої…»

Слайд 1. «Вогонь Шевченкових поезій»

Слово вчителя.

У мене в руках Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього, і мимоволі спадає на думку, яке довговічне і прекрасне його життя. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, далі їх діти, внуки і правнуки, тобто наші прадіди і батьки, сьогодні в «Кобзар» вчитуємося ми.

 

Ведучий.  Магія Шевченкового слова незбагненна. І сьогодні ми зануримося у глибинний світ його поезій. Давайте пригадаємо сторінки з життя поета.

Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях на Київщині

 

Слайд 2 «Хата батьків Шевченка»

Ведуча.

В похилій хаті край села

Над ставом чистим і прозорим

Життя Тарасику дала

Кріпачка-мати, вбита горем.

Нещасна мати сповила

Його малого й зажурилась,

і цілу ніченьку вона

За сина-кріпака молилась…

Звучить вірш…

Слайд 3 «Смерть матері Шевченка»

Слайд 4. «Батько Шевченка»

Ведучий.      Вірш «Якби ви знали паничі» читала …

 

Ведуча.         Вірш «Сестрі» читає …

 

Ведуча.   Рано втративши матір, а потім батька, він з дитинства зазнав багато горя, відчув на собі весь тягар кріпацтва.  Деякий час Шевченко був у навчанні в дяка-вчителя на становищі школяра-попихача. Вже у ті роки в нього виявляється великий потяг до малювання. Після невдалих спроб знайти собі в сусідніх селах учителя малювання Шевченко повертається до свого села і стає наймитом у попа.

 

Слайд 5. «Дитячі та юнацькі роки»

Ведучий.  Вірш «Думка»  («Тяжко, важко в світі жити…» ) читає …

 

Ведуча.

Коли Шевченкові йшов 15 рік, його взяли за слугу-козачка до молодого пана Енгельгардта. Разом із паном Шевченко їде до Києва, а потім живе у Вільно і в

1831 р. приїжджає до Петербурга. Випадково знайомиться з художником Іваном Сошенком, а через нього – з відомими художниками й письменниками: Карлом Брюлловим, В. Жуковським, О.Венеціановим, Є. Гребінкою та ін. К. Брюллов малює портрет поета В. Жуковського, цей портрет було розіграно в лотерею і за виручені гроші 2500 крб. асигнаціями 22 квітня Шевченка викуплено у папа Енгельгардта. Молодий художник стає вільним слухачем Академії мистецтв, одним із улюблених учнів і товаришів К. Брюллова. Нарешті посміхнулася доля майбутньому поету. Однак, незважаючи на радісні події в петербурзький період життя, думи поета про Україну стають «сумними рядами».

Слайд 6. «Початок малярської та творчої діяльності»

Слайд 7. «Портрет Жуковського. Вручення відпускної»

Ведучий.   «І мертвим, і живим…» уривок із «Посланія»  читає …

                  

Ведуча.  Уривок із поеми «Наймичка» читає …

 

Ведучий.  «Русалка»  читає …

 

Слайд 8. «Відпускна. Видання «Кобзаря» 1840»

Ведучий.

Перша збірка Шевченка – «Кобзар» з’явилася друком майже день у день другої роковини його викупу з кріпацтва у 1840 р. Розійшовся «Кобзар» швидко. Ця невеличка книжечка з 8-ми творів молодого поета поставила Шевченка на перше місце в українській літературі.

 

Ведуча.  Вірш «Думка» («Вітре буйний…») читає …

 

 

Ведучий.  Вірш «Вітер з гаєм розмовляє» читає …

 

Ведуча.

Роки 1843-1847 – найплідніші в творчості Шевченка. Поїздки в Україну, перебування на Батьківщині в колі рідних і земляків, створення альбому «Живописна Україна». Злет поетичної творчості. Участь у засіданнях Кирило-Мефодіївського товариства. Враження від почутого, побаченого лягали незабутніми рядками в поезіях. До речі, є припущення, що саме в цей період у 1846 р. Тарас Григорович побував у Берестечку. Мабуть, саме тут народилися в душі поета рядки.

Ведуча.  Вірш «Ой чого ти почорніло…»  читав …

Ведучий.

Тарас бачив раєм свою Україну, коли уявляв її без панського свавілля й чужоземного ярма. Але такою вона мала бути лише тоді, коли її діти стануть на захист своєї матері-Вітчизни. Тому так боліло йому безпам’ятство і рабська покірність його сучасників – безмовних нащадків славних захисників-героїв, які проливали кров за рідну землю.

 

Ведуча. Уривок з поеми «Гайдамаки» читає….

 

Ведуча. Було багато задумів і планів у митця, але їм не судилося здійснитися.

5 квітня 1847 р. – нова неволя. Його заарештували. Царський вирок – десять років солдатчини і заслання без права писати і малювати:

« О думи мої! О славо злая!

За тебе марно я в чужому краю.

Караюсь, мучусь ... але не каюсь...» – писав поет.

Час і неволя забрали у нього здоров’я, але не виснажили таланту…

Ведучий.  «Утоплена» читає …

Ведуча.  «У тієї Катерини» читає …

 

 

Ведуча.    «Нащо мені чорні брови…» читає …

 

Ведуча.   Повернувшись в Україну у 1857 році, Тарас Григорович продовжує працювати. Готує до видання нового «Кобзаря». Ця книга була значно повнішою за попередні. Зазнавши цензурних поневірянь, «Кобзар» вийшов друком у 1860 р.

Слайд 9. «Друзі біля хворого Шевченка »

Ведучий.    9 березня 1861 р. друзі прийшли привітати хворого Тараса Григоровича з сорок сьомою річницею від дня народження, а 10 березня Великого Кобзаря не стало.

 

Слайд 10. «Автограф «Заповіту»

Ведучий.          «Заповіт»  читав …

Слайд 11. «Могила та музей Шевченка»

Ведуча. Творчість Шевченка – це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу. Нас просто не існує без Шевченка. «Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко».

Щаслива мати, порадивши сина.

Щасливий син, прославивши її.

На світі є Шевченко й Україна –

То батько й мати, дорогі мої.

Пашисті дні і ночі солов’їні,

По небу сонця щирозлотий літ.

І скільки літ судилось Україні –

Тарасові судилось стільки літ.

Слово вчителя.

Шевченко наш,

Він для усіх століть.

Він – як Ісус Христос для України.

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І вас вже не поставлять на коліна!

Нехай почуте сьогодні одному пом’якшить серце, іншому – просвітлить розум, несіть у своєму серці той великий заряд духовності і краси, який ми черпаємо з творчості Великого Кобзаря.