Казочка "Чому ведмідь узимку спить"

 

 

Казочка

Чому ведмідь узимку спить

У давні часи ведмеді були дуже працьовиті. Вони весь час були зайняті працею: то в лісі ягоди збирали, то в річці рибку ловили, а потім її засушували. А деякі клишоногі бджільництвом займалися. Дехто гриби збирав, сушив їх, щоб потім грибну юшку варити. А що ж узимку робити? У ту пору ведмедики в барлозі тільки те й робили, що чаювали і їли то мед, то суничне варення. Багато розмовляли. В’язали теплі рукавички та шарфи для лісових мешканців. А от навесні всі ведмедики вже були настільки виморені, що не було сил навіть щось починати робити.

От зібралися ведмеді та й просять Матінку-Природу допомоги. І вона пожаліла всіх ведмедів. Із тих пір усі вони, коли влітку й восени напрацюються, наготують запасів, наберуться сил, нав’яжуть теплих речей, роздарують усім тваринкам, впадають у зимову сплячку кожен у своєму барлозі. Матінка-Природа турботливо вкриє сніговою ковдрою барліг, і солодко сплять ведмедики, смокчучи лапу в меду. Усе бережуть сили на весну. Ось так. Хто уважно слухав, тому горнятко меду.

 

Вставні слова (8 клас) 

Тарас Шевченко (5 клас)

 

Ярослав Стельмах. Коротко про письменника (6 клас)

 

Конкурс «Ми за безпечне майбутнє» (24.01.-09.02. 2022)

Анкета учасника

Назва: казка «Легенда про те, як виникла назва селища Каланчак».

Автор: Федоров Олег.

Вік: 13 років.

Навчальний заклад: Гаврилівська ЗОШ І – ІІІ ступенів Каланчацької селищної ради.

Легенда про те, як виникла назва селища Каланчак

Ще в сиві часи, коли гуляв вітер по вільному широкому степові, а нещадне сонце випалювало трави, ріс у цьому краю хлопчик на ім’я Лука. Любив він дуже свою рідну землю, особливо навесні, коли степ укривався смарагдовим оксамитом. А серед ковили кожен степовик відчував себе, як у морі, бо коли дивишся в неозору далечінь, то тільки й видно хвилі, хвилі, хвилі…

Тож ріс Лука щасливий і вільний, як степовий орел. Коли підріс, то як і всі почав працювати в полі: орати землю, сіяти зерно, косити жито.

Але спекотне сонце було нещадне до людей, воно часто спалювало степ своїм палючим поглядом. Тоді панували голод і злидні.

Мав Лука з дитинства незвичний дар – соколиний зір. Цей дар дуже допомагав хлопчикові. Він завжди піднімався на високу каланчý^*, дивився в далечінь і відразу попереджав про небезпеку. А її вистачало: чи то ворог наступав із півдня чи сходу, чи то забагряніє пожежа десь на видноколі. Тоді Лука відразу ж, осідлавши свого вірного вороного Вітрика, мчав щодуху гасити полум’я, щоб хліб уберегти. Хоч було й нелегко Луці, але він швидко гасив полум’я, йому допомагав його чарівний Вітрик, який розмахував своєю гривою або широкими копитами прибивав вогонь. А Лука міг бадиллям зупинити поширення вогню, а було й таке, що з Дніпра носили воду для гасіння. А якщо ворог наближався, то тоді всім селом ставали до оборони й долали непроханого гостя.

З часом, коли Лука подорослішав, він почав жити біля каланчí. А Луку прозвали Каланчаком. І з тих пір Каланчак завжди повідомляв усім про загрозу, яка наближалася. Він довго-довго допомагав своєму краю. Лука став героєм, бо від нього залежали добробут і процвітання землі, яка широко розкинула свої степові простори.

Пройшло з тих пір багато часу, а про Луку-Каланчака й досі пам’ятають, зберігши його ім’я в назві селища,  в якому він жив, яке оберігав.

^*Каланчá – висока сторожова башта; наглядова вежа при пожежній частині.

Конкурс «Ми за безпечне майбутнє»

Анкета учасника

Назва: вірш «Бережіть хліб!».

Автор: Федоров Максим.

Вік: 10 років.

Навчальний заклад: Гаврилівська ЗОШ І – ІІІ ступенів Каланчацької селищної ради.

Бережіть хліб!

Рясніє хлібом жовте поле,

Духмяний колос вітер гне,

Але спіткало його горе:

Недопалок вогонь несе.

 

І в мить вогонь розхвилювався,

Колосся в попіл обернув,

І той, хто хлібом милувався,

На чорну землю споглянув.

 

Один недопалок маленький –

Великий збиток трударям…

Тож думайте гарненько всі,

Як жити в мирі і в красі!!!

 

Казка про Місяць

     Колись дуже давно жив собі самотній Місяць. Він завжди був похмурий. Ніхто не хотів із ним дружити. Місяць завжди мріяв політати з планетами, які постійно по-різному кружляють у своїх танцях навколо Сонця.

    Просився Місяць до спекотного Меркурія, який завжди був поруч біля Соцня. Але Місяць боявся засмаги. Та й Меркурій ще дуже швидко витанцьовує навколо Сонця.

     Подався тоді наш блідолиций до білокорої Венери, але вона була улюбленицею Сонця, тому нікого не хотіла більше бачити біля себе.

     Коли потоваришував Місяць із Марсом, то виявилося, що цей друг дуже грізний і набундючений, червонів, як індик. Полишив його Місяць із його марсіанцями.

     Юпітер був найбільшим і ніколи не чув, що до нього звертаються. Він був поважним паном і постійно випихав Місяця. От не витримав Місяць і місяця, тому вирушив до Сатурна.

     А Сатурн – красень у капелюсі-самбреро. Він мав безліч супутників-музикантів. З ними було весело, але хотілося трішки спокою.

     Прийшов Місяць до Урана. А він дружив із синьооким Нептуном. Вони були так далеко від Сонця і так повільно кружляли по своїй осі, як сніжинки. Тому Місяць не зміг довго з ними бути, замерзав.

     І от він зутрів прекрасну Землю, яка причарувала своїми океанами та зеленими материками. Але їй не вистачало супутника. На Землі панував спокій. Коли Місяць і Земля подружилися, то стали вічно кружляти наколо Сонця у ритмі вальсу. А відтак на Землі з'явилися хвилі, які вибігали на берег і знову ховалися в море чи в океан. А на Місяці з'явилася гравітація. І от із тих пір тягне їх одне до одного невидиме магнітне поле. 

    Уже довго-довго Земля і Місяць живуть у мирі та злагоді, і Місяць завжди усміхається планеті, коли вона на нього дивиться.

    

   

 

 

 

Збірки "Вишиванка" (Херсонщина)

https://www.google.com/url?client=internal-element-cse&cx=011832110679338694711:srjyr-bjfmg&q=https://prosvita-ks.co.ua/books/vyshyvanka/1vyp/vyshyvanka1-1.htm&sa=U&ved=2ahUKEwj54Ibf4s_1AhWlzIUKHWzrBqwQFnoECAgQAQ&usg=AOvVaw0qspG_1anX4TA8fAihVR5F

https://prosvita-ks.co.ua/books/vyshyvanka/2vyp/vyshyvanka2-1.htm

https://prosvita-ks.co.ua/vishivanka-chislo-3

https://prosvita-ks.co.ua/vishivanka-chislo-4

https://www.google.com/url?client=internal-element-cse&cx=011832110679338694711:srjyr-bjfmg&q=https://prosvita-ks.co.ua/vyshyvanka-chyslo-5&sa=U&ved=2ahUKEwj54Ibf4s_1AhWlzIUKHWzrBqwQFnoECAIQAQ&usg=AOvVaw1ZVHIPokLfxRPbYK2Ahjmu

 

Поділ на групи іменників II відміни з кінцевими -ар, -ир, -яр

Іменники II відміни чоловічого роду з кінцевими -ар, -ир можуть належати тільки до м'якої або твердої групи, а іменники з кінцевим -яр - тільки до мішаної або твердої групи.

До м'якої групи належать ті. іменники з кінцевими -ар та -ир, у яких у родовому відмінку однини -ар та -ир не наголошені. Усі інші, тобто ті, у яких -ар, -ир постійно наголошені, належать до твердої групи. Порівняйте:

М'яка група	Тверда група
(наголос не падає на -ар та -ир)	(наголос постійно падає на -ар та -ир)
кобзар - кобзаря́ лицар - ли́царя пустир - пустиря́ козир - ко́зиря нашатир – нашатирю́ косар, воротар, календар,	санітар - саніта́ра куховар - кухова́ра буксир - букси́ра касир - каси́ра мундир – мунди́ра   снігур, сир, звір, базар, гончар, пластир, панцир, долар,

Крім того, як винятки:

1) до м'якої групи належать ще іменники Ігор, якір, лобур, кучер (про волосся), єгер;

2) до твердої - комар, хабар, мо́чар, варвар, долар, кантар, панцир, пластир (хоч -ар, -иру них і не постійно наголошені).

До мішаної групи належать лише ті іменники з кінцевим -яр, у яких у родовому відмінку однини наголос падає на закінчення. Усі інші належать до твердої групи. Порівняйте:

Мішана група	Тверда група
(наголос падає на закінчення)	(наголос не падає на закінчення)
школя́р - школяра́ каменя́р - каменяра́ вапня́р - вапняра́ різьбя́р – різьбяра́ доя́р, арф’я́р	ювіляр - ювіля́ра столяр - сто́ляра муляр - му́ляра футляр – футля́ра мадя́р

Групу іменників з кінцевим -яр можна визначати також за їхнім значенням: назви осіб належать до мішаної групи, інші назви - до твердої. Але іменники - назви осіб - ювіляр, столяр, муляр, мадяр, а також ма́ляр з наголосом на першому складі, як виняток, належать до твердої групи. Іменник маля́р з наголосом на другому складі належить до мішаної групи.

Перевірте себе. Випишіть іменники в три колонки за групами: 1) тверда; 2) м'яка; 3) мішана.

Ожеред (скирта), вихор, односелець, монастир, кресляр, оборонець, столяр, ковзаняр, зброяр, друкар, лижвяр, пивовар, косар, стелаж, читач.

Ключ. З других букв має скластися прислів'я.

ВІДПОВІДЬ

Тверда група	М’яка група	Мішана група
ожерЕд – ожерЕду вИхор – вИхору, вИхру стОляр – стОляра пивовАр - пивовАра	односЕлець – односЕльця монастИр – монастирЯ оборОнець – оборОнця друкАр – друкарЯ косАр - косарЯ	креслЯр – креслярА ковзанЯр- ковзанярА зброЯр – зброярА лижвЯр – лижвярА стелАж – стелажА читАч - читачА
Жити – добро робити.

 

Іменники II відміни чоловічого ро­ду з кінцевим -ир, -ар, -яр, -ор, -ур, -ір можуть належати до твердої, м’якої і мішаної груп.

Тверда група

До неї належить більшість іменників:
* Майже всі односкладові: двір, дар, вид, звір, мир, твір, жир, сир;
* іншомовні на -ар (-яр), -ир, -ур ,-ор, -ір зі сталим наголосом на основі (при відмінюванні не переходить на закінчення):

→     ювіляр, гектар, абажур, варвар, долар, бригадир, панцир, пластир, інженер, сувенір, директор, інжир, прапор, снігур, комар, хабар, алюр, фут­ляр, колір, кар’єр(а/у), Каїр, браконьєр, муляр, столяр, куховар, касир, мундир, санітар, буксир, кáнтар (вуздечка), мóчар (трясовина), базар, мадяр.

М’яка група

Тільки іменники на -ар, -ир, у яких наголос при відміню­ванні (особливо в множині) перехо­дить з основи на закінчення:

→     бондар, вівчар, воротар, календар, лицар, писар, пустир, токар, кобзар, богатир, поводир, буквар, тягар, книгар, володар, орендар, секретар, поштар, ліхтар, бун­тар, казкар, косар, страйкар, слю­сар, аптекар, нашатир(ю), ледар, а також іменники якір, лікар, Ігор, лобур, єгер, кучер (волосся).

Мішана група

Тільки іменники на -яр, що називають осіб чоловічої статі за професією чи характером виробни­чої діяльності.
Наголос у непрямих відмінках також переходить із суфікса на закінчення:

→     різьбяр, зброяр, дігтяр, вапняр, вугляр, бе­тоняр, газетяр, гусляр, тесляр, ков­заняр, оленяр, школяр, бджоляр, повістяр, пісняр, каменяр, гендляр, смоляр, кресляр, маляр, школяр, каменяр, вапняр, доя́р, арф’яр, лижвяр, скляр.

 

Поділ на групи іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на -ар, -ир, -яр

Теорія:

Зверни увагу!

Щоб визначити групу іменників ІІ відміни на -р, потрібно поставити його в родовому відмінку однини або множини і визначити місце наголосу.

До твердої групи належать іменники на -ар, -ер, -єр, -ир, -ір, -їр, -ор, -ур, -юр,;
у яких наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення:

базАр — базАру, інженЕр — інженЕра, кар'Єр — кар'Єру, інжИр — інжИру, звІр — звІра, прАпор — прАпора.

Зверни увагу!

Виняток.

До твердої групи також належать наступні іменники: комар, хабар, мо́чар, варвар, долар, кантар, панцир, пластир.

До м'якої групи належать іменники на -ар, -ир, у яких наголос при відмінюванні, особливо у множині, переходить з основи на закінчення:

вівчАр — вівчарЯ, лІкар — лікарІв, богатИр — богатирЯ, поводИр — поводирЯ.

 

Зверни увагу!

Виняток.

До м’якої групи належать іменники: Ігор, якір, лобур, кучер (про волосся), єгер, .

До мішаної групи належать іменники (назви людей за видом їх діяльності) на -яр, у яких наголос при відмінюванні переходить з основи на закінчення:

cклЯр — cклярА , гуслЯр — гуслярА, газетЯр — газетярА.

 

1.              Усі іменники II відміни з основою на -р належать до твердої групи в рядку:

А футляр^тверда, газетяр^мішана, базар(-у)^тведра, твір^тверда

Б лікар^м’яка, муляр^тверда, каменяр^мішана, вівчар^м’яка

В ворота^м’яка, снігур^тверда, удар^тверда, бібліотекар^м’яка

Г звір^тверда, комар^тверда, сир^тверда, абажур^тверда

 

 

Василь Симоненко. Гра-анаграма

https://wordwall.net/play/27243/342/457

Прийоми розрізнення омонімічних сполучників і сполучних слів