Казочка
Чому ведмідь узимку спить
У давні часи ведмеді були дуже працьовиті. Вони весь
час були зайняті працею: то в лісі ягоди збирали, то в річці рибку ловили, а
потім її засушували. А деякі клишоногі бджільництвом займалися. Дехто гриби
збирав, сушив їх, щоб потім грибну юшку варити. А що ж узимку робити? У ту пору
ведмедики в барлозі тільки те й робили, що чаювали і їли то мед, то суничне
варення. Багато розмовляли. В’язали теплі рукавички та шарфи для лісових
мешканців. А от навесні всі ведмедики вже були настільки виморені, що не було
сил навіть щось починати робити.
От зібралися ведмеді та й просять Матінку-Природу допомоги.
І вона пожаліла всіх ведмедів. Із тих пір усі вони, коли влітку й восени
напрацюються, наготують запасів, наберуться сил, нав’яжуть теплих речей, роздарують
усім тваринкам, впадають у зимову сплячку кожен у своєму барлозі. Матінка-Природа
турботливо вкриє сніговою ковдрою барліг, і солодко сплять ведмедики, смокчучи
лапу в меду. Усе бережуть сили на весну. Ось так. Хто уважно слухав, тому
горнятко меду.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
%201.jpg)