стаття

Ніжним дотиком весни доторкнусь до рідної щоки…

Під таким гаслом пройшло святкове дійство за участю мам і бабусь учнів п’ятого класу з нагоди 8 Березня. Діти дуже готувалися, хвилюванню не було меж. Але подяка бабусь і матусь усе перекрила. Так як ми запросили у гості наших чарівних жінок, то частували їх чаєм. Захід розпочали міні-спектаклем «Плакат на 8 Березня», після якого хороший настрій було забезпечено. Кожен з учнів вітав своїх мам, бабусь, сестер. Зичили здоров’я із дзвінкої криниці, хліба запашного з української пшениці, рум’янців від калини, щоб були у настрої кожної днини.

Весело і безтурботно пройшли конкурси та вікторини як для мам, бабусь, так і для самих учнів. Хвилююче прозвучали пісні для рідних мам, для милих бабусь як від дівчаток, так і від хлопців, у декого з присутніх навіть сльоза забриніла. І на кінець несподіванкою стали подарунки для бабусь та матінок від дітей, а дівчаткам від хлопців. 

На останок ведучий звернувся зі словами подяки до присутніх гостей:

Мій уклін вам, жіночі руки.

Мій уклін вам, жіночі серця!

За тяжку вашу долю та муки,

За турботи в житті без кінця,

Хай зігріє вам березень душу,

Посміхнеться святкова весна,

І поліпшить нелегкую ношу

Ця природна і вічна краса.

Низьким поклоном діти подякували шановним мамам та бабусям, що завітали до нас у гості, за те, що вони у нас є такі, чарівні, люблячі.

Федоров С. І., класний керівник 5 класу

слова пісень

Знов моя бабуся пісню заспіває
І, відклавши справи, сяде край вікна.
Я дрібненькі зморшки на щоках торкаю,
Але ти для мене завжди молода!
Кожен день дитинства зв'язаний з тобою,
Ти мене навчила мудростям життя.
В першому коханні, в радості і в горі
Вірна, нерозлучна подруга моя! 

Приспів:
Заспівай мені, бабусю,
Тиху колискову.
Я з тобою повернуся
У дитинство знову.
І нехай душі торкнеться
Пісня солов'їна.
Заспівай мені, бабусю, |
Рідна і єдина!         | (2) 

Пам'ятаєш, бабцю, в сніжні хуртовини,
Завжди засинала на твоїх руках,
І звучала пісня ніжна солов'їна,
Усмішка сіяла на твоїх устах. 
Приспів. (2)
 
Як важко прожити на білому світі
Без маминих рук і тепла,
Вже день догорає, а я все благаю,
Щоб ти моя мила була!
 
Приспів:
Рідна моя, я шепчу твоє ім'я,
Мамо, як тобі живеться, мила?
Мамо, ти мені життя відкрила,
Мамо, тепле сонце і ясна зоря!
Мамо, пригорни мене до себе,
Мамо,  ти - моє безхмарне небо,
Мамо, як люблю тебе на світі я!
 
З далекого краю до пекла чи раю
Нас човен життя принесе,
Для тебе співаю, бо вірю і знаю,
Що ти - найдорожча за все!
 
Приспів.
  
 
 Вечір на дворі, сонце скотилось, зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила, пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє, стомлені очі повні жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
 
Я пригорнуся, міцно до тебе і поцілую очі сумні
Чуєш бабусю, суму не трена, хочеш сама заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє, щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива, я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а

  

Взгляни в глаза и пойми,

как же люблю я тебя, моя мама, ты – лучшая,

всегда меня ждешь домой,

и летом, и зимой ты рада слышать голос мой.

Капли дождя на стекле и ты сидишь у окна,

уже который месяц дома ты живешь одна,

твой сын уехал из дома, покинул свой родной город,

но то, что ты моя мама, я искренне горд.

Твое тепло сопровождало меня с детства, с пеленок,

я знаю, что сейчас в твоих глазах я тот же ребенок,

только по больше немного, только по выше немного,

всегда волнуешься, чтобы я не сошел с дороги,

прости, бывает, не звоню тебя я долго очень,

не говорю, что люблю,  хотя люблю очень,

может, бываю я грубым, но не желаю зла,

прости, пожалуйста, мама, прости за все меня ,

и если вдруг появится в глазах в твоих слеза,

вспомни любимого сына, вытри от глаза,

почувствуй всю его любовь, почувствуй силу тепла,

он понимает и знает, что мама лишь одна.

Взгляни в глаза и пойми,

как же люблю я тебя, моя мама, ты – лучшая,

всегда меня ждешь домой,

и летом, и зимой ты рада слышать голос мой.

стаття, яку не надрукували

Святкове шоу з кицями

Мало знайдеться у світі людей, хто б залишився осторонь до цих пухнастих, рухливих, ласкавих і дуже розумних домашніх тварин. Мова йде, звісно ж, про котів. Любов до них виявляється у світі настільки великою, що для цих улюбленців було запроваджено спеціальне свято – Всесвітній день котів, який відзначають скрізь у перший день весни, 1 березня. Учені вважають, що коти, стільки років живучи біля людини, відчувають себе рівними з нами, і тому спілкуватися з цими тваринами потрібно як з собі подібними, розмовляти поважно і пояснювати, що вони роблять неправильно, але ні в якому разі не карати. Окрім емоцій, коти ще й виконують ряд корисних для людини функцій: винищують гризунів, лікують деякі хвороби та й просто продовжують життя своєму хазяїнові. У деяких країнах коти знаходяться на особливому державному реєстрі, наприклад, в Австрії кожній киці, яка охороняла склади з продовольством, виплачується пожиттєва пенсія у вигляді м’яса і молока, а в Китаї котів охороняють на законодавчому рівні.

2 березня у мене в класі зібралися ті, хто без котячої ласки не може прожити і дня, а святкове шоу до Всесвітнього дня котів підготували Сікорський Іван та Аліса, Боровинська Яніна та Багіра, Баденко Дарія та Марго, Боровинська Вікторія та Тоша. Допомогали їм мами. Щоб усе було справедливо, оцінювали конкурсантів Крупа Павло Миколайович – учитель інформатики та Осауленко Анастасія Анатоліївна – сільський бібліотекар.

Шоу виявилося цікавим, пізнавальним та захоплюючим як для конкурсантів, так і для глядачів. Найцікавішим виявився Їстівний Конкурс, у якому кожній киці і коту у мисочку налито по 70 мл молока. Хто перший вилизує молоко, той отримує максимальну кількість балів. У підсумку глядачі, віддавши свої голоси Вані, та Аліса  здобули перемогу Сікорському Івану.  Кожному конкурсанту було вручено втішні подарунки, а для Аліси смачненьке домашнє молоко. Символічно закінчили шоу піснею кота Леопольда «Неприятность эту мы переживём».

Бажаю усім успіхів, здоров’я і теплої весни.

Федоров С. І., класний керівник 5 класу

Ліні Костенко

Малюнки підготував мій син Олег (учень 1 класу), я, звісно ж, допомагав.