Свято Миколая

Якщо знайдеш під подушкою пакунок,

Значить, був слухняним цього року,

Від Святого Миколая подарунок,

Ти отримав як винагороду!

Які б негаразди спіткали долю людини, завжди ми прагнемо зробити своє буття радісним та щасливим. У цьому, на мою думку, допомагають подорожі у світ дитинства. Адже дитинство – пора безтурботності та батьківської любові. Як правило, учителі – люди, які прагнуть подарувати дітям цю безтурботність і намагаються побути батьками для  своїх учнів.  Так у Гаврилівській школі вчителі можуть кожен день перетворити на свято.  Останній навчальний день був не винятком і своїми новорічними веселощами запам'ятається учням на довго. А перший день зимових канікулів (19 грудня) розпочався зі свята – Святий Миколай завітав до кожного у гості.

Спільними зусиллями педагога-організатора (Алєксандрової Н. І.), вчителя музичного мистецтва (Журинкіної Г. Л.), керівника гуртка та учнів Гаврилівської школи (Дудченка Михайла, Козленко Дар'ї, Вейсалова Бадала, Куліша Сергія, Слив'янчук Карини, Костельнюк Катерини, Коваленка Максима, Баденко Дар'ї, Мотрич Олени, Костельнюк Іванни) у день свята було здійснено незвичайну мандрівку зі Святим Миколаєм, ангелами та чортенятами. У першу чергу ми прагнули донести до людей значимість цього свята і нагадати, що всі дорослі були колись, хтось давно, а хтось нещодавно, у країні під назвою Дитинство. Наш Святий Миколай побував у гостях ТОВ «Таврида-Плюс», у Гаврилівській сільській раді, на току, із побажаннями завітали і до хліборобів-«моряків», які підкорюють хліборобські простори (адже вважається, що Миколай є покровителем не тільки дітей, а й моряків). Своєю увагою не оминули і найріднішу школу, де з нетерпінням чекали на нас. Під час цих подорожей було видно, як із захопленням сприймали побажання, як очі наповнювалися світлою радістю, а в душі, мабуть, пробуджувалися теплі спогади про дитячі роки. Звісно, ми не могли й оминути тих, хто найбільше чекав цього свята і вірить у здійснення бажань. Вони найперші зранку шукали під своїми подушечками подарунки. Це були наші наймолодші  глядачі – вихованці дитячого садочку «Ромашка». Ці дітлахи настільки перейнялися побаченим, що, я думаю, у них надовго залишаться спогади про зустріч із Миколаєм. Він зі своїми ангелятами подарував душевне тепло і радість, солодощі, а чортенята принесли різочки для неслухняних діток (хоча таких не знайшлося). Діти приготували і віршики, і танці, і пісеньки. На мою думку, свято вдалося, адже заряд позитивних емоцій  отримали усі.  А попереду на нас ще чекають різдвяні віншування.

P. S. У пісні «Ой хто, хто Миколая любить» ми звертаємося з проханням допомогти рідній Україні, своїй Батьківщині піднятися з руїн, відродитися й розквітнути – тоді буде справжнє щастя панувати і щасливими будуть усі.

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить, —

Тому, Святий Миколай,

На всякий час помагай,

Миколаю!

Ой глянь, глянь на Вкраїну рідну.

Ой глянь, глянь на змучену, бідну.

Ми тебе, всі люди, молим:

Проси в Бога ти їй долі,

Миколаю!

Ой проси долі для Вкраїни,

Ой нехай встане із руїни.

Доля й щастя най витає,

В славі й волі хай засяє,

Миколаю!