Тема уроку: «Слово про похід Ігорів» – перлина українського ліро-епосу. Історична основа «Слова…». Питання авторства. Переклади й переспіви у ХІХ – ХХ ст..

Тема уроку: «Слово про похід Ігорів» – перлина українського ліро-епосу. Історична основа «Слова…». Питання авторства. Переклади й переспіви у ХІХ – ХХ ст..

Мета уроку: ознайомити школярів із давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Словом про похід Ігорів»,з’ясувати історичну основу твору, ідейно-тематичне спрямування, жанр, особливості композиції, опрацювати питання авторства «Слова…»;

розвивати уміння аналізувати, виділяти головне, увагу, спостережливість; формувати кругозір, світогляд школярів;

виховувати патріотичні почуття через причетність до творців героїчного епосу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та розвитку на їх основі умінь та навичок.

Методи та прийоми: метод евристичної бесіди (прийоми: побудова системи запитань; бесіда за прочитаним); репродуктивний метод (слово вчителя, робота з підручником); наочний метод (прийом ілюстрування).

Обладнання: комплект картин до поеми «Слово про похід Ігорів», виставка різних видань поеми, зошити, підручники, схема «Імена тих князів, які взяли участь у поході», дидактичні матеріали.

План уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.

ІІІ. Оголошення вчителем теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.        

1.     Вступне слово вчителя.

2.     Опрацювання твору «Слово про похід Ігорів».

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VI. Підсумок уроку вчителем.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VIII. Домашнє завдання з інструктажем.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за прочитаним.

·        Що вам відомо про заснування Києва? Яка про це є легенда?

·        У яких творах художньої літератури описано про минуле нашого народу (Антін Лотоцький: «Михайло-семиліток»; Олександр Олесь: поезії з книги «Княжа Україна»; М. Вороний: «Євшан-зілля»; А. Чайковський: «За сестрою»; І. Франко: «Захар Беркут»…).

·        Дайте визначення літопису як літературному жанру. У чому було призначення літописців? (Літописи – це історичні твори, у яких розповідь велася за роками(«літами»); – послідовний опис історичних подій).

·        Пригадайте важливі історичні події часів Київської Русі. Чим вони вам запам’яталися?

 ІІІ. Оголошення вчителем теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Краще смерть, достойна слави,

Аніж зганьблене життя.

Шота Руставелі

(Учні записують тему уроку у зошит).

Сьогодні на уроці ви ознайомитесь з перлиною давньої української літератури – ліро-епічною поемою «Слово…»; пройметесь почуттям гордості за наших славних предків, які боронили рідний край від поневолювачів; усвідомите, що є найголовнішим, щоб отримати бажаний результат.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.     Вступне слово вчителя.

Перлиною давньої української літератури і пам’яткою світової культури, створеною у ХІІ столітті, є героїчна поема «Слово про похід Ігорів», яка стоїть в одному ряду з найвидатнішими творами середньовічного епосу, такими як: «Витязь у тигровій шкурі» (грузинська література), «Пісня про Роланда» (французька література), «Пісня про Нібелунгів» (німецька література), «Пісня про мого Сіда» (іспанська література).

Термін «слово» у давньоруській мові вживався у значенні розповідь, мова.

Дослідники називали «Слово про похід Ігорів» лебединою піснею Київської Русі, шедевром українського і світового письменства.

2. Опрацювання твору «Слово про похід Ігорів».

2.1. Історична основа «Слова…» (повідомлення учня).

2.2. Тема: зображення Київської Русі у другій половині ХІІ ст.., походу князя Ігоря і його невдалих наслідків.

2.3. Ідея: заклик до єдності князів, оскільки їх ворогування між собою спричиняє послабленню держави, засудження між князівських уособиць.

2.4. Основна думка: тільки в єдності – сила; «золоте слово» – любов до батьківщини, збереження її єдності.

2.5. Робота з дидактичним матеріалом.

    (Самостійно прочитати про композицію, жанр, особливості мови)

2.6. Обговорення прочитаного з урахуванням складених тез: 1) композиція; 2) жанр; 3) особливості мови. /І. П. Єрьомін доводив, що «Слово» твір, заклично звернений до людей/.

2.7. Авторство «Слова…».

         Першим, хто знайшов «Слово…», був О. І. Мусін-Пушкін. Питання авторства – дискусійне питання сучасності. Ймовірно, це невідомий український поет із тих часів, певно, якийсь лицар, що був у Ігоревій дружині.

2.8. Переспіви «Слова…».

Багато письменників, літературознавців перекладали (чи переспівували) цю чудову перлину літератури Київської Русі.

Першими перекладачами цього твору українською мовою були     М. Шашкевич та І. Вагилевич.  

У 1857 р. переклав «Слово…» Михайло Максимович. Цей вчений і письменник був одним із найвизначніших дослідників поеми в першій половині ХІХ ст. Максимович поділив «Слово…» на 20 окремих розділів, кожному з яких дав заголовок російською мовою, але сам переклав віршами українською мовою.

Леонід Махновець – перекладач.

·        Кого ви ще можете назвати з перекладачів?

(Ілюстрований матеріал).

2.9.Робота над змістом твору. Бесіда за питаннями.

·        З якою промовою звертається автор до читача? («Чи не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей про похід Ігорів, Ігоря Святославина?»).

·        Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна? («Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався мисію по дереву, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами»).

·        Яким ви уявляєте Бояна? Про що він співає? («… Який укріпив ум силою своєю і вигострив серце своєю мужністю; він навів свої хоробрі полки на землю Половецьку за землею Руською»).

·        Чому князь намагається не звертати уваги на застереження прароди? Як це його характеризує?

·        Із якою промовою до свого війська звернувся Ігор перед походом? («Хочу-бо , – сказав, – списа проломити кінець поля Половецького з вами. Русичі, хочу голову свою положити або напитися з шолому з Дону!»).

·        Яким чином автор намагається попередити про лихо перед битвою русичів із половцями? («Сонце йому тьмою путь заступало ; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила; лютий світ зблизька встав: див кличе зверху дерева – велить прислухатись землі незнаємій»).

·        Який центральний образ «Слова…»? (Руська земля).

  V. Закріплення вивченого матеріалу.

→ Проведення тестового опитування.

1.     Про справжність «Слова…» свідчить:

а) історичний твір «Олександрія»;

б) «Галицько-Волинський літопис»;

в) «Літопис Самовидця»;

г) поетична повість «Задонщина».

2. Події у творі співець намагається відобразити, починаючи з часів:

а) правління Володимира;

б) заснування Київської Русі;

в) виникнення першої друкованої книги;

г) свого дитинства.

3. За жанровою спрямованістю «Слово…»:

а) ліро-епічна поема;                                    б) історична повість;

в) літописна оповідь;                                     г) притча.

4. Основну думку твору становить прислів’я:

а) «І після сонця бува негода, отак і в народі»;

б) «Чи є що краще, лучче в світі, як у купі жити!»;

в) «Хто любить людей, того й люди люблять»;

г) «Яка совість – така й честь».

5. «Слово…» – це найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, яка:

а) докладно розповідає про взаємостосунки між князями;

б) є закличним зверненням до людей;

в) виключно відображає роль природи у самовираженні внутрішніх почуттів до людей;

г) акцентує увагу читача на перемоги Ігоря і його дружини.

6. Князь Ігор виступив у похід 23 квітня:

а) 1258 року;

б) 1138 року;

в) 1185 року;

г) 1518 року.

7. Хто вимагав від князів, щоб вони припинили свої чвари і об’єдналися для боротьби з ворогом:

а) Нестор Літописець;

б) невідомий історик;

в) руський народ;

г) кобзарі та лірники.

8. Читача автор «Слова…» називає:

а) вельмишановним та поважним;

б) братом;

в) поважним гостем;

г) другом.

9. Про кого у творі зазначається: «… якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислію по дереву»?

а) Ярослава;

б) Всеволода;

в) незнайомого кобзаря;

г) Бояна.

10. Князь Ігор – це внук:

а) Романа;

б) Олега;

в) Мстислава;

г) Ярослава.

11. Першим, хто знайшов «Слово…», був:

а) І. Вишенський;

б) князь Данило Галицький;

в) О. Мусін-Пушкін;

г) Г. Сковорода.

12. Українською мовою вперше був здійснений переклад «Слова…»:

а) М. Шашкевичем та І. Вагилевичем;

б) С. Руданським та І. Франком;

в) Т. Шевченком і Панасом Мирним;

г) М. Максимовичем і Ю. Федьковичем.

Примітка: за кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VI. Підсумок уроку вчителем.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VIІI. Домашнє завдання з інструктажем.

Дібрати цитати до характеристики образів руських князів.