Тема.
Урок позакласного читання. Павло
Загребельний «Роксолана» (фрагменти).
Епіграф
уроку:
Ми постійно
бачимо, як під діянням небесних світил, найчастіше природним, а то й
надприродним шляхом, на людські тіла звичайно проливаються найвищі дари і що
іноді те саме тіло буває з надмірністю наділене красою, привабою і талантом,
які вступають одне з одним у таку сполуку, що хоч би куди звертався такий
чоловік, кожна його дія така божественна, що, полишаючи позаду всіх інших
людей, він являє собою щось дароване ніби богом, а не здобуте людським
мистецтвом…
Базарі
Я тільки жінка,
а жінку може зобити кожен.
Хуррем
Мета: розширити
читацький кругозір школярів; ознайомити восьмикласників із життям і творчістю
П. А. Загребельного; формувати основні компетенції учнів засобами мистецтва;
розвивати вміння робити психологічний аналіз художнього твору; виховувати в
учнів повагу до творчості П. Загребельного, прищеплювати інтерес до читання
художніх творів; виховувати самостійність у пізнавальній діяльності; свідоме
ставлення до життя, до жінки.
Тип
уроку: урок
позакласного читання.
Форма
проведення:
урок-гра.
Міжпредметні
зв’язки:
історія, українська мова, художня культура.
Обладнання
та ТЗН:
комп’ютерний клас, електронний текст роману, портрети П. Загребельного, фото
акторів, ілюстрації, схема аналізу епічного твору, ноутбук.
Хід
уроку
I. Організаційний момент
ü Вправа
«Щира посмішка» (учитель «дарує» щиру
посмішку [у вигляді іграшкових м'ячиків] учням, а ті передають своєму
однокласникові і так далі).
II.
Мотивація навчальної діяльності
Розгляньте
ілюстрації та прокоментуйте їх.
- Що ви
можете сказати про автора повісті «Роксоляна»?
- Як ви
думаєте, якого року видано роман «Роксолана» П. Загребельного? (1980)
- Опишіть
портрет Павла Загребельного декількома словами.
III.
Актуалізація опорних знань
— Слово вчителя
«Роксолана» П.
А. Загребельного (1924 – 2009) – роман історично-психологічний. На вістрі
інтересу письменника – внутрішній світ непересічної особистості ХVI ст., поведінка, почуття, інтелект якої
сприяли тому, що вона зуміла відстояти свою людську й жіночу гідність у
суспільстві, де зробити це було практично неможливо. У творі оживає реальна
Роксолана, а не багатовікова легенда про її долю. «Досі Роксолана належала
переважно легенді, міфології – в романі зроблено спробу повернути її
психології», – так уточнює свій задум сам автор.
—
Повідомлення
учня
|
Павло Архипович Загребельний
|
|||||||||||||||
|
Народився
|
|||||||||||||||
|
Помер
|
|||||||||||||||
|
Громадянство
|
|||||||||||||||
|
Національність
|
|||||||||||||||
|
Діяльність
|
|||||||||||||||
|
Головував
|
|||||||||||||||
|
Дружина
|
Загребельна Елла Михайлівна
|
||||||||||||||
|
Нагороди
|
|
||||||||||||||
— Повідомлення учениці
Біографія
У
1941 році
закінчив десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років,
пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав
участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. був поранений. Після шпиталю
знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в серпні 1942 р.,
після якого – полон, і до лютого 1945 р. – фашистські концтабори смерті.
У 1945 p.
працює у радянській воєнній місії в Західній Німеччині. З 1946 p. – навчається на
філологічному факультеті Дніпропетровського
університету. По його закінченні (1951 p.) – майже півтора
десятиліття журналістської роботи (в обласній дніпропетровській газеті, в
журналі «Вітчизна» в Києві), поєднуваної з письменницькою працею.
Серйозною
заявкою на письменницьку зрілість стала «Дума про невмирущого» (1957),
присвячена воїнському та людському подвигу молодого радянського солдата, який загинув у фашистському концтаборі.
У 1961 – 1963 pp.
Загребельний працює головним редактором «Літературної газети» (пізніше – «Літературна Україна»),
приблизно в той же час з'явилися три перші романи письменника: «Європа 45» (1959), «Європа. Захід» (1960), «Спека»
(1960).
У 1964 – 1979 рр. –
секретар, 1979 – 1986 – 1-й секретар правління
Спілки письменників України. Голова
Комітету з Державних премій
ім. Т. Шевченка (1979 – 1987). Член
Комітету Національних премій України ім. Т. Шевченка (09.1996 – 11.2005).
Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного туберкульозу. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).
(Перегляд відео «Обличчя
України» /5 хв/)
— Повідомлення учня
Літературна робота
У другій половині 50-х років Павло Загребельний
видав збірки оповідань «Учитель»
(1957), «Новели морського узбережжя» (1958), повісті «Марево»,
«Там, де співають жайворонки» (1956), «Долина довгих снів» (1957). Протягом 60 – 70-х років письменник
створив більшу частину своїх романів, зокрема і найвагоміші з них:
·
«Розгін» (Державна премія СРСР, 1980) — романну будову з чотирьох книг: «Айгюль», «В
напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»;
·
«Гопак під шибеницею»
Список творів
П. Загребельного ви можете проглянути на дошці (ДОДАТОК 1)
IV.
Оголошення теми, мети уроку.
Повідомлення епіграфів до уроку
V.
Основний зміст уроку
— Слово
вчителя
Розглянувши
життєвий і творчий шлях автора багатьох романів, ми з вами розпочнемо другий етап
нашого уроку під назвою «Юні літератори».
Учитель
розподіляє клас на дві рівносильні команди.
У кожній команді
визначається капітан
Перш
ніж ми розпочнемо гру, у кожного з вас на парті є схема аналізу епічного твору
та у комп’ютері електронний текст роману «Роксолана», з яким ми будемо
працювати.
Умови
гри. За кожне
правильно виконане завдання команда може отримати певну кількість балів. У
кінці уроку підсумуємо, хто ж стане переможцем.
Схема аналізу епічного твору
1. Короткі
відомості про автора.
2. Історія
написання та видання твору.
3. Жанр
(роман, повість, оповідання, новела).
4. Конфлікт
(соціальний, побутовий, психологічний). Тема, ідея, проблематика твору.
5. Композиція
твору (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка
конфлікту), особливості сюжету, їх підпорядкованість висвітленню проблем.
6. Художні
образи. Прийоми творення характерів.
7. Мова
автора як своєрідність його індивідуальної манери; описи й ліричні відступи.
8. Значення
твору та його місце в літературі того часу.
9. Художня
цінність твору, актуальність його для сучасників.
ЗАВДАННЯ 1 /для капітанів/
(12 балів)
Розглянувши
портрети Роксолани, зробити її словесний опис, додавши власних міркувань про героїню
роману.
ЗАВДАННЯ 2
(12 балів)
І команда
Вказати
історію написання роману.
Відповідь. Джерелами натхнення для свого роману про Роксолану Загребельний
називав книгу ученого-східознавця Агатангела
Кримського «Історія Туреччини», в якій Роксолані відведено біля 20
сторінок, і три томи творів московського академіка Гордлевського про історію
Туреччини. Також Загребельний особисто був у Туреччині – в місцях
пов'язаних із Роксоланою. Відвідав місто Рогатин Івано-Франківської області, де народилася
Настя Лісовська.
Прообразом
Роксолани стала українська дівчина Настя Лісовська. Вона народилася у 1506 році
у родині священика Гаврили Лісовського у Рогатині невеличкому містечку на
Західній Україні. У XVI ст., воно було часткою Речі Посполитої, яка в той час
потерпала від спустошувальних набігів кримських татар.
Влітку
1552 року юна донька священика потрапила на очі татарським людоловам. Згідно із
легендою Настя втратила свою свободу якраз напередодні свого весілля.
Письменник
так говорив про свою книгу:
Роман
«Роксолана» вперше побачив світ у 1980 році.
ІІ команда
Визначити
тему, ідею, проблематику роману.
Відповідь. Павло Загребельний повернув із легенди в історичний
часопростір полонянку Роксолану, яка досягла вершини султанші, в деякій мірі
трансформувала безправне становище жінки, традиційне для мусульманського світу.
Прагнучи
відобразити нові явища в суспільно-політичному житті ворогуючих країн, відбити
нову розстановку сил у суспільстві, український письменник звернувся до нових
засобів зображення героїні. У центрі уваги митця – гострі душевні конфлікти й
суперечності, гострі психологічні проблеми. Важливі злободенні
соціально-економічні питання розв'язуються ним шляхом зображення складного
психологічного життя героїні, її почуттів, настроїв, роздумів.
П.
Загребельний поставив перед собою неймовірно складне завдання: не тільки очистити
біографію Роксолани від міфів, за якими вона начебто була «кривавою леді Макбет
з України», не тільки заперечити думки тих авторів, які підносили неіснуючі
доброчинства султанші (вона, мовляв, припинила напади ординців, розбудувала
Запорізьку Січ), а й глибоко зазирнути в надра душі героїні. Цілих сорок років
жила Роксолана поруч із правителем. Поширювалися чутки про те, що вона –
чаклунка (розділ роману «Чари»). Про це документи мовчать. Але факти боротьби
за «місце» біля трону фіксують. Романіст
же мав право – яке належить тільки йому!
– розкрити психологію фактів. При цьому автор не цурається фактів. Навпаки, він
їх щедро переказує, описує, іноді може й зайве. Однак вони потрібні для
розуміння витворюваної ним психології людей, способу думання, психофізіологічних
реакцій і мотивів їхньої поведінки.
Учитель. Оскільки ми працюємо із фрагментами роману,
пропоную вам розглянути структуру роману в цілому (ДОДАТОК 2). Розділи, що
виділені червоним треба було прочитати.
ЗАВДАННЯ
3
(5
балів)
Для
обох команд
Переказати
епізодично виділені розділи, обов’язково зачитуючи уривки. Задати 5 питань по
змісту іншій команді.
Примітка. Діти
користуються електронною версією роману.
Додатковий розіграш 5-ти балів: розповісти
про дітей Роксолани.
ЗАВДАННЯ
4
(4
бали)
У яких
видах мистецтва зверталися до образу Роксолани?
Учитель. Погляньмо на
фото екранних персонажів Роксолани.
Випереджальне
завдання:
підготувати інформацію про актрис, котрі втілили образ Роксолани на екрані.
Команда І
Учень розповідає
про Ольгу Сумську.
|
Сумська Ольга В'ячеславівна
|
|||
|
Ім’я при народженні
|
Ольга
В'ячеславівна Сумська
|
||
|
Народження
|
|||
|
Громадянство
|
|||
|
Національність
|
|||
|
Роки діяльності
|
1983 — дотепер
|
||
|
Чоловік
|
Віталій Борисюк
|
||
|
Діти
|
Антоніна,
Ганна
|
||
|
Провідні ролі
|
«Роксолана»
|
||
|
Нагороди:
Національна премія України Імені Тараса Шевченка (1996)
|
|||
Біографічні
відомості
Ольга Сумська
народилась у м. Львів у відомій акторській сім'ї Сумських. Вона
стала другою дитиною в сім'ї, старша сестра — Наталія (нар. 22 квітня 1956). Батьки — актори Національного театру ім. Івана Франка В'ячеслав
Сумський(Народний артист
України) та Заслужена
артистка УРСР Ганна
Опанасенко-Сумська.
Вона відвідувала школу
№ 8, дитинство пройшло на Вусинях, що в Угринові. Паралельно з навчанням у середній школі отримала
музичну освіту.
Уперше на сцену вийшла
в п'ятирічному віці у виставі «Дженні Герхардт» в Запорізькому українському драматичному театрі ім. М.
Щорса.
У 1987 р. закінчила акторський факультет Київський інститут театрального мистецтва імені Івана
Карпенка-Карого (майстерня Н. Н. Рушковського).
Кінокар'єра
Зніматися в кіно
почала ще в студентські роки. Перша роль в кіно — Вечори на хуторі поблизу Диканьки (1983). Велику
популярність Ользі Сумській принесла її роль Роксолани в серіалі «Роксолана».
Крім серіалу
«Роксолана», який став візитівкою актриси, Ольга Сумська знялася в картинах
«Голос трави», «Пастка», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Кілька любовних
історій», «Тигролови» та ін.
Фільмографія О. Сумської на дощці (ДОДАТОК
3)
Команда ІІ
Учениця про
Мер’єм Узерлі.
|
Ім’я при народженні
|
Мер'єм
Узерлі
(нім.
Meryem Uzerli)
|
|
Народження
|
|
|
Громадянство
|
|
|
Національність
|
німкеня = туркеня
|
|
Рід діяльності
|
акторка
|
|
Провідні ролі
|
Роксолана
|
Мер'є́м
Узерлі́ — (тур. Meryem Uzerli, народилася 12 серпня 1983 року, Кассель) турецька та німецька актриса, яка зіграла українську Роксолану в телесеріалі «Величне
століття. Роксолана».
Мер'єм Узерлі — народилася в сім'ї турецького батька і німецької матері. У
неї є двоє старших братів і старша сестра. Вивчала акторську майстерність у
Студії актора Фрезе (нім. Schauspielstudio Frese), в Гамбурзі.
Біографія
Мер'єм Узерлі
народилася 12 серпня 1983 року в Касселі, Німеччина. Її мати німкеня, а батько турок. Мер'єм є
четвертою дитиною в сім'ї, крім неї у сім'ї є ще 2 братів і сестра. Мер'єм
знялася в декількох німецьких фільмах. Потім успішно пройшла кастинг на роль
Хуррем-Анастасії в серіалі «Muhteşem Yüzyıl» («Величне
століття. Роксолана»).
Її обрали серед багатьох тисяч претенденток. Мер'єм Узерлі довела на зйомках
для журналу Vogue Türkiye, що може змінюватися, немов хамелеон. Вона з легкістю
перевтілилася з Хуррем Султан в сучасну, привабливу, таємничу і небезпечну
жінку.
Хоча батько у неї і
турок, Узерлі народилася і виросла в Німеччині, вихована в німецькій культурі і
вважає себе німкенею. По закінченні старшої школи, в 17 років, німецька молодь
бере участь у соціальних проектах. І протягом року Мер'єм як волонтер працювала
в лікарні з хворими на рак.
Пізніше Мер'єм за три
роки закінчила акторську школу «Schauspielstudio Frese» в Гамбурзі, і брала
участь в невеликих театральних проектах. Звістка про зйомки серіалу «Величне
століття. Роксолана»,
застала Мер'єм за роботою над озвученням фільмів. Зйомки готувалися почати в
Туреччині й актриса, яка володіє багатьма мовами, зважилася спробувати свої
сили і пройти кастинг. Хоча саме турецька мова, була не найдосконалішою в
скарбничці знань Мер'єм. На початку зйомок вона просто плакала, не розуміючи
навіть звичайні команди режисера фільму. Переписуючи кожне слово з діалогів,
вона зубрила напам'ять свої фрази. Ця роль зрештою і принесла дівчині загальну
популярність. Проживає у Берліні й у Стамбулі.
Фільмографія турецької акторки
2008 —
Інга Ліндстрем — Брітта
2009 —
Божевільний уїк-енд
2009 —
Лінія — Ганна
2009 —
Зірки на льоду — студентка
2010 —
Безповоротний рейс — стюардеса
2010 —
Справа для двох — епізод
ЗАВДАННЯ 5
(7 балів)
Кросворд для І команди|
|
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
3
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
6
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
7
|
|
|
|
|
|||||||
По
вертикалі. 1.
Місто, у якому відбуваються події роману (Стамбул).
По
горизонталі.
1. Село, у якому народився П. Загребельний (Солошине).
2. Палац, у якому жила родина султана (Топкапи).
3. Улюблений син Роксолани (Баязид).
4. Ім’я султана (Сулейман). 5. Хто
був родом із Парги; великий візир; чоловік Хатідже (Ібрагім). 6. Син від черкешки Махідерван (Мустафа). 7. Книга друга; глава 25, де описується смерть Роксолани
(Лань).
Кросворд для ІІ команди|
|
1
|
|
1
|
|
|
|
|
||||||
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
4
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
6
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
7
|
|
|
|
|
|
|
||||||
По
вертикалі. 1.
Батьківщина Насті Лісовської (Рогатин).
По
горизонталі.
1. Турецьке ім’я, яке дали Насті (Хуррем).
2. Що означає слово «Хуррем»? (Розвесела).
3. Один із синів Роксолани (Джихангір).
4. Мати султана, звання (Валіде). 5. Зять
Роксолани (Рустем). 6. Книга перша;
глава 28, у якій звинувачували Роксолану у чародійстві (Чари). 7. Автор повісті «Роксоляна» (Назарук).
Учитель.
Прийшов
час виступу капітанів! (Капітани по черзі
зачитують свою роботу).
ЗАВДАННЯ 6
(2 балів)
Пошукова робота. Визначити,
звідки взято (з якого твору, якому персонажу належить фраза) цитату, використовуючи
ресурси Інтернету.
І
команда
ü
Помогти можна тільки тому, хто цього
хоче.
ІІ команда
ü Військо
можна перемогти — жінку ніколи.
ü Смерть
володаря завжди несподівана.
Вашій увазі пропонуються вислови П. Загребельного. Може, якийсь вислів
припаде вам до душі (ДОДАТОК 4).
VI.
Підсумок уроку
Визначаємо
переможця.
Учитель. Одні
дослідники стверджують, що привабливий і цікавий образ Роксолани в романі П. А.
Загребельного дещо програє поряд із тим, що створив західноукраїнський письменник
Осип Назарук у своїй історичній повісті ще у 20-х роках ХХ ст., оскільки Назарук
більше сконцентрував увагу на постаті самої Роксолани, а не на широкому історичному
полотні. Чи згодні ви із цим твердженням?
—
Рефлексія
-
Що найбільше зацікавило на уроці?
-
Чи досягли поставленої мети?
VII.
Домашнє завдання
Підготувати повідомлення про В.
Дрозда. Читати його програмові твори.
ДОДАТОК
1
Твори П. Загребельного
· «Розгін»
(Державна премія СРСР, 1980) — романна будова з чотирьох книг: «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой
крикнули сірі гуси», «Персоносфера»
· «Левине
серце»
· «Я, Богдан»
(1983)
· «Ангельська
плоть» 1992
· «Попіл снів»
1995
· «Гола душа»
· «Зло»
· «Дивовижні
кларнети»
· «Думки на
розхрист» (остання прижиттєва)
· «Безслідний
Лукас» (1976-1986)
ДОДАТОК 2
Структура роману «Роксолана»
|
Книга
перша. Воскресіння
|
|
|
Глава 1.
|
Море
|
|
Глава 2.
|
Ібрагім
|
|
Глава 3.
|
Рогатин
|
|
Глава 4.
|
Отара
|
|
Глава 5.
|
Валіде
|
|
Глава 6.
|
Султан
|
|
Глава 7.
|
Махідерван
|
|
Глава 8.
|
Хуррем
|
|
Глава 9.
|
Колона
|
|
Глава 10.
|
Ріка
|
|
Глава 11.
|
Хамам
|
|
Глава 12.
|
Драбина
|
|
Глава 13.
|
Лелечка
|
|
Глава 14.
|
Колодязь
|
|
Глава 15.
|
Острів
|
|
Глава 16.
|
Плаття
|
|
Глава 17.
|
Влада
|
|
Глава 18.
|
Візир
|
|
Глава 19.
|
Весілля
|
|
Глава 20.
|
Похмілля
|
|
Глава 21.
|
Жінка
|
|
Глава 22.
|
Гасан
|
|
Глава 23.
|
Многотруддя
|
|
Глава 24.
|
Трясовина
|
|
Глава 25.
|
Гарем
|
|
Глава 26.
|
Кучук
|
|
Глава 27.
|
Брама
|
|
Глава 28.
|
Чари
|
|
Глава 29.
|
Поклик
|
|
Книга
друга. Страсті
|
|
|
Глава 1.
|
Кров
|
|
Глава 2.
|
Барабани
|
|
Глава 3.
|
П’ятериця
|
|
Глава 4.
|
Стовпи
|
|
Глава 5.
|
Руїни
|
|
Глава 6.
|
Чужинці
|
|
Глава 7.
|
Рустем
|
|
Глава 8.
|
Пожежа
|
|
Глава 9.
|
Байда
|
|
Глава 10.
|
Закони
|
|
Глава 11.
|
Дамат
|
|
Глава 12.
|
Мехмед
|
|
Глава 13.
|
Коло
|
|
Глава 14.
|
Мустафа
|
|
Глава 15.
|
Джихангір
|
|
Глава 16.
|
Баязид
|
|
Глава 17.
|
Дияволи
|
|
|
Зустріч
|
|
Глава 18.
|
Змова
|
|
Глава 19.
|
Випадковості
|
|
Глава 20.
|
Відомщення
|
|
Глава 21.
|
Селім
|
|
Глава 22.
|
Дніпро
|
|
Глава 23.
|
Час
|
|
Глава 24.
|
Камінь
|
|
Глава 25.
|
Лань
|
|
Глава 26.
|
Втішання історією
|
ДОДАТОК 3
Фільмографія О. Сумської
· 1988 –
Театральний сезон
· 1991 –
Народний Малахій
· 1992 –
Київські прохачі
· 1992 –
Помилка професора Буггенсберга — маркіза де Сад
· 2002 –
Нероби (телесеріал) — Ліза Арсеньєва
· 2004 –
Казанова мимоволі
· 2004 –
Плакальники або Новорічний детектив
· 2006 –
Зоряні канікули — мама
· 2006 –
Таємниця «Святого Патріка» — Наталя Карякіна
· 2006 –
Таємниця Маестро — княжна Тараканова
· 2006 –
Театр приречених — актриса Ірина Хмельницька
· 2006 –
Утьосов. Пісня довжиною у життя (телесеріал) – Немировська
· 2007 –
Тримай мене міцніше — Ольга Дніпрова
· 2007 –
Дні надії — Марго
· 2008 –
Ділки – Елен Гарднер
· 2008 –
Куплю друга — Ліля
· 2008 –
Казка про чоловіка та жінку
· 2009 –
Повернення блудного батька
· 2009 –
Територія краси — Христина Іванівська
· 2010 –
Непрухи — Галина Непруха
ДОДАТОК 4
·
Кожне маленьке місто має право на свою
велику людину.
·
В літописах годі шукати згадок про
веселих людей.
·
Дехто вмирає, так і не народившись.
·
Що більше ворогів, то ліпше для
справжнього воїна.
·
Стаєш безпорадним, коли не знаєш, з ким
боротися, що долати.
·
Ніколи не бійся ворогів великих —
остерігайся дрібних.
·
Посередні — диявольщина ХХ-го
сторіччя.
·
Легенди бувають правдивіші за історію.
·
В душу не вскочиш, коли тебе виселено
звідти.
·
Невільною людина є лише тоді, коли вона
розбещена.
·
Каяття — для часів спокійних.
·
Ще не знати, що чим породжується: чи
слова ділами, чи діла словами.
·
Хто починає з втрати незалежності
суджень, кінчає втратою сил душевних.
·
Щоразу, коли чоловік наближається до
жінки, темрява вражає його розум.
·
Коли чоловік не має мови, то не має він
імені також.
·
Життя складається з обіцянок і погроз.
·
У літописців є найстрашніша зброя —
замовчування.
Немає коментарів:
Дописати коментар