Олена Матушек. 8 клас УЛ

Оле́на Фра́нківна Мату́шек (26 квітня 1953, Запоріжжя) — українська поетеса.       
Матушек Олена Франківна – українська поетеса. Народилася 26 квітня 1953 року в м. Запоріжжя. Закінчила 1976 року Київський університет. З 1985 року працює в редакції журналу «Ранок». Автор збірок «Акварель міста» (1981), «Телефон довіри» (1988), «Розімкнуте коло» (1991).     У своїй збірці віршів "Телефон довіри" українська поетеса Олена Франківна Матушек прагне поетично осмислити неперехідність людського буття, його духовних і моральних цінностей, зафіксувати явища нашої дійсності в їх діалектичному розвиткові. Ліричний герой поезій – наш сучасник, який сприймає світ небайдужим серцем, завжди готовий стати на захист правди, любові, добра.

Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/matushek-olena/1510-olena-matushek-biografiya Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Автор збірок віршів:

• «Акварель міста» (1981),
• «Телефон довіри» (1988).
• «Розімкнуте коло» (1991).
• "Іменем твоїм".
• "...І вистоять на тиші слів".
• Літературно-музична композиція "Покарай мене, Боже, любов'ю".
• Літературно-музична композиція "Ти - музика моя".

Республіканська премія імені Миколи Островського.

Літературна премія імені Андрія Малишка.

Премія Міжнародного благодійного фонду Святої Марії.

Премія фонду "Духовна спадщина".

ПОРЯТУЙТЕ КРАСУ
Порятуйте красу –
У зерні, у стеблі, у росині,
Порятуйте красу –
У бджолині і в солов'ї,
Бо з усіх дефіцитів
Найбільше потрібні людині
Нелинялі, нетлінні
Скарби безкоштовні її.

Порятуйте красу –
У привітному доброму слові,
Порятуйте красу –
У відправленім вчасно листі,
Ви її порятуйте
В своїй безкорисній любові,
Ви її порятуйте
В душевній своїй чистоті.

Ви її поверніть у притихлу,
Натомлену днину,
Доки німб сонцесяйний
У ночі потворній не згас,
Ви її захистіть,
Як довірливу ніжну дитину...
Порятуйте красу –
І вона
        порятує
            вас!

Зима. Сніги. А я – зелене зілля,
Так необачно проросло в замет...
Навіщо же це жагуче сонце гріло
І пробудило до життя мене?

Зима ж!
Сніги!
А я – зелене зілля...
Куди ступити?
Крижаніє крок...
Є у природи теж своє похмілля –
Байдужий сніг на жар осінніх крон.

Ну що ж, хай сніг!
Хай буде біло-біло,
Хай цілий світ морозом спалахне!
Було ж тепло,
Зігріло, і згубило,
І воскресило до життя мене!