Українська мова (8 клас) № 39

Урок № 39

Тема. Узагальнення й системати­зація з теми «Односкладні й неповні речення».

Мета: систематизувати теоретичні знання про односкладні й неповні ре­чення; узагальнити загальнопізнавальні вміння визначати вид односкладного речення, відрізняти неповні речення від односкладних і повних двоскладних; розвивати творчі вміння будувати од­носкладні й неповні двоскладні речення відповідно до комунікативного завдан­ня; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підви­щувати культуру й етикет спілкування восьмикласників.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок.

Перебіг уроку

Організаційний момент.

Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку.

Систематизація теоретичних відо­мостей з теми.

Дослідження-узагальнення на ос­нові порівняння текстів. Прочитайте уважно тексти. Порівняйте теоретич­ний матеріал і назвіть спільні й відмінні ознаки односкладних та неповних речень.

1-й текст. Односкладними називають речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним членом. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відно­шення до дійсності, набираючи певної гра­матичної форми і відповідної інтонації. Дру­гого головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але відсутність його не створює враження неповноти речення, а є структурною особливістю їх.

Залежно від способу морфологічного вираження головного члена односкладні ре­чення поділяють на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать озна­чено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові та безособові; до іменних од­носкладних речень - називні.

Односкладні речення можуть бути поши­реними й непоширеними залежно від того, доповнено головний член другорядними чле­нами речення чи ні (За М. Плющ).

2-й  текст. Неповними називають ре­чення, у яких пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зро­зумілі з контексту або ситуації.

Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілку­вання, оскільки пропуск тих чи тих членів не порушує смислової завершеності їх.

Неповні речення за своєю структурою поділяють на такі ж типи, як і повні: про­пуск окремих членів речення може бути як у поширених речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.

Неповні речення поділяють на контек­стуальні та ситуативні. Контекстуальними

називають неповні речення з пропущеними членами, які вже згадувалися в контексті: або у найближчих реченнях, або в цьому самому реченні (якщо воно складне). Ситуа­тивними називають неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації спіл­кування (За М. Плющ).

Ø Працюючи в парах, на основі опра­цьованих текстів узагальніть теоретич­ний матеріал у вигляді опорної таблиці.

Виконання узагальнювальних вправ і завдань дослідницького характеру.

Дослідження-порівняння. Прочи­тайте два фрагменти тексту. Дослідіть, як впливає зміна дієслівної форми на вид речення за повнотою вираження думки. Визначте, у якому тексті вжито двоскладні неповні речення, а в якому - односкладні повні.

1-й текст. Люблю, їдучи на возі з лугу, дивитися на зоряне небо. Люблю засинати на возі. Люблю скрип коліс під важкими возами в жнива. Люблю пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок люблю в клуні, деркачів - у лузі. Люблю плескіт води весняної. Люблю співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Люблю гупання яблук у саду вве­чері у присмерку. Але більш за все у світі люблю музику (За О. Довженком).

2-й  текст. Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися на зоряне небо. Любив засинати на возі. Любив скрип коліс під важкими возами в жнива. Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів - у лузі. Любив плескіт води весняної. Любив співи дівочі, колядки, щедрівки, веснянки, обжинки. Любив гупання яблук у саду вве­чері у присмерку. Але більш за все у світі любив музику (За О. Довженком).

1-     З'ясуйте, який член речення - го­ловний чи другорядний - пропущено в неповних реченнях.

Методичний коментар. Не слід плутати односкладні неозначено-особові ре­чення з неповними двоскладними реченнями. У неозначено-особовому реченні головний член виражений дієсловом минулого часу у формі множини. У неповному двоскладному

реченні вжито присудок, виражений дієсло­вом минулого часу у формі однини, а неназваний підмет можна відновити з контексту - переважно з попереднього речення.

Графічний диктант. Проаналізуй­те будову складних речень: усно виділіть граматичні основи. Поряд із номером складного речення запишіть схему-модель його (1+1, 1+2, 2+1, 2+2), де 1 - умовно односкладне речення, 2 - умовно двоскладне речення.

1. Прийшов Спас - держи рукавиці про запас (Нар. творч.). 2. Усе попорано, урожай зібрано (В. Думанський). 3. Сині потоки ли­лися, і річка кипіла вітром (Гр. Тютюнник). 4. Коли людину похвалити, вона почуває себе впевненіше (А. Коваль). 5. Не слід забувати, що етикет - це зовнішній вияв внутрішньої дисципліни людей, прагнення до порядку й порядності (А. Коваль). 6. Декого приваблю­ють незвичні слова, їх залюбки вишукують у книжках і словниках (А. Матвієнко). 7. Під лісом видно було, як красувалися жита й гу­сті зелені пшениці (Т. Осьмачка). 8. Верби сплакували листям, їхні золоті сльози гна­ло за водою (Гр. Тютюнник). 9. Ідеш такою вуличкою, а колюча дереза нависає з обох боків над тобою (О. Гончар). 10. Гетьманові згадалося, яким радісним був Великдень у дитинстві (Ю. Мушкетик).

Відповіді. 1. 2+1. 2. 1+1. 3. 2+2. 4. 1+2. 5. 1+2. 6. 2+1. 7. 1+2. 8. 2+1. 9. 1+2. 10. 1+2.

Ø  Визначте вид односкладних ре­чень, що є частинами складних. З'ясуй­те, чим виражено головний член.

Дослідження-конструювання. За поданими початками утворіть складні речення так, щоб друга частина містила:

а) підмет і присудок; б) головний член односкладного речення у формі присуд­ка. Підкресліть граматичні основи.

        і ти дивуєшся великій силі природи.

Зразок. Повіє весною,

        і не перестаеш дивуватися великій силі природи.

Погортайте сторінки сивих віків ... . Ні­міє степ ... . Тихо в лісі....

Ø Назвіть вид односкладних речень, що входять до структури змодельованих складних речень.

Кодовий диктант із взаємопере­віркою. Прочитайте текст. Проаналізуй­те синтаксичну будову його. Визначте номери речень: а) двоскладних; б) одно­складних означено-особових; в) одно­складних неозначено-особових; г) одно­складних безособових; д) неповних.

Дорогою з Буковеля

1. Надворі холодно. 2. Заходимо в авто­бус. 3. До Франківська - 50 гривень. 4. До нього заштовхується остання компанія з лижами. 5. Рушаємо! 6. Раптом отримуємо дзвінок від друзів. 7. Теж повертаються до Івано-Франківська. 8. Трохи випередили нас. 9. Вони - машиною. 10. Пропонують підвезти. 11. Просимо водія зупинити в Яремчі. 12. Водій віддає половину вартості проїзду. 13. Ми вперше в житті побачили таке. 14. Залишається приємний спогад (За О. Михайленком).

Відповіді. Двоскладні (4, 12, 13, 14);

односкладні означено-особові (2, 5, 6, 11);

односкладні неозначено-особові (7, 8, 10);

односкладні безособові (1);

неповні (3, 9).

Ø Доведіть, що речення в заголовку є неповним.

Дослідження-практичне узагаль­нення на основі тексту. Прочитай­те текст. Доберіть заголовок. З'ясуйте стильову належність тексту. Виконайте завдання після нього.

1. Уявіть себе маленьким чоловічком.

2.  Вас поставили на широкій рівній оболоні.

3.  На ній зрідка трапляються порослі травою старі мурашники. 4. Укрита різнотрав'ям оболонь сягає вам до пояса. 5. Яскраві квіти аж хапають за очі своїми кольорами. 6. А гляньте довкола... 7. Ніде краю не видно. 8. Обрій неба кругом вас далеко спочиває на землі. 9. Ніде ні лісу, ні гори. 10. Лише мурашники видно. 11. А проїдете десять миль у який-небудь бік... 12. Ні краю, ні берега. 13. Широкий український степ... (За А. Чайковським)

1.  Двоскладними є всі речення, КРІМ

А третього

Б четвертого

В п'ятого

Г десятого

2.   Неповними є всі речення, КРІМ

А сьомого

Б дев'ятого

В одинадцятого

Г дванадцятого

3.  У першому реченні головний член у формі присудка виражений дієсловом

А дійсного способу теперішнього часу II особи однини

Б дійсного способу теперішнього часу І особи множини

В наказового способу II особи множини

Г наказового способу II особи однини

4.  Увідповідніть види односкладних речень із номерами їх у тексті.

1  означено-особове          А друге

2   неозначено-особове      Б шосте

3   безособове                    В сьоме

4   називне                           Г восьме

  Д тринадцяте

Відповіді. 1-Г. 2-А. 3-В. 4: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.

Підсумок уроку.

۩       Домашнє завдання

1.     Підготуватися до контрольної роботи.

2.     Підготувати усне повідомлення в науковому стилі з теми «Спільні й від­мінні ознаки односкладних і неповних речень».