Пробне ЗНО

1. Спільнокореневим до слова голий є

• А – голограма.
• Б – поголити.
• В – поголів'я.
• Г – голкіпер.

2. Неправильно побудовано речення

• А – Князь Святослав був мудрим і хоробрим полководцем.
• Б – Козаки були озброєні пістолями й мушкетами.
• В – Авторами стрілецьких пісень часто є невідомі поети й композитори.
• Г – У полон узяли двох генералів й один документ.

3. Неправильно побудовано речення

• А – Пам’ятайте: відвідувати стоматолога треба не рідше ніж двічі на рік.
• Б – Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу.
• В – Поступ від недосконалих до довершених технологій забирає не одне десятиріччя.
• Г – Видавці звернули увагу на те, що історії про Поттера цікавлять не тільки дітей.

4. Спільнокореневим до слова роса є

• А – зростати
• Б – зрошувати
• В – зросійщений
• Г – обрости

5. Не відмінюються всі слова в рядку

• А – бюро, журі, шитво
• Б – кенгуру, турне, ательє
• В – графіті, вапно, жалюзі
• Г – тире, інтерв’ю, вікно

6. Чергування приголосних НЕ відбуватиметься в прикметнику, утвореному за допомогою суфікса -ськ- від слова

• А – викладач
• Б – козак
• В – товариш
• Г – депутат

7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

 Текст до завдання

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.

• А – першому
• Б – другому
• В – третьому
• Г – четвертому

8. Фразеологізмом є вислів

 Текст до завдання

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.

• А – багатоголосся душі
• Б – відкривається шлях
• В – взаємності з життям
• Г – колискова — це душа

9. Окремо в цьому тексті пишуться слова

 Текст до завдання

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.

• А – в/перше
• Б – від/тепер
• В – на/певно
• Г – не/наче

10. Вставне слово вжито в реченні

 Текст до завдання

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже в/перше звучання почутої мелодії на/вічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, на/певно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це не/наче душа, яка ходить навшпиньках.

• А – першому
• Б – третьому
• В – четвертому
• Г – п’ятому

11. Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а(-я) в рядку

• А – колір прапор.., не вистачає літр.., кордони Ізраїл..
• Б – вулиці Мілан.., кабіна трактор.., отвір капіляр..
• В – на березі Буг.., не поставив дефіс.., більше кілограм..
• Г – площа прямокутник.., ведення облік.., приїхав з Кіровоград..
• Д – вісь глобус.., довжина діаметр.., читання текст..

12. Непоширеним є речення

• А – Двоє музик продовжували грати.
• Б – Комплімет повинен бути щирим.
• В – А Максим вийшов сухим із води.
• Г – Григорію закортіло скупатися.
• Д – Холод стає помітнішим і помітнішим.

13. Помилково вжито слово в рядку

• А – розв’язувати задачу
• Б – уникнути небезпеки
• В – надіслати привітання
• Г – заказати букет квітів
• Д – перекладати сербською

14. У реченні 
«І за кожним словом оч( 1 )нята її пром(2)ніли, голос дзв(3)нів незвично, як буває тоді, коли людину сповнює переж( 4 )вання якоїсь потаємної радості, в( 5 )ликої та нестримної» літеру и треба писати на місці цифри

• А – 1
• Б – 2
• В – 3
• Г – 4
• Д – 5

15. Обидва фразеологізми мають значення «красивий, вродливий» у рядку

• А – хоч оком світи, хоч з лиця воду пий
• Б – як з воску зліплений, хоч у рамці вправ
• В – хоч картину малюй, хоч за раму клади
• Г – не відривати очей, приховувати зір
• Д – перемінитися на лиці, показати товар лицем

16. Граматичну помилку допущено в рядку

• А – милуватися чудовим світанком
• Б – запропонувати вам перелік
• В – дивуватися з його поведінки
• Г – стосуватися моїх приятелів
• Д – наслідувати відомій актрисі

17. Граматичну помилку допущено в реченні

• А – У п’єсах Шекспіра «Гамлеті» та «Королі Лірі» порушено вічні проблеми буття.
• Б – Прототипом Нори в «Ляльковому домі» Ібсена є письменниця Лаура Кілер.
• В – Які засоби комічного вжив Микола Гоголь у «Мертвих душах»?
• Г – Палац, який змальовує Міцкевич у сонеті «Бахчисарай уночі», належав ханові Гірею.
• Д – Почесне місце в бібліотеці Жуля Верна належало творам Даніеля Дефо та Фенімора Купера.

18. Кожен числівник змінюється за родами, числами та відмінками в рядку

• А – дванадцятий, тридцять четвертий, сім тисяч
• Б – одинадцятий, двадцять сьомий, десять
• В – тридцятий, вісімдесят один, семисотий
• Г – шістдесятий, сорок третій, сотий
• Д – трьохсотий, вісімнадцятий, тисяча двісті

19. Неправильно побудовано словосполучення на позначення часу

• А – десять (хвилин) на десяту
• Б – чверть на одинадцяту
• В – без п’ятнадцяти десять
• Г – пів на дванадцяту
• Д – за п’ять (хвилин) шоста

20. Прочитайте уривок.
І трудний хліб черствий, щоден(1)ий, і темні многотрудні дні,
І в снах — Ел(2)ади і Афіни та хмурі степові вогні.
А поруч, як весталка сон(3)а, вартує жертовн(4)ик вона,
Проста, земна моя Мадон(5)а, проста, земна моя жона.
Подвоєні літери слід писати на місці всіх цифр, окрім

• А – 1
• Б – 2
• В – 3
• Г – 4
• Д – 5

21. Складним безсполучниковим є речення

• А – Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, ще не курличуть в небі журавлі.
• Б – Моя батьківщина - це крила орла, що лине до сонця з туманів.
• В – Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.
• Г – Прицокало, прибилось, притекло, припало, пригорнулось, причинилось, заплакало і никма утекло чорняве полум'я з печальними очима.
• Д – Червонобоким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий, і ніч повільним помахом руки широкі тіні чорним пише вуглем.

22. Перед виділеним сполучником і після нього НЕ треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено)

• А – Явори й долини залила імла і несміливі й кволі встали зорі.
• Б – Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.
• В – Нависло хмар глухе склепіння і шурхаючи крилами об них летять чайки.
• Г – Я кличу сонце і припале сріблястим порохом з долин воно пливе.
• Д – Сивим туманом оповило велетні-дерева і навіває сум така картина.

23. Прочитайте уривок. З(1)поміж українських архітекторів варто відзначити Івана Левинського. За сорока(2)літню діяльність ним були зведені сотні будівель житлово(3)побутового та громадського призначення. Усе, створене ним, дивує, бо до будь(4)якої праці він підходив по(5)господарськи.
Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

• А – 1
• Б – 2
• В – 3
• Г – 4
• Д – 5

24. З’ясуйте, який вид підрядного речення можна приєднати до поданого головного.

• 1 – Ця подія сталася саме тоді, …
• 2 – … однак студенти склали іспит.
• 3 – Це не та зупинка, …
• 4 – Журналістка повідомила, …
• А – означальне
• Б – з’ясувальне
• В – обставинне часу
• Г – обставинне місця
• Д – обставинне допустове

25. Доберіть приклад до кожного виду односкладного речення.

• 1 – означено-особове
• 2 – неозначено-особове
• 3 – називне
• 4 – безособове
• А – Поезія гончарства — під небом Опішні.
• Б – Надворі втихло й потеплішало.
• В – Безмежний широкий степ.
• Г – Знали його й за межами України.
• Д – Розкажи мені, осене, чи щасливая ти?

26. Визначте, якою частиною мови є виділені слова у реченні (цифра позначає наступне слово).

---

Хіба б (1)він, (2)смерд, посмів без усього (3)цього на щось (4)надіятися? (В. Малик)

• А – іменник
• Б – займенник
• В – прикметник
• Г – дієслово
• Д – прислівник

27. Установіть відповідність між прислівниками та їх характеристиками

• 1 – часу
• 2 – місця
• 3 – мети
• 4 – міри та ступеня
• А – на зло, навмисно, насміх
• Б – споконвіку, тоді, навіки
• В – спересердя, зозла, згарячу
• Г – злегка, частково, дещо
• Д – ліворуч, там, десь

28. Установіть відповідність між словами і способами їх творення

• 1 – префіксальний
• 2 – суфіксальний
• 3 – префіксально-суфіксальний
• 4 – складання основ
• А – освітлити
• Б – опитати
• В – лісопарковий
• Г – життєздатний
• Д – опік

29. Загальним щодо інших є зміст висловлення

 Текст до завдання

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків)

Наші обереги

(1–3) Повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми наближаємося до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими охоронцями в повсякденному житті.

(4–7) Людина є маленькою часточкою космосу — внутрішня її частина підпорядкована вищим законам буття, гармонії Всесвіту. Проте, прийшовши на землю у своїй тілесній оболонці, вона відчувала безсилля перед природою та шукала захисту в ній.

(8–10) Наші давні предки обожнювали природу й вірили, що весь світ сповнений добрими і злими духами. Намагаючись захиститися від зла, людина створила для себе цілу систему оберегів. Що ж таке оберіг?

(11–14) Василь Скуратівський у книзі «Берегиня» зазначає: «Берегиня, обереги — наші давні й добрі символи. Іхнє генетичне коріння сягає глибини століть… Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію й родовідну пам’ять…»

(15–18) За давніми уявленнями наших предків, світ складався з трьох частин: небесна частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна — з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами та лихом і душами померлих родичів.

(19–30) На зорі цивілізації, придумавши житло, людина уявляла його також у трьох вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло — і нижня, яка містилась у землі. Тобто саме житло було прообразом Усесвіту, і кожна його частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок із небесним світом, божествами. Поріг — це межа між зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом померлих — і світом живої людини. Піч — домашнє вогнище. А вогонь був священним, тому що він уважався доброю силою, що йде від сонця. Через комин також здійснювався зв’язок із небесним світом, тому що через комин, уважали наші предки, вилітає всяка нечисть із хати. Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима часто вирізували знаки-обереги: кола, розетки — символи сонця, хрести. Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами.

(31–43) Традиційна українська хата, на думку Василя Скуратівського, є цілком оригінальним витвором народу, самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему симетричних прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково французький військовий інженер Гійом Лавассер де Боплан, мандруючи в XVII столітті по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом народного зодчества. Інший іноземець — німецький географ Йоганн-Георг Коль, який 1838 року побував в Україні, відзначав у своїх нотатках: «Українці живуть в охайних, завше підтримуваних у чистоті хатах, які начебто усміхаються до тебе. Господині не задовольняються тим, що кожної суботи миють їх, як це роблять голландці, але ще й раз на два тижні білять житло. Від того хати в Україні виглядають вельми чепурно, немовби свіжовибілене полотно».

(44–58) Оберегами в давнину слугували й рушники, на яких були вишиті магічні знаки. Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів. Магічний знак — Дерево життя, який траплявся найчастіше на рушниках і відбивав уявлення наших пращурів про світ, також мав три частини: крона — це небо, стовбур — матеріальний світ, людина; коріння — підземний світ, вода, змії та все, що живе в землі. Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо. Чіткою лінією відмежовувався від Дерева життя підземний світ, у якому все уявлялося в перевернутому вигляді (квіти голівками донизу). Це особливо відбилося на похоронних рушниках, де перевернуті вниз голівками квіти означали перехід покійного в інший світ. Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, що символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево. Меандри як знаки водної стихії зображалися з метою завоювати прихильність цієї сили, непідвладної людині, і допомогти природним процесам (наприклад, викликати дощ).

(59–62) Знаками-оберегами на рушнику були ромби, квадрати, трикутники, що символізували родючість. Чотири пори року, чотири тижні місяця, чотири фази людського життя (народження, юність, старість, смерть) виражалися в геометричному орнаменті накладенням одних квадратиків на інші.

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці, а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі (Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки», поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки — трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка. Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби, маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

(81–83) Наші пращури міцно трималися духовних законів, вони перебували в гармонії з природою, космосом, у гармонії з навколишнім світом, тому людина була захищена від духовної руйнації.

За Лідією Вудвуд, 851 слово

• А – Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки).
• Б – Уявлення наших предків про походження світу перейшли в художню мову орнаментів.
• В – Під мотивами Світового дерева завжди зображали зигзагоподібний орнамент чи меандр, який символізував хвилі первісного океану, з якого виросло це дерево.
• Г – Над Деревом життя (Світовим деревом) на вишивках зображалися зірки, що символізували зоряне небо.

30. У тексті НЕ розглядається символічне значення

 Текст до завдання

• А – рушника
• Б – сорочки
• В – хати
• Г – писанки

31. Речення «Що ж таке оберіг?» (рядок 10) використано

 Текст до завдання

• А – для відображення емоційного стану автора тексту
• Б – як засіб зв’язку між абзацами
• В – для вираження головної думки тексту
• Г – як запитання, що не потребує відповіді

32. Рядки 63–80 об’єднані мікротемою

 Текст до завдання

(63–72) Магічні знаки дістали відображення не лише в українській вишивці, а й в орнаменті писанки. Яйце — це також, за давніми уявленнями наших пращурів, символ Усесвіту. Історія писанки сягає в сиву давнину і пов’язана з язичницьким культом уславлення вічного закону весняного пробудження всього живого на землі. Група орнаментів, найбільш поширених на писанках, — це знаки Всесвіту і сонця (солярні знаки). Знаки сонця на деяких писанках виглядають як розетки (Пряшівщина, Лемківщина), на інших — як зорі (Одещина); на подільських писанках вони реалістично представляють весняне сонце. Проте одним із найдавніших варіантів цього знака слід уважати «павучки», поширені на Східному Поліссі, і «крутороги», характерні для всієї території України.

(73–80) У писанкових орнаментах часто використовується зображення сосонки — трави, що найпершою з’являється на піщаних ґрунтах і плететься, наче змійка. Ця деталь у писанкарстві пов’язана з культом небесного змія, який, як уважали наші предки, запліднював усе живе на землі. Цей культ поступово зник після запровадження християнства. Натомість з’явилися на писанках гілочки верби, маки, усяка рослинність, що оживає й починає буйно квітнути навесні. Ці магічні знаки та символи воскресіння природи були не випадковими. Вони уславлювали життєдайні сили — сонце і воду, від яких залежали життя і добробут наших предків.

• А – символи воскресіння природи
• Б – писанкові орнаменти
• В – культ небесного змія
• Г – солярні знаки

33. Родючість в орнаменті символізують зображення

 Текст до завдання

• А – ромбів
• Б – розеток
• В – «круторогів»
• Г – гілочок верби

34. Укажіть заклад, де навчався Г. Сковорода

• А – Харківський колегіум
• Б – Київський університет ім. Святого Володимира
• В – Переяславський колегіум
• Г – Києво-Могилянська академія
• Д – Києво-Печерська духовна семінарія

35. Особливістю твору О. Довженка «Україна в огні» є

• А – докладність розповідей та описів у рамках кінороману
• Б – інтригуючий детективний сюжет
• В – багатоплановість, жанр кіноповісті
• Г – поєднання ознак драми і лірики
• Д – енциклопедична насиченість фактами з історії війни

36. «Незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені…», — заявляє персонаж твору

• А – Івана Котляревського
• Б – Івана Вишенського
• В – Івана Карпенка-Карого
• Г – Григорія Сковороди
• Д – Григорія Квітки-Основ’яненка

37. «Нема на світі України, 
Немає другого Дніпра, 
А ви претеся на чужину 
Шукати доброго добра»,
— докоряє землякам

• А – Іван Котляревський.
• Б – Тарас Шевченко.
• В – Іван Франко.
• Г – Максим Рильський.
• Д – Василь Стус.

38. «Жити хочу! Геть, думи сумні!» — такою є провідна думка твору

• А – «Мойсей».
• Б – «Енеїда».
• В – «De libertate».
• Г – Contra spem spero!».
• Д – «До Основ'яненка».

39. «…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», — так у «Слові про похід Ігорів» зображено

• А – бенкет у князя Святослава
• Б – весілля князя Ігоря та Ярославни
• В – епізод князівських міжусобиць
• Г – поразку Ігоря в бою з половцями
• Д – святкування повернення Ігоря з половецького полону

40. Вислів «Любая, милая — чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай» є в поезії

• А – «Лебеді материнства»
• Б – «Так ніхто не кохав»
• В – «Пісня про рушник»
• Г – «Два кольори»
• Д – «Арфами, арфами»

41. «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» — це слова із твору Т. Шевченка

• А – «Катерина»
• Б – «Гайдамаки»
• В – «Сон»
• Г – «І мертвим, і живим...»
• Д – «Кавказ»

42. У рядках
Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік.
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав
       ідеться про

• А – Гомера
• Б – Вергілія
• В – Овідія
• Г – Софокла
• Д – Горація

43. «За тобою завше будуть мандрувати / Очі материнські і білява хата», — каже синові героїня твору

• А – Павла Тичини
• Б – Володимира Сосюри
• В – Олександра Довженка
• Г – Євгена Маланюка
• Д – Василя Симоненка

44. Наприкінці ХХ століття діяло літературне угруповання

• А – «Молода Муза»
• Б – «Пропала грамота»
• В – «Молодняк»
• Г – «МАРС»
• Д – «Ланка»

45. «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала», — зізнається

• А – Михайло Черевань.
• Б – Омелько Кайдаш.
• В – Мартин Боруля.
• Г – Максим Ґудзь.
• Д – Борис Тетерваковський.

46. Слова “Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину” є в творі

• А – «Балада про соняшник»
• Б – «Лебеді материнства»
• В – «Ти знаєш, що ти — людина?»
• Г – «На колимськім морозі калина»
• Д – «Любіть Україну»

47. Історія села Піски є однією із сюжетних ліній твору

• А – «Земля».
• Б – «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
• В – «Тіні забутих предків».
• Г – «Камінний хрест».
• Д – «Кайдашева сім’я».

48. Твір «Арфами, арфами…» перегукується з віршем

• А – «Чого являєшся мені у сні»
• Б – «Блакитна Панна»
• В – «О земле втрачена, явися!..»
• Г – «О слово рідне! Орле скутий!..»
• Д – «Молюсь і вірю…»

49. Прочитайте уривок, визначте, про що він, його автора, назву твору. 
     Все він бачить і бачив усе. Ярмарки вирували круг нього, яскраво гомоніли, бурували, буйно сміялись червоним, сивіли шапками, саньми красувались... Чи так уже й вищезло все? ... Повен, повен всього! Темрявою ночі окутаний, зірок дістає шоломами своїх бань крутолобих... І доки багряніє небо по всьому Наддніпров'ю, стоїть серед заводського селища весь освітлений, парусно-повний і чистий, як тоді, у минувшині, коли вперше тут виник, вичарувався з душі своїх мудрих і дужих майстрів.

• А – про камінний хрест в однойменній новелі В. Стефаника
• Б – про човен у романі Ю. Яновського «Вершники»
• В – про собор в однойменному романі О. Гончара
• Г – про Літопис Самовидця
• Д – про місто з однойменного твору В. Підмогильного

50. До письменників-«шістдесятників» належать

• А – Олександр Довженко, Андрій Малишко
• Б – Василь Барка, Іван Багряний
• В – Дмитро Павличко, Василь Симоненко
• Г – Юрій Яновський, Микола Куліш
• Д – Максим Рильський, Павло Тичина

51. Батьковою настановою «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» нехтують сини у творі

• А – «Кайдашева сім’я»
• Б – «Чорна рада»
• В – «Камінний хрест»
• Г – «Вершники»
• Д – «Україна в огні»

52. У рядках
«Моя любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі»
провідним художнім засобом є

• А – антитеза.
• Б – епіфора.
• В – анафора.
• Г – тавтологія.
• Д – епітет.

53. Щоб досягти напруженості у розвитку подій, І. Нечуй-Левицький у повісті «Кайдашева сім’я» будував сюжет за принципом

• А – нагнітання епізодів, сцен, ситуацій
• Б – уповільнення дії за рахунок ліричних відступів
• В – заплутування дії за допомогою інтриг, таємниць
• Г – перемежовування сучасності з дискурсами в минуле
• Д – чергування напружених діалогів зі спокійною, розважливою оповіддю

54. Установіть відповідність між назвою та автором твору.

• 1 – «Всякому місту — звичай і права»
• 2 – «Тигролови»
• 3 – «Мина Мазайло»
• 4 – «На колимськім морозі калина»
• А – Микола Куліш
• Б – Василь Стус
• В – Марко Вовчок
• Г – Іван Багряний
• Д – Григорій Сковорода

55. Установіть відповідність між назвою та проблемою (темою) художнього твору.

• 1 – «Людина»
• 2 – «Мисливські усмішки»
• 3 – «Лісова пісня»
• 4 – «Мойсей»
• А – батьки і діти
• Б – боротьба духовності з буденщиною
• В – взаємини вождя і народу
• Г – замилування рідною природою
• Д – емансипація жінки

56. Установіть відповідність між героями і творами, в яких вони діють

• 1 – Лаврін Запорожець
• 2 – Мусій Половець
• 3 – Іван Палійчук
• 4 – Григорій Многогрішний
• А – «Тигролови» І. Багряного
• Б – «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського
• В – «Вершники» Ю. Яновського
• Г – «Місто» В. Підмогильного
• Д – «Україна в огні» О. Довженка

57. Установіть відповідність між героями і творами, в яких вони діють

• 1 – Лаврін Запорожець
• 2 – Мусій Половець
• 3 – Іван Палійчук
• 4 – Григорій Многогрішний
• А – «Тигролови» І. Багряного
• Б – «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського
• В – «Вершники» Ю. Яновського
• Г – «Жовтий князь» В. Барки
• Д – «Україна в огні» О. Довженка

 ВІДПОВІДІ

1 – Б

2 – Г

3 – Б

4 – Б

5 – Б

6 – Г

7 – В

8 – Б

9 – А

10 – В

11 – Б

12 – Г

13 – Г

14 – Г

15 – В

16 – Д

17 – А

18 – Г

19 – В

20 – Г

21 – А

22 – Б

23 – Б

24 – В; Д; А; Б

25 – Д; Г; В; Б

26 – Б; А; В; Г

27 – Б; Д; А; Г

28 – Д; А; Б; Г

29 – Б

30 – Б

31 – Б

32 – Б

33 – А

34 – Г

35 – В

36 – Г

37 – Б

38 – Г

39 – Г

40 – Д

41 – Г

42 – Б

43 – Д

44 – Б

45 – В

46 – Б

47 – Б

48 – Б

49 – В

50 – В

51 – Г

52 – А

53 – А

54 – Д; Г; А; Б

55 – Д; Г; Б; В

56 – Д; В; Б; А

57 – Д; В; Б; А