Власне висловлювання на ЗНО

Твір на ЗНО – письмова робота не з літератури, а з мови. І в цьому є принципова різниця: не творче, а саме логічне мислення стане запорукою вашого успіху. Власне висловлювання повинно мати чітку структуру, дотримання якої і буде визначальним при оцінюванні роботи.

Рекомендована структура власного висловлювання

1)    Теза.

2)    Аргументи.

3)    Приклад з літератури чи іншого джерела.

4)    Приклад з історії чи власного життя.

5)    Висновок твору-роздуму.

Теза (2-3 речення).

Теза, або простіше головна думка, – це ті речення, якими треба починати ваше висловлювання (твір). Це найважчий етап. Можна піти найпростішим шляхом – перечитати ще раз завдання ЗНО для написання твору і переказати своїми словами ті речення, які подаються саме як завдання. Але варто мати на увазі, що переказ обов'язково необхідно починати спеціальними реченнями-маркерами:

•          «Так, я погоджуюся з думкою (зазначаєте автора, якщо він вказаний у завданні) про те, що... (далі своїми словами переказуєте завдання)». Тобто ваша теза, оформлена в такий спосіб, є варіантом підтримки думки завдання й автора.

•          «Не згоден з думкою (вказуєте автора, якщо він є в завданні) про те, що... (і далі своїми словами переказуєте текст завдання)». Ваша теза, якщо вона оформлена таким чином, є одним із варіантів спростуванням думки автора.

•          «Це складне для мене питання: з одного боку..., а з іншого боку...». Тобто ваша теза, оформлена таким чином, є проміжною позицією щодо думки завдання. Такий варіант початку вважається складним, тому що в аргументах та прикладах вимагає також проміжної позиції – із цим можуть впоратися далеко не всі.

Аргументи (мінімум 2, при цьому на 1 аргумент приходиться 2-3 речення).

Аргументи – це речення-підтвердження вашої тези, тому вони мають бути з нею безпосередньо пов'язані. Також аргументи повинні бути переконливими. Для цього використовуються слова, словосполучення та речення-маркери: «Це засвідчує...», «Підтвердженням цього...», «Доказом цього може бути...», «По-перше...», «По-друге...». Саме так потрібно починати другу частину власного висловлювання під назвою «Аргументи». Незалежно від того, який варіант тези ви обрали підтвердження спростування чи проміжний аргументи повинні підтримувати тезу та відображати її.

Приклад із літератури чи іншого джерела (один, кількість речень довільна).

Проілюструвати думку, зазначену в першому аргументі, треба прикладом із художньої літератури (автор; назва твору; проблема, порушена письменником; образ, який розкриває цю проблему). Цитати можна не наводити – вони не впливають на бали за твір. До речі, приклади до першого аргументу можна навести також із різних видів мистецтв, якщо з літератури, попри всі зусилля, згадати не вдається. Це і музика, й архітектура, і живопис (класичні чи сучасні, українські або зарубіжні). Наведені приклади до першого аргументу вважаються рівнозначними, отже, не знижують оцінку за власне висловлювання.

Приклад з історії чи власного життя (один, кількість речень довільна).

До другого аргументу обов'язково потрібно (і це важливо) дібрати приклад з історії або з власного життя. Тут у перевазі будуть ті, хто складає ЗНО з історії. Але усі інші учні можуть собі «вигадати» приклад зі свого власного життя відповідно до теми твору. Найчастіше це вигадані історії про родичів, друзів і сусідів. Варто знати, що приклади з історії чи власного життя при оцінюванні не мають переваг.

Пам'ятаймо, що не можна відходити від логічного та послідовного висловлювання. Для цього використовуйте такі слова та речення-маркери. «Наприклад, у мого батька (діда, брага, друга, сусіда) Івана...», «Прикладом може слугувати легендарний боксер / відома акторка / моя мати / бабуся / тітка / подруга / сусідка / тощо, «Не можна не згадати про такого історичного діяча (історичну подію), як...».

Висновок твору-роздуму (2 речення).

У кінці роботи треба сформулювати висновок. Чомусь цей пункт викликає труднощі. Чим закінчити, якщо вже все сказано, – дуже поширена думка серед одинадцятикласників. Нагадуємо собі, що твір – це робота з мови, чітка й структурована. Тому висновок має містити у собі логічну закінчену думку власного висловлювання. Як цього досягти? Ще раз уважно подивіться на початок твору – вашу тезу. Протягом написання власного висловлювання аргументами ви доводили її та ілюстрували прикладами. Тепер перекажіть її своїми словами. Пам'ятайте про маркери, саме ними має починатися висновок: «Отже», «Таким чином», «Можна зробити висновок, що...», «Висновком можуть слугувати слова про...».

Так власне висловлювання буде вписане в кільце, де висновок пов'язаний з тезою, а приклади й аргументи мовними маркерами утримують структуру, яка відповідає вимогам написання твору на ЗНО.

Довідково про теми творів: необхідно звернути увагу, що найчастіше власне висловлювання під час ЗНО пишуть на тему кохання, патріотизму та про мову (цей перелік тем, звичайно ж, не є вичерпним).

Важлива порада, під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання братися за написання власного висловлювання краще після блоку тестів із мови та літератури. Ви вже будете підготовлені до логічного мислення при написанні завдань з мови та «повторите» твори завдяки виконаним тестам з літератури, тобто створите своєрідну базу, міні-банк знань та відомостей, що допоможе в роботі

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Українського центру

оцінювання якості освіти

22.09.2016 року № 163

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАННЯ ВІДКРИТОЇ ФОРМИ З РОЗГОРНУТОЮ ВІДПОВІДДЮ (ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ) З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ 2017 РОКУ

Зміст власного висловлення оцінюють за шістьома критеріями (1, 2, 3а, 3б, 4 та 5), як викладено в таблиці 1.

Таблиця 1

Критерій	Змістовий вияв і композиційне оформлення критерію	Бали
1. Теза	Учасник вправно формулює тезу.	2
	Учасник не формулює тези вправно.	1
	Учасник не формулює тези або формулює тезу, яка не відповідає запропонованій темі.	0
2. Аргументи	Учасник наводить принаймні два доречні й переконливі аргументи.	2
	Учасник наводить принаймні один доречний аргумент. Аргументи дублюють один одного, тобто другий аргумент перефразовує зміст першого. Один із аргументів не є доречним стосовно сформульованої тези.	1
	Учасник не наводить жодного аргументу або наведені аргументи не є доречними.	0
3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва	Один із аргументів підкріплено принаймні одним розгорнутим, добре поясненим прикладом із художньої літератури чи інших видів мистецтва.	2
	Немає мотивації наведення прикладу. Приклад не конкретизований через художній образ. У прикладі є фактичні помилки.	1
	Прикладу з літератури чи інших видів мистецтва немає, або він не є доречним.	0
3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя	Учасник наводить принаймні один доречний приклад або з історії, або із суспільно-політичного життя, або з власного життя.	2
	Немає мотивації наведення прикладу; приклад не конкретизований; у прикладі є фактичні помилки.	1
	Прикладу з історії, суспільно-політичного чи власного життя немає, або він не є доречним.	0
4. Логічність, послідовність	Висловлення демонструє зосередженість на обговорюваній проблемі, цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу).	2
	У роботі є порушення логічності, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки.	1
	Логіки викладу, цілісності, послідовності й несуперечливості розвитку думки немає.	0
5. Висновок	Висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	2
	Висновок лише частково відповідає тезі або не пов'язаний з аргументами та прикладами.	1
	Висновку немає; висновок не відповідає сформульованій у власному висловленні тезі; висновок не пов'язаний з аргументами та прикладами.	0

Мовне оформлення власного висловлення оцінюють за двома критеріями (6а та 6б), як викладено в таблицях 2 і 3.

Таблиця 2

Критерій	Кількість помилок	Бали
6 а. Орфографія та пунктуація	0-1	4
	2-6	3
	7-11	2
	12-16	1
	17 і більше	0

Таблиця 3

Критерій	Кількість помилок	Бали
6б. Лексика, граматика та стилістика	0-1	4
	2-4	3
	5-7	2
	8-10	1
	11 і більше	0

Під час оцінювання орфографічної й пунктуаційної нормативності роботи 2 (дві) негрубі помилки рахують як 1 (одну) грубу. До негрубпх зараховують такі помилки:

-у написанні великої літери в складних власних назвах;

-у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників із прийменниками;

-у випадках нерозрізнення не/ні (не хто інший / ніхто інший .. .);

- у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший;

-у пропуску одного зі сполучуваних розділових знаків або в порушенні їхньої послідовності.

Негрубу орфографічну й негрубу пунктуаційну помилки НЕ СУМУЮТЬ і НЕ ЗАРАХОВУЮТЬ як 1 (одну) грубу.

Систематичне порушення норм милозвучності (3 (три) і більше випадків порушення на одне з правил: у-в, і-й-та) рахують як 1 (одну) стилістичну помилку.

Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, оцінюють у 0 балів.

Роботу обсягом до 100 слів оцінюють у 0 балів.

  

 ЗРАЗОК

Смисл буття в чому, щоб жити в мудрій злагоді з природою

На мою думку, основний смисл буття людства в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою, як це робили наші діди й прадіди (теза).

Природа це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерті. Від того, яким воно буде, залежить здоров'я та тривалість віку.

Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро використовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагороджує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб (перший аргумент).

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой настільки втомлений, що не може бачити людей, не хоче чути про їхні біди. Він виїжджає з міста. Але щоденні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, «утома» відступає, натомість «сонце» просочується в глибину душі. Отак на лоні природи відбувається повне емоційне одужання ліричного героя (приклад із літератури).

На жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: бездумно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможливлює будь-яке відновлення знищеного. Висушування боліт призвело до загибелі деяких видів рослин, води велетенських штучних морів залили родючі луки; через вирубування лісів обміліли ріки (другий аргумент).

Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міста і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Через підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вмирати. Не можна залишатися байдужими до таких проблем (приклад із суспільного життя).

Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювалися. Слід пам'ятати, що людина – частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єдності, оберігати, а не рушити бездумно, примножувати багатства навколишнього середовища (висновок).