Олесь Гончар "Тронка" 1963

Прочитав роман у новелах "Тронка". Раджу читати Гончара, пізнати його сутність.
Гончар - представник поетичного реалізму.

Слова капітана Івана Дорошенка: «Друзі мої. Ви не чули звуку лічильників Гейгера, не бачили руїн Хіросіми, але думки ваші про те, що й мої... Малою стає планета, а людина велетнем стала. Вона може зруйнувати це небо, хоча й не може його створи­ти знов. Спроможна спалити хмари, що ото роже­віють на сході, але знову не витворить їх. У владі людини — отруїти повітряну оболонку планети, отруїти води океанів, хоч потім очистити їх вона вже ніколи не зможе... Але якщо може людина так багато, то під силу їй і припинити все це! Стоїмо на тому рубежі, коли планета, цей чудо­вий корабель людства, потребує захисту... І для цього хочу жити. Скільки житиму, кожне діло моє, кожен крок буде проти бомби. І коли Віт­чизна накаже потопити її — вважатиму це вінцем свого життя...»