середу, 14 листопада 2018 р.

Казка про ластівку

Казка про ластівку
Давно колись на нашій землі завжди було тільки літо. Ніколи ніякі птахи не відлітали, а милувалися сонечком на своєму рідному краю. А найбільше любила сонце і завжди раділа з людьми ластівочка. Вона ліпила своє гніздечко під стріхою. Так оберігала людей від зла, і вони знали, що ластівку не можна чіпати. Та одного дня весела дівчинка замилувалася ластівкою у гніздечку: доторкнулася, погладила голівоньку. І раптом подула завірюха. Усе посіріло.

Ластівка вилетіла зі свого гніздечка, здійнялася вгору і полетіла за обрій, туди, де сонечко пішло жити. З тих під багато води утекло, а ластівки щоліта відлітають у теплі краї. Навесні прилітають, приносять усім тепло. З того часу люди бережуть ластівок від біди. А ці маленькі пташки дарують тепло та радість.

Немає коментарів:

Дописати коментар