четвер, 25 лютого 2016 р.

ум №73 6 клас

Урок № 73
Тема. Перехід прикметників з однієї групи в іншу.
Мета: пояснити учням явище переходу прикметників з однієї групи в іншу; удосконалювати вміння визначати групи прикметників, які вживаються в пе­реносному значенні; удосконалювати культуру усного й писемного мовлен­ня; виховувати любов до природи рідного краю.
Очікувані результати: учні знають поділ прикметників на групи, розуміють причини та принципи явища переходу прикметників з однієї групи в іншу, уміють працювати з під­ручником, узагальнювати навчальний матеріал.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, тлумачний словник.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
       I.        Організаційний момент.
    II.        Актуалізація опорних знань учнів
þ Перевірка домашнього завдання.
þ  Експрес-контроль
Із тексту випишіть прикметники, поставте до них питання.
Стояла січнева ніч. За вікном художник побачив сумну синичку. Він відчинив вікно і впустив бідолашну пташку.
Кілька днів синичка відігрівалась і від'їдалася. Та пташині дорога воля. Тому художник випустив її.
Синичка розповіла про все іншим птахам, і вони почали злітатися до художникового вікна. А коли настала весна, птахи спитали, чим віддячити за порятунок. Відповів художник:
Я мрію намалювати ясне небо, морську хвилю, срібний іній. Але не маю для цього фарб!
І почав він знаходити біля вікна дивовижні фарби. Були вони то в кленовому листочку, то у м'якій пір'їнці. І написав художник прекрасні картини.
(За Г. Вєтровою)
(Січнева — яка? Сумну — яку? Бідолашну — яку? Дорога — яка? Художникового — чийого? Ясне — яке? Морську — яку? Срібний — який? Дивовижні — які? Кленовому — якому? М'якій — якій? Прекрасні — які?)
þ  Бесіда.
   На які групи за значенням поділяються прикметники?
   Які з них можуть виражати різний ступінь якості ознаки?
   Які прикметники можуть сполучатися з прислівниками?
   На яку ознаку вказують відносні прикметники? Чи мають вони ступені порівняння? Чому?
   Як називаються прикметники, що називають ознаку за при­належністю чогось людині або тварині? На які питання вони відпо­відають?
þ  Практична робота.
Поширте текст якісними, відносними прикметниками. Визначте їх рід, число, відмінок. Складіть два речення з присвійними прикметника­ми, які були б продовженням чи частиною поданого тексту або від­повідали темі.
Поле. Жито нахиляється під вагою колосків і хвилюється, як море, від вітру. А над полем піднімаються сосни, освітлені сонцем. Шумлять на вітрі їх гілки. Дорога в'ється між полями. Вона стріч­кою біжить у долину, потім зникає. Обабіч дороги ростуть волошки, ромашки, зеленіє трава. (Із часопису)
þ Морфологічний футбол (учитель кидає м'яча і одночасно називає питання з теми)
1)      Прикметник — це службова частина мови? (Ні.)
2)      Прикметник відповідає на питання який? чий? (Так.)
3)      Прикметник виражає... (ознаку предмета або його належність комусь.)
4)      Прикметник змінюються за... (родами, числами і відмінками)
5)      Початкова форма прикметника... (називний відмінок однини чоловічого роду)
6)      У реченні прикметник є... (означенням, рідше присудком).
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
þ  Проблемне питання.
-        Діти, допоможіть мені розібратися з плутаниною.
Прикметник золотий у словосполученні золотий перстень на­лежить до розряду відносних прикметників, оскільки виступає на­звою ознаки за відношенням її до предмета, тобто перстень із золота.
— А чи можна сказати те саме стосовно прикметника золотий у словосполученні золоті руки? Аргументуйте відповідь.
VI. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

þ  Слово вчителя.
Прикметники можуть переходити з одного розряду за значен­ням до іншого.
Якісні прикметники переходять у відносні, якщо втрачають здатність виражати певну кількість більшою чи меншою мірою: бі­лий лебідь — біла раса.
Якщо відносні прикметники вживаються в переносному зна­ченні, вони переходять у якісні: дві срібні чарочки — срібні роси.
Присвійні прикметники переходять у відносні та якісні, якщо набувають їхніх ознак: ведмежа лапа — ведмежа послуга, заяча но­ра — заяча душа.
þ  Робота з підручником.
  Опрацювання теоретичного матеріалу на с. 148.
   Виконання вправ 334, 335.
Творення присвійних і відносних прикметників
Відносні
Присвійні
   Відносні прикметники творяться за допомогою суфіксів -н-, -ан, -ян, -ов-, -ев-, -ськ-: залізний, піщаний, весняний, зимовий, кисневий, київський;
   -льн- (у прикметниках, що вказують на відношення предмета до дії): освітлювальний
§ Присвійні прикметники утворюються ви іменників першої та другої відмін.
§ Від іменників першої відміни присвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса -ин: Галина — Галинин, Галя — Галин, Микола — Миколин, сестра — сестрин, сусіда — сусідин, мати — материн.
§ Суфікс -ін- (на письмі -їн) уживається після основи на [й]: Марія — Маріїн.
§ Від іменників другої відміни присвійні прикметни­ки утворюються за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов або -ев (-єв): батьків — батькова, братів — братова, Андріїв — Ан­дрієва, Василів — Василева
I Запишіть словосполучення, утворивши відносні прикметники від поданих у дужках іменників і дієслів. У прикметниках виділіть суфікси
Зразок. (Народ) пісня — народна пісня.
(Україна) мова; (студент) хор; (вишня) сад; (дерево) будинок; (живити) джерело; (шовк) сорочка; (солома) бриль; (мідь) прикраса; (цемент) завод; (танцювати) колектив; (рік) звіт; (навчати) рік.
(Українська мова; студентський хор; вишневий сад; дерев'яний будинок; живильне джерело; шовкова сорочка; солом'яний бриль; мідна прикраса; цементний завод; танцювальний колектив; річний звіт; навчальний рік).
I  Утворіть присвійні прикметники від поданих слів
Сестра, брат, прадід, Іван, Микола, Андрій, Марина, Марія, Наталя, учитель, школяр, учень, друг, однокласник.
(Сестрин, братів, прадідів, Іванів, Миколин, Андріїв, Маринин, Маріїн, Наталин, учителів, школярів, учнева, другова, однокласників).
Правопис присвійних прикметників
Присвійні прикм-ки, утворені від іменників-власних назв, пишемо з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.
З малої літери пишемо присвійні прикм-ки, що належать до народних назв рослин: петрів батіг (цикорій), адамове ребро (купина).
З мал. літери пишемо утворені від власних імен присв. прикм-ки, які належать до складу фразеологізмів (езопова мова, аріаднина нитка, прокрустове ложе) або наукових термінів (піфагорова теорема).
þ  Тренувальні вправи.
1.         До кожного прикметника доберіть по два такі іменники, щоб в отри­маних словосполученнях прикметники належали до різних розрядів. Зразок: заячий хвіст (присв.) — заяча шапка (відн.), заяча вдача (якісн.).
Оксамитовий, вовчий, батьківський, материнська, ведмежий.
2.     Замініть у реченнях виділені прикметники іншими відповідниками-синонімами (бажано 2 і більше прикладів). Придумайте свої 2-3 прикла­ди речень з якісними прикметниками (у переносному їх значенні) і за­пишіть.
§  У моєї матері — золоте серце, у тата — золоті руки, а в бабу­сі — золоті поради.
§  Марічка має срібний голос. Я з дитинства маю срібну мрію.
§  Малята зазвичай бачать рожеві сни.
§  Його залізній витримці дивувались усі.
§  Не треба мені ведмежої послуги!
3.     Утворіть словосполучення, потім уведіть їх у речення: 1) з відносними та присвійними прикметниками; 2) — якісними.
Зразок: бузковий (цвіт, сукня).
1) Бузковий цвіт чарував і манив. 2) Бузкова сукня дуже па­сувала мамі.
§  Материнська (турбота, ласка).
§  Вишневий (сік, хустка).
§  Малиновий (напій, костюм).
§  Собача (голова, зграя, холод).
§  Орлиний (дзьоб, пір'я, погляд).
?         Вправа з ключем
Випишіть у колонку словосполучення в такій послідовності: 1) з якісними; 2) з відносними; 3) з присвій­ними прикметниками.
Лисячий усміх, золотий браслет, золоте правило, риб'ячий жир, лисяче манто, гусячий пух, горобина ніч, лисячі нори.
• З останніх букв повинні скластися останні два слова вислову французького просвітителя ХVІII ст. Ш. Монтеск'є: «Треба багато вчитися, щоб знати... (хоч трохи)».
Якісні: лисячий усміх, золоте правило, горобина ніч.
Відносні: золотий браслет, риб'ячий жир, лисяче манто.
Присвійні: гусячий пух, лисячі нори.
þ  Робота в групах.
Складіть усний твір-мініатюру на одну з тем.
Група І — «Весна в рідному краї».
Група II — «Літо-літечко веселе».
Група III — «Падає останній листочок».
Група IV — «Красуне-зима».
Розподільний диктант
Розподіліть словосполучення в 6 колонок. Перша колонка — якісні прикметники, друга — відносні, третя — присвійні, четверта — відносно-якісні, п'ята — присвійно-якісні, шоста — присвійно-відносні.
Червона троянда (якіс.), собача шкіра (присв.), залізні ворота (віднос.), журавлиний ключ (присв. -віднос.), малиновий стяг (віднос.-якіс.), вовчий апетит (присв.-якіс.), вдала спроба (якісн.), мамині вуста (присв.), мамина посмішка (присв.-віднос).
Дослідження-зіставлення. (Праву ча­стину дошки закрито.) Прочитайте слово­сполучення. Визначте групи прикметників за значенням. Обґрунтуйте відповідь, срібна каблучка срібна роса залізна решітка залізна дисципліна собачий хвіст собачий холод


срібна каблучка
залізна решітка
собачий хвіст
заяча лапа
срібна роса
залізна дисципліна
собачий холод
заяча душа


Ø Прочитайте словосполучення правої колонки. У прямому чи переносному значен­ні вжито в них прикметники? Чи вказують прикметники срібна, залізна на відношення до матеріалу, а собачий, заяча - на належ­ність чогось тварині? Доберіть синоніми до кожного прикметника у словосполученнях правої колонки. (Наприклад: срібна роса - прозора, блискуча; заяча душа - полохлива, боягузлива.)
Ø Яку ознаку виражають ці прикметни­ки? Зробіть висновок, коли відносні та при­свійні прикметники переходять у якісні.
Дослідження-класифікація. Визначте, до якої групи за значенням належать при­кметники в поданих словосполученнях.
Кам'яна стіна, кам'яне серце; солодка мрія, солодка халва; золоті вироби, золоті руки; брон­зова медаль, бронзова засмага; зміїне жало, зміїна посмішка, зміїна шкіра; вовче лігво, вовча шапка, вовчий погляд; гусячий пух, гусяча шкіра; бере­зова каша, березова гілка.
Міркуйте: зміїне жало - це жало, що на­лежить змії, присвійний; зміїна шкіра - матері­ал, відносний; зміїна посмішка - зла, страшна посмішка, якісний.
Ø  Складіть речення з двома словосполу­ченнями на вибір.
Творча хвилинка. Утворіть словоспо­лучення з поданими прикметниками, щоб вони належали до різних лексико-граматич­них груп.
Овечий (І варіант), орлиний (II варіант).
Робота біля дошки. Запишіть речення. Поясніть орфо- і пунктограми. Установіть належність кожного речення до стилю мов­лення. Укажіть фразеологізми і терміноло­гічні сполучення. Назвіть розряд прикмет­ників, що входять до складу фразеологізмів (термінів). Які з цих прикметників пере­йшли з одного розряду в інший?
Серпень синьоокий, бо Петрові батоги цвітуть, і верес, і айстри (Д. Чередниченко). Наступним етапом розв'язування задачі стане квадратне рів­няння. Бачиш, яка квітка вогненна? Це бузьків вогонь (Д. Чередниченко). Для поліпшення еко­номічної ситуації в країні потрібно дати зелену вулицю вітчизняним товаровиробникам (3 газ.). Прем'єр-міністр Великобританії увійшла в істо­рію як «залізна леді» (3 газ.). Дітки, у нашого Вовки сьогодні вовчий апетит! (О. Винничук)
    Виконайте морфологічний, словотвір­ний і розбір за будовою слова товаровироб­никам.
Творчо-розподільна робота. Установіть розряд поданих прикметників.
Крижаний, гарячий, золотий, кам'яний, со­лодкий, кислий, оксамитовий, сталевий, метале­вий, залізний, медовий, гострий, широкий, гли­бокий.
    Утворіть словосполучення з цими при­кметниками, щоб вони вживалися в перенос­ному значенні і характеризували риси лю­дини.
Ø  Розподіліть словосполучення за значенням.
Молочний кисіль, молочне світло, холодне серце, холодний день, легка атлетика, легка сумка, сліпий дощ, сліпий музикант, біла армія, білий сніг, шоколадний відтінок, шоколадна плитка, залізна воля, залізний прут, шовкова трава, шовкова блузка, золоті руки, золоті прикраси, риб'ячий жир, риб'ячий хвіст, дівочий хоровод, дівоча коса, дівоча пам'ять, батьківська хата, батьківська любов, ластів'яче гніздо, ластів'яче пір'я.
Із виділеними словосполученнями складіть речення.
þ  Слово вчителя.
— Уявіть собі, що за роботу в класі ви одержали великий пи­ріг. Поділіть цей пиріг на всіх у залежності від того, хто як працю­вав. Скажіть, чому саме так ви поділили пиріг?
    V.         ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
? Опрацювати теоретичний матеріал на с. 148 + конспект у зошиті.
? Виконати вправу 336.
? Написати невелику казку чи твір-мініатюру на тему «Моя подорож у країну мрій».
 VI.        ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
-          Уявіть собі, що за роботу в класі ви одержали великий пиріг. Поділіть цей пиріг на всіх у залежності від того, хто як працював. Скажіть, чому саме так ви поділили пиріг?
  
НЕТРАДИЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

№ 5. Кодовий диктант. Визначте групу прикметників за значенням і «закодуйте» їх: якщо прикметник якісний, поставте цифру 0, відносний - 9, присвійний - 3.
Добрий, луцький, далекий, мамин, синій, учорашній, м'який, дідів, світлий, алюмініє­вий, смачний, лисячий.
Які цифри періодично повторю­ються? Що ви знаєте про цю дату?
ВІДПОВІДЬ: 0, 9, 0, 3, 0, 9, 0, 3, 0, 9, 0, 3 – день народження Т. Шевченка.
№ 6. Кодовий диктант. У словосполу­ченнях визначте групу прикметників за значенням і «закодуйте» їх: якщо при­кметник якісний, поставте цифру 2, від­носний - 5, присвійний - 0.
Лисячий характер, лисячий комір, лися­чий хвіст, близька дорога, залізний характер, залізний стовп, сусідове авто, холодна зима.
Які цифри періодично повторю­ються? Що ви знаєте про цю дату?
ВІДПОВІДЬ: 2, 5, 0, 2, 2, 5, 0, 2 – день народження Лесі Українки.
№ 7. Розподільний диктант. Розподіліть словосполучення залежно від розряду прикметників і запишіть у три колонки: а) якісні; б) відносні; в) присвійні.
Хороші здібності, весняна злива, хлоп­чикове скельце, родюче поле, сестрин ірис, небесна зірка, смачне яблуко, волинський спортсмен, мамині мальви, батькова оселя, учнівський зшиток, довге крило, важке ко­лосся, материнське серце, висока статуя, Наталине диво, маленька ластівка.
Ключ. В іменниках підкресліть другу літеру. Прочитаєте вислів Г. Гейне.
ВІДПОВІДЬ: «Доброта ліпше краси».


Я
хороші здібності
родюче поле
смачне яблуко
довге крило
важке колосся
висока статуя
маленька ластівка
  
В
весняна злива
небесна зірка
волинський спортсмен
учнівський зшиток
материнське серце

П
хлопчикове скельце
сестрин ірис
мамині мальви
батькова оселя
Наталине диво


№ 8. «Знайди "зайве"». У кожному рядку вкажіть «зайве» словосполучення. Поясніть.
Золоті сережки, золоті ріки, золоте сер­це.                                                                                                    
Срібний ланцюжок, срібний браслет, срібне павутиння.
Залізні нерви, залізні двері, залізний ку­лак.
Лисячий хвіст, лисячий характер, лисяча нора.
Зозулині черевички, зозулині яйця, зозу­лине пір'я.
Лебедине крило, лебедина пісня, лебедина вірність.
№ 10. Розподільний диктант. Розподі­літь прикметники у три колонки: а) якіс­ні; б) відносні; в) присвійні.
Спокійний, північний, їжачий, зручний, далекий, учнівський, Миколин, металевий, особистий, жвавий, анонімний, Степанів, здібний, столярів, березовий, лагідний, ляльчин.
Ключ. У словах підкресліть другу літе­ру. Прочитаєте початок вислову Квінта Горація Флакка: «... ось мета моїх роздумів».
ВІДПОВІДЬ: «Правда і чесне життя…»


Я
спокійний
зручний
далекий
жвавий
здібний
лагідний
В
північний
учнівський
металевий
особистий
анонімний
березовий
П
їжачий
Миколин
Степанів
столярів
ляльчин


№ 11. «Ланцюжок прикметників». До кожного ланцюжка доберіть відповідний ряд прикметників.
якісний / відносний / присвійний
присвійний / віднос­ний / якісний
якісний / відносний
відносний / якісний
присвійний / віднос­ний

дідова хата / дідів­ська хата / дідівські методи
лисячий характер / лисяча шкура / лися­чий хвіст
Шевченкове слово / шевченківський стиль
важка сумка / важка промисловість
шоколадні цукерки / шоколадний відтінок



Немає коментарів:

Дописати коментар