стаття

«Мова народу – найбільший національний скарб"
                                                                  О. Гончар

У Дмитра Павличка є слова «…переплелися, як мамине шиття, червоне – то любов, а чорне – то журба». Так і в нас у житті: поряд із чорними днями є дні червоні, наприклад, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Такий день змушує замислитися, людьми якої нації ми з вами є. Адже любов до солов’їної, барвінкової, калинової, милозвучної, рідної, української мови не може бути чорною, байдужою.

У себе в школі провів символічне змагання між командами «Калинонька» (10 клас) та «Соловейки» (11 клас). Перевірив, наскільки старшокласники є поціновувачами українського. Вони училися читати скоромовки, перекладали слова, продовжували прислів’я, відгадували за картинкою фразеологізм, визначали за підказками автора твору, читали вірші про рідну мову, переглядали відео про ставлення до України та її мови, також подивилися графічний мультфільм-екранізацію до гуморески Павла Глазового «Кухлик». Символічну перемогу здобули одинадцятикласники, адже багаж знань у них трішечки більший. Бажаю, щоб він вам, дорогі учні, допоміг під час виконання здавань зовнішнього незалежного тестування.

Хочеться рáзом «як парость виноградної лози, плекати рідну мову». Не забуваймо, що все мине, а слово зостається.

Федоров С. І., учитель укр. мови та літератури