День пам’яті героїв Небесної сотні
Осінь 2013 – зима
2014 року… Майдан! Снайперські кулі… Крик матері!.. Пам’ять. Вічна. Події тих
лютих лютневих днів сколихнули весь світ. А нас тривожать і досі. Чому? Коли
вже будуть покарані винні? Бог покарає.
Скільки вже
написано печальних віршів і пісень, присвячених тим подіям, відкривають меморіальні
дошки. Тільки так наш народ може віддати шану героям, які вже на небі ангелами
стараються нас оберігати.
У новітню історію
18, 19, 20 лютого ввійшли чорними днями, коли беззаконно від куль снайперських
відлетіли у небо трохи більше сотні білих лебедів... По телевізору на різних каналах
показували, згадували той мирний Майдан. Кожен із нас робить свої висновки. Але
головне, пам’ятаймо, якою ціною далися зміни.
19 лютого, згадуючи
ті страшні дні, Гаврилівський сільський будинок культури спільно з
Гаврилівською загальноосвітньою школою І – ІІІ ступенів провели захід «Герої не
вмирають». Усі присутні мали змогу бачити, кому присвячено цей захід, адже на
нас герої дивилися із фотографій. Також прийшли сільський голова Вовченко І. М.
та учасники АТО – Мотрич Микола та Сафаров Вахід, які розділили з нами сум та
печаль. Спочатку прозвучав Гімн України, далі хвилиною мовчання вшанували
пам’ять полеглих і на Майдані, і в зоні АТО.
Ведучі (Мороз К. та
Гришко К.) розпочали словами про мир та пам’ять, що Майдан став символом боротьби, символом
утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській
державі. І за цю боротьбу, за нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено
страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні.
Ті, що лише починали жити. Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є
ніщо в порівнянні з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок – то велика
жертовна любов. І якщо ми збагнемо це, – не буде поміж нами зла. Головним у
світі є любов, і люди яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога
й до своєї країни, свого народу.
У виконанні
школярів прозвучали вірші, які потривожили душі слухачів:
Не
можу дивитись на Майдан в телевізор,
Не
можу я стримати сльози в очах.
Страшна
та подія, що сталась в країні:
Загинули люди від вражих ватаг.
Герої не вмруть,
Їм одвічная слава,
А Сотня Небесна хай з Богом спочива,
Живі на цім світі нехай не забудуть,
Нехай пам'ятають усі їх імена.
Дівчата-старшокласниці виконали
хореографічну композицію «Журавлі». Федорова Тетяна (худ. керівник клубу)
прочитала вірш від імені матері своєму сину, який загинув: «А люди кажуть, що здуріла..., що мертву
так трясу дитину... Та що ті люди..., що вони там знають... Мій син – герой... ГЕРОЇ
НЕ ВМИРАЮТЬ!!!!!» Цим віршем визвала сльози у більшості присутніх. Потім Тетяна
заспівала пісню «Повертайся, солдате», а Мазуренко Валентина (учитель
початкових класів) з емоційним поривом виконала пісню-баладу «Мальви», далі Боровинська
Віка (учениця 6 класу) зворушливо проспівала пісню «Разговор с портретом», і дівчата
10 класу (Ткаченко В., Слив’янчук К., Каменевська Д., Козленко Д.) по-дорослому
виконали пісню із репертуару Н. Май «Небесна сотня».
Наш захід пройшов із переживанням, тривогою про майбутнє,
вірою у кращу долю. Хочеться, щоб школярі пам’ятали подвиги своїх земляків.
Дай, Боже, Україні миру і всім нам спокою у душі.
Директор
Гаврилівського СБК Сергеєва-Булаш В. В.
та педагог-організатор
Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ст. Алєксандрова Н. І.
Немає коментарів:
Дописати коментар