Леся Укр. Вірші, гра ПОЄДНАЙ

Гра «Поєднай!» уривок і назву твору Лесі Українки
1	Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна.	А	«Хотіла б я піснею стати…»
2	Онде бáлочка весéла, В ній хороші, красні села, Там хатки садами вкриті, Срібним маревом повиті, Коло сел стоять тополі, Розмовляють з вітром в полі.	Б	«На роковини» (Т. Г. Шевченку)
3	Та хоч би й крила мені солов’їні І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!	В	«Слово, чому ти не твердая криця?..»
4	Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать, І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.	Г	«Давня казка»
5	На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: «Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті».	Ґ	«Красó України, Подолля!»
6	Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи ж малесенький, Пізній бо час.	Д	«Без надії сподіваюсь!»
7	Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії.	Е	«To be or not to be?..»
8	Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніше, ніж море гучне.	Є	«Співець»
9	Ні, не забула! У вікно до мене Заглянули від яблуні гілки, Замиготіло листячко зелене, Посипались білесенькі квітки.	Ж	«Давня весна»
10	Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою… Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам!	З	«Хвиля»
11	Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі?	И	«Уста говорять: "Він навіки згинув!.."»
12	Усе знесла й перемогла його любові сила. Того великого вогню і смерть не погасила.	І	«Квіток, квіток, як можна більше квітів…»
13	Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип’яв.	Ї	«Mi» («Колискова» з циклу «Сім струн»)
14	О, сліз таких вже вилито чимало, – Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись, – Що сльози там, де навіть крові мало!	Й	«І ти колись боролась, мов Ізраїль»
15	Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде.	К	«Все-все покинуть, до тебе полинуть…»
16	Став по ній блукать новий Ізраїль, По тій своїй землі обітованій, Немов якась отара безпричальна. З отарою блукали й пастухи.	Л	«Лісова пісня»
17	Ой, чи так красно в якій країні, Як тут, на нашій Волині! Ніч обгорнула біленькі хáти, Немов малесеньких діточок мати…	М	«Надія»
18	А серце каже: «Ні, він не покинув!» Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча…	Н	«Вечірня година»
19	… знову сили набереться, потім зрине, і гучна, і бучна, переможно валом сплесне і воскресне?	О	«Роберт Брюс, король шотландський»
20	Стій, серце, стій! не бийся так шалено. Вгамуйся, думко, не літай так буйно! Не бий крильми в порожньому просторі. Ти, музо винозора, не сліпи.	П	«Дим»
21	Стать над тобою і кликнуть до бою Злую мару, що тебе забирає, Взять тебе в бою чи вмерти з тобою, З нами хай щастя і горе вмирає.	Р	«І все-таки до тебе думка лине»
22	Та була у нього пісня І дзвінкою, і гучною, Бо розходилась по світу Стоголосою луною…	С	«Мій шлях»
23	Той дим проник мені у саме серце, І стиснулось воно, і заніміло, І вже не говорило: чужина.	Т	«Хто вам сказав, що я слабка?»
24	Ні, ні, мій друже, спи спокійно, спи, Я не скажу нікому слів таємних. Квіток просив ти? дам тобі їх більше, Ніж та ворожая весна дала, Весна та люта, що тебе забрала.	У	«Стояла я і слухала весну…»

1 – М;

2 – Ґ;

3 – Є;

4 – Д;

5 – С;

6 – Ї;

7 – У;

8 – А;

9 – Ж;

10 – В;

11 – Т;

12 – Б;

13 – О;

14 – Р;

15 – Л;

16 – Й;

17 – Н;

18 – И;

19 – З;

20 – Е;

21 – К;

22 – Г;

23 – П;

24 – І.

Гру можна провести у парі (як за варіантами), один учень виконує 1-12 завдання, інший – 13-24, але букви шукати й у сусіда по парті. Потім разом хай визначать жанри творів.