персонажі "Марусі Чурай"

Диктант «Впізнай літературного героя». (Прослухавши цитати з роману, вказати ім’я персонажа, про якого йдеться у тих рядках).

1. «…чотири годи бувши у походах, ні в чім нагани жодної не мав. Був на Пиляві, і на Жовтих Водах, і скрізь, де полк Полтавський воював».

2. «Вона ж співала, наче голосила, на себе кари божої просила. Співала так, як лиш вона уміла! А потім враз - неначе заніміла».

3. « Наш батько - з тих, що умирали перші. А … - з тих, що хочуть жить».

4. «Як він уміє красно говорить! Які у нього займища і луки! Вся Україна полум'ям горить, він і на цьому теж нагріє руки».

5. «Глуха до пісні, завжди щось спотворить. Все вишиває прошви подушок.
Ще як мовчить, - нічого. Заговорить, гостренькі зуби - чисто ховрашок».

6. «В нас на кутку його не люблять наші. Шляхетний дуже і чолом не б'є. Він, - каже, - гордий. З ним не звариш каші. Він і мовчить, бо дума щось своє».

7. «Та й став домашніх хоругов хорунжим. Не піднімав очей на Чурая. Пішов би з військом у похід, - так грунт же. Струснув би з себе той хомут, - сім'я».

8. «Таке було гарнесеньке хлоп'ятко. Цікаве. А ласкаве, як телятко».

9. «Я - дитя любові. Мені без неї білий світ глевкий».

10. «Він гордий був, Гордієм він і звався. Він лицар був, дарма що постоли. Стояв на смерть. Ніколи не здавався. Йому скрутили руки і здали».

11. «Погане літо, не було врожаю. Та ще ж тягтись на чоботи й кожух. А я такий, я матір поважаю. Я впоперек їй слова не скажу».

12. «Вона ж його як в землю закопала, і він притих, заборсався в землі. Та й став домашніх хоругов хорунжим».

13. «Було, не вип'є, бідна, і не з'їсть, - уся пішла в роботу і у злість. Така уже зробилась, як Яга. Все на курей накрикує: "Гай-га!"».

14. «Вона у мене, як була молодша, була предивна, як на людський глузд. Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками вуст».

15. «Але й жили! Душили копійчину. У дві душі робили без спочину. Як тих людей двох доля спарувала? Там завжди сварка висіла, як чад».

16. «А слово скаже - з пам'яті не викинеш. А більш мовчить, не щедрий на слова. Таке обличчя, зразу і не звикнеш, - різке, як меч. Тонке, як тятива». 

17. «Йому добро саме іде у двір. І сад рясний, і нива хлібодарна. Він не який визискувач чи звір, він просто вміє взяти запівдарма».

18. «Рід у вас гучний. Таких родів не густо у Полтаві. Твій батько, … , чоловік значний. У нього жінка ходе в златоглаві».

19. « От що в нас гарне, так ото садочки. І ми жили, щоб гірш за всіх, то ні. Достаток? Був. Як кажуть, дві сорочки – одна в пранні, а друга на мені».

Відповіді: 

1)     Гриць,

2)     Маруся,

3)     Гриць,

4)     Вишняк,

5)     Галя,

6)     Іван Іскра,

7)     Бобренко,

8)     Гриць,

9)     Маруся,

10)Гордій Чурай,

11)Гриць,

12)Бобренко,

13)Бобренчиха,

14)мати Марусі,

15)рід Бобренків,

16)Іван Іскра,

17)Вишняк,

18)рід Вишняків,

19)  рід Чураїв.

Тестові завдання
1. Яку пісню мала на увазі Маруся, коли благала: «Дівчаточка, дівчатонька, дівчата! Цю не співайте, я ж іще жива»: 
а) «Зелененький барвіночку»;
б) «Не плач, не журися…»;
в) «Ой не ходи, Грицю…»;
г) «Грицю, Грицю, до роботи…». 

2. Жанр твору "Маруся Чурай":
а) автобіографічний роман;
б) соціально-побутовий роман у віршах;
в) соціально-історична поема;
г) історичний роман у віршах. 

3. Хто й кому сказав: "Якби мені ти стала за дружину, яка б то радість увійшла в мій дім!":
а) Гриць - Галі; 
б) Іван Іскра - Марусі;
в) Гордій Чурай - матері Марусі;
г) Гриць - Марусі. 

4. Про кого йдеться: «Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому":
а) про Гриця;
б) про Івана Іскру;
в) про Горбаня;
г) про Капканчика.
5. «Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні». Так говорив про Марусю:
а) Гриць;
б) Шибилист;
в) Пушкар;
г) Іван Іскра. 

6. "Таку співачку покарать на горло, - та це ж не що, а пісню задушить!" - сказано:
а) у судовому вироку;
б) в універсалі Богдана Хмельницького;
в) Іваном Іскрою;
г) Мартином Пушкарем. 

7. У якому місті відбуваються події, описані в романі "Маруся Чурай":
а) Чернігів;
б) Галич;
в) Лубни;
г) Полтава.
8. Що спричинило слова Марусі: «Аякже, смерть усе-таки це празник, який буває тільки раз в житті»:
а) життєва втома;
б) згадка про обряд поховання ;
в) одяг, який передала мати;
г) смерть Гриця. 

9. Яка хвороба підточувала здоров’я Чураївни:
а) сухоти;
б) виразка;
в) мігрень;
г) депресія. 

10. Яку нагороду отримала Ліна Костенко за твір «Маруся Чурай»:
а) Нобелівську премію;
б) Міжнародну премію ім. Ф. Петрарки;
в) Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка;

г) орден княгині Ольги 

11. Визначте художній засіб, використаний автором в уривку «Щодня ту ніч, як смерть, перепливаю. Життя, як промінь сонячний, ловлю»:
а) порівняння; 
б) метафора;
в) анафора;
г) гіпербола.
12. Яким віршовим розміром написано ці рядки: «Моє життя – руйновище любові, /де вже ніякий цвіт не проросте»:
а) хорей;
б) дактиль;
в) анапест;
г) ямб. 

Відповіді на тестові завдання: 

1-     в, 2 – г, 3 – б, 4 – а, 5 – г, 6 – б, 7 – г, 8 – в, 9 – а, 10 – в, 11 – а, 12 – г. 

  

 Запитання. 

По горизонталі: 1. Відома сучасна поетеса України. (Ліна Костенко.) 

По вертикалі:
2. Захисник Марусі в суді. (Шиби лист.)
3. Як звали батька Івана Іскри. (Яків.)
4. Умілець на всі руки, людина, яка жила на самоті на прізвисько ... (Галерник.)
5. Суперниця Марусі. (Галя.)
6. Батько Галі. (Вишняк.)
7. Військове звання Гриця. (Хорунжий.)
8. Кара для Марусі. (Страта.)
9. Скільки днів дали Чураївні на роздуми. (Три.)
10. Прізвище гетьмана, який помилував Марусю. (Хмельницький.)
11. Захисник Бобренчихи. (Горбань.)
12. Місто, в яке Маруся пішла на прощу. (Київ.)
13. Прізвище батька Івана Іскри. (Остряниця.)

Запитання. 

1. Суперниця Марусі. (Галя.)
2. Кохання Марусі. (Гриць.)
3. Книжка, за яку Ліна Костенко отримала премію ім. Петрарки. («Інкрустації».)
4. Головна героїня роману «Маруся Чурай». (Маруся.)
5. Батько Галі. (Вишняк.)
6. Хвороба Марусі. (Сухоти.)
7. Прізвище козака, який кохав Марусю. (Іскра.)
8. Друга збірка Ліни Костенко. («Вітрила».)
9. Прізвище Гриця. (Бобренко.)
10. Прізвище гетьмана, який помилував Марусю. (Хмельницький.)
11. У яке місто Чураївна йшла на прощу. (Київ.)
12. Від чого помер Гриць. (Отрута.)