Пам’ятки для учнів

Пам’ятка

«Як готувати завдання з позакласного читання»

•  Розглянь уважно обкладинку і титульний аркуш книги.

•  Прочитай прізвище автора, назву книги, видавництво.

•  Прочитай передмову або вступ.

•  Щодня по главах читай книгу, уважно розглядай ілюстрації, за­лишай закладки серед сторінок, які б ти хотів прочитати своїм то­варишам.

• Коротко перекажи зміст прочитаної книги в домашньому крузі.

• Запиши про прочитану книгу в читацький щоденник, вказавши автора, заголовок і короткий зміст книги.

• Яскраво оформи карточку-відгук, вказавши на лицьовій її сто­роні прізвище й ініціали автора, серію книги, її заголовок, прізвище художника-ілюстратора, назву видавництва, кількість сторінок. На зворотному боці напиши, чому ти радиш прочитати її своїм това­ришам.

Пам’ятка

«Як писати твір компаративного характеру»

1. Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему,

2. Визначте головну ідею твору.

3. Складіть план, доберіть епіграф, що відповідатиме темі твору та розкриватиме його головну думку.

4. Визначте, що об’єднує та вирізняє аналізовані твори.

5. Продумайте, який цитатний матеріал з обох творів до­речно використати для аргументації своєї думки.

6. Порівнюючи твори, не забувайте про композиційні засо­би викладу думок: 1) інтригуючий початок; 2) послідовне розгор­тання тези; 3) хід роздумів у формі «запитання-відповідь»; 4) конт­растне зіставлення аргументів; 5) експресивний висновок.

7. Викладаючи у творі свої думки, не забувайте, що вони мають бути пов’язані з темою та головною ідеєю твору.

8. Звертайте увагу на співрозмірність частин твору.

9. Стежте за тим, щоб думки розкривалися послідовно, щоб ко­жне попереднє речення було логічно пов’язане з наступним.

10. Формулюючи речення, намагайтеся, щоб ваша думка була висловлена точно, просто, ясно, образно та не допуска­ла подвій­ного тлумачення.

Пам’ятка

«Як виконувати завдання на по­рівняння образів героїв в ху­дожньому творі»

1.    Вдумайся у завдання.

2.    Згадай, які художні засоби використовуються у художнь­ому творі для характеристики образу героя.

3.    Добери у вивченому творі потрібний для відповіді текст, визнач у ньому найважливіші епізоди і деталі.

4.    Порівнюючи образи героїв, знайди у них спільне і відмінне (в по­ведінці, вчинках, ставленні до інших дійових осіб, портретних замальовках, мові).

5.    Будуй свою відповідь за складеним планом і з опорою на ху­дожній текст.

Пам’ятка

«Як підготуватись до твору-роздуму про героя»

1. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, із чим ви не погоджує­теся.

2. Простежте за текстом, як письменник розкриває ха­рактер ге­роя, його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, які допома­гають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя. Поміркуйте, чи пого­джуєтеся ви з думкою автора.

3. Зробіть необхідні добірки з тексту, які допоможуть вам напи­сати твір.

4. Відповідно до структури твору – вступу, основної ча­стини, що складається з тез та доказів, висновку – доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, фак­ти), який стане в пригоді під час написання твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. Працюючи над вступною частиною твору, пам’ятай­те, що мета його – підвести до розуміння вашої го­ловної думки.

7. В основній частині твору викладайте свої думки та обов’язково аргументуйте їх. Намагайтеся уникати простого пе­реказу епізодів твору. Пам’ятайте, що до­кази можуть бути як прямі, так і від протилежного. Використовуйте тільки ті слова, значення яких ви знає­те. Уникайте повторення одних і тих самих слів.

8. У завершальній частині твору зробіть емоційний обґрунтова­ний висновок щодо вашого ставлення до ге­роя, про якого пи­шете.

9. Прочитайте написане, перевірте зміст, послідовність викладу, грамотність, використання розділових знаків.

10. Перепишіть роботу начисто.

11. Перевірте написане, пильнуючи описки і пропуски літер.

Пам’ятка

«Як писати відгук на самостійно прочитаний художній твір»

·    З’ясуй, з якою метою пишеться відгук.

·    Поясни, чому твір сподобався.

·    Пиши відгук одразу після прочитання.

·    Коротко схарактеризуй головного героя твору.

·    Спробуй оцінити ставлення автора до своїх персонажів.

·    Не переказуй всього тексту твору.

·    Порадь прочитати цей твір другу, однокласнику або сусіду.

Пам’ятка

«Як підготуватися до переказу твору або його уривка»

Насамперед чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви писатимете утворі. Уважно прочитайте твір.

1. Поділіть його на завершені за змістом частини.

2. Підготуйтеся до переказу окремих частин:

ü  зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполу­чення;

з’ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати під час пере­казу;

ü  запам’ятайте, про що йдеться на початку, всере­дині та наприкін­ці кожної частини.

3. Переказуючи зміст певної частини, користуйтеся запитан­нями-порадами:

ü  про що пише автор (докладний зміст частини);

ü  як він це робить (художні засоби, які використовує письмен­ник).

4. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, із усіх визна­чених частин слід дібрати лише ті, які відповідають меті постав­лених перед вами завдань, і докладно їх пе­реказати.

5. Працюючи над стислим переказом, визначте голов­ну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації, перекажіть основні події твору.

Рекомендації учням

«Як написати твір-мініатюру»

1. Поміркуйте над темою. Про що ви хотіли б розповісти?

2. Пам’ятайте, що ваш текст має бути невеликий за обсягом,

але логічно завершений.

3. Вибудуйте ланцюжок думок або подій, що відбиватимуться

у вашому творі (складіть план); перегляньте написане на предмет послідовності й логічності у викладі; виправте помилки.

4. Постійно пам’ятайте про риси характеру героїв, щоб «не ска­лічити» персонажа, приписавши не властиві йому вчинки, пове­дінку, спосіб  мислення; намагайтесь відтворити образ таким, яким його змалював автор.

 5. Напишіть твір на чернетці.

 6. Перевірте та відкоригуйте записане.

 7. Перепишіть твір начисто.

 8. Ще раз перевірте написане.

Пам’ятка

«Як написати твір»

1. Вибери тему.

2. Визнач його основну думку.

3. Добери і систематизуй матеріал.

4. Склади план.

5. Запиши твір на чернетці.

6. Доопрацюй і відредагуй його.

7. Запиши в зошит.

Пам’ятка

«Як працювати над відгуком про твір мистецтва»

1. Вдуматися, яке завдання висловлювання.

2.        Визначити адресата і мету спілкування.

3.        Дібрати форму відгуку (лист, повідомлення, записи вражень у щоденник, стат­тю до періодичного видання тощо).

4.        Визначити стиль і тип мовлення.

5.        Обґрунтувати свою думку про твір мистецтва. Добирати пере­конливі аргумен­ти.

6.        Дбати про мовленнєве оформлення відгуку. Вживати лише ті мовні засоби, які характерні для обраних стилю і жанру мов­лення.

7.        Дотримуватися вимог щодо мовлення та культури спілку­вання.

Пам’ятка

«Як працювати над тематичними виписками»

1. Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на карт­ки у вигляді ци­тати; прізвище та ініціали автора твору, назву твору, видавництво і місце видання, розділ книги чи том, сторі­нку.

2.        Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на дже­рело робиться так: «Там само». Коли ж цитата береться з ін­шої сторінки книжки, то пишеться: «Там само» й зазначається сторінка.

3.        Чужі слова треба наводити з абсолютною точністю, не вирива­ючи їх із контекс­ту.

4.        Якщо під час цитування доводиться робити пропуски окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (...).

5.        Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за прави­лами пунктуації при прямій мові.

6.        Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.

7. На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий за­головок, тобто одним чи декількома словами пере­дати основний зміст цитовано­го тексту.

Орієнтовна схема відгуку на кінофільм

1.  Тема та ідея кінофільму.

2.         Стислий переказ (з елементами оцінки).

3.         Значення проблеми, поставленої у фільмі.

4.         Враження від роботи режисера, гри акторів, музичного супро­воду, кольорового оформлення.

5.         Підсумкова оцінка кінокартини.

6.         Рекомендації тим, хто не дивився кінофільм.

Орієнтовна схема відгуку на спектакль

1.  Тема та ідея спектаклю.

2.         Найвиразніші частини спектаклю

3.         Враження від гри акторів, сцени, художнього оформлення спек­таклю (декора­цій, меблів, костюмів, гриму, освітлення), мови акторів, музики, співів, танців.

Пам’ятка

«Як готуватися до публічного виступу»

1. Добре продумати тему виступу; підготувати заздалегідь мате­ріал, з яким збира­єшся виступати.

2.        З’ясувати мету і адресата мовлення: бажання проінформувати слухачів чи пере­конати їх у чомусь, спонукати до якоїсь дії чи розважити.

3.        Основа виступу – план. Згрупувати інформаційні матеріали від­повідно до пла­ну виступу.

4.        Опрацювати потрібну інформацію, дбати про композицію вис­тупу (загально­прийнята композиція – вступ, основна частина, висновок).

5.        Розвивати думку в своєму виступі можна по-різному, а саме: пояс­нювати, опи­сувати, розповідати, доводити. Добирати відпо­відні мовні засоби, характерні для обраних стилю і типу мов­лення.

6.        Написати повний текст виступу і кілька разів прочитати його.

7.        Прочитайте свій виступ вдома комусь із рідних або друзям. Це допомагає уточ­нити зміст, знайти потрібні слова і необхідний тон, інтонацію.

Пам’ятка

«Як володіти голосом під час виступу»

Пристосовуйте свій голос до обстановки, де відбувається спілкування (не гово­ріть голосно в громадських місцях).

1.         Хто говорить занадто тихо, справляє враження людини, яка не вірить у свої сили.

2.         Не говоріть занадто голосно – це справляє враження агресив­ної людини.

3.         Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для цього —читання вго­лос, під час якого постійно контролюється правильність вимови.

4.         Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання, висловлю­ють радість, здиву­вання. Якщо вам потрібно когось переконати, відповісти на запитання, то голос слід понизити.

5.         Будьте тактовні: спочатку зважте, чи нікого не образить те, що ви хочете сказа­ти, а тоді говоріть.

Пам’ятка

«Як готувати доповідь»

1. Визначити адресата мовлення і мету спілкування.

2.        Вдуматися в тему, визначити основну думку майбутньої допо­віді.

3.        Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити її.

4.        Добираючи матеріал, звернути увагу на ті факти, які будуть цікавими для аудиторії, перед якою буде виголошено доповідь. Зробити певні виписки.

5.        Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

6.        Узагальнити основні положення кількох джерел, і тоді дум­ки, викладені в кількох працях, звучатимуть повніше, переконли­віше.

7.        Записати текст доповіді повністю або частково (початок, кінців­ку)

8.        Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголо­шення слів.

9.        Говорити повільно, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації.

10. Виступаючи, завжди стежити за слухачами: якщо вас пере­стали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ні­коли не намагатися перекричати аудиторію.

11. Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, нена­хиляючи голови.

12. Стежити за своїм мовленням: уникати слів-паразитів, не запов­нювати паузи зву­ками («е-е-е», «ну-ну») тощо.

13. Переказати усно текст доповіді вдома (відводиться 15 – 20 хв).

Переконливе, яскраве закінчення доповіді запам’ятовується слухачам, залишає при­ємне враження про неї. Тому рекоменду­ється наприкінці доповіді повторити основну думку, підсумувати найважливіші положення. Якщо перші слова оратора повинні за­воювати увагу слухачів, то останні – покликані посилити ефект виступу.

Слід пам’ятати, що слухачам не байдуже, куди дивиться допо­відач. Нерідко можна спостерігати таку картину: учень робить доповідь, виступає на зборах і час від часу по­глядає у вікно, ки­дає погляд на стіни, опускає очі, піднімає до стелі, розглядає свої руки, тобто дивиться куди завгодно, тільки не на слухачів. Буває гірше: виступаючий дивиться на аудиторію «відсутнім» погля­дом. Чи можна говорити про взаєморозуміння між виступаю­чим і аудиторією? Звичайно, ні. Якщо ж під час виступу перево­дити повільно погляд з однієї частини аудиторії на іншу, то мож­на створити враження гарного зорового контакту зі слухачами. Саме за таких умов можна розраховувати на успіх.

Виступ під час дискусії

Усні виступи звичні в нашому житті. Кожному потрібно вміти виступити і на збо­рах, і з лекцією чи доповіддю, взяти участь у диспуті тощо.

Виступ під час дискусії – це роздум поглибленого характеру. Автор такого роз­думу намагається знайти розв’язання певної проб­леми чи складного питання. Оскі­льки багато проблем, які поста­ють у нашому житті, не мають однозначного вирі­шення, то роз­думи часто мають дискусійний характер.

Щоб виступ під час дискусії був цікавим, виступаючий сам по­винен бути зацікав­леним своїм виступом. Коли кажуть: людина спроможна добре виступити перед ау­диторією, вміє самостійно роздумувати, сперечатися, відстоювати свої думки, су­дження та ін., це означає: вона не просто володіє потрібними знаннями, а й уміє їхвикористовувати практично.

Отже, виступ дискусійного характеру здебільшого будується та­ким чином: у ви­ступі мають бути вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чо­му), основна частина (виклад влас­них поглядів на певну проблему чи питання, дока­зи), висновки (пропозиції). У такому виступі часто використовується ілюстратив­ний матеріал для доведення основної думки (тези), висловлю­вання. Ними можуть бути приклади з життя свого класу, школи тощо. Такий матеріал, безумовно, оживляє ви­ступи, привертає увагу слухачів, викликає до себе інтерес. Крім того, під час такого виступу слід чітко уявляти, з якою метою виступаючий буде гово­рити, якої реакції слухачів він домагається.

Виступ дискусійного характеру намагайтеся будувати з добро­зичливістю. Навіть виступ проти якоїсь ідеї, думки потрібно бу­дувати як підтримку позитивного, що є в запереченнях того, хто з вами сперечається.

Пам’ятка

«Правила проведення дискусії»

1. Ретельно продумайте свою точку зору і аргументи до неї.

2. Вступаючи у дискусію, не розпочинайте її з тих питань, з якими ви не згодні з вашим опонентом.

3. Використовуйте метод Сократа: свою думку розподіляйте ма­ленькі частинки і кожну пропонуйте у формі запитання.

4. Уникайте категоричності, особливо коли заперечуєте.

5. Обминайте монологи, адже діалог продуктивніший.

6. Умійте почути та зрозуміти позицію опонента. 

7. Не переривайте свого співрозмовника. 

8. Не висміюйте його і не доводьте його точку зору до абсурду.

9. Не акцентуйте на невдалій формі висловлювання опо­нента.

10. Не переходьте на особистість співрозмовника.

11. Не розбивайте його позицію, а доводьте свою.

12. Волійте не перемогти, а знайти істину.

13. Погоджуйтесь з тим, у чому має слушність ваш співрозмов­ник, знайдіть раціональне у його словах.

14. Майте мужність визнати свою неправоту і просити критич­ного обговорення запитання. 

15. Поясніть, чому ви не можете погодитися зі своїм опонентом, висловіть свої аргументи.

Пам’ятка

«Як писати реферат І»

1. Визначити адресата і мету спілкування.

2.        Дібрати відповідну літературу.

3.        Опрацювати дібрані джерела з робочими стислими поміт­ками, закладками в книжці.

4.        Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти роз­криваються при­близно на однаковій кількості сторінок).

5.        Оформити яскравий, привабливий вступ.

6.        Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекоменда­цій.

7. Оптимальний обсяг реферату: 10-12 друкованих сторінок. Та­кий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин.

8.        Під час усного виступу краще розповідати, а не читати рефе­рат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторін­ки.

9.        Під час добору мовних засобів для написання реферату необ­хідно враховувати особливості наукового стилю мовлення.

Пам’ятка

«Як написати реферат ІІ»

Декілька НЕ:

* Реферат НЕ копіює дослівно книги і статті, НЕ є конспектом.

* Реферат НЕ пишеться по одному джерелу і НЕ є доповіддю.

* Реферат НЕ може бути оглядом літератури, тобто не розповідає про книги.

* У рефераті зібраний по темі матеріал систематизується і узагаль­нюється.

Реферат складається  з декількох частин:

• титульний аркуш (оформляється за вимогами учбового закладу);

• зміст (вміст) вимагає наявність номерів сторінок на кожен розділ реферату;

• введення (вступ);

• основна частина, що складається з глав;

• висновок;

• список використаної літератури.

       У введенні (вступі) пояснюється:

• чому вибрана така тема, чим вона важлива (особисте відношення до теми (проблеми), чим вона актуальна (відношення сучасного суспільства до цієї теми (проблеми), яку культурну або наукову цінність представляє (з точки зору дослідників, учених);

• яка література використана: дослідження, науково-популярна література, учбова, хто автори... (Кліше: “Матеріалом для напи­сання реферату послужили ...”)

• з чого складається реферат (введення, к-ть розділів, висновок, додат­ки. Кліше: “У введенні показана ідея (мета) реферату. Розділ 1 при­свячений.., у 2 розділі ... У висновках сформульовані основні ви­води...”)

Основна частина реферату складається з декількох розділів, що поступово розкривають тему. Кожен з розділів розглядає яку-небудь зі сторін основної теми. Ствердження позицій підкріплю­ються доказами, узятими з літератури (цитування, вказівка цифр, фактів, визначення).

Якщо докази запозичені в автора використовуваної літера­тури, – це оформляється як посилання на джерело і має порядко­вий номер.

Посилання оформлюються внизу тексту під межею, де вказуються порядковий номер посилання і дані книги або статті. У кінці кож­ного розділу основної частини обов’язково формулюється висновок. (Кліше: “Таким чином… Можна зробити висновок, що...      У резуль­таті можна прийти до висновку... ”).

У кінці (дуже коротко) формулюються спільні висновки по основній темі, перспективи розвитку дослідження, власний погляд на вирішення проблеми і на позиції авторів використовуваної літера­тури, про свою згоду або незгоду з ними.

Список літератури складається в алфавітному порядку в кінці реферату за певними правилами.

Опис книг

Автор(и). Заголовок. – Місце видання: Видавництво, рік видання. – СторінкиОпис збірок

Заголовок. – Місце видання: Видавництво, рік видання. – Сторін­ки.

Література: Справ. шк. – К.: Освіта, 1996. – 600с.

Опис статей

Автор(и). Заголовок //Назва журналу (газети). – Рік. – Номер. – Сторінки статті.

Пам’ятка

«Етапи (план) роботи над рефератом»

1. Вибрати тему. Вона має бути знайома і цікава. Бажано, щоб тема містила яку-небудь проблему або протиріччя і мала відношен­ня до сучасного життя.

2. Визначити, яке саме завдання, проблема існує по цій темі і шлях її вирішення. Для цього потрібно назву теми перетворити на пи­тання.

3. Знайти книги і статті за вибраною темою. (Для середніх класів – не менше 3-х джерел, для старшокласників не менше 5). Зробити список цієї літератури.

4. Зробити виписки з книг і статей. (Звернути увагу на незрозумілі слова і вирази, уточнити їх значення в довідковій літературі).

5. Скласти план основної частини реферату.

6. Написати чорновий варіант кожної глави.

7. Показати чернетку педагогові.

8. Написати реферат.

9.  Скласти повідомлення на 5-7 хвилин, не більше.