Цей прийом дає
змогу комплексно повторити ключові моменти виучуваного матеріалу, перевірити і
відшліфувати практичні навички володіння мовою, а також привчає дітей
працювати злагоджено, з урахуванням навчальних можливостей і рівня знань
кожного.
Усі учні класу
поділяються на дві, чотири або шість команд, кожна з-поміж яких має здолати
кілька «бар'єрів» – виконати певні завдання. Ці завдання можуть бути
орфоепічного, орфографічного, словотвірного, лексичного, фразеологічного,
синтаксичного, пунктуаційного або стилістичного характеру. Переможницею
визнається та команда, яка першою здолала всі «бар'єри», не збивши й не
зачепивши жодного (тобто не припустившись при виконанні завдань помилок).
Завдання для команд можуть бути як однаковими, так і різними.
До теми «Множинні
іменники»
1. Лексичний бар'єр
Погрупуйте
наведені множинні іменники відповідно до їхніх значень.
Перегони, помиї, штани, ножиці, ґринджоли, двері,
ворота, вила, недоїдки, перемовини, шахи, сіни, сани, канікули, піжмурки,
бриджі, кеди, кліщі, ковзани, сходи, висівки, нарди, вакації, труси, граблі,
шори, ворота, сколотини, ночви.
2. Морфологічний бар'єр
Поставте
наведені множинні іменники в родовому відмінку.
Консерви, джунглі, поставки, брехні, штори, ляси,
дрижаки, недоїдки, макарони, перса, окуляри, двері, сани, граблі, кальсони,
в'язи, груди, обценьки, перейми, лапки, сутінки, вершки, терези, люди, надра,
вилоги, хрестини, жнива, дебати, бутси.
3. Словотвірний бар'єр
Утворіть від
наведених слів множинні іменники.
Любов, ревність, хитрість, молодість, пустувати,
трудність, заздрість, веселість, мудрість, радість, пахнути, жалість,
хвастати, прикрість, гордість, підлість, святість, пестити, буйність, ласувати,
солодкість.
4. Синтаксичний бар'єр
Знайдіть у
наведених реченнях множинні іменники і з'ясуйте, якими членами речення вони
виступають.
1) Тітка була дуже рада, поздоровляла Олесю і на
радощах тричі поцілувала її. 2) Вже й жнива минули, настала Перша Пречиста, а
його не було. 3) — Коли ви заблукались в пущах і навідались в наші мокрі
нетрі, то прошу до покоїв. 4) Він неначе почував пахощі од тієї квітки, що
пішли по усій світлиці і сповнили його душу. 5) Смерть, очевидячки, вже стояла
в його за плечима або заглядала в двері. 6) Зінько ледве вдержав в персах важке
зітхання. 7) Зінько перекинув сакви через конячу спину і прив'язав їх до сідла.
8) Тільки що вона промовила те запитання, за ворітьми почувся гомін. 9) — Будеш
тільки походжати та посиденьки й походеньки панські справляти,— сказав князь Домінік.
10) — Прошу ж на заручини до свого дому найяснішого короля й ввесь двір, коли я
маю таку ласку в найяснішого нашого добродія й отця (З тв. Івана Нечуя-Левицького).
5. Фразеологічний
бар'єр
Доберіть із
довідки потрібні множинні іменники і поставте їх на місці пропусків у
наведених прислів'ях і приказках.
I варіант
1) Коли не коваль, то і ... не погань. 2) Це ще ... по
воді писано, а ... скороджено. 3) Робіть хоч ..., та не будете ... . 4) Видно,
що Гапка млинці пекла, бо всі ... у тісті. 5) Як прийшли ..., то і жінка крива.
II варіант
1) Не в свої ... не сідай. 2) Виміняв сліпий у глухого
дзеркало на ... . 3) Оце так пани — на трьох одні ... . 4) ... псують людину.
5) Радуйся, Хвесе, бо кіт сало несе, радуйся вельми, бо вже перед ....
Для
довідок: цимбали, груди,
граблі, кліщі, вила, сани, двері, штани, лінощі, люди, ворота, жнива.
6. Акцентуаційний
бар'єр
Поставте наголос
у наведених множинних іменниках.
Лабети, лінощі, маргінеси, походеньки, городки,
сухоти, хрестини, розглядини, ліки, перса, пожитки, пачоси, патьоки, корчі,
ворота, тельбухи, одляски, обценьки, нутрощі, шати, пахощі, запросини, лахи,
відвідини, святки, парфуми, ночви, памороки, солодощі.
До теми «Прикметник»
1. Орфографічний
бар'єр
Від наведених
географічних назв утворіть прикметники.
Гамбург, Сиваш, Павлиш, Гадяч, Гонконг, Люксембург,
Карадаг, Рига, Чехія, Пруссія, Білорусь, Запоріжжя, Чикаго, Нью-Йорк,
Золотоноша, Словаччина, Острог, Овруч, Кременець, Кременчук, Киргизія, Техас,
Білозерськ.
2.
Орфоепічний бар'єр
Поставте наголос
у наведених прикметниках.
Нудний, легкий, товстий, перехідний, твердий,
болотистий, вузький, Н пітний, кухонний, маленький, ненависний, мускулистий,
маршовий, низький, реєстровий, рідкий, різкий.
3.
Словотвірний бар'єр
Від наведених
пар слів утворіть складні прикметники.
Рясний, лист; яскравий, червоний; західний, Україна;
широкий, поле; культура, історія; мова, стилістика; біль, гамувати; машина,
будувати; залізо, бетон; шістнадцять, поверх; широкий, плече; синій, око;
тихо, ходити; Старий Заповіт.
4.
Лексичний
бар'єр
Поясніть
значення наведених прикметників.
Лихий, картатий, вилицюватий, довготелесий,
задерикуватий, підозріливий, крислатий, розлогий, зграбний, звитяжний,
маргінальний, дескриптивний, примхливий, наративний, анахронічний.
5.
Морфологічний бар'єр
Провідміняйте
наведені прикметники.
Свіже печиво, колючий кущ, широколиций чоловік,
найвродливіші дівчата, довгошия жирафа, Ольжина хата, Василів капелюх.
6.
Синтаксичний бар'єр
Визначте
синтаксичні функції прикметників у наведених реченнях.
1)
І
напружений погляд хоче відшукати у тьмі глибокій блискавок фанатичні очі, а не
місяця мрійний спокій. 2) Та тільки меч, блискучий і дзвінкий, відчує знову ваш
рішучий дотик, – нам Час розгорне звичні сторінки: любов і пристрасть, ніжність
і турботи. 3) Коли приходиш ніжний і шумкий і дзвоном слів перетинаєш спокій,
мені здається: з весняних потоків пливуть бурхливі і ясні струмки. 4) Ніч була розбурхана та тьмяна, вітер грав і рвав
пом’яті струни, я пила самітньо аж до рани темну розпач – найгіркіший трунок. (З тв. Олени Теліги)
До теми «Числівник»
1. Орфографічний
бар’єр
Запишіть наведені слова, заповнивши в них пропуски.
1) П...ят...сот, п...ят...д...сятий, ш...с...надцять,
с...м...сотий, в...с...м...дєсяти,
ш...ст...сот, міл...он, міл...рд, двана...цять, дев...яносто, один...а...цятий,
кілька...сот.
2) Сто...двадцяти...семи...тисячний,
п'ят...десяти...п'ятимільйонний,
дев'ятсот...ш...ст...десят...сем...міл...ярдний, сто...двадцят...п'ятий,
п...ят...тисячний.
2. Словотвірний бар'єр
Утворіть із
наведених слів складні прикметники.
1) 125 міліметрів, 155 годин, 140 років, 438
тонн, 421 відро, 375 літрів.
2)
138
кілометрів, 45 процентів, 247 центнерів, 155 гривень, 1520 аркуш, 21 місяць.
1) 199; 8 4/5; 17; 100-й; 1945; 47; 5; 8; 6.
2) 120 00-й; 48; 10 3/7; 365; 5,52; 7; 14; 4527.
1) Тиждень,
доба, година, відро, тонна, літр, аркуш, коробка, рік, мішок.
2) День,
місяць, відсоток, очко, бал, верста, століття, сторінка, вагон, пінта.
1) Том,
чоловік, рік, оселедець, дуб, грам.
2) Син,
мільярд, громадянин, батько, чобіт, місяць.
У ... господинь хата не метена. За ... зайцями не
женися, бо й ... не впіймаєш. ... «зараз» краще ... «потім». Хто мовчить, той
... навчить. Ходив ... дні, а виходив злидні. Ідеш на день — бери хліба на ...
дні. За шмат кишки — ... верст пішки. Гарна господиня: ... городи, ... диня.
... літ минуло, як музика грала, а він ще тепер скаче. Сидить надувається, ...
дні в чоботи взувається. Заробив, як Хома на качалках: ... продав, а ... баби
на плечах побили. Краще ... раз горіти, аніж ... раз овдовіти. Де діточок ...,
там щастя всім.
1) (П'ять) колесо до воза, (сім) вода на киселі,
сидіти в (чотири) стінах, у (два) словах, бракує (сім) клепки, бути на (сім)
небі, (п'ять) колона. 2) (Сім) п'ятниць на тиждень, (п'ять) через (десять),
заблукати між (три) сосон, не вміти (два) слів стулити, дерти (десять) шкуру,
за (сім) замками, (вісім) диво світу.
1) Я підвівся, глянув на годинника, було ще тільки
(10.30), та робити не було чого, я вирішив лягти спати. 2) Я поснідав,
подививсь на годинника, – була (10.00). 3) – Ну іди, та коли б я заснув, – о
(5.30) збудиш мене. 4) О (17.30) Гончаренко підійшов до мене, я схопивсь і
зайнявся своїм туалетом. 5) Франц, вірний, мов годинник, рівно о (6.00) годині
постукав у двері. 6) Нарешті стрілка показала (7.55). (З тв. Людмили Старицької-Черняхівської)
II
варіант
1) «У вас коли закінчується робота?» — «О (17.30)». 2)
— То я вас чекатиму. О (18.00). 3) Я глянув на годинник: (8.30). О (9.00) на
мене чекають студенти. 4) «Іду!» — сказав сам до себе, коли стрілка стала
підбиратися до (19.00), а ноги геть скрижаніли. 5) Глянув на годинник уже на
поштамті: (17.45). Не запізнився, слава Богу. 6) І коли минула (18.00), і
(18.15) минуло, мені здалося, що все, що не прийде, що вона просто насміялася з
мене (З тв.
Анатолія Дімарова).
До теми «Прислівник»
Без/відома, в/цілому, аби/куди, над/міру, без/упину,
о/пів/ночі, по/українськи, врешті/решт, пліч/о/пліч, де/інде, чим/раз,
до/останку, раз/у/раз, де/не/де, по/змозі, по/нашому, ані/скільки, до/віку,
в/ногу, сам/на/сам, у/стократ, хтозна/ де, віч/на/віч, аби/куди, що/сили,
кінець/кінцем, під/кінець.
Чудно, допізна, злегка, ласкаво, легко, наголову,
потемки, світло, лежма, темно, виразний, натщесерце, завбільшки, завтовшки,
горічерева, знехотя, наздогад, осторонь, зрання, зокола, зопалу, вряди-годи,
всередині, втридорога, врозбрід, врозтіч, підтюпцем, поблизу, позаторік,
позаду, присмерком, проїздом, разом, корисно.
Притьмом, збіса, назирцем, миттю, навпомацки, поспіль,
допіру, наввипередки, крадькома, вистрибом, навпопічки, знестяму, завширшки,
горілиць, обмаль, заздалегідь, позаторік, надвечір, знічев'я, хутко, нишком,
удосвіта.
Знизу, потім, весело, відколи, ридма, удесятеро,
байдуже, нехотя, гордо, щороку, навхрест, повсюди, жартома, потай, кудись,
по-перше, всупереч, по-бать- ківськи, надвоє, внічию, по-моєму, заодно, доволі,
спочатку, залюбки, підтюпцем, тричі, удесятьох, подекуди, потроху, боляче,
ззаду.
Гаряче, довго, далеко, згарячу, старанно, голосно,
добре, давно, вчетверо, важко, високо, погано, близько, легко, навмисно,
напевно, дружно, уліво.
Хтось ударив безжалісно, тяжко —
Закричали в строю журавлі.
І упала обпалена пташка
На зажурені груди землі.
Підібрали хлоп'ята журавку...
Є що їстоньки й питоньки їй...
Тільки журиться птаха щоранку —
Кличе простір принадний, стрімкий,
І коли пролітали ключами
Журавлі з України за Ніл,
Із відчаєм вона закричала,
І почули той клич в вишині.
І спустились журавликів троє,
І розмову палку повели...
Потім злинуло двоє за строєм,
Довго чулось прощальне «курли».
Залишивсь тільки друг журавлиці,
Щоб не знала сердешна біди...
Дивувались хлоп'ята, що птиці
Пам'ятають про вірність завжди.
(Степан Литвин)
Немає коментарів:
Дописати коментар