ПАСТКА

І. Методична цінність

З одного боку, ця гра допомагає закріпити або повторити важливу мовну інформацію, з другого ж — розвиває у дітей спостережливість, уважність, уміння швидко і якісно аналізувати мовний матеріал.

II.    Правила гри

Ця гра типологічно споріднена з ігрою «Лови помил­ку!», тільки помилку заховано вже не серед науково-навчальних текстів, а серед груп слів, окремих речень, художніх і публіцистичних текстів, до того ж вона має бути лише одна –  чи то правописна, чи то лексична, чи будь-яка інша. Отже, матеріалом пошуку «пастки» може бути група слів, словосполучень, речень і окремий текст. Той, хто швидше за інших зна­йде заховану помилку й виправить її, і вважатиметься переможцем гри. Завдання може бути спільним для всього класу, може формулюватися за варіантами й добиратися індивідуально для кожного учня. Час гри, зро­зуміла річ, повинен чітко обумовлюватися.

III.  Приклади завдань

До теми «Правопис префіксів з- і с-».

Знайдіть помилку в написанні слів з префіксами з- і с-:

1.   Сфотографувати, здати, зливати, з'їсти, стривожений, знітитися, схопити, зроби­ти, зцідити, зпотворити, сформувати, знести, з'єднатися, створити, збайдужіти Відповідь: зпотворити, це слово треба писати з префіксом с- – спотворити

2.Схопити, стишений, злізти, знайти, збезчестити, спалахнути, здатися, схотіти зверхній, знеславити, зхибити, здумати, спитати, зважити, схвильований Відповідь: зхибити, це слово треба писати з префіксом с- – схибити.

3.Збурити, здушити, знавіснілий, скошений, стриматися, складати, зпоганити, зрозуміти, злукавити, скомпонувати, знидіти, зцілювати, спам'ятатися зву­зити, здуріти.                                                                

Відповідь: зпоганити, це слово треба писати з префіксом с- – споганити.

До теми «Чергування о, е з і».

Знайдіть помилку в написанні слів, які зазнають чергування о з і:

Текст № 1

Найвеселіший місяць — травень.

Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять дрізди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство А он здалеку золотавим голосом озвалась іволга. Десь гучно закувала зозуля Та найгучніший голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтом­ний співак, і чути його чистий голос далеко-далеко...

Навіть он в озері завзято змагаються в своїх співах жаби (Олександр Копиленко).

Відповідь: дрізди, це слово треба писати з о — дрозди.

Текст № 2

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, гасають лас­тівки. Здається, що вони ніколи й не відпочивають. А ось при дорозі затаїлася в траві кульбабка. Вона вже одцвіла. Голівка її в біленькій прозорій шапочці Зі­рвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї - і поніс вітерець малесенькі пух­насті парашутики. А під кожним парашутиком насіннячко висить. Там, де сяде парашутик, нова кульбабка виросте.

Насувається здалеку темна непрониклива хмара. Загуркотів перший весняний травневий гром. Мабуть, дощ буде. Треба кудись ховатись! (Олександр Копиленко)

Відповідь: гром, це слово треба писати з і — грім.

Текст № 3

Радість і для невтомних трудівниць-бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. А набравши - одна, друга зриваються з квітів, і ніби золоті шнурочки простяглися в повітрі, мчать бджолки до своїх хаток-вуликів. Швидко треба скласти солодкий, прозории мед у стільники і повернутись за новою маленькою порцією меду.

Адже це перший весняний щедрий взяток. Поспішати треба! (Олександр Ко­пиленко)

Відповідь: бджолки, це слово треба писати з і — бджілки.

До теми «Правопис префіксів пре-, при-, прі-»

Знайдіть у наведеному тексті помилку в уживанні префіксів пре-, при-, прі-:

Текст № 1

Хоча й зветься цей місяць лютим, а сонечко часом і пригріває. Вже и синич­ка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни. Пригріє сонечко, на дахах сніг підтане, і капає вода. Капає, капає... Але й підмерзає по­троху Отак підмерзає, і створюються гострі, кришталеві бурульки. Вони схожі на прозорі списи. Бурульки ростуть під вечір, а вранці чи вдень сонце препе- че — ці списи падають на землю (Олександр Копиленко).

Відповідь: препече, це слово треба писати з префіксом при- — припече.

Текст № 2

Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля все парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. З да­лекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. Жайворонки вже спа­рувались і шукають собі затишне містечко для гнізда. Десь під горбиком, у пре- хованій ямці, ось-ось з'являться перші сіренькі яєчка (Олександр Копиленко).

Відповідь: прехованій, це слово треба писати з префіксом при- – приховати.

Текст № 3

Поруч буйно розквітли проліски. І ряст тут-таки претулився, він зацвіте че­рез день-два. Фіалка викинула перші листячка і стрілку майбутньої квітки. А да­лі й не встежиш, як почнуть щодня розквітати весняні квітки. О, щось дзвенить над ними Це петляє в-повітрі невеликий смугастий джміль. Вперше пробує крила після зимового сну. Ось він опустився на сон-квітку. Заклопотано висо­тує теплий солодкий сік. А вгорі в'ється жовтий метелик, виблискуючи на сонці

крильцями (Олександр Копиленко).

Відповідь: претулився, це слово треба писати з префіксом при- – притулився.

До теми «Написання слів разом, окремо, через дефіс»

Знайдіть помилку в написанні слів разом, окремо, через дефіс:

Текст № 1

А яке гарне деревце горобини! Ніби його прикрасили, як новорічну ялинку. Чудові, спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. До чо­го ж красиві пташки! Їх називають північними папугами.

Це наші зимові гості. Вони прилетіли з далекої півночі, щоб тут перебути зиму. Бо там вона сувора, люта. А вже в лютому, на початку березня потроху по­суватимуться до себе додому, в тайгу, аж під самісіньку тундру.

Прилітають до нас гостювати і червоногруді, в червоненьких шапочках че­чітки та коричневозолотисті юрки (Олександр Копиленко).

Відповідь: коричневозолотисті, це слово треба писати через дефіс — коричнево-золотисті.

Текст № 2

Давно повилітали пташенята з гнізд. Вилиняли й знову вкрилися новим пір'ям їхні батьки й матері.

В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі, далекі теплі краї.

Покинули свої хатки шпаківниці чорно-рябенькі шпаки. Величезними табу­нами літають вони над ланами, луками. Ось табун опустився на скошений луг. Перемовляючись, шпаки моторно бігають і живляться комахами, які ще не по­ховалися в землю, під коріння в щілинки (Олександр Копиленко).

Відповідь: хатки шпаківниці, це слово треба писати через дефіс — хатки-шпаківниці.

Текст № 3

Здалеку здається, що на телеграфні дроти нанизано намисто. То сидять со­тні ластівок, які ось-ось полетять на південь. Адже ластівки дуже рано відліта­ють від нас, так само як і соловейки та інші дрібні комахо-їдні пташки. Зозулі теж рано зникають. Поважно бродять по болоту сім'ї лелек у своєму чорно-білому вбранні. Скоро перша паморозь посріблить траву, листя кущів і дерев. То­ді шпак прилетить до своєї шпаківні і проспіває прощальну пісеньку (Олександр Копиленко).

Відповідь: комахо-їдні, це слово треба писати разом — комахоїдні.

До теми «Культура мовлення»

Знайдіть у наведеному тексті росіянізм:

Текст № 1

Здається, тихо гудуть розквітлі дерева, коли бджоли, джмелі, якісь мушки кружляють над деревами. Навіть метелики порхають між квітами.

А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки і сила-силенна вже справжніх весняних квітів.

Недаром же цей місяць зветься — квітень (Олександр Копиленко).

Відповідь: порхають, це слово треба замінити на пурхають.

Текст № 2

Ось стрункі яблуньки, неначе обсипані рожевими плодами. Так густо їх вро­дило, що навіть довелося гілля попідпирати кілками, щоб під вагою не полама­лось. Серед листя розовощокі, ніжні яблука ніби дивляться на нас і кличуть: ну, покуштуйте нас, ми такі смачні! (Олександр Копиленко)

Відповідь: розовощокі, це слово треба замінити на рожевощокі.

Текст № 3

А на цих деревах зовсім червоні, схожі на іграшкові шарики.

Тут жовті, такі прозорі.

Там ще зеленіють. Ті пізніше поспівають.

Зривають дівчата доспілі яблука і носять, носять їх корзинами в одне місце. Тут накладають яблука в ящики, і поїдуть вони в міста до заводів, шахт, на бу­дівництва, до дитячих садків і шкіл (Олександр Копиленко).

Відповідь: шарики, це слово треба замінити на кульки.

Текст № 4

Таке ж пекуче липневе сонце! Зараз полудень, і воно високо стоїть над го­ловою. Здається, нікуди не сховатися від безпощадного проміння.

Та ні. Ось невеличке озерце, кругле, схоже на голубе блюдечко, в зеленій облямівці. Але, мабуть, глибоке, раз його не висушило сонце. Круг нього лоза заглядає в воду, ніби в дзеркало милується (Олександр Копиленко).

Відповідь: безпощадного, це слово треба замінити на нещадного.

Текст № 5

Тут в тіні верби можна й відпочити, та й собі заглянути у воду. Ось виринула поруч зелена жаба, вирячила свої булькаті очі і злякано знову нирнула.

Вирує життя в озерці, під водою і на поверхні. Легко літають бабки, схожі на малесенькі літаки, з проворними крильцями. Це бабки ловлять свою здобич (Олександр Копиленко).

Відповідь: нирнула, це слово треба замінити на пірнула.

Текст № 6

А ось кружляють по воді вертячки, вони теж полюють, ці хижі чорненькі жучки. А коли спробувати їх вхопити — миттю пірнуть. З-під води їх теж не так легко вхопити, бо у них ніби чотири ока, і вони одночасно бачать, що робиться на поверхності і під водою. Цікаві жучки (Олександр Копиленко).

Відповідь: поверхності, це слово треба замінити на поверхні.

Текст № 7

Біля старого соснового пенька височить мурашина купа. Її припікає сонце, нагрілась вона і парує. А зверху вже повзають мурашки. Ще не зовсім проки­нулись вони від сну, але деякі з них уже працьовито тягнуть якісь цурпалочки, кусочки кори. Лагодять після зими свою колективну будову. Інші мурашки лед­ве пересуваються, гріються на сонці (Олександр Копиленко).

Відповідь: кусочки, це слово треба замінити на шматочки.

Текст № 8

Я йду на піскуватий пагорок. Над головою застигли зелені голки високих сосон. Від тихого вітру вони не ворушаться, тільки шарудить торішнє сухе лис­тя на дубі. Воно опаде лише тоді, коли почне розвиватись новий лист. А це ще не скоро буде.

На дубі довго не розкриваються почки, зате довго восени і не ронить дуб свого листя (Олександр Копиленко).

Відповідь: почки, це слово треба замінити на бруньки.

Текст № 9

Ліс аж дзвенить від пташиного співу. Ось я чую співочого дрозда. Прилетів уже! Здоров, здоров! І чорний дрізд, злякавшись мене, зачикотів у кущах...

Невтомно виводить своєобразну, гучну трель зяблик. На весь ліс дзвенить його пісня!

Коноплянки, синиці, чижі, щиглі, дрозди... Все співає. Горлиця туркотить десь недалечко. Значить, теж повернулась (Олександр Копиленко).

Відповідь: своєобразну, це слово треба замінити на своєрідну.

Текст № 10

Вже порозліталися всі пташки, і, доки не вивелися птенці і не почалися ро­динні турботи, чоловіки розважають своїх жінок піснями. А самички затаїлися і тихо, вдоволено сидять на гніздах, висиджують малят.

Узлісся, луки, болото аж гудуть від радісних пісень! (Олександр Копи­ленко)

Відповідь: птенці, це слово треба замінити на пташенята.