Іван Богун. УЛ 8 клас п.в.

Народна дума
"ІВАН  БОГУН"
 
 У  Вінниці  на  границі,
 Під  могилою  над  Бугом-рікою  —
 Там  стояв  Іван  Богун  вільницький
 Під  обителем-монастирем  калмицьким.
 Під  кальницькою  обителлю
 Богун  стояв,
 Із  турками-пашами,
 Крулевськими  ляхами,
 Камлицькими  князями
 Богун  воював!
 Силу  він  ляхів-турків  стріляв
 І  шабельками  рубав,
 На  аркан  забирав,
 В  річку  Буг  їх  утопляв.
 А  ляський  круль
 І  турецький  коноїд-паша,
 Нехрегцена  душа,
 Силу  війська  збирали
 Івана  Богуна  і  його  військо
 Хмарою  бусурменською  обступали.
 Веселились  ляхи-турки,
 Круль  і  князь  раділи,
 Що  обложили  Богуна
 На  довгі  неділі.
 Обступили  ляхи-турки,
 Кругом  обложили,
 Козаченьків  Богунових  голодом  морили.
 Три  тяжкі  неділі
 Богун  з  військом
 У  тяжкій  облозі  бував...
 Од  свого  ума  білими  руками
 Хмельницькому  листа  писав,
 Богун  у  Хмельницького  батьківської  поради  питав
 Та  собі  підмоги  з  Чигирина  прохав:
 «Просю  бога  й  тебе,
 Дай  помочі,  порадь  і  повесели  нас!..
 Бо  вже  нас  ляхи  й  турки  обступають,
 Кругом  знаменами  своїми  обкидають,--
 І  кругом  нас  облягають,
 І  дуже  сильно  побіждають».
 Як  Хмельницький  цеє  зачуває,
 До  Вінниці  за  штири  доби  прибуває.
 Його  військо  гетьманськеє  морем  нахлинає,
 Турецько-польське  крульське  військо  зничтожає,
 Богуна  з  козаками  з  неволі  визволяє.
  А  сам  Хмельницький
 До  Богуна  під’їжджає
 І  словами  промовляє:
 «Не  сам  бог  вас  спасав  —
 І  я  не  менше  помагав!»
 Іван  Богун  відмовляє:
 «Слава  богу  і  хвала  гетьману,
 Що  не  дав  нас  у  неволю,  ляхам  на  поталу!»
 Все  козацтво
 І  вояцтво
 У  ряди  ставало,
 На  всі  голоси  кричало,
 Промовляло,
 А  кобзарі  грали,
 В  струни  дотинали
 Та  Богдана  із  Богуном
 Піснями  хваляли!